"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Українці мої..."
#3 за 15.01.2016
«КОЛИ ЧИТА╢Ш ПОЕЗ╤Ю КОНОНЕНКА, ТО Н╤БИ КРИЛА В ТЕБЕ ВИРОСТАЮТЬ...»
Доброго дня, любе «Джерельце»! Мене звуть Ем╕л╕я Кривошликова, мен╕ 16 рок╕в, я вчуся в 10-А клас╕ л╕цею мистецтв, живу в м╕ст╕-геро╖ – Керч╕. Зараз пишу досл╕дницьку роботу про Данила Андр╕йовича Кононенка «Пров╕дна зоря Криму». Хочу досл╕дити поетичну творч╕сть кримського поета, з’ясувати особливост╕ його художньо╖ майстерност╕ та ориг╕нальн╕сть поетичного слова. Данило Андр╕йович — один з когорти талановитих поет╕в Криму. Його в╕рш╕ сповнен╕ задушевност╕, тепла, сонячно╖ любов╕. Коли чита╓ш поез╕ю Д. Кононенка, то н╕би крила в тебе виростають, хочеться п╕днятися високо-високо:
Земле моя кримська, Ласко материнська, Сонячний п╕вденний краю м╕й. Степов╕ простори, Зеленав╕ гори, Моря нестихаючий приб╕й. (Д. Кононенко, «Кримська земле»)
╤з задоволенням прочитала його зб╕рку поез╕й «Ми виростали в пово╓нн╕ роки», яку подарував поет наш╕й шк╕льн╕й б╕бл╕отец╕. Я в╕дчула, що це справжн╕й майстер з високими естетичними та етичними засадами, з╕ сво╓р╕дною ф╕лософською концепц╕╓ю. Гранично ясна й прозора форма його поез╕й засв╕дчу╓ новаторськ╕ тенденц╕╖ ╕ те глибинне св╕тов╕дчуття, що притаманне т╕льки небуденним поетам. А ще ознайомилася з листами Д. Кононенка до вихованц╕в л╕цею, що з╕бран╕ мо╓ю вчителькою укра╖нсько╖ мови та л╕тератури В╕рою Павл╕вною Пальохою. Зац╕кавила мене також одна з╕ св╕тлин, де поет разом ╕з В╕рою Павл╕вною. Так склалася доля, що в 2003 роц╕ при╖хала В╕ра Павл╕вна до сонячного Криму. Влаштувалася працювати вчителем укра╖нсько╖ мови та л╕тератури в л╕це╖ мистецтв м. Керч╕. ╤ одразу почала шукати близьких по духу людей – укра╖нц╕в. У шк╕льн╕й програм╕ з укра╖нсько╖ л╕тератури були уроки «Л╕тература р╕дного краю». Ретельно зайнялась студ╕юванням цього питання. До рук потрапила книга Олександра Губаря «Сучасн╕ укра╖нськ╕ письменники Криму». «Посеред вс╕х письменник╕в, – говорить В╕ра Павл╕вна, – до вподоби припали поез╕╖ Данила Кононенка (можливо, що й сама в╕ршую?)». У не╖ зародилася мр╕я: познайомитися з поетом р╕дного краю. На той час уже знала, що в╕н живе у С╕мферопол╕, працю╓ в редакц╕╖ газети «Кримська св╕тлиця» (п╕зн╕ше дов╕далась, що в╕н ще й шеф-редактор дитячо╖ газети «Джерельце»). ╤ ось така нагода випала. У кв╕тн╕ 2006 року по╖хала на курси переквал╕ф╕кац╕╖ учител╕в укра╖нсько╖ мови та л╕тератури до м. С╕мферополя. Знайшла редакц╕ю газети «Кримська св╕тлиця», де ╕ в╕дбулася перша зустр╕ч з поетом. Удруге з Д. Кононенком вони зустр╕лися в лютому 2007 року в cмт. Нижньог╕рськ. Його запросили в одну ╕з г╕мназ╕й, щоб в╕н розпов╕в про себе, ознайомив з╕ сво╓ю творч╕стю. В╕ра Павл╕вна при╖хала на конкурс «Учитель року — 2007» (де, до реч╕, здобула абсолютну перш╕сть). Як гост╕ вони в╕дв╕дали шк╕льний музей народознавства, де й сфотографувались на пам’ять.
Ем╕л╕я КРИВОШЛИКОВА, учениця 10-А класу л╕цею мистецтв, член клубу «Юний журнал╕ст»
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16508
|