Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА. ПОГЛЯД З КРИМУ
Непорядн╕сть, нефахов╕сть, корумпован╕сть, що часто-густо межу╓ з в╕двертим мародерством, коли...


ЧИТАЮЧИ «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ»
Чи думають про це наш╕ “слуги” народу, наш президент ╕ завжди веселий, усм╕хнений,...


БРЯЦАННЯ ЗБРО╢Ю НА ФОН╤ РЕПЕТИЦ╤╥ С╤РЧАНОГО АРМАГЕДДОНУ
Чутки про дивн╕ реч╕, що почали в╕дбуватися в Армянську ╕ прилеглих територ╕ях, не сьогодн╕шн╕....


ПОМИЛКА Р╤ВНЯ ТРЕТЬОГО КЛАСУ: У РОС╤╥ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК НАУЦ╤ З ГРАМАТИЧНОЮ ПОМИЛКОЮ
У рос╕йському м╕ст╕ Лабитнанг╕, де в колон╕╖ «Б╕лий ведм╕дь» голоду╓ укра╖нський...


НЕ ВТРАТИТИ НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ
Сьогодн╕ годиться в╕тати з╕ святом, в╕дкинувши сумн╕ думки, рад╕ти, що, попри все, таки ма╓мо...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
«ГЕНОЦИД» КРИМЧАН ╤ КРИМСЬК╤ РЕАЛ╤╥

«Покращення» по-кримськи

Не дал╕, як позаминуло╖ середи – 13 с╕чня московське ╕нформац╕йне агентство ТАСС (ще одне св╕доцтво неадекватного сприйняття св╕ту в сьогодн╕шн╕й Москов╕╖, бо ж те скорочення, як ми зна╓мо, означа╓ «Телеграфное агентство Советского Союза) пов╕домило про те, що депутати так звано╖ Державно╖ ради Криму, яка, нагада╓мо, уособлю╓ на сьогодн╕ московську владу у Криму, звернулися до московських правоохоронних в╕домств з проханням розсл╕дувати геноцид кримчан, який н╕бито вчинила Укра╖на, блокуючи постачання на п╕востр╕в дн╕провсько╖ води, продовольства та електроенерг╕╖.
«Державна рада Республ╕ки Крим... заклика╓ Генеральну прокуратуру Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, Сл╕дчий ком╕тет Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ провести розсл╕дування за фактом зд╕йснення геноциду проти мешканц╕в Республ╕ки Крим депутатами Верховно╖ Ради Укра╖ни, в тому числ╕ ╕ в створенн╕ злочинних угруповань, метою яких ╓ запод╕яння шкоди життю ╕ здоров’ю людей в умовах блокади Криму… Парламент Криму також ма╓ нам╕р порушити питання про визнання геноциду в╕дносно жител╕в рег╕ону з боку укра╖нсько╖ влади в м╕жнародних орган╕зац╕ях», — йдеться в документ╕. З проханням сприяти в цьому депутати звернулися також до МЗС Рос╕╖. (Детальн╕ше див. на ТАСС: http://tass.ru/politika/2581647)
Отже, геноцид. Звинувачення, насправд╕, ╓ надто серйозними, аби просто в╕дмахнутися в╕д них, окресливши коло б╕ля лоба. ╤нше питання, чи ма╓ таке звинувачення реальн╕ п╕дстави…
Давайте пом╕рку╓мо. Геноцид (в╕д грец. — р╕д, плем’я та лат. — убиваю) визнача╓ться статтею 2 «Конвенц╕╖ з запоб╕гання та покарання за злочини геноциду», як будь-яке з наступних д╕янь, ско╓них з нам╕ром знищити, повн╕стю або частково, яку-небудь нац╕ональну, етн╕чну, расову чи рел╕г╕йну групу як таку:
а) вбивство член╕в тако╖ групи;
b) запод╕яння серйозних т╕лесних ушкоджень чи розумового розладу членам тако╖ групи;
с) навмисне створення для групи таких житт╓вих умов, розрахованих на ф╕зичне знищення ╖╖ в ц╕лому або в частин╕;
d) заходи, розрахован╕ на запоб╕гання д╕тонародження в середовищ╕ тако╖ групи;
е) насильницька передача д╕тей з одн╕╓╖ людсько╖ групи в ╕ншу.
(Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide, Article 2, http://legal.un.org/avl/ha/cppcg/cppcg.html)
Зг╕дно з Крим╕нальним кодексом Укра╖ни (редакц╕я 2001 року, стаття 442) геноцид визнача╓ться як д╕яння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-яко╖ нац╕онально╖, етн╕чно╖, расово╖ чи рел╕г╕йно╖ групи шляхом позбавлення життя член╕в тако╖ групи чи запод╕яння ╖м тяжких т╕лесних ушкоджень, створення для групи житт╓вих умов, розрахованих на повне чи часткове ╖╖ ф╕зичне знищення, скорочення д╕тонародження чи запоб╕гання йому в так╕й груп╕ або шляхом насильницько╖ передач╕ д╕тей з одн╕╓╖ групи в ╕ншу.
Карою за так╕ д╕яння, зг╕дно з вищезазначеною статтею, ╓ позбавлення вол╕ на строк в╕д десяти до п’ятнадцяти рок╕в або дов╕чне позбавлення вол╕, а публ╕чн╕ заклики до геноциду, а також виготовлення матер╕ал╕в ╕з закликами до геноциду з метою ╖хнього розповсюдження або розповсюдження таких матер╕ал╕в караються арештом на строк до шести м╕сяц╕в або позбавленням вол╕ на строк до п’яти рок╕в.
Найперше – щодо суб’╓кта «геноциду». Схоже, що стан запаморочення московських пол╕тик╕в, який так бурхливо проявився навесн╕ 2014 року п╕д час постановки вистави п╕д назвою «Загальнокримський референдум», все ще не минув, бо знову ма╓мо спробу представлення мешканц╕в Криму як чи то нац╕╖, чи етносу, а чи яко╖сь окремо╖, небачено╖ дос╕ раси, бо ж лише в цьому раз╕ може бути застосована стаття 2 вищезгадано╖ Конвенц╕╖. Та чи ╓ кримчани окремою нац╕╓ю, об’╓днаною в межах територ╕╖ п╕вострова сп╕льним ╕сторичним походженням, сп╕льними рисами, сп╕льною мовою, сп╕льною рел╕г╕╓ю, сп╕льним самоусв╕домленням, сп╕льними особливостями культури ╕ психолог╕╖, чи п╕дпадають вони п╕д визначення нац╕онально╖, етн╕чно╖, а тим б╕льше расово╖ чи рел╕г╕йно╖ групи? В╕дпов╕дь ╓ лише одна: н╕. ╢диною великою групою в межах п╕вострова, яка в╕дпов╕да╓ згаданим означенням, ╓ автохтонний народ, точн╕ше, нац╕я кримц╕в (Qirimlar), або ж, як ми звикли ╖х звати, – кримськ╕ татари. Може, йдеться саме про них? Може, безжал╕сна Укра╖на заповзялася винищити Qirimlar? Може, це клят╕ б╓нд╓ровци вже протягом двох рок╕в, проникаючи на п╕востр╕в, раз по раз вдираються серед ноч╕ в ╖хн╕ житла, проводять обшуки в мечетях та медресе, кидають ╖х за ╜рати за надуманими звинуваченнями, засуджують, а то й вбивають ╖хн╕х актив╕ст╕в? Може, ╖хн╕ми п╕дступами закрит╕ вс╕ нац╕ональн╕ школи в Криму? Теж н╕? Кажете, все те, зневажаючи як м╕жнародне право, так ╕ власне законодавство, чинить влада РФ?
Але ж тод╕ от╕ звинувачення дуже нагадують гвалтовн╕ крики «Тримай злод╕я!», за допомогою яких той самий злод╕й намага╓ться в╕двести п╕дозри в╕д себе…
Власне, чого це ми приск╕пались до формулювань! Х╕ба не може вважатися геноцидом пол╕тично вмотивована спроба винищення мешканц╕в окремо взято╖ територ╕╖, в цьому раз╕ мешканц╕в Криму, безв╕дносно ╖хньо╖ етн╕чно╖ приналежност╕? Як би то не видавалось дивним, н╕. Щоправда, в початков╕й верс╕╖ Конвенц╕╖ (1946 р.) визначення геноциду включало також злочини, зд╕йснен╕ з пол╕тичних мотив╕в, але в подальшому вони були вилучен╕ п╕д тиском Радянського Союзу через побоювання Стал╕на в╕дпов╕дальност╕ за вчинен╕ ним злод╕яння – к╕лька голодомор╕в, виселення ц╕лих народ╕в, къиримли, до слова, в ╖хньому числ╕.
Зрештою, злочин ╓ злочин, як ти його не називай. Якщо намагання Укра╖ни винищити двом╕льйонну громаду Криму не ╓ вигадкою, то це в будь-якому раз╕ не може толеруватися св╕товим сп╕втовариством. Питання тут лише одне. Мовою поки що найпоширен╕шою на п╕востров╕ воно може бути сформульоване приблизно так: «А был ли мальчик?», себто, чи були, насправд╕, в природ╕ так╕ злочинн╕ нам╕ри ╕ як вони проявилися? В чому ж поляга╓ факт зд╕йснення геноциду проти мешканц╕в «Республ╕ки Крим» депутатами Верховно╖ Ради Укра╖ни? З ус╕х пункт╕в Конвенц╕╖, як╕ описують д╕яння, що п╕дпадають п╕д визначення геноциду, ан╕ депутат╕в ВР, ан╕ створен╕ ними, як вважають кримськ╕ владц╕, «злочинн╕ угруповання», нав╕ть при великому бажанн╕ ╕ буйн╕й уяв╕, не вда╓ться зап╕дозрити н╕ у вбивств╕ кримчан, н╕ в запод╕янн╕ ╖м серйозних т╕лесних ушкоджень чи розумового розладу, н╕ в спробах зашкодити ╖хньому д╕тонародженню ╕, вже тим б╕льше, у спробах насильницько╖ передач╕ маленьких кримчан в притони гейропи. Схоже, панове депутати ново╖ кримсько╖ влади зробили ставку на пункт с) Конвенц╕╖, де мовиться, нагада╓мо, про «навмисне створення для групи житт╓вих умов, розрахованих на ф╕зичне знищення ╖╖ в ц╕лому або в частин╕». Погляньмо ж, чи кровожерн╕ ки╖вськ╕ депутати справд╕ д╕йшли аж до такого блюзн╕рства.
1. Водопостачання. Д╕йсно, з к╕нця кв╕тня 2014 року Укра╖на припинила постачання на п╕востр╕в пр╕сно╖ води по П╕вн╕чно-Кримському каналу. Це не найкращим чином вплинуло на с╕льське господарство п╕вострова, зокрема, на фермерський б╕знес, завдавши ╖м сутт╓вих збитк╕в. Але чи було те актом геноциду – чи загрожувало те життю та здоров’ю мешканц╕в Криму? В╕дпов╕дь одна – н╕, не було, не загрожувало. П╕дтвердженням тому ╓ заява тод╕шнього «першого в╕це-прем’╓р м╕н╕стра» Рустама Темиргал╕╓ва в╕д 20 травня 2014 року про те, що Крим «на 100% забезпечений питною водою з власних джерел». (http://press-post.net/neudavshajasja-blokada-krym-reshil-voprosy-s-vodosnabzheniem)
2. Продовольство. В╕д самого початку окупац╕╖ через адм╕н╕стративний кордон з боку Укра╖ни в Крим безперервно постачалися не лише продовольч╕, а й увесь спектр товар╕в споживання – в╕д молочно╖ продукц╕╖ до буд╕вельних товар╕в та сировини для промислових п╕дпри╓мств. Б╕льше того, ухвалений Верховною Радою Укра╖ни 12 серпня 2014 року закон «Про створення в╕льно╖ економ╕чно╖ зони «Крим» та про особливост╕ зд╕йснення економ╕чно╖ д╕яльност╕ на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни» створив надзвичайно сприятлив╕ умови для торг╕вл╕ з п╕востровом та процв╕тання б╕знесу на його територ╕╖. Закон, попри його призупинення наприк╕нц╕ минулого, 2015 року, не скасовано й дос╕. Чи п╕дпадають так╕ д╕╖ депутат╕в ВР Укра╖ни п╕д визначення «геноцид кримського народу»? Очевидно, що н╕. Куди точн╕ше ╖х можна означити як елементарне колаборантство з ворогом.
Лише 20 вересня 2015 року безсоромне гендлярство з окупантами було припинене д╕ями громадських актив╕ст╕в, з╕н╕ц╕йованих Меджл╕сом кримськотатарського народу через встановлення товарно╖ блокади Криму. Очевидно, що саме ╕н╕ц╕атива Меджл╕су, не останн╕ми особами якого ╓ народн╕ депутати Укра╖ни Мустафа-агъа Джем╕л╓в та Рефат-бей Чубаров, а ще д╕╖ громадських актив╕ст╕в, як╕ в трактуванн╕ С╕мферополя перетворились на «злочинне угруповання», ╕ стали причиною синдрому жертв геноциду, що охопив сьогодн╕ московську владу Криму.
Але чи справд╕ йдеться про геноцид, коли кожен, хто в’╖здить до Криму, може й сьогодн╕ безперешкодно ввезти з собою п’ятдесят к╕лограм╕в продовольства на суму 10 000 гривень, а завтра чи позавтра повторити ту процедуру?
3. Електроенерг╕я. Припинення 22 листопада 2015 року постачання електроенерг╕╖ до Криму стало, поза всяким сумн╕вом, кульм╕нац╕╓ю громадянсько╖ блокади окупованого п╕вострова, найд╕тклив╕шим ╖╖ елементом не лише для кримсько╖, а й для кремл╕всько╖ влади. Попри всю неоднозначн╕сть метод╕в, якими ╖╖ було запроваджено (п╕дрив електроопор), саме вона з ус╕╓ю очевидн╕стю показала залежн╕сть Криму в╕д Укра╖ни та нездатн╕сть окупац╕йно╖ влади, попри вс╕ ╖╖ хвалькуват╕ заяви про те, що «крымчане Родину на свет и колбасу не меняют», забезпечити житт╓д╕яльн╕сть п╕вострова самост╕йно. Тим не менш, заява голови того уряду, пана Аксьонова, оприлюднена тим же агентством ТАСС 18 грудня минулого року, про те, що «от энергосистемы Украины мы уже практически не зависим, энергомост проведен. Газ мы в полном объеме добываем самостоятельно» (http://tass.ru/politika/2540574), св╕дчить про те, що й тут про жоден геноцид, про жодне «…запод╕яння шкоди життю ╕ здоров’ю людей в умовах блокади Криму» не йдеться.
То що ж ма╓мо в сухому залишку? Виходить на те, що або безграмотн╕ кримськ╕ парламентар╕, чи то через слабк╕сть юридичного супроводу, а чи внасл╕док елементарного ╕гнорування рекомендац╕й сво╓╖ юридично╖ служби, явним чином провокують владу Москов╕╖ на неадекватн╕ д╕╖, або ж в т╕й заяв╕ з якихось м╕ркувань зац╕кавлений сам Кремль. В усякому раз╕, заява та повн╕стю в╕дпов╕да╓ духу ╕ сут╕ його пол╕тики упродовж останн╕х к╕лькох рок╕в. Саме це да╓ певн╕ п╕дстави думати, що те звернення ц╕лком могло бути з╕н╕ц╕йоване з його високих каб╕нет╕в.
Отже, як ми могли щойно пересв╕дчитись, звинувачення Укра╖ни у вчиненн╕ геноциду ╓ повн╕стю надуманими, абсолютно безп╕дставними, оск╕льки Укра╖на не зробила н╕чого такого, що могло б бути потрактованим як нам╕р «…знищити повн╕стю чи частково…» мешканц╕в Криму.
Натом╕сть, практика д╕яльност╕ рос╕йсько╖ влади в Криму да╓ дуже ╜рунтовн╕ п╕дстави говорити про пол╕тично вмотивований тиск як на укра╖нську та кримськотатарську громади, так ╕ на кожного, хто тим чи ╕ншим способом висловлю╓ свою незгоду з нею. Власне, йдеться про в╕дверт╕ репрес╕╖ проти громадян Укра╖ни. Бездоказов╕ звинувачення в тероризм╕ етн╕чних рос╕ян, громадян Укра╖ни Олега Сенцова та Геннад╕я Афанась╓ва, укра╖нц╕в Олександра Кольченка, Олекс╕я Чирн╕я, Олександра Костенка, в╕дверто несправедливе засудження ╖х до багатор╕чних строк╕в ув’язнення, ув’язнення власника приватно╖ школи ╕ноземних мов, севастопольця Юр╕я ╤льченка, ╓дина вина якого поляга╓ в несприйнятт╕ рос╕йсько╖ окупац╕╖ Криму, висловленого в Мереж╕, ув’язнення кримських татар – заступника голови Меджл╕су Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегермендж╕, Ал╕ Асанова, «вина» яких лише в тому, що вони 26 лютого 2014 року вийшли на мирний захист конституц╕йного ладу в сво╖й власн╕й кра╖н╕, що за законами Укра╖ни не було ╕ не ╓ жодним порушенням закону, св╕дчить саме про те. Засудження ж ╖х за законами кра╖ни-окупанта за таких обставин ╓ н╕чим ╕ншим як помстою, в╕двертою розправою. Те ж саме стосу╓ться арешт╕в Руслана Зейтула╓ва, Нур╕ Пр╕мова, Рустема Ва╖това. Те ж саме стосу╓ться й арешт╕в та судилищ, що в╕дбулися над кримськими татарами, як╕ 3 травня 2014 року прийшли на адм╕н╕стративний кордон зустр╕ти Мустафу Джем╕л╓ва. Тут ми назвали лише к╕лька ╕мен, як╕ на слуху, але, насправд╕, тиск той чиниться не лише на окремих дисидент╕в, а й на всю громаду. Прикладами того тиску ╓ ╕ л╕кв╕дац╕я укра╖нських та кримськотатарських шк╕л, ╕ зведення до м╕н╕муму годин викладання укра╖нсько╖ та кримськотатарсько╖ мов, ╕ заборона вшанування пам’ят╕ жертв депортац╕╖ кримськотатарського народу, ╕ чинення перешкод при вшануванн╕ пам’ят╕ Тараса Шевченка чи в╕дзначенн╕ укра╖нських свят.
Саме тому московськ╕й ел╕т╕ варто б з ус╕╓ю ясн╕стю усв╕домити, що можна дуже довго дурити одну людину, можна на якийсь час задурити голови ста сорока шести м╕льйонам власних громадян, але неможливо нав╕ть на короткий час засм╕тити м╕зки ц╕лому св╕ту аж наст╕льки, аби в╕н сприйняв чорне за б╕ле чи всерйоз поставився до звинувачення Укра╖ни в геноцид╕ Криму. ╤ чим швидше прийде усв╕домлення крайньо╖ небезпечност╕ сьогодн╕шнього курсу Кремля, тим з меншими втратами вийдуть з цього ╕нферно як Укра╖на, так ╕ сама Москов╕я.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16520

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков