Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО УКРА╥НСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА
УМОВИ КОНКУРСУ


╤НШ╤
В’╓ться прапор Укра╖ни: Жовте поле, небо син╓. Гордо ма╓ ╕ тр╕поче, Може що пов╕дать хоче?


ДМИТРУ ШУПТ╤ – 80!
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» СЕРДЕЧНО ЗДОРОВИТЬ ШАНОВНОГО ДМИТРА РОМАНОВИЧА З ЮВ╤ЛЕ╢М!


«ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ Й ВОДУ ОСВЯТИВ...»
Може виникнути слушне запитання: “Чому Богоявленням називають не день народження ╤суса...


«…Я СИЛИ П’Ю В ТАРАСОВОМУ СЛОВ╤»
У т╕ хвилини важко було говорити, сльози заважали, адже почуття щему ╕ радост╕, хвилювання ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 29.01.2016
КУЛЬТУРА – НАШ ДРУГИЙ ФРОНТ

Культура ╕ життя

Як в╕домо, н╕чого так не зм╕ню╓ текст, його наповнення та звучання, як розташування коми. Кома – це той маленький знак, здатний сутт╓во вплинути на текст. Культура: знищити не можна зберегти – в╕д того, де поставимо кому, одержимо зовс╕м неспод╕ваний результат. Ут╕м, культурна пол╕тика в наших умовах ведення в╕йни (яку вперто називають АТО, г╕бридною та ╕ншою маячнею) – це те ж саме волонтерство. Жертовне й в╕дпов╕дальне, з ризиком будь-яко╖ мит╕ втратити все, натом╕сть одержати безл╕ч проблем. Останн╕м часом з уст провладних пол╕тик╕в можна почути тезу про те, що волонтери нин╕ вже не потр╕бн╕, що вони вже свою м╕с╕ю виконали. Культурна пол╕тика – р╕ч у наш╕й держав╕ невидима й неосяжна. М╕н╕стр культури запевня╓, що все буде в нас добре. Зб╕льшиться ф╕нансування на таку потр╕бну справу, як к╕нематограф, на книговидання тощо. Н╕бито формально ╓ розум╕ння важливост╕ гуман╕тарно╖ пол╕тики в умовах ведення в╕йни з рос╕йським окупантом. Якщо ж поглянути на ситуац╕ю зблизька, то у гуман╕тарн╕й пол╕тиц╕ спостер╕га╓мо сутт╓в╕ прогалини. Зв╕сно, йдеться не лише про те, що ╓ труднощ╕ з матер╕альним забезпеченням, що ╖х продовжують долати волонтери.
Сутт╓вим недол╕ком залиша╓ться брак необх╕дно╖ ╕нформац╕╖ з цив╕льного й пол╕тичного життя, люди на передов╕й перебувають у сво╓р╕дному ╕нформац╕йному вакуум╕. Для того, щоб культура стала нашим другим потужним фронтом, самих лише зусиль волонтер╕в недостатньо. Адже бути сильним на цьому фронт╕ означа╓ бути готовим до перемоги з ворогом. Зв╕сно, якщо запитати у чинного м╕н╕стра культури про роль культури у перемоз╕ над ворогом, ми не почу╓мо чогось незвичного. Так, нам п╕дтвердять, що перемога в ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕ набагато важлив╕ша за дипломатичн╕ перемоги або неск╕нченн╕ пол╕тичн╕ змагання. Проте факти – уперта р╕ч — говорять нам про ц╕лком протилежн╕ реч╕. Про те, що насправд╕ жодного «╕нформац╕йного прориву» на сход╕ кра╖ни не спостер╕га╓ться. Натом╕сть, ╕нформац╕я про ус╕ляк╕ «еленери» та «денеери» — у необмежен╕й к╕лькост╕. Поки що речниками культурних ╕н╕ц╕атив виступають знов-таки волонтери, як╕ працюють на культурному фронт╕.
Отже, без розум╕ння того, що культура – наш другий фронт, год╕ говорити про мал╕ й велик╕ перемоги. Як в╕домо, останн╕ виростають (постають) з перших. Бути сильним на нашому культурному фронт╕ означа╓ бути готовим до великих перемог. Про це говорять музиканти, художники, письменники. З останн╕ми взагал╕ дуже складно. Вони н╕би ╓, присутн╕ у гуман╕тарному простор╕, проте вперто ╕гноруються державою. Нещодавно мен╕ довелося рецензувати роботу учениц╕ 10-го класу Богуславсько╖ школи Терещенко Мирослави. Вразила зр╕л╕сть та мудр╕сть зовс╕м юно╖ школярки. Мирослава Терещенко проанал╕зувала новели з книги «╢вромайдан: хрон╕ка в новелах». Висновки школярки г╕дн╕ того, аби до не╖ прислухалися: «╢вромайдан – те, що вже в╕дбулося ╕ фактично завершилось, але все ще тяжко говорити про т╕ под╕╖, що змусили одних зм╕нити сво╖ погляди, а ╕нших – в╕ддати сво╓ життя за волю та незалежн╕сть м╕льйон╕в. Також морально нестерпно писати й усв╕домлювати це все, але це потр╕бно робити.
П╕д час сп╕лкування з авторами я д╕зналася: вони писали про те, що сам╕ пережили ╕ не хот╕ли замовчувати под╕╖, як╕ вс╕ ╕гнорували до того часу, поки це не стало головною темою в Укра╖н╕. На мою думку, тема, яку я обрала, ╓ насправд╕ найактуальн╕шою, якщо дивитись на не╖ кр╕зь призму сучасност╕. Адже зараз багато ╕сторик╕в вивчають Революц╕ю г╕дност╕, шукаючи як╕сь прихован╕ факти. Проте ц╕ коштовн╕ знах╕дки завжди перебувають поряд. Так-от, чому ж л╕тературознавц╕ ще не досл╕джують л╕тературу, яка опису╓ под╕╖ ╢вромайдану? Саме вона м╕стить ту незриму правду, ф╕льтровану емоц╕ями ╕ переживаннями автор╕в».
Кажуть, коли говорять гармати, музи мовчать. В Укра╖н╕ под╕╖ на Майдан╕ стали революц╕╓ю духу, музи не мовчали, а намагалися заф╕ксувати под╕╖ оперативно, подаючи ╕нформац╕ю з перших вуст. В укра╖нськ╕й л╕тератур╕ саме завдяки Революц╕╖ г╕дност╕ вибухнула л╕тература non fiction. Сплав документал╕стики, журнал╕стика, ця так звана «диктофонна» л╕тература з’явля╓ться на виклики часу. Критики наголошують, що Нобел╕вське лауреатство Св╕тлани Алекс╕╓вич – св╕дчення того, що твори, написан╕ в жанр╕ non fiction, фактично визнан╕ як явище високо╖ художньо╖ л╕тератури. Под╕╖ на Майдан╕ спричинилися до появи таких книжок, як «Л╕топис самовидц╕в: дев’ять м╕сяц╕в укра╖нського спротиву» Оксани Забужко, «╢вромайдан: хрон╕ка в╕дчутт╕в», книга-рекв╕╓м «Небесна Сотня» Романа Савчака. Щодо появи л╕тератури non fiction письменниця Оксана Забужко сказала так: «Якщо ви чека╓те «великих художн╕х книжок», роман╕в тощо, то, пов╕рте, н╕чого серйозного не побачите зараз, кр╕м документал╕стики. Так╕ под╕╖ вже наступне покол╕ння осмислю╓».
У п╕снях в╕домих укра╖нських виконавц╕в усе част╕ше звучить тема в╕йни. В╕домою ╓ композиц╕я Анастас╕╖ Приходько та Микити Рубченка «Геро╖ не вмирають». Митц╕ ви╖жджали з концертами на передову, п╕дтримуючи укра╖нських геро╖в у найтяжч╕ хвилини. Сестри Тельнюк та група «Kozak System» створили кл╕п «Повертайся живим». Група «Тартак» зробила нове в╕део на п╕сню «Висота» («Н╕хто, кр╕м нас»). Не залишилися осторонь укра╖нськ╕ митц╕, презентувавши численн╕ мистецьк╕ роботи на укра╖нських та заруб╕жних форумах. Твори укра╖нських митц╕в, представлен╕ на фестивал╕ сучасного мистецтва «Passion For Freedom» у Лондон╕, в╕дображають рос╕йську агрес╕ю проти Укра╖ни – анекс╕ю Криму, в╕йну на Донбас╕ та незаконне утримання укра╖нц╕в у Рос╕╖. ╤ знову про письменник╕в-волонтер╕в. Поетеса з Хмельницького Оксана Роман╕в майже р╕к була на передов╕й як л╕кар Першого добровольчого шпиталю ╕мен╕ Миколи Пирогова. Ф╕зична обмежен╕сть не заважа╓ поетес╕ Оксан╕ Радушинськ╕й теж бути на передов╕й. На передов╕й волонтерськ╕й. Орган╕зувала й очолила «Под╕льську мистецьку сотню». Завдяки зусиллям п. Оксани для укра╖нських вояк╕в збиралася численна матер╕альна допомога, а ще ж на ╖╖ плеч╕ лягли орган╕зац╕йн╕ питання, пов’язан╕ з виступами митц╕в не лише у шпиталях, а й на передов╕й.
А що ж провладн╕ пол╕тики? Яким ╓ ╖хн╓ ставлення до поет╕в, письменник╕в – волонтер╕в? А н╕яке. Ц╕лковите ╕гнорування.
Як слушно зауважу╓ голова Хмельницько╖ обласно╖ письменницько╖ орган╕зац╕╖ Василь Горбатюк: «Перемога викову╓ться, утверджу╓ться нашими во╖нами, волонтерами. ╤… мнеться, жмака╓ться, слиниться владою. В них нема╓ н╕чого — н╕ кошт╕в (окр╕м кредит╕в, окр╕м допомоги Заходу ╕ США, що йде нев╕домо куди), н╕ г╕дност╕, н╕ сили вол╕, н╕ патр╕отизму. Що вже казати про як╕сь там книжки!.. Як╕ книжки, коли в╕йна? Яке к╕но? Як╕ там ЗМ╤? Який там народ? Коли в╕йна!.. А до в╕йни й призвело це. Правдив╕ше, в╕дсутн╕сть цього всього. Укра╖нсько╖ книги, укра╖нського к╕но, укра╖нських засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, укра╖нсько╖ пол╕тики, укра╖нського духу в Укра╖н╕. ╥м, бачте, не до того. В них – в╕йна. А це, вважай, як «мать родна».
Отож, як хочете, так ╕ виживайте.
Зрештою, як зазначив голова Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Михайло Сидоржевський, «нин╕ в деяких середовищах говорити про п╕дтримку нац╕онально╖ культури вважа╓ться – в кращому раз╕ – ознакою поганого тону. В г╕ршому – це н╕бито св╕дчить про культурну в╕дстал╕сть ╕ неспроможн╕сть мислити категор╕ями модерного XXI стол╕ття з його ф╕лософ╕╓ю ринку, гламуру й усп╕ху. А господар╕ деяких високих каб╕нет╕в вважають нац╕ональн╕ творч╕ сп╕лки продуктами стал╕нсько╖ епохи, як╕ мають померти голодною смертю». ╤ ця теза «вкида╓ться» в сусп╕льство ╕, наче мантра, повторю╓ться р╕зними «модерними» д╕ячами. Зв╕сно, до сучасних творчих сп╕лок може бути багато претенз╕й. Без сумн╕ву, вони потребують оновлення, наповнення конкретними справами й як╕сним зм╕стом. Ут╕м, н╕хто не буде заперечувати, що волонтерська робота письменник╕в св╕дчить про те, що творч╕ сп╕лки потр╕бн╕ сусп╕льству. Зрештою, творч╕ орган╕зац╕╖ ╕снують в ус╕х ╓вропейських кра╖нах. У багатьох з них – дек╕лька. А у Словаччин╕ ╕ Швец╕╖ ╕снують не лише письменницьк╕ орган╕зац╕╖, а й л╕тературн╕ фонди. До прикладу, у Франц╕╖ ╕снують дв╕ громадськ╕ письменницьк╕ орган╕зац╕╖, як╕ ф╕нансуються з державного бюджету. На Сп╕лку письменник╕в Румун╕╖ витрача╓ться б╕льше кошт╕в, н╕ж Укра╖нська держава витрача╓ на всю культуру. У Словаччин╕ письменник може звернутися до л╕тературного фонду, взяти на р╕к грош╕ ╕ протягом року писати роман. ╤ не жебрати по скоробагатьках, як це змушений робити укра╖нський письменник у р╕дн╕й окраден╕й держав╕. Нин╕ письменниками написано чимало твор╕в про геро╖в в╕йни з московським окупантом, проте оприлюднити ╖х можуть лише поодинок╕ щасливц╕. У шухлядах припадають пилом рукописи, вкрай важлив╕ у наш час безкомпром╕сно╖ боротьби з московським ворогом. А х╕ба не на час╕ вих╕д антолог╕╖ «Крим, який ми любимо», що ╖╖ планувала видати у 2015 роц╕ упорядник видання, старший науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту л╕тератури ╕м. Т. Г. Шевченка Людмила Тарнашинська? Причина банальна – брак кошт╕в.
«А так в╕рилося, що в╕дгук на цю авторську ╕дею буде моментальним: як би це мало бути за даних обставин, якщо ми справд╕ хочемо повернути Крим. Поки що не знайшлося охочих любити Укра╖ну до глибини сво╓╖ кишен╕», — резюму╓ Людмила Тарнашинська. В╕рилося-мр╕ялося, та реальн╕сть – сувора й жорстока, бо письменники для нин╕шньо╖ влади – невдахи, бо не вм╕ють «крутитися», «домовлятися»… ╤ взагал╕, кому вони потр╕бн╕, т╕ «гнил╕ ╕нтел╕генти». Сучасн╕ володар╕ життя вже давно списали ╖х з життя разом з ╖хньою «колгоспною сп╕лкою». До реч╕, укра╖нська мова теж нин╕ не така вже обов’язкова. Ще к╕лька крок╕в – ╕ знову запишуть мовних нос╕╖в на таких соб╕ «уламк╕в» старосв╕тсько╖ мови, чи то пак «колхозного языка». Нин╕ – ╕нш╕ часи, глобал╕зац╕я. Р╕к 2016-й недаремно оголошено роком англ╕йсько╖ мови, адже кроку╓мо до ╢вропи. Отже, жити стане краще, жити стане весел╕ше… Головне, що кожен займа╓ться сво╓ю справою: владц╕ безбожно продовжують докрадати Укра╖ну; волонтери – рятувати, примудряючись допомагати захисникам Укра╖ни.
Гуман╕тарна пол╕тика, яка мала б бути стратег╕чним чинником нац╕онально╖ безпеки, лиша╓ться на марг╕нес╕. ╤ звучить вже звичне: «Нема╓ грошей, нема╓ грошей». В╕домо: де тонко, там ╕ рветься. Поки держава в╕дмовля╓ться належно ф╕нансувати культуру, п╕д р╕зним виглядом з’являються «доброд╕йники», готов╕ «ощасливити» не лише письменницьку брат╕ю, а й нав╕ть мешканц╕в окремих м╕крорайон╕в. Як письменниця, не перший р╕к сп╕впрацюю з районними б╕бл╕отеками, такими соб╕ самотн╕ми «остр╕вцями культури» у нашому житловому масив╕. Сп╕льно з б╕бл╕отекарями проводили зустр╕ч╕ з╕ школярами, старшими людьми. Теми р╕зноман╕тн╕ – в╕д обговорення сучасних л╕тературних твор╕в до заход╕в до дня народження Т. Шевченка. Причому шевченк╕вськ╕ читання завжди мали якусь «родзинку», аби усеб╕чно розкрити постать шевченк╕вського ген╕я. ╤ раптом, наче гр╕м посеред безхмарно╖ л╕тньо╖ днини, д╕знаюся новину: б╕бл╕отека перепроф╕лю╓ться. Мовляв, треба йти в ногу з часом, а не пасти задн╕х. Виявля╓ться, ╓ так╕ активн╕ молод╕ люди, як╕ прагнуть «зробити радянську книгозб╕рню оновленим м╕сцем». ╤ ╓ такий соб╕ проект, який покликаний ц╕ революц╕йн╕ зм╕ни вт╕лити у життя. «Оц╕ум-Б╕бл╕отека» — саме таку назву обрала для свого проекту команда актив╕ст╕в, що розглед╕ли в зашкарубл╕й радянськ╕й мереж╕ б╕бл╕отек потенц╕ал публ╕чних простор╕в. «З латинсько╖ «оц╕ум» означа╓ право на дозв╕лля, мир ╕ спок╕й», — говорить одна з молодих авторок. ╤ поясню╓: проект виграв у м╕ському конкурс╕ «Best Urban Social Startup», отримавши грантов╕ кошти. Н╕бито звучить пристойно: проект спрямований на те, щоб зробити б╕бл╕отеки «комфортним осередком громадського життя». Автори зазначають, що м╕сцев╕ мешканц╕ «нав╕ть не замислювалися, що простором для збор╕в громади може стати для них б╕бл╕отека».
Якось дивно виходить. От мешкали соб╕ люди на масив╕, все життя в╕дв╕дували б╕бл╕отеку, д╕тей та онук╕в привчали читати книжки. ╤ раптом з’явля╓ться група молодих та незаангажованих ╕, наче туб╕льцям, поясню╓, для чого насправд╕ ма╓ прислужитися б╕бл╕отека. Дал╕ – наб╕р фраз та пост╕йно повторюван╕ слова про необх╕дн╕сть зм╕н. Нав╕ть з якогось дива створення ОСББ та курси англ╕йсько╖ мови сюди додали. Хоча сус╕дня б╕бл╕отека, яка категорично не сприйняла «революц╕йну» ╕дею, орган╕зову╓ под╕бн╕ зустр╕ч╕. ╤ на додачу б╕бл╕отекар╕ навчають людей старшого в╕ку комп’ютерн╕й грамотност╕. Та нехай би соб╕ гралася в реформи команда, яка перейма╓ться «миром та споко╓м» в окремо взятому м╕крорайон╕. Аж раптом у розлогому сп╕ч╕ «вигульку╓» така соб╕ безневинна фраза, яка багато про що говорить. Йдеться про те, що «б╕бл╕отека просто застар╕ла й н╕кому не ц╕каво прийти на веч╕р пам’ят╕ Шевченка». А от численн╕ учасники минулор╕чних Шевченк╕вських свят були ╕ншо╖ думки, й охочих долучитися до д╕йства було чимало. Тепер лиша╓ться питання в╕дкритим: чи дозволять б╕бл╕отекарям нов╕тн╕ господар╕-«гранто╖ди» орган╕зувати Шевченк╕вське свято вже цього року? Бо тепер в них ╕нша мета, ╕ завдання також поставлен╕ набагато ширше. Допоки влада (центральна, м╕сцева) мовчки «ковтатиме» под╕бн╕ реч╕, говорити буде н╕ з ким, бо якщо з б╕бл╕отек вит╕снять як «в╕дсталий елемент» письменник╕в, тод╕ можна все. Геть вчорашн╕х кумир╕в – грядуть нов╕ геро╖. Чи, може, з якими письменниками зустр╕чатися й як╕ теми обговорювати, теж вир╕шуватимуть нов╕тн╕ культурн╕ «адепти». П╕д новомодними ремарками про «комфортний осередок громадського життя». ╤ це теж один з елемент╕в гуман╕тарно╖ пол╕тики, яка може стали розм╕нною монетою в руках тих, для кого Шевченко – в╕дсталий ╕ нец╕кавий.
А поки що все лиша╓ться без зм╕н. Кожен займа╓ться сво╓ю справою. Хтось – донищу╓ Укра╖ну, хтось — з останн╕х сил ряту╓. Н╕чого не зм╕ню╓ться. Половина кра╖ни плаче, половина – скаче. Життя трива╓. Точиться в╕йна.

Натал╕я ОСИПЧУК,
письменниця, член НСПУ

***


Проукра╖нськ╕ актив╕сти провели акц╕ю протесту в американському Сан-Франциско проти виступу рос╕йського п╕ан╕ста Дениса Мацу╓ва. Як пов╕домляють представники укра╖нсько╖ д╕аспори в американському штат╕ Кал╕форн╕я, акц╕я в╕дбулася 24 с╕чня, коли у Сан-Франциско в╕дбувався концерт Мацу╓ва.
«К╕лька десятк╕в людей з╕бралися п╕д War Memorial Hall – Herbst театром, де проходив концерт музиканта. Протестувальники розгорнули укра╖нськ╕ прапори, плакати ╕з написами: «Мацу╓в п╕дтриму╓ в╕йну, а ви?», «Ганьба!», «У пут╕нськ╕й в╕йн╕ загинуло 8 тисяч людей», «Мацу╓в – пропут╕нська мар╕онетка», «Ганьба Мацу╓ву! Свободу Укра╖н╕!» та ╕нш╕. Люди скандували антиво╓нн╕ гасла ╕ закликали бойкотувати вс╕ виступи культурного посланника Пут╕на за кордоном», – йдеться в пов╕домленн╕. Музикант ╓ одним ╕з 500 рос╕йських знаменитостей, як╕ п╕дписали в╕дкритий лист про п╕дтримку анекс╕╖ Криму Рос╕╓ю в березн╕ 2014 року.
 www.radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16577

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков