Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
…П╤ШЛИ ЗА ПАЦ╤╢НТАМИ
Чому хворий закр╕плений за одним л╕карем вже не ма╓ змоги вислухати думку дек╕лькох л╕кар╕в?...


ФЕОДОС╤Я:ПОЛЮВАННЯ НА В╤ДЬОМ
штраф розм╕ром в дв╕ тисяч╕ рубл╕в присуджено заслуженому л╕карю Укра╖ни феодос╕йцев╕ Сма╖лу...


ПАТР╤АРХАТИ ПОЧИНАЮТЬ ВЕЛИКУ В╤ЙНУ
Чи спричинить надання автокефал╕╖ укра╖нськ╕й церкв╕ розкол православного св╕ту


НОВИНИ К╤ЛЬКОМА РЯДКАМИ
Пол╕толог Серг╕й Таран у сво╓му блоз╕ розпов╕в, чому на його думку патр╕арх Варфолом╕й забира╓ у...


МР╤╥ ╤Д╤ОТ╤В, АБО ЯК КРЕМЛЬ ЗАДУМАВ «РОЗВАЛИТИ» УКРА╥НУ
Черговий рос╕йський в╕йськовий експерт розв╕в баляси про розпад Укра╖ни на к╕лька невеликих...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
Д╤ТИ ВСЕ ЧУДОВО РОЗУМ╤ЮТЬ...

Вчителько моя...

Учительку сусп╕льствознавства ╕ координатора рязанського в╕дд╕лення руху «Голос» Соф╕ю ╤ванову зв╕льнили ╕з середньо╖ школи-л╕цею № 4 рос╕йського м╕ста Рязан╕ п╕сля дзв╕нка «згори». Адм╕н╕страц╕я л╕цею попросила ╤ванову написати заяву за власним бажанням, «╕накше у школи будуть велик╕ проблеми».
Учителька вважа╓, що ╖╖ зв╕льнили через донос колеги, теж викладача сусп╕льствознавства. Колега вир╕шила, що на сво╖х уроках ╤ванова критику╓ д╕╖ рос╕йсько╖ влади ╕ тому небезпечна для сусп╕льства. Свою ╕стор╕ю Соф╕я ╤ванова розпов╕ла Рад╕о «Свобода».

– У 2013-му мен╕ зателефонувала знайома, заступник з науки л╕цею № 4, яку я давно знаю за проектами «Мемор╕алу». Вона попросила зам╕нити хвору вчительку сусп╕льствознавства. П╕вроку я зам╕няла хворого педагога, а п╕сля л╕тн╕х кан╕кул мен╕ запропонували залишитися на пост╕йн╕й основ╕. Адм╕н╕страц╕╖ сподобалося, як я працюю.
Я висловила сво╖ сумн╕ви: «Я – людина публ╕чна, з думкою влади не завжди згодна, у школи через мене можуть бути проблеми. Ви впевнен╕, що вам потр╕бен такий педагог?». Директор в╕дпов╕ла, що зараз не т╕ часи й адм╕н╕страц╕я школи ма╓ право сама обирати вчител╕в. Мене ╖╖ оптим╕зм дуже здивував, ╕ я пооб╕цяла, що якщо у л╕цею будуть складнощ╕ через мене, то я п╕ду. Директор в╕дпов╕ла: школа – поза пол╕тикою, ╕ головне, щоб учитель добре виконував свою роботу.
– Яким чином Ви викладали сусп╕льствознавство?
– Звичайно, ми обговорювали сусп╕льно-пол╕тичну ситуац╕ю в кра╖н╕. Д╕ти сам╕ порушували актуальн╕ теми. ╥х ц╕кавило – наш Крим чи не наш, як я ставлюся до ге╖в ╕ нав╕що американц╕в тепер називають ворогами. Д╕ти висловлювали р╕зн╕ думки, але робили це дуже категорично. Я намагалася, щоб у учн╕в формувалося об’╓ктивне ставлення до предмета дискус╕╖. Я завжди повторювала ╖м: ми з вами дуже р╕зн╕, треба вм╕ти слухати одне одного. Я стежила за тим, щоб мо╖ особист╕ пол╕тичн╕ погляди не впливали на те, як я викладаю предмет. ╤накше д╕ти перестали б мен╕ дов╕ряти.
– Зв╕дки Ваш╕ учн╕ д╕знавалися про под╕╖ у кра╖н╕? З телев╕зора?
– Телев╕зор вони майже не дивляться. Вони живуть в ╤нтернет╕. ╤ намагаються з розма╖ття ╕нформац╕╖ виокремлювати правду. Багато хто з них бере участь у волонтерських рухах, займа╓ться соц╕ально важливими проектами.
╤, серед ╕ншого, сп╕лкуються з орган╕зац╕ями, де п╕д патр╕отизмом розум╕ють те, що «Крим наш». Але д╕ти намагаються думати сво╓ю головою ╕ мати сво╖ переконання. Наприклад, одного разу одна старшокласниця з цього л╕цею в╕дмовилася с╕сти на уроц╕ за свою парту, бо поруч з нею вис╕в портрет Стал╕на. Оформили так стенд до Дня Перемоги. Д╕вчинка сказала, що не буде сид╕ти поруч ╕з зображенням тирана.
– Що Ваш╕ учн╕ говорили про Крим ╕ в╕йну з Укра╖ною?
– Багато розпов╕дали: у Криму все побудовано руками рос╕ян, ╕ Хрущов зробив велику помилку, подарувавши Крим Укра╖н╕, а Пут╕н повернув його назад. У мене щодо Криму зовс╕м ╕нша точка зору, але мен╕ було важливо, щоб д╕ти не повторювали мо╖ судження, а сам╕ робили висновки з факт╕в. Я ╖м розпов╕дала про норми м╕жнародного права, як╕ не дозволяють при╓днувати територ╕╖ таким чином, як це зробила наша влада. Одного разу в 11-му клас╕ ми обговорювали пересл╕дування ЛГБТ у Рос╕╖. У Рязан╕ ще в 2006 роц╕ обласна дума ухвалила закон «Про захист моральност╕ та здоров’я д╕тей у Рязанськ╕й област╕», який заборонив публ╕чн╕ д╕╖, спрямован╕ на пропаганду гомосексуал╕зму серед неповнол╕тн╕х. Я розпов╕ла ╖м, що учасники ЛГБТ-руху були оштрафован╕ за порушення цього закону, але зум╕ли оскаржити це р╕шення в ╢СПЛ. Д╕ти прямо на уроц╕ знайшли текст закону в телефонах ╕ спробували роз╕братися в ньому.
Але справедливост╕ заради треба сказати, так╕ обговорення були у нас дуже р╕дко. На уроках ми вивчали теми урок╕в: основи ф╕лософ╕╖, соц╕олог╕╖, права, пол╕толог╕╖, культуролог╕╖, економ╕ки. Програма сусп╕льствознавства така, що на дискус╕╖ та обговорення часу майже не залиша╓ться. Показники усп╕шност╕ з сусп╕льствознавства були непоганими... ╤ перед початком наступного навчального року адм╕н╕страц╕я попросила мене вести уроки не т╕льки в мо╖х, тепер уже десятих класах, а ще й у восьмих ╕ дев’ятих. Класним кер╕вником одного з дев’ятих клас╕в була та сама вчителька сусп╕льствознавства, яку я зам╕няла. Вона до того часу вил╕кувалася ╕ вийшла на роботу. Учитель стала пильно стежити, як я викладаю сусп╕льствознавство в ╖╖ клас╕.
– Що означа╓ «пильно стежити»?
– Вона прийшла до заступника директора школи з науково╖ частини ╕ сказала: батьки скаржаться на мене, тому що на уроках я лаю рос╕йську владу. З’ясувалося, що п╕сля уроку, присвяченого пол╕тичн╕й пропаганд╕ в ЗМ╤, учень дев’ятого класу прийшов додому ╕ под╕лився сво╖ми враженнями з батьками, високопоставленими чиновниками-«╓диноросами». На уроц╕ я попросила д╕тей вдома подивитися федеральн╕ канали ╕ порахувати у в╕дсотках, ск╕льки в сюжетах оц╕ночних думок, а ск╕льки факт╕в. У ╕нших батьк╕в мо╖х учн╕в не було до мене жодних претенз╕й.
– Як в╕дреагувала адм╕н╕страц╕я школи на цю ситуац╕ю?
– Спок╕йно. Але мене попросили бути обачн╕шою: скарги батьк╕в – це завжди непри╓мно. Пот╕м ця вчителька скоп╕ювала з ╤нтернету ╕ показала директору школи дв╕ фотограф╕╖. Одну, де я стою з укра╖нським прапором (я справд╕ якось брала участь в акц╕╖ пам’ят╕ людей, загиблих на Майдан╕, – Небесно╖ Сотн╕). Другу, на як╕й я тримаю на м╕тингу проти фальсиф╕кац╕╖ президентських вибор╕в у Рязан╕ плакат з╕ словами: «Пут╕н – СН╤Д ╕ сором Рос╕╖». Пот╕м вона д╕зналася, що в День прав людини я роздавала сво╖м учням наклейки з цитатами з Конституц╕╖ Рос╕╖. Як мен╕ пот╕м розпов╕ли, вона пост╕йно скаржилася на мене адм╕н╕страц╕╖: «Соф╕я Юр╕╖вна веде не ту пол╕тику, вона — небезпечна людина». Адм╕н╕страц╕я школи ╖╖ скарги стримано терп╕ла. Тод╕ вчитель вир╕шила п╕ти ╕ншим шляхом.
– «Настукала» в департамент осв╕ти?
– Мене на початку грудня викликали до директора. Директор була схвильована ╕ засмучена. Вона сказала, що ╖й зателефонували з тако╖ орган╕зац╕╖, з якою сперечатися марно, ╕ н╕чого зробити не можна. Директор висловила мен╕ вдячн╕сть ╕ попросила написати заяву за власним бажанням. Я зробила це без зайвих розмов. Я ╕ ран╕ше стикалася з тим, що музе╖ ╕ б╕бл╕отеки Рязан╕ спочатку надавали нам майданчик для проведення дискус╕й, «круглих стол╕в» та трен╕нг╕в з прав людини, а в останню хвилину в╕дмовляли.
– Вчителька, яка Вас вижила, ма╓ так╕ сильн╕ провладн╕ переконання? Чи вона конкуренц╕╖ з Вашого боку боялася? Як╕ в не╖ мотиви?
– Ми були з нею давно знайом╕. ╥╖ учн╕ у 2000-2007 роках брали участь у конкурсах «Мемор╕алу» «Права людини в сучасному св╕т╕», пос╕дали призов╕ м╕сця.
– Пот╕м, мабуть, в╕тер подув в ╕нший б╕к ╕ цитати ╕з Загально╖ декларац╕╖ прав людини стали ╖й здаватися небезпечними?
– Мен╕ складно судити. Я намагалася з нею поговорити, але вона уникала сп╕лкування з╕ мною... Вона довго й тяжко хвор╕ла, окр╕м того, у не╖ чолов╕к працю╓ в силових структурах. Може, п╕д його впливом вона так зм╕нилася. ╤нш╕ вчител╕ розпов╕дали, вона говорила в кулуарах, що мен╕ вказ╕вки дають британська розв╕дка ╕ Держдеп. Напевно, щиро в це в╕рила.
– Як учн╕ в╕дреагували на Ваше зв╕льнення?
– Я розпов╕ла д╕тям усе, як ╓. Д╕ти засмутилися, запитували, як зробити, щоб я залишилася, можливо, батьк╕вськ╕ збори допоможуть... Я пояснювала д╕тям, що зараз така непроста ситуац╕я в кра╖н╕. Д╕ти обурювалися. Мен╕ теж було сумно. Я дуже багато чого д╕зналася за ц╕ два роки, коли готувалася до урок╕в, сп╕лкувалася з учнями. Дуже ц╕кавий новий досв╕д у сво╖ 52 роки отримала.
– Ваш╕ учн╕ теж на цьому досв╕д╕ зрозум╕ли, мабуть, що таке права людини в Рос╕╖.
– Д╕ти все прекрасно розум╕ють. Вони говорили мен╕, що н╕чого хорошого в╕д держави не оч╕кують. Д╕ти з благополучних с╕мей упевнен╕, що в майбутньому розраховувати можуть т╕льки на батьк╕в ╕ власн╕ сили. П╕дл╕тки з проблемних с╕мей взагал╕ н╕ в що не в╕рять ╕ н╕якого майбутнього не планують, живуть одним днем. Мен╕ здалося, що це — покол╕ння анарх╕ст╕в у деякому сенс╕.
– Тор╕к почалися протестн╕ м╕тинги бюджетник╕в – вчител╕в ╕ л╕кар╕в. Як╕ настро╖ зараз в учительському середовищ╕?
– Мовчати, щоб не зв╕льнили. Обурюються на кухнях. Не знаю, зв╕дки ця пок╕рн╕сть нав╕ть у найб╕льш розумних ╕ талановитих викладач╕в. ╤нод╕ вчител╕ мене запитували: «У мене ╓ права?». Я в╕дпов╕дала – ╓, звичайно. Тод╕ мен╕ ставили запитання: «Чому тод╕ мене н╕хто не захища╓?». Я ╖м казала, що захищати сво╖ права треба самост╕йно.
– Учител╕в зганяють на провладн╕ м╕тинги, змушують брати участь у фальсиф╕кац╕╖ вибор╕в. Чи часто до Вас по допомогу звертаються педагоги, щоб захистити сво╖ права?
– Скаржаться на несправедлив╕сть часто, але на конкретн╕ д╕╖ мало хто наважу╓ться. Не в╕рять, що зможуть чогось домогтися. ╢, звичайно, винятки. Наприклад, директор одн╕╓╖ з╕ шк╕л в рег╕он╕ п╕сля свого зв╕льнення подала до суду. ╥╖ поновили на посад╕, тепер вона в ц╕й школ╕ працю╓ викладачем сусп╕льствознавства. Каже, що цей досв╕д ╖╖ багато чому навчив, вона тепер розпов╕да╓ д╕тям, як захистити сво╖ права.
– На формування яко╖сь особистост╕ зараз у школ╕ ╓ запит в╕д держави?
– На нарадах у департаментах осв╕ти красиво розпов╕дають про особист╕сно-ор╕╓нтований п╕дх╕д в осв╕т╕, але насправд╕ перед школами ставлять завдання зд╕йснювати морально-патр╕отичне виховання. Моральн╕сть в ╖хньому розум╕нн╕ – це православ’я, сл╕пе схвалення ╕ прийняття вс╕х д╕й влади.

Дарина ШЕВЧЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16531

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков