Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.


СУМНО ВС╤М НА ГОЛОВОС╤КИ
Днем смутку, печал╕ ╕ строгого посту вважа╓ться церковне свято Ус╕кновення Голови ╤вана...


ОС╤НЬ У КАМ’ЯНЦ╤ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ПОЕЗ╤╥
Четвертий р╕к посп╕ль л╕тературно-мистецьке свято «Поетична ос╕нь у Кам’янц╕»...


Л╤ТЕРАТУРНА ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Дуже рад╕сна зв╕стка долинула з м. Кам'янки, Батьк╕вщини нашого кримського колеги-св╕тличанина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
НАШ╤ МУЗИ НЕ МОВЧАТЬ

У Нац╕ональному музе╖ л╕тератури Укра╖ни понад р╕к трива╓ благод╕йний проект «На ц╕й земл╕ нас не здолать!». В музе╖ провели к╕лька аукц╕он╕в, щоразу збираючи до 10 тисяч гривень. Грош╕ передавали у госп╕тал╕ Ки╓ва та Бровар╕в. Також музейн╕ прац╕вники проводять лекц╕╖ для поранених б╕йц╕в АТО, як╕ перебувають на л╕куванн╕. Волонтери в музе╖ плетуть маскувальн╕ с╕тки та «к╕к╕мори». ╤ тих, ╕ тих зроблено понад 50.
Багато митц╕в захищають В╕тчизну з╕ збро╓ю в руках. Але вони не забувають про сво╓ покликання. Павло Шамрай, директор видавництва «Шамрай», зазнача╓: «Наш╕ в╕йськов╕ пишуть в╕рш╕, прозу, музику, малюють ╕ сп╕вають. ╥хн╕ твори сповнен╕ доброти, прагнення до краси ╕ мудрост╕. Вони ╓ справжн╕ми скарбами для нац╕онально╖ культури та ╕стор╕╖. Надзвичайно важливо для укра╖нського сусп╕льства та св╕ту в╕дкривати ╕мена прекрасних ╕ натхненних, багатогранних особистостей, як╕, жертвуючи собою, рятують Укра╖ну».
«В╕рш╕ з в╕йни» заступника командира Добровольчого батальйону ОУН Бориса Гуменюка стали ╕мпульсом для створення в Музе╖ л╕тератури виставки «Н╕, наш╕ музи не мовчать!». Тут представлено творч╕сть захисник╕в Укра╖ни – письменник╕в, художник╕в, актор╕в, фотограф╕в, волонтер╕в.
Назву виставки вибрано за рядком в╕рша одного ╕з ╖╖ учасник╕в Олександра Стусенка. Близько 50-ти автор╕в надали для експонування б╕льше двох сотень автограф╕в, фото, книжок ╕ художн╕х роб╕т. Центральне м╕сце на виставц╕ пос╕дають державний прапор з автографами б╕йц╕в передово╖ л╕н╕╖ оборони та обладунки укра╖нського во╖на (на фото унизу).
У творчому доробку п╕дполковника, науково-педагог╕чного прац╕вника Академ╕╖ сухопутних в╕йськ ╕мен╕ гетьмана Петра Сагайдачного Володимира Тимчука вже к╕лька книг. У 2014 роц╕ оф╕цера в╕дзначили першою прем╕╓ю конкурсу «Проза про УПА».
Серед майстр╕в слова, чи╖ твори експонуються на виставц╕, представлен╕ поетеса ╤рина Ц╕лик (╖╖ тв╕р «Повертайся живим» став широков╕домою п╕снею у виконанн╕ сестер Тельнюк ╕ гурту «Козак Систем»). ╥╖ чолов╕к, поет Артем Чех, який нин╕ на сход╕ Укра╖ни, — редактор книги «В╕йна очима ТСН». Михайло Прядун, в╕рш якого «Лл╓ться кров невинна» знаний у соцмережах. Володимир Бойчук був фермером, став б╕йцем Нац╕онально╖ гвард╕╖. Воював п╕д Слов’янськом ╕ Краматорськом, поранений п╕д Дебальцевим. На гор╕ Карачун м╕ж танковими ╕ м╕нометними обстр╕лами Бойчук написав п╕сню. Пот╕м ╖╖ аранжувала й записала музична група «Немо». Нин╕ п╕сня «Гвард╕я. Слава Укра╖н╕» стала неоф╕ц╕йним г╕мном Нац╕онально╖ гвард╕╖ Укра╖ни. Представлен╕ в експозиц╕╖ рукописи в╕рш╕в б╕йця Добровольчого батальйону ОУН Олександра Ярошенка (позивний «Янгол»), який з╕н╕ц╕ював у П╕сках поетичний рад╕оклуб «Н╕чна сова» (зв’язок зд╕йснювався по рац╕ях). Окрему увагу привертають в╕рш╕, як╕ Микола Ворон╕н написав на стор╕нках свого снайперського блокнота. Артилерист Дмитро Москалець переносив в╕рш╕ у старий потр╕сканий моб╕льний телефон ╕ надсилав дорогим людям або викладав у Фейсбук. В╕н мр╕╓:
«Колись буду св╕тлим ╕ тихим,
Забуду про втому ╕ зброю,
Прозорим, як спок╕й еф╕рним,
Залишусь назавжди з тобою».
Хвилюючою стор╕нкою виставки ╓ експозиц╕я, присвячена Над╕╖ Савченко. Зокрема, ориг╕нали ╖╖ лист╕в до волонтер╕в – «Музейних бдж╕лок», як╕ працюють у Нац╕ональному музе╖ л╕тератури Укра╖ни.
Поет ╕ художник Олекс╕й Кваша ╕з Микола╓ва видав свою першу зб╕рку в╕рш╕в для д╕тей «Прекрасн╕ тварини нашо╖ кра╖ни» восени 2014 року. Дв╕ч╕ в╕н зустр╕чався з маленькими читачами. В останньому ╕нтерв’ю у кв╕тн╕ 2015 року Кваша говорив: «Як прийду з арм╕╖, може, ще комусь почитаю, може, як╕йсь д╕вчин╕ сподоба╓ться, що я пишу для д╕тей, ╕ може, якась за мене зам╕ж вийде».
А 7 липня 2015 року стр╕лець-пом╕чник гранатометника Олекс╕й Кваша загинув п╕д Артем╕вськом, врятувавши життя пораненого побратима.
Микола Рябик╕н – переселенець, родом ╕з Криму, добровольцем п╕шов в укра╖нське в╕йсько. З 8 жовтня 2015 року перебува╓ на л╕куванн╕, пише в╕рш╕.
В╕ктор╕я Крем╕нська – матрос бригади морсько╖ ав╕ац╕╖ В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни ╕ дружина оф╕цера, пише в╕рш╕ укра╖нською ╕ рос╕йською мовами. Також укра╖нською ╕ рос╕йською мовами пише в╕рш╕ десантник Антон Радченко. В╕н — учасник бо╖в, п╕сля л╕кування служить у 204-й Севастопольськ╕й бригад╕ тактично╖ ав╕ац╕╖, що базу╓ться нин╕ в Микола╓в╕.
Олег Климов зак╕нчив суворовське в╕йськове училище ╕ Харк╕вський ун╕верситет пов╕тряних сил ╕м. ╤. Кожедуба, старший оф╕цер бригади морсько╖ ав╕ац╕╖ ВМС Укра╖ни, яка не зрадила Укра╖ну ╕ 3 кв╕тня 2014 року вийшла з Криму, врятувавши ав╕ац╕йну техн╕ку. Бригада базу╓ться в Микола╓в╕, несе бойове чергування з контролю за державним кордоном з моря ╕ суш╕ та викону╓ завдання на сход╕ Укра╖ни. Олег Климов захоплю╓ться живописом, з натхненням пише в╕рш╕, б╕льш╕сть з яких адресован╕ кохан╕й дружин╕.
Художник Володимир Безрукий представив роботи, написан╕ в П╕сках. До проекту сво╓ю поез╕╓ю та художн╕ми роботами долучилась волонтерська група «Музейн╕ бдж╕лки», серед яких геро╖н╕ ф╕льму «Плет╕ння к╕к╕мори» Артураса Морозоваса.
Дитяч╕ малюнки та листи ╓ справжн╕ми оберегами для во╖на. Вони стали окремою частиною виставки «Н╕, наш╕ музи не мовчать!».
Поет, актор ╕ режисер, учасник бойових д╕й Роман Семисал зверта╓ться до рос╕йського солдата:
«Не накинеш мен╕ ярмо,
не забри╓ш у москал╕.
Це – наш д╕м,
 ми тут живемо.
Забирайся з мо╓╖ земл╕».
У книз╕ в╕дгук╕в в╕дв╕дувач╕ дякують орган╕заторам виставки. Рос╕янка ╕з Санкт-Петербурга написала: «Россию и всех россиян нельзя и не за что прощать. Народ показал свое подлинное лицо, а интеллигенция изощренно оправдывается и обеляет черное, до сих пор неуверенно идентифицируя зло. Война полностью изменила и меня. Я никогда не прощу себя, мою маму и деда, меня сжигает стыд, раскаяние перед вами, я никогда не поддерживала ту сторону и не оскорбляла украинцев. У меня в Украине появились за эти три месяца друзья, но я никогда не перестану чувствовать жгучий стыд за себя. Не прощайте никого из них, не прощайте и не ищите оправдания никому и мне. Россия – навсегда страна третьего мира, и, в первую очередь, по качеству ее людей. Убожество и срам. Всем на колени, но они не встанут, а я если встану, – мне не станет легче, и это ничего не изменит для вас, дорогие украинцы, потому что ваших красивых, состоявшихся, полных жизни людей, героев, гениев, творцов – не вернуть!
Я каждый день и каждую ночь лью жестокие горькие слезы, и для меня это никогда не кончится. Нет утешения, нет прощения мне, и я еще за эти два года не придумала, как мне просить у вас прощения без получения его. Как сказать: «Простите!», чтобы это не предполагало ответа. Не придумала. Наверное, это не имеет значения. Знайте только, что моя жизнь – пожизненное покаяние перед вами. Без конца, прощения, понимания, избавления или, как кто-то может подумать, мазохизма. Нет. Я не отмаливаюсь за всю Россию, не отмаливаю себя и не прошу простить. Не надо.
Я желаю вам Победы, Счастливой Жизни и Благополучия! Я люблю вас всем сердцем, изо всех сил, не рассчитывая на любовь в ответ. Мое имя не важно, все не важно.
Мне важно вам это сказать. Вы — лучшие, самые замечательные люди на Земле! Слава Укра╖н╕! Героям слава!!! С бесконечным уважением...».

Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
м. ╤рп╕нь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16541

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков