Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МАФ╤Я
Здавалося б, що може пов’язувати навколотарифн╕ танц╕, вибори Президента та плани Кремля?


БРЕХНЯ, ЩО НЕ ДОЖИЛА ДО СТАРОСТ╤.
наша влада не стомлю╓ться запевняти нас, що Крим було загарбано з одн╕╓╖ лише причини: в Укра╖н╕...


НЕДОВ╤РА - ЯК ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ КРЕМЛЯ
Традиц╕╖, як бачимо, живуч╕. Ц╕лком можливо, що й сьогодн╕шн╕м «героям» посиплють...


SI VIS PACEM, PARA BELLUM (З ДУМОЮ ПРО ФЛОТ)
Г╕бридна ╕стор╕я з окупац╕╓ю/здачею Криму рано чи п╕зно випливе на св╕т. В тому нема╓ сумн╕ву. Це...


«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 15.01.2016
РОЗРИВ ЗВ’ЯЗК╤В З УКРА╥НОЮ ДЛЯ ОБОРОННО╥ ПРОМИСЛОВОСТ╤ РОС╤╥ СТАВ ТРАГЕД╤╢Ю

Розсл╕дування

«Найп╕кантн╕ше», що Рос╕я повн╕стю залежна в╕д Укра╖ни через... титан. Вс╕ 100 в╕дсотк╕в титаново╖ руди Рос╕я отриму╓ саме з Укра╖ни!


Заклики до повного переходу на рос╕йськ╕ матер╕али та комплектуюч╕ п╕д час виробництва в╕йськово╖ продукц╕╖ лунають з Кремля ще з ╓льцинських час╕в. Але особливо гостро проблема постала п╕сля операц╕╖ рос╕йських в╕йськ у Криму, який Рос╕я анексувала в Укра╖ни у 2014 роц╕. Не випадково зустр╕ч президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на 10 кв╕тня 2014 року з директорами пров╕дних п╕дпри╓мств рос╕йського в╕йськово-промислового комплексу так прямо ╕ назвали: «Нарада щодо ╕мпортозам╕щення у зв’язку ╕з загрозою припинення постачань з Укра╖ни продукц╕╖ для низки галузей рос╕йсько╖ промисловост╕». При цьому сам Пут╕н спочатку тримався оптим╕стично. Не отримавши ще в╕дпов╕д╕ на сво╖ запитання: на яких рос╕йських п╕дпри╓мствах можна буде розгорнути власне виробництво ╕ у ск╕льки все це об╕йдеться, Пут╕н сказав, що у нього «нема╓ сумн╕в╕в у тому, що ми це зробимо» ╕ що все це «п╕де на користь рос╕йськ╕й промисловост╕ та економ╕ц╕: будемо вкладати кошти в розвиток власного виробництва».

Очевидно, ця впевнен╕сть ╜рунтувалася на запевненнях рос╕йського м╕н╕стра промисловост╕ ╕ торг╕вл╕ Дениса Мантурова, який за день до того на нарад╕ Пут╕на з членами рос╕йського уряду допов╕в, що в його в╕домств╕ вже «провели досить глибокий анал╕з» ╕ «д╕йшли висновку, що серйозно╖ залежност╕ у Рос╕╖ щодо постачання товар╕в з Укра╖ни нема╓».
Але в м╕ру усв╕домлення вс╕╓╖ глибини й ваги проблеми пом╕тно зм╕нювалася ╕ тональн╕сть промов першо╖ особи держави. ╤ вже в кв╕тн╕ 2015 року на зас╕данн╕ В╕йськово-промислово╖ ком╕с╕╖ Рос╕╖ Володимир Пут╕н визнав, що «зам╕щення ╕мпортних постачань в оборонн╕й промисловост╕ – це серйозний виклик».
Поступово почали з’являтися ╕ реальн╕ дан╕ про масштаби проблеми. Так, в одн╕й з промов в╕це-прем’╓р Рос╕╖ Дмитро Рогоз╕н пов╕домив, що вузли ╕ комплектуюч╕ з кра╖н НАТО ╕ ╢С застосовуються в 640 зразках рос╕йсько╖ в╕йськово╖ техн╕ки, в основному в рад╕оелектрон╕ц╕ й оптиц╕. З них «571 зразок ми повинн╕ будемо зам╕стити до 2018 року». Заступник м╕н╕стра оборони Рос╕╖ Юр╕й Борисов, який в╕дпов╕да╓ за в╕йськово-техн╕чне забезпечення Збройних Сил Рос╕╖, 16 липня 2015 року в допов╕д╕ Володимиру Пут╕ну нав╕в дещо ╕нш╕ цифри. За його словами, до 2025 року «заплановано для ╕мпортозам╕щення 826 зразк╕в озбро╓нь ╕ в╕йськово╖ техн╕ки». ╤нш╕ джерела доповнюють, що зам╕щення комплектуючих т╕льки лише з кра╖н НАТО та ╢С ма╓ торкнутися не менш, н╕ж 800 зразк╕в озбро╓ння ╕ спецтехн╕ки. А всього йдеться не менш н╕ж «про десяток тисяч конкретних вироб╕в». При цьому через р╕к п╕сля того, як поставили таке завдання, ╕мпортозам╕щення (повний цикл виробництва) щодо комплектуючих вироб╕в з кра╖н НАТО та ╢С виконано лише щодо семи зразк╕в ╕з 127 запланованих.

Рос╕я без Укра╖ни... без титану?

Найгостр╕шою ╕ нав╕ть критичною виявилася залежн╕сть рос╕йського в╕йськово-промислового комплексу в╕д укра╖нських п╕дпри╓мств у ракетно-косм╕чн╕й, ав╕ац╕йн╕й ╕ кораблебуд╕вн╕й галузях. Мен╕ доводилося в деталях розбирати це питання («На укра╖нськ╕й ракетн╕й «голц╕», «Рос╕йським вертольотам без Укра╖ни н╕як», «Севастополь – рос╕йський, «Варяг» – китайський», «Розлучення по-в╕йськовому»).
Нагадаю, що «укра╖нське походження» ма╓ ракетний комплекс РС-20 (Р-36М, який за класиф╕кац╕╓ю НАТО назива╓ться SS-18 «Сатана»), розроблений в дн╕пропетровському конструкторському бюро «П╕вденне» ╕ вироблявся в Дн╕пропетровську на «П╕вденмаш╕». Системи управл╕ння до нього розроблен╕ на харк╕вському науково-виробничому об’╓днанн╕ «Електроприлад» (нин╕ ПАТ «Хартрон»). Той же «Хартрон» – розробник та постачальник систем управл╕ння м╕жконтинентально╖ бал╕стично╖ ракети УР-100Н ╕ ╖╖ ж шахтно╖ установки, систем управл╕ння косм╕чних ракет «Енерг╕я», «Дн╕про», «Стр╕ла», «Рокот», «Циклон», «Циклон-4», розг╕нного блоку «Бриз-КМ», ц╕ло╖ низки ╕нших косм╕чних апарат╕в ╕ супутник╕в. Ракети-нос╕╖ «Зен╕т» для рос╕йсько╖ косм╕чно╖ галуз╕ взагал╕ виробляв лише «П╕вденмаш». Ще до цього «ракетного списку» можна додати, що система приц╕лювання для ракетного стратег╕чного комплексу «Тополь-М» розроблена на ки╖вському завод╕ «Арсенал». Рос╕йськ╕ в╕йськов╕ суднобуд╕вники опинилися у критичн╕й залежност╕ в╕д микола╖вського науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря» – «Машпроект»: це один з трьох св╕тових монопол╕ст╕в у виробництв╕ корабельних газотурб╕нних двигун╕в, насамперед для в╕йськових корабл╕в. Саме п╕д микола╖вськ╕ газотурб╕нн╕ руш╕╖ було спроектовано к╕лька сер╕й радянських бойових корабл╕в (наприклад, велик╕ протичовнов╕ корабл╕ проект╕в 61, 1135 ╕ 1135М, 1134-Б, 1155 ╕ 1155.1, ракетн╕ крейсери проекту 1164, есм╕нц╕ проект╕в 956, сторожов╕ корабл╕ проект╕в 11540, 11661), багато з яких ╕ донин╕ перебувають у склад╕ флоту. П╕д газотурб╕нний двигун виробництва «Зоря» – «Машпроект» були спроектован╕ ╕ сер╕╖ корабл╕в уже для рос╕йського в╕йськово-морського флоту: сторожов╕ корабл╕ проекту 11356, фрегати проекту 22350. П╕д них спочатку спроектован╕ ╕ перспективн╕ багатоц╕льов╕ есм╕нц╕ проекту 21956. В ав╕ац╕йн╕й галуз╕ основним головним болем рос╕йського в╕йськово-промислового комплексу також були укра╖нськ╕ двигуни – вертол╕тн╕ двигуни ТВ3-117, ВК-2500 ╕ Д-136 р╕зних модиф╕кац╕й, як╕ встановлюють на бойов╕, в╕йськово-транспортн╕, транспортн╕ та цив╕льн╕ вертольоти М╕-8 / М╕-14 / М╕-17 / М╕-171 / М╕-24 / М╕-35, М╕-26, М╕-28, Ка-50 / Ка-52, Ка-27, Ка-29, Ка-31, Ка-32.
Основний ╖хн╕й виробник – запор╕зький концерн «Мотор С╕ч». Окр╕м цього, саме «Мотор С╕ч» виробля╓ двигуни для низки л╕так╕в, як╕ перебувають на озбро╓нн╕ рос╕йських в╕йськово-пов╕тряних сил: л╕так╕в рад╕оелектронно╖ розв╕дки та рад╕оелектронно╖ боротьби ╤л-18 / ╤л-20, протичовнових ╤л-38, в╕йськово-транспортних Ан-8, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-124, л╕так╕в-амф╕б╕й Бе-200 ╕ Бе-12, л╕така аерофоторозв╕дки Ан-30. Також двигуни в╕д «Мотор С╕ч» вбудован╕ у «л╕таюч╕ парти» рос╕йських в╕йськово-пов╕тряних сил: навчально-тренувальний л╕так ще чехословацького виробництва L-39 Albatros, ╕ Як-130, який повинен зам╕нити «Альбатрос». А якщо ще врахувати цив╕льн╕ «борти», в цей список додадуться Ан-74, Ан-140, Ан-148, Як-40 ╕ Як-42.
Це якщо не враховувати таку «др╕бницю», що саме «Мотор С╕ч» – основний виробник р╕зноман╕тних ав╕ац╕йних допом╕жних двигун╕в: для подач╕ пов╕тря, живлення електроенерг╕╓ю бортово╖ мереж╕, об╕гр╕ву салон╕в, запуску основних двигун╕в. Не все так просто й у галуз╕ ав╕ац╕йних озбро╓нь: саме ки╖вський завод «Арсенал» виробляв ╕нфрачервон╕ (теплов╕) гол╕вки самонаведення для рос╕йських ракет ближнього бою класу «пов╕тря-пов╕тря» Р-73, як╕ ╓ штатним бо╓припасом основних рос╕йських бойових л╕так╕в: М╕Г-29, Су-27, М╕Г-31, Су-30, Су-34, Су-25 та ╕н.
У вже згадан╕й вище допов╕д╕ Юр╕й Борисов пов╕домив, що за перше п╕вр╕ччя 2015 року було зам╕щено комплектуючих вироб╕в укра╖нського виробництва у 57 зразках з╕ 102 запланованих. Усього ж, за словами в╕це-прем’╓ра ╕ голови колег╕╖ В╕йськово-промислово╖ ком╕с╕╖ Рос╕╖ Дмитра Рогоз╕на, необх╕дно зам╕стити 186 зразк╕в озбро╓ння ╕ спецтехн╕ки з Укра╖ни, а це близько одн╕╓╖ тисяч╕ р╕зних позиц╕й. Найскладн╕шими для зам╕щення, за його словами, ╓ «газогенератори, силов╕ машини для низки корабл╕в, а також ав╕ац╕йн╕ двигуни для вертольот╕в ╕ л╕так╕в».
Проблеми через припинення постачань укра╖нських комплектуючих почалися практично одразу. Деяк╕ з них на слуху. Так, уже в березн╕ 2014 року ки╖вський «Арсенал» припинив постачання до Рос╕╖ головок самонаведення для ракет Р-73 ╕ до початку 2015 року ╖хн╕ запаси у виробника, за даними ЗМ╤, були практично вичерпан╕. У березн╕ 2015 року був з╕рваний запланований запуск з космодрому «Плесецьк» ракети-нос╕я «Рокот» з трьома супутниками «Гонець-М» системи зв’язку «Гонець». Формально запуск скасували через «техн╕чн╕ причини», але в пресу тод╕ просочилися дан╕, що проблема виникла через заборону укра╖нсько╖ влади на постачання комплектуючих для «Бриз-КМ» – розг╕нного блоку ракетонос╕я: системи управл╕ння цим блоком виробля╓ харк╕вський «Хартрон». Ба б╕льше, оск╕льки зам╕нити укра╖нськ╕ комплектуюч╕ н╕чим, Рос╕я взагал╕ може в╕дмовитися ╕ в╕д само╖ ракети «Рокот», хоча ц╕ ракети в╕дносно дешев╕ ╕ вважаються над╕йними.
Проблеми через комплектуюч╕ укра╖нського виробництва виникли ╕ п╕д час виробництва торпед. Завод «Дагдизель», один з пров╕дних виробник╕в торпед для п╕дводних човн╕в, нав╕ть опинився на меж╕ банкрутства саме через втрату кооперац╕╖ з укра╖нською промислов╕стю. У лютому 2015 року в╕це-прем’╓р Рос╕╖ Дмитро Рогоз╕н зажадав в╕д кер╕вництва заводу до к╕нця року усунути в╕дставання в постачаннях комплектуючих для торпед, що виникло якраз через розрив зв’язк╕в з Укра╖ною. Наказати, звичайно, легко, але горезв╕сн╕ комплектуюч╕, блок прилад╕в управл╕ння (БПУ), виробля╓ науково-виробниче об’╓днання «Ки╖вський завод автоматики ╕мен╕ Петровського», ╕ його просто так, за наказом, не зам╕ниш. До реч╕, завдання зам╕ни укра╖нських БПУ рос╕йськими ставили ще на початку 2000-х рок╕в перед найстар╕шим розробником морських озбро╓нь «Г╕дроприлад» (нин╕ це ВАТ «Концерн «Морська п╕дводна зброя – Г╕дроприлад»). Але зараз раптом з’ясувалося, що завдання так ╕ не вир╕шене. Якщо ж зайти на сайт Ки╖вського заводу автоматики, то можна д╕знатися, що в╕н робив багато важливого для рос╕йських систем морського озбро╓ння. Наприклад, комплекс апаратури управл╕ння К-10 «Шквал», очевидно, для однойменно╖ «швидк╕сно╖ п╕дводно╖ ракети». Там роблять ╕ комплекси апаратури керування, ╕ прилади курсу для низки торпед – протичовнових, протикорабельних ╕ ун╕версальних, автоп╕лоти для ав╕ац╕йних протичовнових ракет, кермов╕ машинки (теж для торпед).
Але чи не «найп╕кантн╕ше», що Рос╕я повн╕стю залежна в╕д Укра╖ни через... титан. Вс╕ 100 в╕дсотк╕в титаново╖ руди Рос╕я отриму╓ саме з Укра╖ни! Це дуже дивно: на територ╕╖ Рос╕╖ ╓ величезн╕ родовища титану, але, як виявилося, вони не розробляються, та й взагал╕, як пов╕домляють спец╕ал╕зован╕ джерела та видання, «нараз╕ в Рос╕╖ повн╕стю в╕дсутня власна експлуатована сировинна база титаново╖ сировини. Вс╕ сировинн╕ об’╓кти колишнього СРСР, що д╕ють нараз╕, залишилися в Укра╖н╕».

Без ╜винта

Наст╕льки ж критичне становище з вертол╕тними двигунами. Ще в грудн╕ 2014 року заступник м╕н╕стра оборони Рос╕╖ Юр╕й Борисов в ╕нтерв’ю рос╕йським «Известиям» визнав, що постачання двигун╕в з Укра╖ни – одна з найб╕льших проблем, ╕ «щоб подолати залежн╕сть, нам довелося прискоритися, подво╖ти або потро╖ти обсяги виробництва двигун╕в». Однак з виступу голови ради директор╕в рос╕йсько╖ Об’╓днано╖ двигунобуд╕вельно╖ корпорац╕╖ (ОДК), голови ради директор╕в ВАТ «Вертольоти Рос╕╖» ╕ першого заступника гендиректора держкорпорац╕╖ «Ростех» Володимира Артякова випливало, що про жодне подво╓ння чи потро╓ння зовс╕м не йдеться. Р╕к тому на запитання, як вир╕шу╓ться проблема з зам╕щенням продукц╕╖ «Мотор С╕ч», Артяков в╕дпов╕в, що на ВАТ «Кл╕мов» запущено виробництво двигун╕в ВК-2500 для вертольот╕в «М╕ль» ╕ «Камов», але поки це виробництво ще лише «досл╕дно-конструкторське». Що в переклад╕ на звичайну мову означало: це не сер╕йне виробництво, а кустарна зб╕рка. Що п╕дтвердила ╕ наступна фраза Артякова: «Зараз сто╖ть завдання зб╕льшити сер╕йн╕сть виробництва з 50 двигун╕в у 2014 роц╕ до 350 двигун╕в до 2017 року». При тому, що ще в лютому 2014 року голова корпорац╕╖ «Ростех» Серг╕й Чемезов визначив потребу в вертол╕тних двигунах з Укра╖ни у 250-270 одиниць на р╕к. А всього рос╕йським вертольотам до 2020 року буде потр╕бно, очевидно, не менш, н╕ж 5 тисяч таких двигун╕в.

╢диний день провалу

Як показала в╕деоконференц╕я 16 липня 2015 року в ╓диний день в╕йськового приймання в╕йськово╖ продукц╕╖, терм╕ни постачань ц╕╓╖ само╖ продукц╕╖ пост╕йно зриваються. Як пов╕домив того дня заступник м╕н╕стра оборони Рос╕╖ Юр╕й Борисов, Кал╕н╕нградський суднобуд╕вний завод «Янтар» з╕рвав у 2014 роц╕ терм╕ни постачань першого в сер╕╖ сторожового корабля проекту 11356 «Адм╕рал Григорович». Граф╕к здач╕ корабля скорегували, перенесли на п╕вроку, але в╕н знову був з╕рваний. З ╕нших новин того ж дня: Таганрозький ав╕ац╕йний науково-техн╕чний комплекс ╕мен╕ Бер╕╓ва у встановлен╕ терм╕ни не виконав постачання л╕така-амф╕б╕╖ Бе-200ЧС, пот╕м з╕рвав ╕ терм╕н щодо так званого «граф╕ка наздог╕н», «п╕д загрозою зриву ╕ другий л╕так програми 2015 року».
Також заступник м╕н╕стра оборони Рос╕╖ допов╕в Верховному головнокомандувачу, що «Всерос╕йським НД╤ рад╕оапаратури не надан╕ в╕с╕м станц╕й адресного рад╕ов╕зування ╕ передач╕ команд управл╕ння «Игла». Прогнозу╓ться зрив постачань в 2015 роц╕ ще шести аналог╕чних станц╕й». Цим же п╕дпри╓мством «б╕льш н╕ж на р╕к з╕рван╕ терм╕ни розробки системи вторинно╖ локац╕╖ для ав╕ац╕йного «комплекса радиолокационного дозора и наблюдения ОКР «Премьер». Цим список провал╕в не вичерпу╓ться. «Технодинам╕ка» не виконала постачання трьох багатопозиц╕йних пускових пристро╖в для стратег╕чного бомбардувальника Ту-160, а постачання ╕нших «шести програм 2015 року перебува╓ п╕д загрозою зриву». К╕ровський завод «Маяк» не виконав постачання 326 керованих ракет «Вихор-1» (в розробц╕ ще з 1990 року, призначен╕ для протитанкового ракетного комплексу «Вихор», яким планувалося оснастити вертольоти Ка-50 ╕ штурмовики Су-25ТМ. Зараз ним повинн╕ оснащувати вертольоти Ка-52). «Виготовлена «матчасть», – констатував Юр╕й Борисов, – випробувань не витримала, характеристики не п╕дтверджен╕. Граф╕ки навздог╕н п╕дпри╓мства з╕рван╕». Аналог╕чна ситуац╕я й з постачанням цих самих ракет «Вихор-1» концерном «Калашников»: «Не виконано постачання тисяч╕ дев’ятисот с╕мдесяти двох керованих ракет». Першу парт╕ю ракет «Вихор-1» концерн «Калашников» зум╕в передати М╕н╕стерству оборони Рос╕╖ лише в жовтн╕ 2015 року.
Також були з╕рван╕ на р╕к-два терм╕ни виконання досл╕дно-конструкторських роб╕т «за напрямом створення та розвитку автоматизованих засоб╕в управл╕ння ╕ зв’язку Збройних Сил Рос╕╖», п╕д загрозою зриву постачання Воронезьким ав╕азаводом двох з чотирьох запланованих л╕так╕в Ан-148-100Е: «Причина – в╕дмова у постачанн╕ основних ст╕йок шас╕ укра╖нським постачальником». Амурський суднобуд╕вний завод з в╕дставанням в╕д граф╕ка веде спорудження корвета проекту 20380 «Совершенный», «виклика╓ побоювання незавершення суднобуд╕вним заводом «П╕вн╕чна верф» у встановлен╕ терм╕ни випробувань систем головного фрегата проекту 22350 «Адм╕рал Радянського Союзу Горшков».

«Грош╕ з’╖ли, а результат╕в нуль!»

Але ще б╕льш вражаючими виявилися подробиц╕ зас╕дання Морсько╖ колег╕╖ при уряд╕ Рос╕╖, що в╕дбулося п╕д головуванням в╕це-прем’╓ра Рос╕╖ Дмитра Рогоз╕на в липн╕ 2015 року. Якщо коротко, Морська колег╕я констатувала, що частка ╕ноземних комплектуючих в суднових машинах ╕ приладах становить 95%, а вс╕ м╕льярди, вкладен╕ в ╕мпортозам╕щення для кораблебудування, витрачен╕ даремно.
Як виявилося, виготовленням прилад╕в (п╕д терм╕ном «прилади» треба розум╕ти широкий спектр вироб╕в, включаючи комплектуюч╕ для систем морських озбро╓нь) для корабл╕в Рос╕╖ зараз займаються всього лишень ш╕сть п╕дпри╓мств: концерни «Мор╕нформсистема-Агат», «Гран╕т-електрон», «Океанприбор», ЦНД╤ «Електроприлад», компан╕я «Транзас» ╕ НВО «Аврора». Але вся елементна база в цих приладах, тобто вузли та компоненти цих вироб╕в, повн╕стю ╕ноземна. Головнокомандувач В╕йськово-морського флоту Рос╕╖ адм╕рал В╕ктор Чирков, який виступив на Морськ╕й колег╕╖, буквально п╕д╕рвав зас╕дання сво╓ю заявою, що у галуз╕ судно-, машино- та приладобудування ╕дея ╕мпортозам╕щення повн╕стю провалена. За верс╕╓ю адм╕рала, у в╕йськових замовник╕в (а також ╕ у цив╕льних судновласник╕в) ╓ величезна к╕льк╕сть претенз╕й абсолютно до вс╕х енергетичних установок в╕тчизняного виробництва: як дизельних, так ╕ газотурб╕нних. До того ж, як виявилося, на вс╕х трьох рос╕йських виробництвах, де випускають корабельн╕ двигуни, все, як ╕ ран╕ше, перебува╓ в надзвичайн╕й залежност╕ в╕д ╕мпортних постачань.
Взагал╕, виступ Чиркова вартий того, щоб процитувати його: «Ви подив╕ться, що в╕дбува╓ться! В╕йськово-морський флот замовля╓ енергетичну установку, проводить науково-досл╕дн╕ роботи, науково-досл╕дн╕ ╕ досл╕дно-конструкторськ╕ роботи, тобто витрача╓ грош╕ державн╕. Прикордонники морськ╕ витрачають грош╕. Рибалки витрачають грош╕. Цив╕льне судноплавство, морське витрача╓ грош╕. Можна неск╕нченно перераховувати. В╕д «Газпрому» ╕ до приватних компан╕й – вс╕ витрачають грош╕ на одне ╕ те саме. Так-от, сьогодн╕ в Рос╕╖ всього три п╕дпри╓мства, як╕ роблять ц╕ установки. Це — «Коломенський завод». Це — «Уральський дизель-моторний завод», який робить так, що кришки двигун╕в через два м╕сяц╕ просто морська вода роз’╖да╓. ╤ це завод «З╕рка», наш улюблений. Двигун новий у них – д╕йсно, ╖хн╕ розробки, а виготовлення чи╓? Знову ╕мпортне! Я вчора з ними сп╕лкувався. А метал, кажу, з якого зроблений двигун, у нас в Рос╕╖ здатн╕ зробити? А корпус ╕ складов╕ детал╕? Н╕! Розгубили вс╕ технолог╕╖! Електрообладнання? Н╕! Ставлю запитання: турбонагнетаюч╕ установки для двигуна хто робить? Австр╕я, Швейцар╕я, Швец╕я ╕ так дал╕! Ви розум╕╓те, що вс╕, хто тут сидить, витрачають державн╕ грош╕, а на виход╕ н╕чого нема╓!» – констатував головнокомандувач В╕йськово-морського флоту Рос╕╖.
«Якщо ми почнемо анал╕зувати, куди були витрачен╕ м╕льярди рубл╕в, то з’ясу╓ться, що в принцип╕ сьогодн╕ повинно було бути вже все винайдено ╕ давно бути на демонстрац╕йних зразках. Ось т╕льки насправд╕ н╕чого нема╓. На папер╕ все ╓, а коли пита╓ш про результати, кажуть: «Це просто назвали науково-досл╕дними роботами, а насправд╕ це була форма п╕дтримки нашого науково-досл╕дного ╕нституту». Тобто грош╕ з’╖ли, а результат╕в нуль...» – обурювався в╕це-прем’╓р Рос╕╖ Рогоз╕н.

ГЛОНАСС «не для нас»

Окрема тема – ╕мпортозам╕щення в продукц╕╖ косм╕чного призначення. Найб╕льший негативний вплив на рос╕йський космос завдала заборона на продаж елементно-компонентно╖ бази косм╕чного призначення, що в╕дразу дуже загальмувало розвиток рос╕йсько╖ системи ГЛОНАСС. ╤ тут проблема вже не в укра╖нських виробниках. Справа в тому, що в сер╕йних рос╕йських супутниках частка ╕ноземно╖ електронно╖ компонентно╖ бази (ЕКБ) колива╓ться в межах 25-75%, а в найб╕льш просунутих косм╕чних апаратах, таких, наприклад, як «Глонасс-К», частка ╕мпортних деталей ╕ зовс╕м перевищу╓ 90%! При цьому велика частина елементно╖ бази, яка використову╓ться в супутниках, – виробництва США або ж американсько╖ розробки. Але експорт американських деталей та компонент╕в для систем в╕йськового та подв╕йного призначення регулю╓ться International Traffic in Arms Regulations (ITAR) – системою норм ╕ правил, як╕ встановлюються владою США у сфер╕ експорту товар╕в ╕ послуг в╕йськового характеру. Так-от, в╕дпов╕дно до цих правил ITAR, експорт у Рос╕ю електронно╖ компонентно╖ бази для використання у в╕йськових системах ╕ космос╕ можливий з дозволу Держдепартаменту США. Тож нин╕ постачання будь-яких компонент╕в для рос╕йського космосу заборонене. Як пов╕домив гендиректор ВАТ «Рос╕йськ╕ косм╕чн╕ системи» Андр╕й Тюл╕н, т╕льки-т╕льки почалася розробка перспективного супутника системи ГЛОНАСС, який планують оснастити комплектуючими виключно в╕тчизняного виробництва. Як вважа╓ Тюл╕н, рос╕йськ╕й промисловост╕ п╕д силу створити такий апарат за чотири-п’ять рок╕в. Водночас генеральний директор холдингу «Роселектрон╕ка» Андр╕й Зв╓р╓в запевня╓, що до 2019 року 80% електронно╖ компонентно╖ бази корисного навантаження супутник╕в буде рос╕йського виробництва. Однак один ╕з кер╕вник╕в ╤нституту косм╕чно╖ пол╕тики ╤ван Мо╖се╓в скептично зауважив, що «якщо за 4 роки взяти ╕ зам╕нити 90% ╕ноземних деталей на супутнику «ГЛОНАСС-К» на в╕тчизнян╕, то ми, боюся, отрима╓мо супутник не наступного, а попереднього покол╕ння».
Але головне, без чого взагал╕ неможливе жодне ╕мпортозам╕щення, – це верстати, а Рос╕я ╖х не виробля╓ – т╕, як╕ потр╕бн╕, найсучасн╕ш╕, з ЧПУ. Як уточнив губернатор Челяб╕нсько╖ област╕ Борис Дубровський, до 90% вс╕х верстат╕в завозяться в Рос╕ю з-за кордону. Найб╕льш критично це, на думку фах╕вц╕в, насамперед, для виробництва бо╓припас╕в. Як з г╕ркотою констату╓ один ╕з рос╕йських експерт╕в, Юр╕й Шабал╕н, «нараз╕ власного верстатобудування в бо╓припасн╕й галуз╕ промисловост╕ у нас в кра╖н╕ не ╕сну╓». За його даними, на п╕дпри╓мствах в╕йськово-промислового комплексу зараз працю╓ половина систем ЧПУ ╕ноземного виробництва. ╤, на його думку, «за певним сигналом це ЧПУ можна в╕дключити або задати помилкову програму». Так це чи н╕, але свого верстатобудування ╕ сво╓╖ станко-╕нструментально╖ промисловост╕ у Рос╕╖ фактично б╕льше нема╓. Як нема╓ ╕ тих, хто м╕г би працювати на цих верстатах. Як визнав гендиректор «Уралвагонзаводу» Олег С╕╓нко, «нам реально не вистачало ╕ не вистача╓ висококвал╕ф╕кованих роб╕тник╕в. Насамперед, оператор╕в верстат╕в з ЧПУ, без яких неможливо провести глобальне техн╕чне переозбро╓ння».
«Ми перебува╓мо п╕д санкц╕ями, це означа╓, що ╕ноземн╕ банки ╕ постачальники не можуть з нами контактувати. Ми дуже серйозно працювали над створенням локомотива з Caterpillar. Але за два дн╕ до в╕двантаження продукц╕╖, зроблено╖ на майданчику наших партнер╕в у Латинськ╕й Америц╕, були введен╕ санкц╕╖. З Renault Truck Defense ми зробили хорошу машину, призначену для експорту. ╤ нашим в╕йськовим вона теж сподобалася. Але ми були змушен╕ зупинити ц╕ процеси. З Bombardier у нас така ж ситуац╕я... Були програми ╕ з ╕ншими ╕ноземними партнерами, як╕ ми змушен╕ згорнути». «╤мпортозам╕щення вкрай важливе, але його не можна зробити н╕ за день, н╕ за р╕к, н╕ нав╕ть за п’ять рок╕в, – реал╕стично визнав гендиректор «Уралвагонзаводу», – компетенц╕╖ ми загубили. Нам потр╕бно зам╕стити технолог╕чний процес ХХ стол╕ття на процес ХХI стол╕ття... Але п╕дуть на це роки. Доведеться дуже довго наздоганяти те, що вже в св╕т╕ зроблено». Оск╕льки ми хочемо створити кращий продукт, то, впевнений топ-менеджер, «ми не зможемо його створити з найг╕рших матер╕ал╕в на поганому обладнанн╕. Увесь ланцюжок повинен складатися з найкращих ланок». Майже безвих╕дь?

Володимир ВОРОНОВ
http://www.radiosvoboda.org/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16510

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков