Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...


ЗВИЧАЙНЕ ПОЛ╤ТИЧНЕ ШАХРАЙСТВО
“Якщо ця орган╕зац╕я для того, щоб просто п╕дн╕мати руки, вона не потр╕бна”, - робить...


«БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ…»
Неймов╕рно! Для них – колективу редакц╕╖ ки╖всько╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 29.01.2016
╤СТИНА НЕ В Б╤ЛЬШОСТ╤, А В ЗДОРОВОМУ ГЛУЗД╤...

Маячня з ╕стор╕╓ю...

Остання декада с╕чня позначилася ц╕лою низкою любих серцю кримсько╖ «влади» дат та спалахом «свинячого» грипу. ╤ ск╕льки б чорнорот╕ кримськ╕ ЗМ╤ не звинувачували в ньому Укра╖ну, що в╕дмовилася в╕д куп╕вл╕ рос╕йсько╖ вакцини, а тому ╕ ╓ розсадником ╕нфекц╕╖, найважча ситуац╕я у Санкт-Петербурз╕, що зовс╕м не межу╓ з Укра╖ною, де хвор╕ють прищеплен╕ рос╕яни теж. Ц╕каво, а хто винен у с╕чневих морозах – Укра╖на чи Америка?
А хто мат╕р забува╓, того Бог кара╓… Нав╕ть прийомну, нав╕ть чужу т╕тку, з чи╖х рук ╖ли й пили, не можна так плюндрувати, вишукувати для не╖ найобразлив╕ш╕ слова ╕ поширювати брехню. Що то за така специф╕чна любов до Рос╕╖, що може пускати пагони лише з чорного кореня ненавист╕? А можливо, це ╕ не любов зовс╕м, а те, про що рос╕яни кажуть – «назвался груздем – полезай в кузов»? Мен╕ соромно дивитися на кримських телеведучих, двох молодих чолов╕к╕в з укра╖нськими пр╕звищами, як╕ вже п╕дхопили рос╕йську естафету ╕ зам╕сть слова «Укра╖на» презирливо ц╕дять кр╕зь зуби «н╓зал╓жная». Незалежна Рос╕я – це добре, незалежний Катар – теж добре. Нав╕ть глибоко дотац╕йний, але «незалежний» Крим – це дещо св╕тле ╕ прекрасне ╕ до нестями самост╕йне, хоча й не може ╕снувати без потужних вливань з материка, а Укра╖на обов’язково чомусь ма╓ бути колон╕╓ю.
╤дея кримсько╖ «державност╕» зазвучала в повний голос на початку 90-х ╕ вилилася в референдум, який в╕дбувся 20 с╕чня 1991 року, тобто 25 рок╕в тому, що ╕ стало приводом для проведення нин╕ р╕зноман╕тних заход╕в. Та хоч пан Аксьонов ╕ спробував об’╓днати ╖х сп╕льним гаслом «Крым – Россия – навсегда», виника╓ п╕дозра, що бути державою в держав╕ для Криму актуально завжди. Це аби тут розросталася ╕ кв╕тла влада, сформована виключно ╕з верх╕вки блоку «Рос╕я» та ╖╖ «родич╕в», аби н╕хто не заважав ╖й п╕дн╕мати соб╕ зарплати (чергове п╕дняття готу╓ться вже сьогодн╕, хоча й так середня становить майже 50 тисяч рубл╕в). Аби не запитували кремл╕вськ╕ куратори, чому не реал╕зовано вид╕лен╕ кошти. Сутн╕сть цього добре вт╕лю╓ться у фраз╕, що прозвучала з уст урядовця С. Шувайникова: «Не надо учить нас жить – лучше помогите материально!». А ми ж за все це будемо ганьбити Укра╖ну й Америку.
Добропорядн╕ рос╕яни й не на таке готов╕, особливо отак╕ пров╕нц╕йн╕, на чол╕ з тим чи ╕ншим рамзаном кадировим. Прикметним ╓ приклад Республ╕ки Ком╕, що як за час╕в ╕нкв╕зиц╕╖ запалала вогнищами. В них гор╕ла не так звана сепаратистська л╕тература ╕ не укра╖номовн╕ книги, як у Криму, там палили препоган╕ грош╕ Джорджа Сороса, грош╕, вкладен╕ у видання п╕дручник╕в ╕ монограф╕й, написаних переважно професорами МДУ, за якими навчаються студенти у пров╕дних рос╕йських ВНЗ. Уряд Ком╕ д╕яв зг╕дно ╕з сигналом згори про те, що ця л╕тература форму╓ у молод╕ «искаженное восприятие отечественной истории» ╕ популяризу╓ «чуждые российской идеологии установки», а тому п╕дляга╓ знищенню. Не було зроблено винятку ╕ для п╕дручника «Экономика общественного сектора» Л. Якобсона, за який ╖╖ автор свого часу одержав подяку в╕д «недалекоглядного президента Пут╕на». Рос╕яни взагал╕ схильн╕ до п╕роман╕╖, ╕ це нагаду╓ не т╕льки середньов╕ччя, а ще й фашистську Н╕меччину.
20 с╕чня побувала в Центральному музе╖ Тавриди, де держактив сп╕льно з м╕нкультури п╕дготували виставку «Выражая волю народа», присвячену витокам так звано╖ кримсько╖ державност╕. Експонат╕в, пов’язаних з под╕ями 95-р╕чно╖ давнини, коли Крим з вол╕ Лен╕на став «АССР», виявилося обмаль, вс╕ вони просто св╕дчили про прикмети колишнього життя. ╤нша справа – те, що в╕дбувалося 25 рок╕в тому. Тут ╕ бюлетен╕, ╕ списки з результатами голосування, ╕ фотограф╕╖ горе-«президента» з п╕днятою у в╕танн╕ рукою, який, вхопивши птаху щастя за хвоста, хоч ╕ не зм╕г реал╕зувати волю б╕льшост╕, в чому його звинувачують сучасн╕ пол╕тики, але таки вискуб з того хвоста к╕лька райдужних п╕р’╖нок. Першим його державним в╕зитом був чартерний рейс ╕з с╕м’╓ю на К╕пр, зв╕дки родина повернулася з об’╓мними баулами. На публ╕ку М╓шков розпов╕дав про величезну к╕льк╕сть неймов╕рно виг╕дних для Криму м╕ждержавних угод, як╕ йому вдалося укласти. Тод╕ ╕ пот╕м вся «державна д╕яльн╕сть» М╓шкова залишалася за с╕мома замками, але стали широко в╕домими нюанси його особистого життя, про що подбала ваг╕тна коханка президента, з якою в╕н зраджував дружин╕. Отже, для мене так зване становлення державност╕ Криму асоц╕ю╓ться не з╕ створенням його герба, що намалював м╕й колега по видавництву Василь Купчинський, ╕ не з конкурсом на слова для г╕мну, нав╕ть не з референдумом, а з оцим президентом-клоуном, сиреною ╕ мигалками, п╕д як╕ в╕н роз’╖жджав м╕стом, а також колективним безумством, внасл╕док якого кримчани зробили цей дивовижний виб╕р. Тож лопнула мильна бульбашка кримсько╖ «державност╕» не з вини Укра╖ни, просто всенародно обраний президент вт╕к у Рос╕ю, де влаштувався працювати на б╕льш в╕дпов╕дн╕й посад╕ – скромним учителем. Про те, що 1 грудня того ж року жител╕ п╕вострова проголосували на ╕ншому референдум╕ за незалежн╕сть Укра╖ни, фактично зн╕велювавши результати першого, де висловилися за Крим як суб’╓кт союзного договору, м╕сцева влада згадувати не любить, а якщо вже слова ╕з п╕сн╕ не викинути, каже, що висок╕ показники були досягнут╕ за рахунок в╕дпочиваючих з Укра╖ни або ж фальсиф╕кац╕й. Хоча говорити, що взимку б╕льша частина населення Криму – це укра╖нськ╕ курортники, звичайно, см╕шно, як ╕ про масов╕ фальсиф╕кац╕╖, що ув╕йшли в побут вже за час╕в Януковича. До реч╕, ц╕ верс╕╖ можна з таким же усп╕хом поширити ╕ на результати позатор╕шнього референдуму за кримську незалежн╕сть…
Та поверн╕мося до виставки, в╕дкриваючи яку, виступили директор музею, представники арх╕ву, влади та хтось ╕з «славних» актив╕ст╕в проведення першого референдуму. Промовц╕ перекидали м╕сточок з 1991 до 2014 року, називаючи героями ус╕х ворог╕в Укра╖ни. Серед нин╕ живих ╕ здорових прозвучало й ╕м’я Бориса Кизилова, того самого л╕дера РДК (республиканское движение Крыма), що взявся керувати видавництвом «Тавр╕я» п╕сля того, як йому в╕дмовили в державному ф╕нансуванн╕. Нас, його прац╕вник╕в, перевели на догов╕р, ефект в╕д якого був нульовий. Реально я мала робоче м╕сце в к╕мнат╕, орендован╕й малим п╕дпри╓мством на чол╕ з мо╖м знайомим. Сюди ╕нколи зазирали мо╖ укра╖номовн╕ друз╕. Якось, проходячи мимо в╕кна, пан директор почув ненависну мову, котрою кореспондент двох газет – укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖ – передавав ╕нформац╕ю. Орендодавець в╕дразу ж викликав мене на килим ╕ заявив, що якщо ще раз таке почу╓, негайно позбавить нас прим╕щення. Ще б пак – адже воно вже давно перетворилося на парт╕йний штаб.
За що ж цей чолов╕к так ненавид╕в мою мову, мою державу, ╕ чому ненависть ╕ зло перемогли? Щойно переглянула традиц╕йне кримське ток-шоу «Все как есть». Якщо минулого разу думку «св╕тово╖ сп╕льноти» уособлював укра╖нський соц╕олог ╢вген Копатько, що, як з’ясувалося, став зовс╕м не укра╖нським, а членом експертно-консультативно╖ ради при Аксьонов╕, то нин╕ в ц╕й рол╕ виступив польський журнал╕ст Матеуш П╕скорський. В╕н теж виявив завидну «компетентн╕сть» щодо укра╖нського питання. «На Украине не может быть хунты, потому что государство Украина не существует, это просто территория», — натхненно промовляв поляк, якому, звичайно, видн╕ше. Особливо, якщо врахувати його регулярн╕ в╕зити на Донбас у самопроголошен╕ республ╕ки. А ось в╕н вже ╕ в Москв╕, допов╕да╓ з високо╖ трибуни: «Крым только теперь стал многонациональной территорией, где соблюдаются права всех народов, в том числе и украинского меньшинства». А ще про те, якими ран╕ше безправними були тут рос╕яни. Ц╕каво, як назива╓ться посада цього «журнал╕ста» в його кра╖н╕ ╕ який в╕н ма╓ оклад в ФСБ, бо за дешево не стане ж так ганьбитися. Хто-хто, а ми, кримчани, незалежно в╕д позиц╕╖ та ╕нтерес╕в зна╓мо, як воно було ╕ ╓ насправд╕, ╕ в╕дверта безцеремонна брехня, спод╕ваюся, подоба╓ться не ус╕м.
Нещодавно на п╕востров╕ погас ще один – чи не останн╕й вогник укра╖нства – припинила сво╓ ╕снування зразкова дитяча театральна студ╕я «Св╕танок» за чол╕ ╕з заслуженим д╕ячем мистецтв Укра╖ни Аллою Петровою. Практично вс╕ ╖╖ випускники ставали студентами вищих мистецьких заклад╕в, студ╕йц╕ перемагали у р╕зноман╕тних всеукра╖нських конкурсах, пов’язаних з акторською майстерн╕стю, ╖х запрошували зн╕матися у справжньому дорослому к╕но. Аналог╕чного рос╕йськомовного гуртка не було, тому дехто ╕з батьк╕в розривався пом╕ж бажанням бачити свою дитину артистом ╕ не «засм╕чувати» ╖й голову укра╖нською мовою, особливо коли вона фактично стала вважатися ворожою. Кер╕вництво Палацу п╕онер╕в, при якому працювала студ╕я, не раз давало зрозум╕ти Алл╕ Володимир╕вн╕, що ╖╖ р╕дна мова вже не ╓ актуальною ╕ настав час перебудовуватися. Знала ╕ я, що у пан╕ Алли не все гаразд, але здавалося, що улюблену справу можна було в╕д╕брати у не╖ т╕льки разом ╕з життям. Думала – не здолають, та в╕д╕рвали з кров’ю, розшматували цей живий орган╕зм, утопили «Св╕танок» в болю ╕ сльозах. А ╕ноземцю П╕скорському зда╓ться, що й тепер права укра╖номовно╖ меншини належним чином захищен╕.
Тим часом, кримсько-рос╕йськ╕ патр╕оти пишуть «новейшую народную историю Крыма», для яко╖ ╕ постаралися ╖хн╕ ╕ноземн╕ «шест╕рки». Д╕лять славу, сваряться, хто зробив б╕льше для повернення Криму в «матушкино лоно». ╤ книга обов’язково вийде, на крейдяному папер╕, добре про╕люстрована, можливо, ще й стане шк╕льним п╕дручником. А ось альтернативного погляду представлено не буде. Або ж в╕дображатимуть його люди, що мешкають за сотн╕ к╕лометр╕в в╕д Криму. А якби р╕дна кра╖на не «над╕рвалася» р╕к тому на виданн╕, зокрема, «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в паперовому вар╕ант╕, майбутн╕ ╕сторики, в╕дв╕давши арх╕в, можливо, побачили б кримське життя зовс╕м ╕ншим, яким воно ╓ насправд╕. Невже, програвши минуле, ми готов╕ програти ще й майбутн╓?

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

***

З наступним — першим лютневим номером редакц╕я «КС» плану╓ викласти в pdf-арх╕в╕ номери «Кримсько╖ св╕тлиц╕» за лютий 1993 року. Заглядайте до нашого арх╕ву — там ╕стор╕я боротьби за Укра╖нський Крим, як ╕ в╕дпов╕дь на запитання, чому ж Крим так ╕ не став справд╕ Укра╖нським...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16568

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков