Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ФЕДОРА СТЕПАНОВА…
Символ╕чно-скорботно якось склалося – 15 с╕чня, у третю р╕чницю смерт╕ кримського...


«╢ ЛЮДИ, ЯК СКЕЛЯ…»
15 с╕чня минуло вже три роки в╕д то╖ траг╕чно╖ мит╕, коли перестало битися серце поета,...


ВОЛОДИМИРА БАЛУХА ЗАСУДИЛИ ДО 3 РОК╤В ╤ 7 М╤СЯЦ╤В КОЛОН╤╥
ПОРОШЕНКО - ПРО ВИРОК БАЛУХУ: ОКУПАНТИ НЕ ЗЛАМАЮТЬ УКРА╥НСЬКОГО ДУХУ


У ЦЬОМУ СВ╤Т╤ СУМНО БЕЗ ЧОРНОВОЛА…
Чорнов╕л був ╕ залишився ╕сторичною альтернативою, нереал╕зованою можлив╕стю –...


В╤Н ПРАГНУВ ЗРОБИТИ СВ╤Т КРАЩИМ
Пам’ят╕ Федора Степанова




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 15.01.2016
ПРОВ╤ДНА ЗОРЯ КРИМУ

Незабутн╕

Була весна. Сонце грало променями н╕жний теплий ноктюрн. Чорне море кидало на берег б╕л╕ буруни кучерявих хвиль. В╕тер пестив дбайливою рукою тенд╕тн╕ яскрав╕ кв╕ти, зелен╕ кущ╕ й дерева:

«Земле моя кримська,
Ласко материнська,
Сонячний п╕вденний краю м╕й.
Степов╕ простори,
Зеленав╕ гори,
Моря нестихаючий приб╕й», –

спливли у пам’ят╕ поетичн╕ рядки талановитого в╕домого укра╖нського поета-кримчанина, задушевного л╕рика – Данила Кононенка.
В╕н був для мене чимось далеким ╕ недосяжним. Але ж так хот╕лося познайомитися з поетом! ╤ ось у 2006 роц╕ така нагода випала. Я у С╕мферопол╕. Вир╕шила зайти в редакц╕ю газети «Кримська св╕тлиця». Швидко знайшла у м╕ст╕ базу-готель МДЦ «Артек». П╕днялась по сходах. Нер╕шуче в╕дчинила двер╕ з табличкою — «Кримська св╕тлиця». Це була простора к╕мната, де стояли к╕лька стол╕в, книжков╕ шафи. Тут панувала творча атмосфера.
Чолов╕к, який стояв посеред каб╕нету, уважно подивився на мене. Прив╕тна усм╕шка при╓мно осяяла його обличчя. Ось так ми ╕ познайомились. Коротко розказала про себе: родом з Луганщини, зак╕нчила Сх╕дноукра╖нський ун╕верситет — Луганський педагог╕чний ╕нститут ╕м. Т. Шевченка, ф╕лолог╕чний факультет, працюю учителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в л╕це╖ мистецтв м. Керч╕, велика шанувальниця поетичного слова Данила Кононенка ╕ нав╕ть сама пробую писати в╕рш╕.
П╕сля ц╕╓╖ зустр╕ч╕ у нас зав’язалась творча дружба. Данило Андр╕йович став не лише для мене, а й для мо╖х учн╕в учителем ╕ наставником. Ми листувалися з нашим поетом-земляком. На стор╕нках дитячо╖ газети «Джерельце», шеф-редактором яко╖ був Данило Андр╕йович, почали регулярно з’являтися шк╕льн╕ зам╕тки член╕в клубу «Юний журнал╕ст». Одна ╕з старшокласниць, Ольга Шуракова, учениця 11-А класу, обрала тему досл╕дницько╖ роботи «Поетичн╕ барви слова — як ориг╕нальна ╕ художня досконал╕сть Данила Кононенка». У 2006 роц╕ захистила роботу на зас╕данн╕ Мало╖ академ╕╖ наук учн╕в навчальних заклад╕в (МАН) у м. С╕мферополь у секц╕╖ «Л╕тературознавство». Стала д╕йсним членом МАН.
Я вдячна дол╕, що особисто знала Данила Андр╕йовича Кононенка, митця високо╖ Поез╕╖. Саме в╕н був редактором мо╓╖ першо╖ зб╕рочки «Музика дол╕», що вийшла в 2010 роц╕ у с╕мферопольському видавництв╕ «Доля», до яко╖ ще й написав п╕слямову «Вчителька, яка не т╕льки вчить, а й пише в╕рш╕». Данило Андр╕йович також редагував ╕ другу зб╕рку поез╕й «Осен╕ тиха хода», що вийшла в 2014 роц╕ у видавництв╕ «Доля». З його легко╖ руки у вересн╕ 2012 року стала членом Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Данило Кононенко – талановитий укра╖нський поет, який творив л╕тературу високу, чесну, визнану читачем. Його в╕рш╕ ясн╕, прозор╕, сповнен╕ житт╓во╖ правдивост╕, простоти, щирост╕, переживань, роздум╕в про життя. У поетичних рядках розлито пахощ╕ степових кв╕т╕в, ╕ сьогодн╕ в них дзвенить п╕сня жайворонка, пломен╕ють маки…

ЯК НАРОДЖУ╢ТЬСЯ СВ╤ТАНОК
(еск╕з)
Д. А. Кононенку, поету
Край неба почина╓ св╕тл╕шати. Перш╕ промен╕ несм╕ливо торкаються сонно╖ земл╕. Кущ╕ й дерева струшують в╕тами з себе н╕чну прохолоду. ╤ летять-кружляють у вран╕шньому танку н╕жн╕ бл╕до-рожев╕ пелюстки груш╕-дички. Вони встеляють землю м’якою запашною ковдрою. Узл╕сся вдиха╓ на повн╕ груди весняний аромат, напо╓ний ранковою св╕ж╕стю незаймано╖ краси роздолля. Т╕нь ноч╕ тане, безшумно сповза╓ ╕з старезних велет╕в-дуб╕в ╕ хова╓ться в густ╕й соковит╕й зелен╕й трав╕, на як╕й виблискують коштовн╕ краплини порцеляни, що спраглими вустами п’ють сонячн╕ струмочки перших промен╕в. В╕тер повол╕ гойда╓ шовкову траву, переш╕пту╓ться з кущами колючого терну й б╕лими в╕ночками красун╕-калини вклоня╓ться тенд╕тн╕й, струнк╕й, ╕з зеленими сережками берез╕, в╕та╓ться з кучерявим парубком-кленом. ╤, стр╕мко п╕днявшись угору, тоне в безодн╕ синього неба. Вран╕шн╓ небо м╕ниться, гра╓ веселковими барвами…
Народжу╓ться св╕танок.

В╕ра ПАЛЬОХА,
член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, учитель укра╖нсько╖ мови та л╕тератури
м. Керч

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16507

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков