Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2687)
З потоку життя (5758)
Душі криниця (3246)
Українці мої... (1421)
Резонанс (1429)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1619)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У МЗС РОЗПОВ╤ЛИ, КОЛИ УКРА╥НА П╤ДРАХУ╢ ЗАВДАН╤ РОС╤╢Ю ЗБИТКИ ЗА ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
У МЗС оч╕кують остаточного р╕шення м╕жнародного трибуналу щодо порушення Рос╕╓ю Конвенц╕╖ ООН з...


ГЛАВА ДЕРЖАВИ: КРИМ – ЛАКМУСОВЕ ПИТАННЯ ДЛЯ КОЖНОГО УКРА╥НСЬКОГО ГРОМАДЯНИНА, ДЛЯ КОЖНОГО ПОЛ╤ТИКА СВ╤ТУ, НА ЯКЕ В╤Н СОБ╤ МА╢ В╤ДПОВ╤СТИ
Президент Петро Порошенко взяв участь у судовому зас╕данн╕ ╕з розгляду крим╕нального провадження...


ШУШКЕВИЧ: РОС╤Я ╤З 20-ма М╤ЛЬЙОНАМИ ЖЕБРАК╤В НЕ МОЖЕ СТАТИ ВЕЛИКОЮ ДЕРЖАВОЮ
Головною помилкою Пут╕на стало захоплення Криму. Це був «хул╕ганський вчинок», не...


Н╤ АРМ╤Я, Н╤ ПОЛ╤ТИКИ В КРИМУ НЕ ВИХОВУВАЛИСЯ В АСПЕКТ╤ ТОГО, ЩО УКРА╥НА – ╥ХНЯ ДЕРЖАВА…
Нав╕ть якби кримським в╕йськовим над╕йшов наказ ╕з Ки╓ва в╕дбивати наступ рос╕ян, то його все...


ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О НЕ ДАВ ДОЗВОЛУ НА ВВЕЗЕННЯ АНТИУКРА╥НСЬКИХ КНИГ З ТЕРИТОР╤╥ ДЕРЖАВИ-АГРЕСОРА
Наказ про в╕дмову видано на п╕дстав╕ р╕шення експертно╖ ради Держкомтелерад╕о з питань анал╕зу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 05.02.2016
РОЗДУМИ ПРО ╤НД╤Ю ТА ПРО НАШ╤ СТОСУНКИ

Укра╖на ╕ св╕т

Мр╕дула Гош — голова правл╕ння Сх╕дно╓вропейського ╕нституту розвитку. Вона з ╤нд╕╖, р╕дна мова — бенгальська. Але чудово розмовля╓ укра╖нською, що вдв╕ч╕ при╓мн╕ше, адже ╖╖ оточення в Ки╓в╕ — переважно рос╕йськомовне. Говоримо про ╤нд╕ю ╕ про Укра╖ну, про шляхи вир╕шення мовних проблем у нас ╕ у них, про певн╕ аналог╕╖ в ╕стор╕╖ ╤нд╕╖ та Укра╖ни. Не можемо не заторкнути тему нин╕шньо╖ в╕йни на сход╕...

— У ╤нд╕╖ непоган╕ стосунки з Рос╕╓ю, — розпочинаю я свою розмову. — Ця кра╖на духовно близька ╤нд╕╖? Чи вона просто менш агресивна пор╕вняно з кра╖нами мусульманського св╕ту? Чи просто в╕ддалена географ╕чно, а тому ц╕лком безпечна? А з точки зору економ╕чних зв’язк╕в ще й виг╕дна…
— ╤нд╕я абсолютно ун╕кальна ╕ дуже в╕др╕зня╓ться як в╕д Китаю ╕ Пакистану, так ╕ в╕д Рос╕╖, — в╕дпов╕да╓ Мр╕дула Гош. — У нас надзвичайне етн╕чне розма╖ття (багато р╕зних народ╕в ╕ р╕зних мов) ╕ пану╓ демократ╕я. У нас взагал╕ неможлива диктатура. Якщо й пор╕внювати ╤нд╕ю з ╕ншими кра╖нами, то вона б╕льше схожа на Сполучен╕ Штати. Ми в╕льно волод╕╓мо англ╕йською, хоч це й мова колон╕затор╕в. Але ми спок╕йно до цього ставимося. Сприйма╓мо цю мову як атрибут культури, а не як зас╕б колон╕заторства. В ╤нд╕╖ ╓ багато сво╖х англомовних письменник╕в, як╕ отримували за сво╖ твори висок╕ нагороди. Були нагороджен╕ й письменники, як╕ писали мовами ╤нд╕╖. Варто згадати, що ще до незалежност╕ ╤нд╕╖ у 1913 роц╕ Раб╕ндранат Тагор став першим не╓вропейським Нобел╕вським лауреатом. ╢ й багато ╕нших.
— Нас рос╕йська також об’╓дну╓ з народами пострадянського простору. ╤ це великий плюс. Англ╕йська ╖╖ не зам╕нить…
— Я б теж ставилася до рос╕йсько╖ г╕дно, як до культурного феномена. Колон╕ал╕зм тут н╕ при чому. Хоча рос╕йський колон╕ал╕зм, зв╕сно, треба засудити, щоб не було зверхнього ставлення до укра╖нц╕в з боку рос╕ян. З ╕ншого боку, я розум╕ю, що вам важче, бо мови спор╕днен╕. Наш╕ ж мови р╕зн╕, ╕ вони глибш╕, вкор╕нен╕ в минуле, тому мають б╕льш╕ лексичн╕ запаси, вони складн╕ш╕, н╕ж англ╕йська. Мови народ╕в ╤нд╕╖ мають десятки синон╕м╕в для одного слова. Тому англ╕йська нам не конкурент, бо на тл╕ наших кор╕нних, дуже древн╕х мов англ╕йська зда╓ться дуже спрощеною. Хоч класична англ╕йська також дуже багата мова, але на такому р╕вн╕ ╖╖ мало хто зна╓... Мова — це живий орган╕зм, вона проходить р╕зн╕ етапи розвитку.
— Розкаж╕ть тр╕шки б╕льше про бенгальську мову. Знаю, що бенгальц╕ геро╖чно боролися за ╖╖ збереження ╕ самобутн╕й розвиток…
— Тут зовс╕м ╕нший контекст. Бенгал╕я була розд╕лена на Сх╕дну ╕ Зах╕дну. Сх╕дна частина була при╓днана до Пакистану п╕сля проголошення незалежност╕ ╤нд╕╖. Сх╕дний Пакистан це насправд╕ Сх╕дна Бенгал╕я. Саме там ╕ почалися утиски бенгальсько╖ мови. В 1952 роц╕ в людей нав╕ть стр╕ляли за те, що вони стали на захист сво╓╖ мови. Це чи не перший народ в сучасн╕й ╕стор╕╖, який пролив свою кров за право говорити ╕ думати р╕дною мовою. П╕сля масових розстр╕л╕в мовний рух перетворився на рух за незалежн╕сть Бангладеш. В результат╕ боротьби Сх╕дний Пакистан проголосив свою незалежн╕сть в╕д Пакистану. В сам╕й же ╤нд╕╖ таких «мовних» во╓н н╕коли не було.
— Наск╕льки я знаю, в сус╕дньому Кита╖ ╕снують проблеми культурного плану у тибетц╕в та уйгур╕в.
— У Кита╖ 90% населення — китайц╕, а тибетц╕, уйгури та ╕нш╕ меншини становлять лише 10%. Тому там у китайц╕в ╓ велика спокуса якщо не асим╕лювати меншини, то в усякому випадку забезпечити дом╕нування китайсько╖ мови. В ╤нд╕╖ ж ситуац╕я ╕нша, й у нас жоден народ не утискався мовно. В кожному штат╕ мовне питання вир╕шу╓ться дел╕катно з огляду на реальну ситуац╕ю. Ми п╕дтримували боротьбу за мову в Бенгал╕╖, але це не означа╓, що лише в Бангладеш могла зберегтися бенгальська мова. Центром бенгальсько╖ культури взагал╕-то вважа╓ться Калькутта. Це — одне з найб╕льших м╕ст ╤нд╕╖, столиця Зах╕дно╖ Бенгал╕╖. До 1911 року Калькутта була столицею ╕ центром ус╕╓╖ Британсько╖ ╤нд╕╖, тому це м╕сто ╕ зараз ╓ потужним осередком науки, осв╕ти, культури, пол╕тики. Але й Дакка, столиця Бангладеш, також ╓ потужним центром бенгальсько╖ культури.
— Под╕бна ситуац╕я в Румун╕╖. Практично одна й та ж культура (х╕ба що з невеликими в╕дм╕нностями) в Кишинев╕ ╕ в Бухарест╕. Або у Франц╕╖ ╕ в канадському Квебеку. Мабуть, под╕бних мовних аналог╕й у св╕т╕ багато. Хот╕в би ще на хвильку повернутися до Тибету. Як на цю проблему дивляться прост╕ громадяни ╤нд╕╖?
— Китайськ╕ комун╕сти свого часу в Тибет╕ д╕яли досить радикально. Тому була в╕йна, було багато б╕женц╕в, як╕ знайшли притулок у мо╖й кра╖н╕. Пере╖зд Далай-лами до ╤нд╕╖ призв╕в до р╕зкого загострення стосунк╕в з Кита╓м. Це було недобре, бо наш╕ цив╕л╕зац╕╖ н╕коли не ворогували м╕ж собою. Тому тибетцям дали зрозум╕ти, що можна жити у нас, але бажано не займатися пол╕тикою. Воювати за Тибет ╖м заборонено; ми не хочемо, щоб сус╕д на нас був сердитий. Це дуже складна проблема, але думаю, що Тибет треба визнати частиною Китаю. Пек╕н, мабуть, б╕льше н╕чого ╕ не хоче... Тепер тибетц╕ там можуть розвивати свою культуру, а ╕ноземц╕ — в╕льно подорожувати. Прикро лише, що свого часу було знищено чимало ╕сторичних пам’яток...
— У Криму все вир╕шиться за тим же принципом?
— Так, Крим — це, без сумн╕ву, територ╕я Укра╖ни. Його окупац╕я ╓ кричущим порушенням м╕жнародних нормативних документ╕в. Свого часу, працюючи в ООН, я займалася проблемою облаштування депортованих. Були «п╕лотн╕» проекти — спочатку в двох поселеннях, пот╕м у 250-ти поселеннях… Це був один з найб╕льших проект╕в ООН на територ╕╖ Укра╖ни. Траплялися непорозум╕ння, Укра╖ною було допущено дуже багато помилок. Але найголовн╕ше те, що з боку Рос╕╖ велася дуже агресивна пропаганда в Криму ╕ на сход╕ Укра╖ни. Пол╕тична ел╕та спробувала цим скористатися. Пол╕тика «розд╕ляй ╕ володарюй!» в╕дкривала певн╕ можливост╕ для окремих груп. Ел╕та дос╕ розд╕лена, а повинна бути ╓диною. Я вважаю, що в Ки╓в╕ повинен бути Д╕м Криму, в якому варто розм╕стити ем╕грантський уряд, створити ╕ розм╕стити там паралельний кримський проукра╖нський св╕т… ╤ не варто робити д╕м одного лише кримськотатарського народу. Зараз ╓ така тенденц╕я ототожнювати Крим з кримськими татарами, бо вони найактивн╕ш╕. Але ж це нев╕рно! Дос╕ не було широкого обговорення кримсько╖ проблеми з народом. Треба визначитися в концептуальному план╕. Чи це повинна бути автоном╕я кримськотатарського народу? Чи, може, щось ╕нше. Може, це питання ╕ обговорю╓ться в поважних ╕нституц╕ях, але широкого всеукра╖нського обговорення не було. А стосовно блокади? Потр╕бна вона чи н╕? Стратег╕╖ тут, д╕йсно, браку╓. Ми не бачимо, щоб вс╕ ц╕ кроки робилися в ун╕сон, не бачимо ╓дност╕. Люди по-р╕зному реагують, ╕ така фрагментарн╕сть не дуже корисна. Добре, що хоч в одному питанн╕ ми ╓дин╕: Крим — це Укра╖на! Це — перше. ╤ друге, що Крим повернеться. Дуже багато робить св╕тове сп╕втовариство, застосовуючи санкц╕╖. Без них Укра╖н╕ було б важче. А стосовно характеру автоном╕╖, то тут так╕ м╕ркування. Кримськ╕ татари — це народ, який зазнав геноциду. ╤ вони повинн╕ в╕дчувати, що про них думають ╕ дбають. Адже Укра╖на пост╕йно говорить про Голодомор. Треба, щоб говорили ╕ про депортац╕ю кримських татар на такому ж високому р╕вн╕. Якщо говорити про ╕стор╕ю стосунк╕в укра╖нц╕в ╕ кримських татар, то треба ╖╖ знати. Можна почерпнути уроки ╕ з негативних момент╕в. Але дал╕ не йти тими стежками... Бо багато укра╖нц╕в вихован╕ на негатив╕, який, без сумн╕ву, був. Але треба б╕льше зосереджуватись на св╕тлих моментах, а вони також були.
— Згоден. Позитив минулого здатен вплинути на сучасне ╕ майбутн╓. Нав╕ть поодинок╕ позитивн╕ ф╕гури можуть сутт╓во впливати на стосунки народ╕в...
— Скаж╕мо, мати Тереза за нац╕ональн╕стю — албанка, а за в╕ровизнанням — християнка... Але ж для ╤нд╕╖ вона своя!
— Хоч ╕ представля╓ якоюсь м╕рою ╢вропу, християнський св╕т. ╤, напевно ж, п╕дносить авторитет християнського св╕ту в очах ╕нд╕йц╕в. А деяк╕ ╕сторичн╕ ф╕гури (наприклад, Махатма Ганд╕) дуже п╕дносять авторитет ╤нд╕╖ в очах ╓вропейц╕в, американц╕в та решти кра╖н Аз╕╖. Коли ялтинський бандурист Остап К╕ндрачук сп╕вав п╕сн╕ кримськотатарською мовою, то кор╕нн╕ мешканц╕ Криму тепл╕ше починали ставитися до вс╕╓╖ Укра╖ни. А коли Олександр Бившев з Рязанщини пише сво╖ поетичн╕ твори на захист укра╖нсько╖ льотчиц╕ Над╕╖ Савченко? Колись ╕ це зараху╓ться рос╕йському народов╕. Це стосовно рол╕ «позитивних ф╕гур». Ви могли б згадати под╕бних людей, як╕ представляли б ╤нд╕ю?
— ╥х дуже багато! Насамперед, це т╕ люди, як╕ писали Конституц╕ю ╤нд╕╖ та й не т╕льки вони. А коли говорити про найв╕дом╕ших, то це Раб╕ндранат Тагор. Це — людина св╕ту, ген╕альний художник, поет, ф╕лософ, енциклопедист… Один з його в╕рш╕в став г╕мном ╤нд╕╖, а пот╕м один в╕рш з його поетично╖ скарбниц╕, покладений на музику, став г╕мном Бангладеш. Його творч╕сть вивчають у багатьох ун╕верситетах св╕ту, бо це — видатна особист╕сть. Ось ми говоримо «Махатма Ганд╕», але не вс╕ знають, що саме слово «махатма» придумане Тагором…
— Воно переклада╓ться як «учитель»?
— Н╕, це слово означа╓ «велика душа». Маха — «велика», атма — «душа».
— Як гарно…
— Тагор був справжн╕м патр╕отом ╤нд╕╖, але в╕дкидав радикальний нац╕онал╕зм, який може призвести до втрати нац╕онально╖ ╕дентичност╕ ╕нших народ╕в. В╕н вважав, що реал╕зувати свою нац╕ональну ╕дею ╕ св╕й нац╕ональний дух можна, не принижуючи ╕нших народ╕в.
— Це дуже ц╕нна ╕дея для Укра╖ни. Знаю, що Махатма Ганд╕ прихильно говорив про «культури вс╕х земель, що поширюються в мо╓му дом╕ наст╕льки в╕льно, наск╕льки це можливо». Проте в╕н же ╕ додавав: «Але я в╕дмовляюся бути знесеним з мо╖х н╕г хоч будь-якою з них…». У нас ситуац╕я така, що багато укра╖нц╕в були знесен╕ з н╕г русиф╕кац╕╓ю, ╕ нин╕шня в╕йна на сход╕ Укра╖ни — насл╕док таких перекос╕в.
— Це означа╓, що попереду у вас дуже багато роботи. Укра╖нц╕ сам╕ трохи винн╕, що не в╕дроджують належним чином укра╖нську нав╕ть у столиц╕. Я багато рок╕в сп╕лкуюся укра╖нською в Ки╓в╕ ╕ не в╕дчуваю яко╖сь агрес╕╖ з боку киян. Думаю, ╕ на сход╕ ╖╖ не було б, якби укра╖нц╕ поступово, але наполегливо переходили б на мову д╕д╕в-прад╕д╕в.
— А в ╤нд╕╖ вивчають Укра╖ну? Знають наш╕ проблеми?
— Дуже мало. Я лише недавно почала читати там лекц╕╖. Пишу статт╕, трохи ╕нформую ╕нд╕йське сусп╕льство. Але там дом╕ну╓ пророс╕йський погляд на реч╕. Багато робить рос╕йська пропаганда — газети ╕ передач╕ англ╕йською мовою. Та й ╕нерц╕я певна ╓. Бо ╤нд╕я колись була колон╕╓ю Великобритан╕╖ ╕ тому до Заходу ставиться з пересторогою. А Рос╕ю (ран╕ше Радянський Союз) сприймали ╕ сприймають як противагу Заходу. Тому до не╖ в╕дпов╕дно тепл╕ше ставлення. Хоча, коли говорити про суто людськ╕ стосунки, то вони т╕сн╕ш╕ з американцями та канадцями, з Англ╕╓ю та Австрал╕╓ю, бо там велика наша д╕аспора. Це якщо говорити про так звану «народну дипломат╕ю»... А якщо говорити про дружбу режим╕в чи уряд╕в, то це — з Рос╕╓ю. Про укра╖нську проблематику ми зна╓мо мало. Але якщо говорити в╕дверто, то й у вас погано знають ╤нд╕ю... А м╕ж тим, ╤нд╕я — це дуже сучасна, модерна кра╖на. Вона зовс╕м не така, як колись розпов╕дали радянським людям. Молодь ╤нд╕╖ не менш сучасна, н╕ж укра╖нська. Осв╕та, система юстиц╕╖ так╕ ж, як у передових кра╖нах св╕ту. Так що, вивчаючи ╤нд╕ю, контактуючи з нашою ╕нтел╕генц╕╓ю, укра╖нц╕ могли б почерпнути для себе багато корисного. Поки що в╕зова пол╕тика Укра╖ни цьому процесу абсолютно не сприя╓. Вона ц╕лковито асиметрична: укра╖нц╕ можуть ╖здити в╕льно в ╤нд╕ю, отримуючи в╕зу в аеропорту, проте ╕нд╕йським громадянам не дають в Укра╖н╕ туристичну в╕зу. Спостер╕га╓ться ╕нерц╕я, некреативн╕сть укра╖нсько╖ дипломат╕╖ в╕дносно ╤нд╕╖. Перевага нада╓ться торг╕вл╕ збро╓ю, але мало розвива╓ться сп╕впраця у цив╕льному сектор╕. Обм╕н думками майже в╕дсутн╕й... Укра╖на активно бореться з нелегальною м╕грац╕╓ю, але при цьому втрача╓ велик╕ можливост╕ з розширення народно╖ дипломат╕╖. А вона ╓ дуже важливим фактором при в╕дстоюванн╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16611

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков