Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 29.01.2016
СВО╥МИ ТВОРАМИ В╤КТОР СТУС НАМАГА╢ТЬСЯ ПОВЕРНУТИ УКРА╥НЦЯМ ПАМ’ЯТЬ...

Як же написати правдивий портрет письменника? Точно не знаю, але думаю, що через його твори! Саме через твори В╕ктора Стуса хочу глибше п╕знати його характер, св╕тогляд ╕ Мр╕ю його Життя.
«Укра╖нц╕ мають право в╕дати ╕стор╕ю власного народу в╕д найдавн╕ших час╕в до наших дн╕в. Т╕ знання допоможуть здолати вс╕ перешкоди, не збитися на ман╕вц╕, не п╕ддатися на хитр╕ ман╕пуляц╕╖ пол╕тикан╕в ╕ впевнено йти Шляхом Правди», — вважа╓ В╕ктор Стус.
У сво╖й творчост╕ В╕ктор ╤ванович чимало уваги прид╕ля╓ вивченню ╕стор╕╖ укра╖нського народу, культури та р╕дно╖ мови. Адже, в╕дцуравшись в╕д давнини, вважа╓ В. Стус, — людина потрапля╓ у залежн╕сть в╕д пол╕тичних ман╕пулятор╕в та переста╓ бути в╕льною.
Сво╖ми творами В. Стус намага╓ться повернути укра╖нцям пам’ять. Глибоко знаючи власне минуле, укра╖нц╕ зможуть правильно визначити шлях у майбутн╓, впевнений письменник. Адже на теренах Укра╖ни жив один ╕ той же народ, якого в р╕зн╕ епохи називали по-р╕зному, — ар╕ями, к╕ммер╕йцями, ск╕фами-сколотами, сарматами, роксоланами, русами, слов’янами, антами, й тепер укра╖нцями.
Свою першу книгу прозових та поетичних твор╕в п╕д загальною назвою «П╕сня амазонки» В. Стус опубл╕кував у 2011 роц╕. До не╖ ув╕йшли ╕сторична пов╕сть «Цариця Амага — донька мага» про пох╕д роксолансько╖ володарки на Неаполь Ск╕фський, а також опов╕дання «П╕сня амазонки», «Тавр╕йськ╕ сходи», «Чумацький шлях».
Дружба юних актор╕в кримсько╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» з письменником В. Стусом тривала не один р╕к. Ще в 2012 роц╕ кер╕вник студ╕╖, заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Алла Володимир╕вна Петрова приглед╕ла для ╕нсцен╕зац╕╖ опов╕дання «П╕сня амазонки». Прем’╓ра вистави за такою ж назвою в╕дбулась у травн╕ 2012 року, ╕ головн╕ рол╕ тод╕ з╕грали тогор╕чн╕ випускники студ╕╖. Повторила постановку «Амазонки» Алла Петрова через три роки — в грудн╕ 2015 року, ╕ це стало останньою виставою зразково╖ театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок» у Криму. П╕сля прем’╓ри вистави, на свят╕ Святого Миколая, кер╕вництво КЦДЮТ звинуватило кер╕вника студ╕╖ «Св╕танок» Аллу Петрову в «махровому» нац╕онал╕зм╕. Отже, ╕стор╕я, яка в╕дбулась у Криму ще в 110-му роц╕ до нашо╖ ери, розкрилась по-новому, н╕би написана саме про сучасн╕ кримськ╕ под╕╖.
— Ти забува╓ш, з ким говориш, пришельцю, — в Орелиних грудях починала клекот╕ти зл╕сть. — Для «трояндово╖ вовчиц╕», як ви нас назива╓те, не може бути ╕нших бажань, окр╕м свободи та незалежност╕ Батьк╕вщини. Вам лише б нагарбати поб╕льше золота. Заради цього ви ладн╕ убити будь-кого. Та знайте, ваш пох╕д приречений на невдачу. Вам не вирватись живцем з нашого степу. Вас заклюють наш╕ орли. Вам поламають хребти наш╕ лицар╕. ╤ сл╕ду вашого не залишиться на ц╕й земл╕. А щодо ваших муж╕в — он вони валяються в бур’ян╕ ╕ просять у бог╕в порятунку. Якщо ви не в╕да╓те, то ми зна╓мо: в╕д поневолювач╕в та боягуз╕в не народжуються гарн╕ та розумн╕ д╕ти й онуки, а лише раби. Ось тоб╕ моя в╕дпов╕дь! — Ореля гордо випрямилась ╕ згори вниз кинула на проводиря зневажливий погляд. — Вирвати язик оц╕й варварц╕! Негайно! — зарев╕в проводир, як поранений зв╕р. — Увесь степ на ноги п╕дняла!
Ось так сучасн╕ укра╖нськ╕ амазонки-косачки, нащадки «трояндових вовчиць», юн╕ актори студ╕╖ «Св╕танок» налякали м╕сцевих «проводир╕в» сво╖м патр╕отизмом та любов’ю до р╕дно╖ земл╕, що ╕ншого наказу, ан╕ж «вирвати язик», — щоб нав╕ки замовкла в Криму укра╖номовна театральна студ╕я, — не знайшлось!
«Ореля зачаровано дивилась у голуб╕нь вран╕шнього неба. Угор╕ прямо над нею щедро розсипав дзв╕нк╕ трел╕ жайв╕р — стр╕чав сонце.
«Слухайте, в╕н досп╕ва╓ мою п╕сню... А я пот╕м...» — ╕ ╖╖ оч╕ заплющилися...».
Ось так на 22-му роц╕ в Криму припинила сво╓ ╕снування зразкова театральна студ╕я «Св╕танок». Як сказав автор «П╕сн╕ амазонки» В. Стус: «Прийдешн╓ почина╓ться в минулому, щось — у далекому, щось — у близькому».
У 2012 роц╕ вийшов у св╕т роман В. Стуса «Помста атлант╕в. Стр╕ла для мудреця», присвячений 2600-л╕ттю так званого Великого ск╕фського посольства до Еллади на чол╕ з княжичем Анахарс╕сом. Велика Сколот╕я, яку греки називали Ск╕ф╕╓ю, протягом к╕лькох тисячол╕ть займала обшир в╕д нин╕шнього Балт╕йського до Чорного моря, в╕д Дунаю до Волги, Дону та Кавказу, не могла байдуже спостер╕гати, як на ╖╖ п╕вденних кордонах безперервно точилися кровопролитн╕ в╕йни. Анахарс╕с мав переконати тамошн╕х вожд╕в ╕ народи, що ╓ ╕нший шлях розвитку — мирний, людяний, заснований на Прав╕ — Правд╕, поваз╕ до ближнього та вза╓морозум╕нн╕. ╤ головне — без рабства, насильства, духовно╖ та морально╖ деградац╕╖. Ск╕фи-сколоти вважали, що рабство за життя оберта╓ться рабством ╕ п╕сля смерт╕. Тому вол╕ли за краще померти в╕льними, ан╕ж рабами. Вони нав╕ть полонених в╕дпускали на чотири боки п╕сля того, як вони в╕дновлять усе зруйноване ними. Козацький в╕льний дух заклався в давнину ╕ передався сьогодн╕шн╕м укра╖нцям, вважа╓ В╕ктор Стус, автор цього роману.
Пл╕дним для письменника був ╕ 2013 р╕к. У св╕т вийшла четверта книга — ╕сторичний роман «Ар╕йський Спас» та зб╕рка пов╕стей, опов╕дань ╕ новел «Повернення до ╕носв╕ту», в тому числ╕ й ╕сторичних, що охоплювали пер╕од в╕д Богдана Хмельницького до ╤вана Мазепи включно.
╤сторичний роман «Ар╕йський Спас» в╕добража╓ под╕╖, що в╕дбувалися на слов’янських землях в к╕нц╕ 3 та в 4 стол╕ттях нашо╖ ери. У твор╕ пода╓ться житт╓пис Буса Б╕лояра, великого князя Ар╕йстану-Руськолан╕, якого ще йменували Слов’янським Спасом. Його доля в дечому нагаду╓ б╕бл╕йний житт╓пис ╤суса Христа. Буса разом з с╕мдесятьма синами, братами та во╓водами в 368 роц╕ полонили та роз╕п’яли готи. Тод╕ фактично Русь була обезголовлена. То була ланка одного ╕сторичного ланцюга, пов’язаного з╕ зм╕ною в╕рувань.
В╕ктор Стус вважа╓ сво╖ми «партнерами» в художньому осмисленн╕ минувшини р╕дного краю прац╕ багатьох досл╕дник╕в, а також «Книгу Велеса», «Ярилину книгу», написан╕ в╕дпов╕дно волхвами Ягайлом Ганом та Мовеславом С╕янським, та досить аргументован╕ прац╕ в╕домого вченого Олександра Асова про Святоруськ╕ В╕ди.
Будь-яка в╕ра сильна чистотою помисл╕в ╕ д╕й ╖╖ поводир╕в-пастир╕в. Сучасн╕ досл╕дники називають це еколог╕╓ю думки. Чи жив Спас Бус за такими принципами, чи став в╕н духовним пров╕дником для свого народу — про це теж йдеться у роман╕ В╕ктора Стуса «Ар╕йський Спас».
2014 року В╕ктор ╤ванович знову опубл╕кував ще дв╕ книги. Пригодницький роман «Зловити характерника» розпов╕в читачам про запорозького козака-характерника, який волод╕╓ ун╕кальними зд╕бностями, що отримав в╕д давньослов’янських волхв╕в-укр╕в на остров╕ Хортиця. А в сьом╕й книз╕ письменника «Та╓мниця Берегин╕» — йдеться про ╤Х тисячол╕ття до ново╖ ери на теренах сучасного Криму та Причорномор’я. На основ╕ м╕ф╕в, легенд ╕ фольклорних розв╕док В╕ктор Стус створив досить колоритн╕ художн╕ образи, надав ╖м рис, що притаманн╕ й нин╕шньому покол╕нню укра╖нц╕в. Тим самим н╕би нагадав, що саме вони та ╕нш╕ слов’янськ╕ народи — нащадки прадавн╕х ор╕╖в-ар╕╖в. Це вони залишили нам у спадок так╕ чар╕вн╕ свята, як Р╕здво, Водосвяття, Масляна, Великдень, Тр╕йця, Купала, Покрова, а також колядки, щедр╕вки, як╕ пережили тисячол╕ття ╕ д╕йшли до нас.
П╕д рубрикою «Легенди р╕дного краю» у 2015 роц╕ побачила св╕т пов╕сть В. Стуса — «Судний день на Покрову». В н╕й розпов╕да╓ться про б╕й запорожц╕в, очолюваних кошовим отаманом ╤ваном С╕рком, з людоловами 14 жовтня 1673 року на берез╕ р╕чки Вовчо╖, нин╕ там розкинулося селище м╕ського типу Покровське Дн╕пропетровсько╖ област╕.
«Пастка» — це новий тв╕р ╕з сер╕╖ «Легенди р╕дного краю», започатковано╖ автором. Пов╕сть вийшла друком у 2015 роц╕. В╕ктор Стус використав спогади учасник╕в траг╕чних под╕й, що в╕дбувались у вересн╕ 1943 року на невеличкому хутор╕ Червоному та його околицях на Запор╕жж╕. Там у нер╕вному бою полягло 287 п╕хотинц╕в. По сут╕, то була пастка. Це — лише один ╕з безл╕ч╕ еп╕зод╕в убивчо╖ в╕йни. За загибель тих нещасних н╕хто не в╕дпов╕в, не пон╕с покарання. Ск╕льки часу з тих п╕р спливло... Але, як не парадоксально, пише В╕ктор Стус, т╕ помилки н╕чому не навчили, зокрема, й укра╖нських во╓начальник╕в. Як насл╕док — жахлив╕ пастки-котли в ╤ловайську, Дебальцевому, збит╕ л╕таки й гел╕коптери, де загинули чи пропали безв╕сти сотн╕ укра╖нських патр╕от╕в. Сусп╕льство ╕ дос╕ не по╕нформовано, чому так сталося... А винуватц╕ продовжують об╕ймати висок╕ державн╕ пости.
В╕ктор ╤ванович Стус пост╕йно в творчому пошуку. ╤ сьогодн╕ його козак-характерник продовжу╓ протистояти силам зла. Незабаром вийде новий роман письменника ╕ ми д╕зна╓мось, як минуле програму╓ майбутн╓. ╤ чим завершиться боротьба м╕ж людян╕стю ╕ бездушшям, правдою ╕ кривдою, любов’ю ╕ ненавистю, волею ╕ рабством. Ще працюючи над першим романом про характерник╕в — «Зловити характерника», В╕ктор Стус довго вивчав усе, що писали та досл╕джували про цих неймов╕рних во╖н╕в. Молод╕ характерники з метою набуття м╕цност╕, ст╕йкост╕ ╕ самокерованост╕ навесн╕, в день сходу молодика, тобто в перш╕й фаз╕ м╕сяця, роздягалися ╕ вкладалися в т╕льки-но зорану р╕ллю на пол╕. Так вони набиралися сили ╕ загартування в╕д Земл╕-Мат╕нки. Через твори В. Стуса ми страшними зусиллями намага╓мось пригадати щось найважлив╕ше. Те, що розтрощить кайдани мороку, який все ще м╕цно трима╓ св╕дом╕сть ╕ т╕ло. Щоб повернути знання, подарован╕ Богом нашим пращурам, кожен ╕з нас ма╓ пройти отой тяжкий шлях випробувань, аби по краплинц╕ повернути ╖х ╕з безл╕ч╕ розр╕знених уламк╕в. Збираючи в╕домост╕ про козак╕в-характерник╕в, ми розчища╓мо замулен╕ джерела нашого Духа. В╕ктор Стус пише про характерник╕в, говорячи нин╕шн╕ми терм╕нами, що це спецпризначенц╕ В╕йська Запорозького Низового. Характерниками вважалися так╕ в╕дом╕ представники нашо╖ ╕стор╕╖, як князь Всеслав Полоцький, князь В╕щий Олег, чимало козацьких ватажк╕в: Дмитро Байда-Вишневецький, ╤ван П╕дкова, ╤ван Золотаренко, Сам╕йло К╕шка, ╤ван С╕рко, ╤ван Богун, Северин Наливайко, Максим Кривон╕с та ╕нш╕. За переказами, характерник╕в не брали вогонь, вода, шабля, стр╕ла, куля. Все це завдяки ум╕нню управляти енергетичним центром ХАРА в район╕ сонячного сплет╕ння, в якому концентруються сили Земл╕ та Космосу (ХА — енерг╕я Земл╕, РА — енерг╕я Неба). Зв╕дси й назва — характерник. Во╖н, який промовля╓ сполучення цих звук╕в нав╕ть про себе, включа╓ться у бойовий настр╕й. ╤ ста╓ непереможним у будь-яких обставинах. Сучасн╕ досл╕дники, намагаючись пояснити ц╕ феноменальн╕ особливост╕ характерник╕в, ще називають ╖х ВО╥НАМИ СВ╤ТЛА!
╢ во╖ни св╕тла, яких не перемогти на пол╕ битви, ╕ також ╓ так╕ письменники, як В╕ктор ╤ванович Стус, який, перекочовуючи з╕ сво╖ми героями ╕з давнини у сучасн╕сть ╕ навпаки, — проклада╓ нам дорогу до того св╕тла ╕ пост╕йно нагаду╓ запов╕т Буса: «Так будьте достойн╕ предк╕в сво╖х ╕ пильнуйте честь роду ╕ земл╕ сво╓╖. ╤ запов╕дайте: де пролита кров ваша, там ╕ земля ваша!».

Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ
Фото В. Качули

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16586

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков