Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОНЦЕ З М╤СЯЦЕМ ЗУСТР╤ЛИСЬ
21 кв╕тня у церквах сх╕дного обряду вшановують Святого Руфа — одного ╕з 70-ти апостол╕в,...


«НАБОЛ╤ЛО У ДУШ╤, НАКРИМИЛОСЬ...»
«Бог у пом╕ч творцям "Кримсько╖ св╕тлиц╕" ╕ ваш╕й газет╕, ус╕м укра╖нським патр╕отам Криму....


╤ван НИЗОВИЙ. «╤ Крим, ╕ Рим, ╕ м╕дн╕ труби…»
Ми й нин╕ щедр╕, Як були, Без м╕ри ╕ без меж: ╤ флот, ╕ море в╕ддали, ╤ Севастополь теж.


МАРТИН╤ВСЬКА ШКОЛЯРКА ЗАЙНЯЛА ПРИЗОВЕ М╤СЦЕ НА ВСЕУКРА╥НСЬКОМУ КОНКУРС╤
В╕длуння «Св╕тличного» конкурсу


СТИМУЛ ДЛЯ ТВОРЧОСТ╤
Зак╕нчилася зустр╕ч обм╕ном традиц╕йних подарунк╕в – книг та фотографуванням на згадку про...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
УКРА╥НСЬКА «БЕРЕГИНЯ» В АЛУШТ╤

З перших рок╕в в╕дкриття в Алушт╕ школи-колег╕уму, а це 1998 р╕к, директор школи — Ольга Григор╕вна Противенська почала ╕н╕ц╕ювати створення при навчальному закладов╕ етнограф╕чно-побутового музею «Берегиня» для того, щоб на уроках укра╖нського народознавства школяр╕ б╕льше д╕знавались про укра╖нський побут та народне мистецтво.
Терм╕н «музей» у переклад╕ з грецько╖ мови означа╓ м╕сце, присвячене музам, дочкам богин╕ пам’ят╕ Мнемоз╕ни. Найголовн╕ша особлив╕сть шк╕льного музею поляга╓ в тому, що школяр╕, ╖хн╕ батьки, вчител╕ та друз╕ школи-колег╕уму збирають, експонують та вивчають першоджерела, тобто пам’ятки, що безпосередньо пов’язан╕ з розвитком ╕ життям укра╖нц╕в, як╕ живуть у Криму та п╕дтримують пост╕йний зв’язок з р╕зними рег╕онами Велико╖ Укра╖ни. Шк╕льний етнограф╕чний музей «Берегиня» нада╓ учням старших клас╕в можлив╕сть вивчати першоджерела ╕ писати сво╖ науково-досл╕дницьк╕ роботи.
Керу╓ музе╓м вчитель англ╕йсько╖ мови Над╕я Михайл╕вна Онищенко, яка сама родом з Дн╕пропетровщини, з тих м╕сць, що прославились сво╖ми розписами на увесь св╕т — Петрик╕вка та Курил╕вка. Петрик╕вський розпис ма╓ багатов╕кову традиц╕ю, т╕сно пов’язану з культурою Запорозько╖ С╕ч╕. Село засноване в 1772 роц╕, свою назву отримало в╕д ╕мен╕ останнього кошового отамана Запорозько╖ С╕ч╕ Петра Калнишевського. Над╕я Михайл╕вна розпов╕ла нам, що в╕д старших людей ще з дитинства чула, що у давнину в Петрик╕вц╕ художник╕в не було. Просто кожна господиня до свят б╕лила хату ╕ розписувала, щоб було красиво як у хат╕, так ╕ у двор╕.
Шк╕льний музей «Берегиня» обладнано п╕д укра╖нську хату, в як╕й представлено експозиц╕╖ традиц╕йно╖ матер╕ально╖ ╕ духовно╖ культури укра╖нського народу. За роки ╕снування музею з р╕зних куточк╕в Криму та Укра╖ни люди в╕ддавали найц╕нн╕ше, що ╓ горд╕стю укра╖нського народу — вишивки. В╕дчинивши двер╕ музею, ми н╕би потрапили в укра╖нську хату. Укра╖нц╕ завжди в╕рили, розпов╕ла Над╕я Михайл╕вна, що оселя — це живий орган╕зм. Здавна так велося, що кожна господиня свою хату дбайливо доглядала. В хат╕-музе╖ було чисто, виб╕лено, розмальовано кольоровою глиною, оздоблено витинанками. За укра╖нською традиц╕╓ю п╕ч розм╕щена в кутку б╕ля вх╕дних дверей. ╤нтер’╓р житла прикрашений розписом. Орнамент на верхн╕й частин╕ основних елемент╕в печ╕ — прип╕чка, лежанки, грубки. Велике л╕жко застелене покривалом, наволочки на подушках вишит╕, це передала для музею Мар╕я Микола╖вна Шпотак, вчитель початкових клас╕в, а нин╕ пенс╕онерка. Родом Мар╕я Микола╖вна з В╕нницько╖ област╕. Коли в к╕нц╕ дев’яностих почали збирати для музею експонати, пан╕ Мар╕я була одн╕╓ю з перших, хто ╕з свого р╕дного села Вила Ярузька, що на В╕нниччин╕, перевезла до Криму все ц╕нне, що залишилось в╕д бабус╕ та мами. ╤ прялка, яку нам продемонструвала Мар╕я Микола╖вна, теж належала ╖хн╕й родин╕. Розпов╕да╓ пан╕ Мар╕я про сво╓ р╕дне село з горд╕стю, адже ще в 1925 роц╕ в сел╕ Вила Ярузька знайшли поселення трип╕льсько╖ культури.
Кер╕вник музею «Берегиня» Над╕я Онищенко вважа╓, що дуже важливо, щоб саме сьогодн╕ в непростий для кримських укра╖нц╕в час не переривались духовн╕ зв’язки з укра╖нцями, що проживають на материков╕й Укра╖н╕. ╤ тому вдячн╕ Галин╕ Кундиренко та ╤вану Фесюр╕ за те, що передали у фонд музею вишит╕ рушники з Полтавщини. А тор╕к до музею потрапила ж╕ноча вишита сорочка в╕д кримських укра╖нц╕в, як╕ пере╖хали до Криму п╕д час Голодомору 1932-1933 рок╕в. З р╕дно╖ Дн╕пропетровщини Над╕я Михайл╕вна Онищенко привезла петрик╕вськ╕ розписи та в╕ночок з калини. Музей «Берегиня» використову╓ сво╖ фонди для популяризац╕╖ першоджерел та показу ╖х на спец╕альних виставках, за допомогою екскурс╕й, лекц╕й та ╕нших вид╕в ╕нформування. Вл╕тку 2015 року на набережн╕й Алушти б╕ля експозиц╕╖ школи-колег╕уму збирались д╕ти, щоб намалювати калину, подивитись ╕ нав╕ть спробувати з╕грати на бандур╕, роздивитись малюнки на рушниках, продовжувала свою розпов╕дь Над╕я Михайл╕вна. Вишитий рушник в Укра╖н╕ пос╕да╓ особливе м╕сце. Рушник — це символ Укра╖ни, в╕дбиття культурно╖ пам’ят╕ народу. Рушник супроводжував укра╖нц╕в протягом усього життя ╕ в радост╕, ╕ в гор╕. В╕н завжди був символом гостинност╕ — на ньому п╕дносили дорогим гостям хл╕б-с╕ль. Кажуть, що укра╖нська вишивка — це «молитва без сл╕в», а сама вишивка — це обер╕г людини. В музейному фонд╕ — вишиванки з ус╕╓╖ Укра╖ни. В алуштинськ╕й школ╕-колег╕ум╕ вдалось зберегти викладання укра╖нсько╖ мови як предмета, ╕ музей ста╓ в пригод╕. Старшокласники продовжують займатись науково-досл╕дницькою роботою. Пишуть так╕ твори, як «Народився в сорочц╕». Адже, сл╕дуючи старослов’янським традиц╕ям, чужу вишиванку одягати не сл╕д, бо вважа╓ться, що таким чином можна «перебрати» на себе чужу долю. ╤сну╓ пов╕р’я, що коли сорочка зроблена ╕ вишита на добре життя, то вона буде над╕йно обер╕гати людину.
Саме так╕ факти, за висновком Над╕╖ Михайл╕вни, ╕ п╕дштовхують д╕вчаток взятися за голку й нитку ╕ почати вишивати сорочку чи рушник. Вишивкою зац╕кавились не т╕льки д╕вчатка, а й хлопц╕. В музе╖ нам показали портрет Тараса Шевченка, який вишив випускник колег╕уму ╤гор Качурець. Як писав ще в 1995 роц╕ письменник Валер╕й Трипачук: «Щасливий ╕ водночас глибоко нещасний народ викоханий ╕ зрослий серед щедро╖ природно╖ Краси. Щасливий тим, що вже самою природою прилучений до того божественного начала, яке ми назива╓мо творч╕стю, що береже чистоту ╕ примножу╓ багатство «храму душ╕ сво╓╖». Нещасний тим, що завжди викликав чорну заздр╕сть ╕ люту ненависть народ╕в, обд╕лених Господн╕м даром». ╤ саме вони сьогодн╕ позбавляють укра╖нц╕в у Криму можливост╕ навчатись р╕дною мовою, поступово знищують укра╖нськ╕ культурн╕ центри та мистецьк╕ укра╖номовн╕ осередки, намагаючись в╕д╕брати пам’ять. Саме тепер ╕ саме тут приходить справжн╓ розум╕ння велич╕ нашо╖ народно-традиц╕йно╖ культури, ╖╖ одв╕чного гуман╕зму, всепрощення та щиро╖ гостинност╕. Про це й промовля╓ до в╕дв╕дувач╕в – дорослих ╕ юних — кожним сво╖м експонатом алуштинська «Берегиня», яку продовжують збер╕гати для нас невтомн╕ ентуз╕асти школи-колег╕уму. Доземний укл╕н ╖м за це!

Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ
Фото В. Качули
Алушта — С╕мферополь

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16555

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков