Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
Спита╓те: проти кого боролись? Проти вс╕х, хто не хоче бачити Укра╖ну незалежною демократичною...


КОЛК╤ВСЬКА РЕСПУБЛ╤КА – ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ СВОБОДИ У ВИР╤ В╤ЙНИ
Що ви зна╓те про республ╕ку, яка про╕снувала на окупован╕й н╕мцями Волин╕ ц╕лих п╕вроку?


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д К╤ММЕР╤ЙЦ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ В КАРТАХ
Презентац╕я ╕сторичного атласу «Terra Ucrainica» в╕дбулася в столичн╕й книгарн╕...


ЧОМУ КРИМ МОЖЕ БУТИ Т╤ЛЬКИ КРИМОМ, А НЕ ТАВРИДОЮ АБО ТАРТАР╤╢Ю
Слова "Кирим" ╕ "киримли" – однокоренев╕ ╕ говорять сам╕ за себе – чий насправд╕...


КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕

Продовження.
Поч. у № 34-52 (2015 р.) — № 1-3

«Кримська св╕тлиця» публ╕ку╓ газетний вар╕ант книги полковника В╕тал╕я Лазорк╕на, одного ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни ╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, про ╕стор╕ю творення Укра╖нського в╕йська, ╕ зверта╓ться ╕з закликом до видавц╕в та потенц╕йних спонсор╕в п╕дтримати видання повно╖ верс╕╖ книги. Звертатися з пропозиц╕ями можна на електронну адресу редакц╕╖ — kr_svit@meta.ua, або автора — vlazorkin@ukr.net.

У призначений час я разом з полковником Загоркою й оф╕цером з наукового управл╕ння в╕йськ ППО прибув у Генеральний штаб ╕ в каб╕нет╕ генерала Лопати розв╕сили схеми для огляду ╕ вивчення. П╕сля мо╓╖ допов╕д╕ ╕ ознайомлення з╕ схемами Анатол╕й Васильович сказав, що допов╕дь йому сподобалась ╕ в╕н доруча╓ зробити ╖╖ мен╕, оск╕льки ми ╖╖ готували ╕ зна╓мо вс╕ тонкощ╕ проходження ф╕нансових поток╕в. Ця допов╕дь розкрила оч╕ начальнику Генерального штабу на те, що саме в╕н тепер ╓ замовником наукових роб╕т ╕ розпорядником кошт╕в на наукову д╕яльн╕сть у Збройних Силах. В╕н запропонував не в╕дкладати з допов╕ддю ╕ зробити ╖╖ м╕н╕стру зараз...
За к╕лька хвилин до каб╕нету ув╕йшов м╕н╕стр оборони Укра╖ни генерал-полковник В╕тал╕й Радецький у супровод╕ начальника Генерального штабу генерал-полковника Анатол╕я Лопати. Ми по-в╕йськовому виструнчилися. П╕д╕йшовши до нас, м╕н╕стр прив╕тався. Пот╕м роздивився навколо ╕ п╕д╕йшов до схем, став уважно ╖х вивчати. Генерал-полковник Лопата також п╕д╕йшов до схем ╕ почав давати м╕н╕стру сво╖ пояснення.
Щоб не сталося прикрих непорозум╕нь, я п╕д╕йшов до Анатол╕я Васильовича ╕ порадив зробити нормальну допов╕дь м╕н╕стру. Той погодився з╕ мною ╕ запропонував це м╕н╕стру, який дав згоду.
Генерали трохи в╕д╕йшли в╕д схем подал╕, ╕ я почав допов╕дь. Мен╕ було легко допов╕дати суть питань без читання тексту по ретельно в╕дпрацьованих схемах. Для мене було вкрай важливим донести до в╕дома м╕н╕стра всю глибину сут╕ питань стосовно науково╖ д╕яльност╕ в М╕ноборони й у Збройних Силах.
Судячи по реакц╕╖ м╕н╕стра, я в╕дчув повне його сприйняття зм╕сту допов╕д╕. М╕н╕стр наочно побачив ╕ в╕дчув роль та м╕сце науково╖ роботи в М╕н╕стерств╕ оборони та в Збройних Силах Укра╖ни. А Анатол╕й Васильович, з╕ свого боку, акцентував увагу м╕н╕стра на рол╕ Генерального штабу у ф╕нансуванн╕ наукових роб╕т.
Генерали залишилися задоволеними. Допов╕дь була затверджена.
М╕н╕стр наказав мен╕ особисто провести нараду з начальниками ╕нших наукових установ М╕ноборони, проконтролювати п╕дготовку загального плану виконання науково-досл╕дних роб╕т на наступний 1994 р╕к та сформувати заявку на його ф╕нансування.
Трохи втомлен╕, але задоволен╕ результатами сво╓╖ роботи, ми повернулися до ╕нституту. Я викликав начальника планового в╕дд╕лу ╕ наказав йому внести до плану роботи ╕нституту проведення наради з начальниками наукових установ М╕ноборони та п╕дготувати ╖╖ проведення.
П╕сля ц╕╓╖ допов╕д╕ ставлення м╕н╕стра ╕ начальника Генерального штабу до Центрального науково-досл╕дного ╕нституту покращилося. А я, не забуваючи про св╕й старий задум, який був викладений мною у власному проект╕ В╕йськово╖ доктрини Укра╖ни, а саме, про нову структуру Збройних Сил Укра╖ни, розпочав п╕дготовку ново╖ допов╕д╕ м╕н╕стру оборони.
Кр╕м того, мен╕ все ж вдалося порозум╕тися з начальником Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни генерал-полковником Лопатою щодо ╕де╖ про роз’╓днання новоствореного виду Збройних Сил – В╕йськ Пов╕тряно╖ Оборони у два окрем╕ види ВПС ╕ ППО з метою збереження ╓дино╖ системи Протипов╕тряно╖ оборони Укра╖ни та можливост╕ розвитку В╕йськ ППО, тобто повернутися до того, як це було на початку створення Збройних Сил.
Коли я заговорив про це роз’╓днання з генералом Лопатою, Анатол╕й Васильович неспод╕вано сказав мен╕: «Та я вже про це думав. Згоден. Треба роз’╓днати!».
Незабаром так ╕ сталося, – здоровий глузд переважив ╕ можна було тепер говорити про створення збройних сил мирного часу ╕ збройних сил во╓нного часу.
Збройн╕ сили мирного часу мали б виконувати функц╕╖ стримування збройно╖ агрес╕╖ для надання можливост╕ розгорнути збройн╕ сили во╓нного часу.
Стримування збройно╖ агрес╕╖ мало б в╕дбуватися завдяки можливост╕ сил стримування завдати ворогу неприйнятно╖ шкоди ракетними ╕ бомбовими ударами по найважлив╕ших в╕йськових об’╓ктах, по командних пунктах в╕йськового та державного управл╕ння, по важливих промислових об’╓ктах, що зводить нан╕вець можлив╕ здобутки ворога в╕д ведення в╕йни.
Маючи добрий досв╕д п╕дготовки оперативних документ╕в, набутий за десятил╕ття служби в Управл╕нн╕ в╕йськами ППО Прикарпатського округу, я сам с╕в за п╕дготовку схем застосування Стратег╕чних сил стримування у кольорах ╕ фарбах, бо дуже мен╕ хот╕лося зробити Збройн╕ Сили Укра╖ни якомога б╕льш ефективними за використанням вс╕х наявних у них вогневих можливостей.

Глава 25.
ДОБРО ╤ ЗЛО – СПОКОНВ╤ЧНА ПРОБЛЕМА

Маючи нов╕ можливост╕ для сприяння творенню Збройних Сил Укра╖ни на посад╕ заступника начальника ЦНД╤ МОУ з науково╖ роботи, я все б╕льше почав в╕дчувати, як минул╕ помилки тих чи ╕нших учасник╕в цього процесу згодом даються взнаки.
Замислитись над ф╕лософ╕╓ю цього питання мене змушували нов╕ д╕йов╕ особи, що з’являлися на обр╕╖ кер╕вництва процесом творення Збройних Сил Укра╖ни, як╕ повторювали помилки сво╖х попередник╕в, але вже на новому щабл╕ його розвитку.
С╕даючи у кр╕сло м╕н╕стра, заступника м╕н╕стра або будь-якого ╕ншого високопоставленого чиновника, мало хто з них замислювався, а ким ти п╕деш з високого начальницького каб╕нету, де ти почував себе хазя╖ном дол╕, — геро╓м, якого люди будуть згадувати добрим словом, чи навпаки – антигеро╓м, п╕сля кого п╕длегл╕ лише з полегшенням видихнуть.
╤ саме в╕д того, як╕ будуть насл╕дки в╕д р╕шень, що ти прийма╓ш, ╕ залежить, чи правильно збуду╓ться сама конструкц╕я Збройних Сил, ╖хня функц╕ональн╕сть або простими словами — ╖хня спроможн╕сть виконати сво╖ завдання.
Велике бачиться на в╕дстан╕, — каже мудр╕сть в╕чност╕.
Тож, чи вартуватиме к╕нцевий результат процесу творення Збройних Сил тих вс╕х зусиль ╕ народних кошт╕в, як╕ будуть вкладен╕ в нього, — це запитання все част╕ше поставало в мо╖х думках. Воно для мене зовс╕м не було примарним: багатий досв╕д життя мого батька змушував мене дивитися на сьогодн╕шн╕ под╕╖ й оц╕нювати ╖х у пор╕внянн╕ з ╕сторичним досв╕дом мо╓╖ Батьк╕вщини та сво╖м власним житт╓вим досв╕дом.
Я часто запитував у себе:
— Чому, заради чого чи в ╕м’я чого м╕й батько мусив пережити репрес╕╖ стал╕нських час╕в?
— Чому, заради чого чи в ╕м’я чого м╕й мирний ╕ працелюбний Укра╖нський народ мусив пережити вс╕ жахи в╕йни, як╕ розпочинали чужинц╕, та голодомор╕в, масових переселень ╕ концтабор╕в, як╕ чужинц╕ влаштовували в Укра╖н╕ п╕д гаслами нев╕домого ╕ невидимого «св╕тлого майбутнього»?
В╕дпов╕дь для мене на ц╕ складн╕ запитання була дуже простою: у нашому повсякденному житт╕ даються взнаки саме людськ╕ слабкост╕, як╕ у боротьб╕ добра з╕ злом часто погано впливають на повед╕нку людей, даючи негативний результат в╕д ╖хньо╖ д╕яльност╕.
Кожна людина, маючи сильн╕ ╕ слабк╕ сторони свого виховання, ма╓ думати, на б╕к добра чи на б╕к зла стане к╕нцевий результат ╖╖ д╕яльност╕. Ми змалку чу╓мо споконв╕чн╕ б╕бл╕йн╕ настанови: «Не заздри, не роби зла ╕ншому, не бреши, не кради, не вбий», «люби ближнього свого, як самого себе» тощо, але чи вс╕ люди керуються цими настановами у сво╖й повед╕нц╕, — вже на власному житт╓вому досв╕д╕ я переконався, що н╕, далеко не вс╕! ╤ чим вище у владному Ол╕мп╕ сто╖ть людина, яка не дотриму╓ться б╕бл╕йних настанов, тим б╕льше зла вона може спричинити ╕ншим людям, нав╕ть сусп╕льству.
Репрес╕╖ мого батька тривали 10 рок╕в, мо╖ – р╕к! Та заради чого ми з батьком це мусили пройти, може, через якусь високу мету? Н╕! Це сталося саме через оц╕ людськ╕ слабкост╕.
Д╕ставшись до високого владного кр╕сла, б╕льш╕сть людей не витриму╓ спокуси владою. Через брак виховання для багатьох з можновладц╕в влада ста╓ насолодою ╕ сенсом життя, як, наприклад, для Йосипа Стал╕на, який, зазнавши у дитинств╕ нещастя та понев╕рянь, став легкою здобиччю людських слабкостей, таких, як заздр╕сть, жад╕бн╕сть, жорсток╕сть, ╕, скуштувавши сво╓╖ влади над людьми, вир╕шив задовольнити свою пиху ╕ через св╕тову в╕йну експортувати революц╕ю та оволод╕ти Св╕том. Саме через цю свою слабк╕сть в╕н спром╕гся створити найжорсток╕ший репресивний державний апарат та знищити ним десятки м╕льйон╕в людей.
╤нший владний чиновник, маючи сво╖ людськ╕ слабкост╕, почина╓ бачити небезпеку для себе у розумност╕ й в усп╕шност╕ свого п╕длеглого. Через цю свою людську слабк╕сть можновладець почина╓ боятися п╕длеглого та намага╓ться позбутися його, нав╕ть знищити морально.
Але найнебезпечн╕шим ╓ те, що ц╕ людськ╕ слабкост╕ сутт╓во впливають на правильн╕сть ухвалення можновладцями принципових р╕шень державного р╕вня, насл╕дки в╕д яких у майбутньому здеб╕льшого призводять до негативних результат╕в. Тому для профес╕йного в╕йськового особливо важливо не п╕ддаватися спокусам через сво╖ людськ╕ слабкост╕ п╕д час п╕дготовки та ухвалення р╕шень, бо в╕д цього залежить як╕сть оборони кра╖ни ╕ к╕льк╕сть можливих людських житт╕в.
Саме людськ╕ слабкост╕ в нов╕тн╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни виявилися причиною збройно╖ агрес╕╖ проти не╖ з боку Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та фатальний для Укра╖ни результат ц╕╓╖ агрес╕╖.
Протягом 20 рок╕в саме через жад╕бн╕сть, заздр╕сн╕сть, пихат╕сть та недолуг╕сть укра╖нських можновладц╕в та високопосадовц╕в була сутт╓во послаблена влада в держав╕ Укра╖на, чим скористалися вороги Укра╖нського народу ╕ ззовн╕ та зсередини ╕з року в р╕к знищували основу Укра╖нсько╖ держави – ╖╖ обороноздатн╕сть.
Це призвело до анекс╕╖ Криму, втрати частини Донбасу, до великих людських втрат – тисяч вбитих та скал╕чених наших громадян, до небезпеки втрати ╕ само╖ незалежност╕ Укра╖ни. Лише ╓дн╕сть ╕ мужн╕сть Укра╖нського народу та геро╖зм кращих його син╕в-добровольц╕в ц╕ною великих жертв зупинили ворога та розбили його плани захоплення Укра╖ни.
Свого часу в╕домий султан Сулейман, чолов╕к укра╖нки Роксолани, повчав сво╖х в╕йськових чиновник╕в, мовляв, не оц╕нюйте ворога як комаху, яку легко вбити, — оц╕нюйте ворога як лева ╕ готуйтесь битися з левом, тод╕ ви переможете!
Восени 1993 року, сидячи у сво╓му каб╕нет╕ кер╕вника ╕нституту, я ще не знав цих сл╕в в╕домого султана Сулеймана, але вважав за необх╕дне будувати Збройн╕ Сили Укра╖ни з певним запасом ╖хньо╖ м╕цност╕ ╕ не сприймав пануючо╖ на той час у головах в╕йськового кер╕вництва держави спрощено╖ думки щодо якнайшвидшого скорочення чисельност╕ Збройних Сил.
Так, наприклад, через це преславне скорочення Укра╖на станом на 1993 р╕к втратила систему в╕йськово╖ осв╕ти, яка була здатна виховувати ╕ навчати справжн╕х оф╕цер╕в-профес╕онал╕в, спроможних приймати правильн╕ р╕шення в екстремальних ситуац╕ях, спроможних вести б╕й ╕ спроможних планувати ╕ вести в╕йськов╕ операц╕╖.
На зм╕ну ╕снуюч╕й в Укра╖н╕ потужн╕й систем╕ в╕йськово╖ осв╕ти була створена система п╕дготовки оф╕цер╕в для Збройних Сил на баз╕ цив╕льних навчальних заклад╕в. Так, ця нова система була спроможна готувати техн╕чно п╕дготовлених фах╕вц╕в, але ж ╕деться саме про оф╕цер╕в-командир╕в – орган╕затор╕в бою, а тому ╕ було шк╕дливим огульне скорочення потужних в╕йськових шк╕л, як╕ сформувалися на основ╕ таких вищих в╕йськових навчальних заклад╕в, як розм╕щен╕ у Ки╖вському в╕йськовому гарн╕зон╕ КВ╤РТУ, КВЗР╤У, КВ╤АВУ, КВОККУ. ╤, на жаль, саме цей науково-викладацький кап╕тал Укра╖ни, знаний в усьому св╕т╕, було л╕кв╕довано з «легко╖» руки м╕н╕стра оборони генерал-полковника ав╕ац╕╖ Костянтина Морозова його протеже — полковником Юр╕╓м Прокоф’╓вим, який за це отримав генеральське звання ╕ став добрим другом для деяких в╕йськових кер╕вник╕в.
До числа добрих друз╕в Юр╕я Михайловича також ув╕йшли начальник Гене-рального штабу генерал-полковник Лопата Анатол╕й Васильович ╕ начальник Соц╕ально-психолог╕чно╖ служби М╕н╕стерства оборони генерал-майор Мулява Володимир Савович, який побив ус╕ рекорди кар’╓рного зростання у наш╕й ╕стор╕╖: з т╕╓╖ ж «легко╖» руки м╕н╕стра оборони Морозова вперше в ╕стор╕╖ Збройних Сил Мулява Володимир Савович, суто цив╕льна людина, ╕з сержанта запасу став одразу полковником, а через к╕лька м╕сяц╕в — ╕ генерал-майором.
Ус╕ ц╕ в╕йськов╕ навчальн╕ заклади, що були розташован╕ у Ки╓в╕, треба було об’╓днати в ╓диний в╕йськовий ун╕верситет з╕ збереженням проф╕льних спец╕альностей по родах ╕ видах в╕йськ Збройних Сил Укра╖ни, оптим╕зувати вс╕ загальн╕ для цих виш╕в кафедри, скоротити адм╕н╕стративно-управл╕нський апарат, але зберегти систему п╕дготовки бойових оф╕цер╕в. Ц╕ виш╕ могли приносити Укра╖н╕ ╕ ф╕нансовий прибуток, оск╕льки за тверду валюту готували висококласних оф╕цер╕в-фах╕вц╕в для багатьох арм╕й дружн╕х держав. Проте меркантильн╕сть Юр╕я Прокоф’╓ва ╕ його впливових друз╕в переважила здоровий глузд, тому були ухвален╕ хибн╕ р╕шення Каб╕нету М╕н╕стр╕в щодо скорочення в╕йськових виш╕в. Багатьох чиновник╕в приваблювали ╕ гарне м╕сце розташування цих навчальних заклад╕в, ╕ старовинн╕ ╖хн╕ буд╕вл╕.
Про все це ми разом з полковником Валентином Пилипчуком, заступником Юр╕я Прокоф’╓ва, виклали у лист╕-зверненн╕ до Президента Укра╖ни. Валентин Пилипчук принаг╕дно вручив його Леон╕ду Макаровичу Кравчуку на одн╕й ╕з нарад у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни. Президент Укра╖ни митт╓во в╕дреагував на це звернення, наказавши виправити ситуац╕ю.
Новий м╕н╕стр оборони Укра╖ни генерал-полковник В╕тал╕й Радецький п╕сля втручання Президента Укра╖ни Леон╕да Макаровича Кравчука в╕дсторонив генерала Юр╕я Прокоф’╓ва в╕д посади ╕ призначив начальником Головного управл╕ння в╕йськово╖ осв╕ти М╕н╕стерства оборони Укра╖ни генерал-майора Гудиму В╕ктора Миколайовича, якого в╕н добре знав по сп╕льн╕й служб╕.
Генерал-полковник В╕тал╕й Радецький, якого я завжди поважав як фахового оф╕цера ще по служб╕ у Прикарпатському в╕йськовому окруз╕, мав також ╕ сво╖ слабкост╕, що заважали йому в робот╕. В╕н вир╕шив зм╕нити кер╕вну команду, яка працювала у М╕н╕стерств╕ оборони за час╕в Костянтина Морозова, на сво╖х людей, яким в╕н дов╕ряв.
Я особисто не схвалював таке р╕шення м╕н╕стра, оск╕льки в ╕деолог╕╖ оборонного буд╕вництва мала б бути дотримана спадков╕сть у лог╕ц╕ ╖╖ розвитку, бо порушення ц╕╓╖ лог╕ки людьми з ново╖ команди могло б призвести до знец╕нення вже досягнутих результат╕в. Так ╕ сталося, — «п╕д н╕ж» п╕шла Соц╕ально-психолог╕чна служба М╕н╕стерства оборони Укра╖ни разом з генералом Володимиром Мулявою, якого перевели у групу радник╕в м╕н╕стра.
Я не знаю, хто порадив Володимиру Муляв╕ зайнятися створенням у М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни соц╕ально-психолог╕чно╖ служби, але це був дуже правильний та сво╓часний х╕д.
Коли Володимир Мулява попросив мене прочитати Концепц╕ю СПС, я зрозум╕в, що ╕дея функц╕онування тако╖ служби була запозичена в США, де було запроваджено високий р╕вень в╕дпов╕дальност╕ держави перед в╕йськовослужбовцями за соц╕альне забезпечення ╖х ╕ ╖хн╕х родин.
Така служба була необх╕дна для реал╕зац╕╖ тих зобов’язань, як╕ взяла на себе держава перед сво╖ми в╕йськовослужбовцями, для як╕сного виконання ними сво╖х службових обов’язк╕в, пов’язаних з ризиком для життя, ╕ впевненост╕ у тому, що членам ╖хн╕х родин у будь-якому випадку буде гарантовано задоволення вс╕х належних матер╕альних, моральних та ф╕нансових потреб, у тому числ╕ житлових, разом з наданням м╕сць працевлаштування, м╕сць у дитячих садочках, у школах тощо.


(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16539

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков