Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
СТР╤ЧКА ПРО ╢ВРОМАЙДАН «ЗИМА У ВОГН╤» ПРЕТЕНДУ╢ НА «ОСКАР»

Не просто к╕но...

У Кал╕форн╕╖ 14 с╕чня американська к╕ноакадем╕я обрала кандидат╕в, як╕ змагатимуться за цьогор╕чного «Оскара». Серед п’яти кандидат╕в на золоту статуетку у категор╕╖ «Документальне к╕но» — стр╕чка «Зима у вогн╕» про протести на Майдан╕ у Ки╓в╕. Церемон╕я вручення «Оскара» в╕дбудеться 28 лютого у Лос-Анджелес╕. «Зима у вогн╕» — це хрон╕ка под╕й позаминуло╖ зими ╕з коментарями учасник╕в процесу. Матер╕ал режисеров╕ надали 28 укра╖нських оператор╕в. Виробництво ф╕льму п╕дтримала американська компан╕я «Netflix». Напередодн╕ прем’╓ри в Ки╓в╕ режисер ф╕льму ╢вген Аф╕не╓вський дв╕ч╕ давав ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода», в яких розпов╕в про те, чому не став ф╕льмувати пол╕тик╕в, як розпов╕дати зах╕дному св╕ту про Майдан, чому «дос╕ плаче, коли бачить ц╕ кадри» ╕ чому «Зиму у вогн╕» обов’язково побачать у Рос╕╖.
— Я в╕д самого початку не намагався робити пол╕тичний ф╕льм, бо цей ф╕льм про людей, про ╖хн╕ дол╕. Я намагався триматися подал╕ в╕д пол╕тики. Я сам не люблю пол╕тику. У ф╕льм╕ нема╓ пол╕тик╕в. У ф╕льм╕ ╓ люди. Ф╕льм розпов╕да╓ про те, що змусило людей вийти на площу ╕ вистояти там. Вони вистояли проти погано╖ холодно╖ погоди, п╕д пол╕цейськими кийками, п╕д кулями. Тому ф╕льм про людськ╕ дол╕, дол╕ людей, як╕ там були.
— Ви говорите, що не любите пол╕тик╕в, але пол╕тики люблять Вас. Президент Укра╖ни Петро Порошенко нагородив Вас державною нагородою Укра╖ни, рекомендував до обов’язкового перегляду Ваш ф╕льм, як кращий ф╕льм минулого року. Як Ви до цього ставитеся?
— ╢ р╕зниця м╕ж пол╕тиками всередин╕ ф╕льму та реакц╕╓ю пол╕тик╕в на ф╕льм. У ф╕льм╕ нема╓ пол╕тик╕в, бо цей ф╕льм не про них. Те, що президент Порошенко подивився ф╕льм як людина, як президент ╕ нав╕ть як батько д╕тей, бо в нього д╕ти того ж в╕ку, що ╕ студенти у ф╕льм╕, — в цьому нема╓ н╕чого дивного, що ф╕льм зачепив його на персональному р╕вн╕. Це не стосу╓ться його як пол╕тика.
— Президент Порошенко рекомендував два твори — Ваш ф╕льм ╕ книжку американського журнал╕ста також рос╕йського походження Серг╕я Лойка «Аеропорт». У Вас нема╓ в╕дчуття, що Ви долуча╓теся до створення яко╖сь ново╖ м╕фолог╕╖?
— Я не думаю, що я створюю якусь м╕фолог╕ю. Я думаю, для нього було важливо наголосити, що це ╓ два незалежних погляди. Те, що ми — не укра╖нц╕, наголошу╓ на тому, що це — погляд ззовн╕. Це — погляд людини, яка не ста╓ на чийсь б╕к. Я не став на б╕к укра╖нц╕в. Я — американець, який народився в Рос╕╖. Я — людина ззовн╕, яка показу╓ це нейтрально. Так само ╕ Лойко, було важливо, що в╕н ╓ незалежною стороною.
— У сво╓му виступ╕ Ви говорили про те, що Майдан, на якому першими жертвами були в╕рменин Серг╕й Н╕гоян та б╕лорус Михайло Жизн╓вський, показав, що патр╕отами Укра╖ни можуть бути люди, як╕ не мають укра╖нського походження. Ви не в╕дчува╓те себе також трохи патр╕отом Укра╖ни?
— Я не думаю, що я — патр╕от Укра╖ни, я — ╕ не патр╕от Рос╕╖, я не думаю, що я — патр╕от ╤зра╖лю. Я — людина, яка займа╓ться к╕но, живе в Америц╕, я — американець. Я не думаю, що в мене ╓ почуття патр╕отизму до яко╖сь з цих кра╖н. Ну, може, до Америки ╓, бо я там вже давно живу, з нею пов’язано мо╓ життя. А мо╓ служ╕ння звернуто до глядача, незалежно в╕д того, де в╕н живе. Я служу св╕товому глядачу. ╤ я служу кра╖н╕, яка назива╓ться «к╕но», — вона ун╕версальна, в не╖ нема╓ кордон╕в.
— Зв╕дки ╕дея створення ф╕льму?
— Пропозиц╕я зн╕мати Майдан над╕йшла в╕д продюсера Дена Толмора, з яким я працював ран╕ше. В╕н познайомив мене з командою «Сп╕льнобачення», яка пот╕м долучилася до створення ф╕льму. Ден витягнув мене з Лос-Анджелеса сюди, ╕ спершу це було ╕нкогн╕то, з м╕ркувань безпеки, тому що я — рос╕янин ╕ колишн╕й американець. У перш╕ дн╕ це був якийсь фестиваль, н╕хто не знав, що буде дал╕. Я спостер╕гав, ╕ п╕сля 30 листопада ми вже зрозум╕ли, що тут твориться ╕стор╕я. ╤ ми почали збирати б╕льшу команду з волонтер╕в, як╕ зн╕мали на Майдан╕, — «Сп╕льнобачення», «Укрстр╕м», ╕нш╕ оператори, з Рад╕о «Свобода» зокрема.
Ус╕м хот╕лося донести цю ╕стор╕ю туди, на Зах╕д. Щоб люди побачили ╕ зрозум╕ли, що тут народ бореться за свою незалежн╕сть. П╕сля побиття студент╕в справа була вже не в ╓вро╕нтеграц╕╖, а в болю, який накопичився. Проти державного апарату, корупц╕╖ повстали р╕зн╕ соц╕альн╕ прошарки.
Тож цей проект присвячений також ╓дност╕ справжн╕х документал╕ст╕в — профес╕онал╕в ╕ аматор╕в. Вони — справжн╕ геро╖, як╕ допомогли створити цей ф╕льм. Тод╕ н╕хто не думав, що летять кул╕, що люту╓ «Беркут». Ус╕ хот╕ли розпов╕сти цю ╕стор╕ю. Ф╕льм — це такий гранд╕озний пам’ятник, зроблений руками й очима вс╕х тих, хто був на Майдан╕.
— Як Ви переживали цю ╕стор╕ю п╕сля ╖╖ завершення?
— Я пам’ятаю, як вранц╕, коли усе зак╕нчилось, ╕ треба було в╕дбувати, у мене був справжн╕й емоц╕йний катакл╕зм. Ти був у зовс╕м ╕ншому, во╓нному, становищ╕, втратив когось. Майже три м╕сяц╕ монтажу минули за кордоном, ╕ також були дуже важкими. Я дос╕ плачу, коли дивлюсь ф╕льм. Мен╕ болить за ус╕х тих, хто стояв на Майдан╕, за ус╕ ц╕ ноч╕, коли «Беркут» поливав протестувальник╕в холодною водою. У мене астма з того часу, а дехто з мо╖х знайомих, хто профес╕йно займався сп╕вом, втратив голос.
Але я вистояв. Я пооб╕цяв людям, що ф╕льм побачить св╕т. М╕жнародна прем’╓ра в╕дбулась у Венец╕╖, ╕ реакц╕я була дивовижною. Пот╕м було Торонто, де ми взяли приз глядацьких симпат╕й. ╤ зараз ф╕льм марширу╓ у понад 50 кра╖нах св╕ту, де ╓ «Netflix». Я народився в Рос╕╖, вир╕с в ╤зра╖л╕, вже понад 15 рок╕в живу в США… Для мене було дуже важливо побачити цю велику с╕м’ю Майдану. Я такого н╕де не бачив.
Я н╕де не бачив, прим╕ром, щоб рел╕г╕я була з людиною. Класичний приклад: у Рос╕╖ рел╕г╕я — це ╕нструмент керування людьми. В Укра╖н╕ ж ╓дналися ╓вре╖ ╕ мусульмани. Я вир╕с на Близькому Сход╕, там такого не бува╓. Серг╕й Н╕гоян не народився тут, але був патр╕отом ц╕╓╖ кра╖ни. Св╕ту потр╕бен цей ф╕льм, щоб зрозум╕ти: патр╕отизм не залежить в╕д м╕сця народження. Наприклад, ця сир╕йська м╕грац╕я. М╕гранти — так╕ сам╕ члени сусп╕льства.
— На яку аудитор╕ю Ви ор╕╓нтувалися, коли зн╕мали цей ф╕льм?
— Я ор╕╓нтувався на зах╕дний св╕т, тому що я живу там, ╕ тому що укра╖нськ╕ под╕╖ не надто висв╕тлювалися в прес╕. Мен╕ зда╓ться, цей ф╕льм про людей за заголовками в прес╕. Мене часто питають: «Чому ти не ╕нтерв’ював «Беркут»? Або пол╕тик╕в?» А чому я мав це робити? Адже не пол╕тики вийшли на площу. Я намагався направити камеру у б╕к силовик╕в, але вони мовчали. А пол╕тики п╕арились.
— Що не потрапило до ф╕льму?
— Деяк╕ матер╕али вилучило СБУ для розсл╕дування по снайперах. На жаль, ми не змогли отримати ╖х назад. Спод╕ваюся, що це сприятиме покаранню винних.
— В Америц╕ присутня рос╕йська пропаганда? ╤ наск╕льки ф╕льм ╓ прозорим для американц╕в, зважаючи на це?
— Рос╕йська пропаганда ╓ усюди, де ╓ рос╕йське телебачення. Моя об’╓ктивн╕сть забезпечена тим, що я при╖хав сюди, пройшов усе це ╕ маю власний погляд на под╕╖. Фактор пропаганди ╓ ╕ буде. Зараз я читаю як╕сь реч╕ про те, що мен╕ заплатили, що це Кличко заплатив, бо в ф╕льм╕ ╓ кадри з ним. Я не намагався протистояти рос╕йськ╕й пропаганд╕. Для мене було важливим лишатись в╕рним мит╕, якою я жив. Я посив╕в тут, у мене в╕дбулася переоц╕нка ц╕нностей.
— Чи побачать ф╕льм у Рос╕╖?
— П╕ратськ╕ коп╕╖ дуже швидко роз╕йшлися. «Netflix» бореться з цим, але, зда╓ться, там ми не поступа╓мося голл╕вудським блокбастерам. Я вже читав деяк╕ гидк╕ реч╕, як╕ писали про ф╕льм у Рос╕╖. Його побачать. Це так само, як було з «Пристрастями Христовими» Г╕бсона — чим б╕льша зав╕са, тим б╕льший ╕нтерес.
* * *
43-р╕чний ╢вген Аф╕не╓вський — народжений у Рос╕╖ ╕зра╖льський продюсер, режисер, актор, сценарист. В╕н ╓ президентом голл╕вудсько╖ компан╕╖ «New Generation Films».

Мар╕я ЩУР
╢вген╕я ОЛ╤ЙНИК
radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16550

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков