Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
Валер╕й Балаян, режисер: «ХОЧУ, АБИ ЗАМ╤СТЬ «╤РОН╤╥ ДОЛ╤» РОС╤Я ПОДИВИЛАСЯ «ХУ╤ЗМ╤СТЕРПУТ╤Н». ╤ ПРОТВЕРЕЗ╤ЛА...»

Прем’╓ра документального ф╕льму к╕норежисера Валер╕я Балаяна «Ху╕зм╕стерпут╕н» про мах╕нац╕╖ правлячого диктатора сус╕дньо╖ держави менш як за добу п╕сля презентац╕╖ в Ки╓в╕ стала х╕том ╤нтернету. Про те, як створювався ф╕льм, в╕домий документал╕ст розпов╕в в ексклюзивному ╕нтерв’ю «Укр╕нформу».

— Валер╕ю Вазгеновичу, як довго ви працювали над ф╕льмом, ╕ що головне було в робот╕?
— Ми в╕дпрацювали в╕с╕м дуже напружених м╕сяц╕в з кв╕тня цього року. Для нас було головне, аби про ф╕льм н╕хто н╕чого не д╕знався, ╕накше б нам не дали зак╕нчити. Тому н╕хто н╕чого не знав до презентац╕╖.
— Кому належить ╕дея його створення?
— ╤дея створення належить мен╕ й Анастас╕╖ Кириленко.
— У титрах значиться, що ф╕льм заснований на журнал╕стських розсл╕дуваннях Анастас╕╖ Кириленко та Володимира ╤ван╕дзе. Як довго вони проводилися, та чи достов╕рн╕ документи, як╕ вони використовують?
— Авторство розсл╕дувань у ф╕льм╕ не мо╓. Ц╕ розсл╕дування вели Анастас╕я Кириленко та Володимир ╤ван╕дзе. Вони займаються ц╕╓ю темою багато рок╕в ╕ в╕дпов╕дають за кожен факт. Вони були змушен╕ покинути Рос╕ю. Б╕льш╕сть факт╕в, викладених у ф╕льм╕, ╓ у в╕дкритих джерелах, потр╕бно т╕льки постаратися ╕ пошукати. Ми просто з╕брали вс╕ ц╕ дан╕ в один ф╕льм. Таких спроб — з╕брати ц╕ факти во╓дино, — наск╕льки я знаю, ран╕ше не було. ╤ все одно нам довелося к╕лька еп╕зод╕в пропустити, тому що ф╕льм ╕ так став надто великим. Вс╕ документи справжн╕, ╕ н╕хто поки що не зм╕г спростувати ╖х у жодному суд╕.
— То чи нагодував Пут╕н Петербург п╕сля того, як за кордон за бартерними контрактами в обм╕н на продовольство було вивезено р╕дкоземельн╕ метали, нафтопродукти та ╕нша дорога сировина на суму б╕льш як сто м╕льйон╕в долар╕в?
— Таки нагодував. Ф╕льм детально розсл╕ду╓ вс╕ детал╕, як саме це в╕дбувалося.
— За даним фактом була проведена депутатська перев╕рка, яка могла зм╕нити х╕д ╕стор╕╖, якщо б Пут╕на притягли до в╕дпов╕дальност╕. Але його тод╕ «в╕дмазав» Собчак, що суперечить твердженням про те, що Пут╕н був наглядачем за Собчаком...
— Собчак покривав Пут╕на на ранн╕х етапах, в╕н знав його справжню роль. А Пут╕н, безсумн╕вно, мав великий компромат на Собчака ╕ вм╕ло ман╕пулював ним.
— Ваш ф╕льм розкрива╓ не т╕льки темн╕ сторони в б╕ограф╕╖ Пут╕на, а й показу╓ справжню сутн╕сть Собчака, який був на паях, ╕ на д╕л╕ виявився не «всенародно улюбленим мером», а слабким кер╕вником ╕ неефективним менеджером, ╕накше б не програв вибори. Однак п╕сля смерт╕ його позиц╕онували як борця з корупц╕╓ю. Кому ╕ нав╕що це було потр╕бно?
— Собчак був демагогом ╕ корупц╕онером. Ус╕ документи говорять про те, що в╕н привласнював особисто величезн╕ шматки власност╕ в Петербурз╕. ╤, безсумн╕вно, Пут╕н ╕ т╕, хто за ним стояв, використовували його ф╕гуру для дискредитац╕╖ демократ╕в ╕ демократ╕╖ взагал╕. А пот╕м просто злили.
— Як ви дума╓те, реформатор, автор монограф╕╖ «Загибель ╤мпер╕╖» ╢гор Гайдар таки був у курс╕ в╕дкат╕в? В╕н був сп╕вучасником чи сторонн╕м спостер╕гачем?
— На це запитання в╕дпов╕дають у ф╕льм╕ Марина Саль╓ ╕ Володимир ╤ван╕дзе. Саль╓ вважа╓, що, найв╕рог╕дн╕ше, його п╕дписи п╕дроблялися, а ╤ван╕дзе — що, у кращому раз╕, його вводили в оману.
— У ф╕льм╕ прозвучала фраза про начальника Пут╕на у великому будинку на Л╕тейному. Хто ця людина, яка стояла за Пут╕ним?
— У часи, коли Пут╕н був у Лен╕нград╕ сп╕вроб╕тником КДБ, його головним начальником був генерал Олег Калуг╕н, який взяв участь у цьому ф╕льм╕ ╕ дав ╕нтерв’ю в ньому.
— Чи не переб╕льшу╓ться роль Пут╕на як головного маф╕оз╕ св╕ту? Надто вже всемогутн╕м в╕н виходить. Колумб╕йська наркомаф╕я з ╖╖ величезними оборотами просто «нервово палить осторонь».
— Н╕де не сказано, що в╕н — головний маф╕оз╕. В╕н зайняв сво╓ ун╕кальне м╕сце — коронованого злод╕я в закон╕, якого коронували разом КДБ СРСР та ел╕та злочинного св╕ту.
— «Сьогодн╕ ти — ол╕гарх, а завтра ши╓ш рукавиц╕ в табор╕»... Хтось ╕з ол╕гарх╕в нараз╕ ши╓?
— Таких не знаю. Б╕льш╕сть ви╖хали з кра╖ни, з числа тих, кому не пощастило ув╕йти в ближн╓ коло «папи», як вони називають Пут╕на.
— Хто забезпечить безпеку учасник╕в ф╕льму? Одкровення ╕ матер╕али, як╕ вони надали, роблять ╖хн╓ перебування в Рос╕╖ небезпечним.
— Вс╕ автори розсл╕дувань давно живуть поза межами Рос╕╖, в╕дтак ╕ поза небезпекою.
— Валер╕ю Вазгеновичу, запитання: «Хто м╕стер Пу?» — риторичне?
— Я Пут╕на н╕коли не бачив, ╕ в╕н мен╕ взагал╕ не ц╕кавий як людина. Я наприк╕нц╕ ф╕льму поставив це запитання тим людям, як╕ його знали особисто. ╤ саме вони дають в╕дпов╕дь. Чому я хот╕в випустити цей ф╕льм до Нового року? Я хочу, щоб зам╕сть в╕чно╖ «╤рон╕╖ дол╕» Рос╕я подивилася «Ху╕зм╕стерпут╕н». ╤ протверез╕ла.
— В яких кра╖нах плану╓ться презентац╕я ф╕льму?
— Поки що про це не йдеться, ф╕льм викладений у в╕дкритому доступ╕. Але пропозиц╕╖ в╕д к╕лькох в╕домих людей уже над╕йшли. Запропонували зробити переклад для Н╕меччини та Груз╕╖.
Було б дуже непогано, аби ф╕льм був показаний у Н╕меччин╕, оск╕льки ця тема зач╕па╓ ╕ Шредера, ╕ князя Монако Альбера, Мар╕н Ле Пен. Йдеться про те, що ╖хня хвалена демократ╕я перед грошима з╕ Сходу не може встояти.
Якщо ви звернули увагу, у ф╕нальному еп╕зод╕ Пут╕ну аплодують ╕ з╕рки Голл╕вуду, ╕ Ален Делон. Зрозум╕ло, що в╕н випису╓ ╖х соб╕ за грош╕. Тому, нехай подивляться, кому вони аплодують ╕ з ким вони не гребують пити. Вони аплодують грошам.
— Уже в╕дома реакц╕я рос╕йських ЗМ╤?
— Укра╖нськ╕ ЗМ╤ в╕дреагували позитивно, а рос╕йськ╕, як в рот води набрали. Напевно, чекають на в╕дмашку, ╕ не знають, що з цим робити.
— Як сприйняли ф╕льм ваш╕ друз╕ ╕ користувач╕ соцмереж?
— Б╕льш як п╕вм╕льйона перегляд╕в, реакц╕я глядач╕в дуже позитивна. Пишуть з р╕зних кра╖н, ╕ просять зробити титри.
— Для яко╖ ц╕льово╖ аудитор╕╖ створювався ф╕льм?
— Ф╕льм, перш за все, розрахований на аудитор╕ю рос╕йську. Я робив його з приц╕лом на зомбовану масу, яку вже довели до повно╖ нестями, — можливо, хтось отямиться, для когось хоча б на секунду настане протверез╕ння. Тому для мене важливо, щоб ф╕льм був показаний у Рос╕╖.
— Чи буде ф╕льм представлений на м╕жнародних к╕нофестивалях?
— Якщо будуть надходити так╕ пропозиц╕╖ в╕д орган╕затор╕в фестивал╕в або телеканал╕в, я, звичайно, не в╕дмовлюся представити нашу роботу. Я в╕ддав ф╕льм у в╕льне користування, це абсолютно некомерц╕йний проект, ╕ я на цьому не заробив жодно╖ коп╕йки. Ф╕льмом можуть користуватися вс╕. Моя позиц╕я — чим б╕льше людей побачать ф╕льм, тим краще.
— Чи готов╕ ви до звинувачень у тому, що ви працю╓те на Держдеп США й отриму╓те за це грош╕?
— Нехай над╕шлють мен╕ в╕домост╕ щодо зарплати або ╕нш╕ ф╕нансов╕ документи на цей рахунок.
— Ск╕льки, на ваш погляд, особливо на тл╕ в╕йн ╕ прогресуючо╖ економ╕чно╖ кризи, залишилося Рос╕╖ в тому формат╕, в якому вона нараз╕ ╕сну╓?
— Я — не Нострадамус, передбачення не роблю. Але вс╕ прогнози щодо Рос╕╖ невт╕шн╕. Все сходиться до того, що сп╕раль ╕стор╕╖, яка закручу╓ться у вир, тягне у цей вир Рос╕ю. Мен╕ зда╓ться, що в умовах тако╖ кризи наступний р╕к буде вир╕шальним. Криза грецькою — суд. ╤ цей суд, як ╕ прозр╕ння, для Рос╕╖ буде важким. Приклад тому — Н╕меччина, коли висококультурна нац╕я, вихована на Гете, Шиллер╕ та Бетховен╕, раптом опинилася засл╕пленою фашизмом.
— В яких кра╖нах зн╕мався ф╕льм ╕ проводилося розсл╕дування?
— Ф╕льм зн╕мався в к╕лькох ╓вропейських кра╖нах: у Н╕меччин╕, Швейцар╕╖ в Цюр╕ху. ╤, звичайно, в княз╕вств╕ Л╕хтенштейн, де дуже л╕беральн╕ ╕ щадн╕ умови в банках, в яких в╕дмиваються рос╕йськ╕, а також укра╖нськ╕ та казахстанськ╕ грош╕. Туди можна при╖хати з повними вал╕зами гот╕вкових грошей, ╕ банки не поц╕кавляться ╖хн╕м походженням. Л╕хтенштейн — це м╕сце, куди рос╕яни, укра╖нськ╕ та ╕нш╕ ол╕гархи ╕ бандити звозять грош╕. Пот╕м грош╕ проходять через як╕сь офшори, р╕зн╕ уявн╕ ф╕рми, договори ╕, врешт╕-решт, вони виходять в╕дмитими. П╕сля цього ╖хн╓ походження вже в╕дстежити неможливо. Це просто ╓вропейська пральня для в╕дмивання грошей.
╤ зрозум╕ло, що ми були в ╤спан╕╖, про╖хали по тих м╕сцях, де Пут╕н вкрав грош╕ у Петербурга ╕ Лен╕нграда, це Торрев’╓ха та Ал╕канте. Пот╕м нас прийняв сл╕дчий прокурор прокуратури з боротьби ╕з корупц╕╓ю Хосе Гр╕нда, що для нас, звичайно, величезна честь. ╢ така спец╕альна прокуратура. До нього не дуже просто потрапити, але нас в╕н прийняв ╕ присвятив 5-6 годин свого часу. В╕н дуже багато розпов╕в спочатку оф-лайн, оф-рекорд, тобто як╕сь реч╕ в╕н розпов╕в спец╕ально для нас, як╕ не вважа╓ за потр╕бне публ╕кувати. А пот╕м вже було ╕нтерв’ю, воно ув╕йшло у ф╕льм.
— П╕сля виходу ф╕льму, який об╕ця╓ бути не т╕льки скандальним, а й популярним, чи не бо╖теся ви пересл╕дувань з боку чинно╖ влади РФ, адже йдеться не т╕льки про господаря кра╖ни, а й про його найближче оточення?
— Я особисто Пут╕на не знаю, ╕ знати не хочу. Як говорить народна приказка: Пут╕на боятися — в туалет не ходити.

Л╕л╕я КЛИМЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16551

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков