Версiя для друку Обговорити в форумi

2 ЛЮТОГО ВІДСВЯТКУВАВ 85-ЛІТТЯ ПЕТРО СЕРГІЙОВИЧ ТЕСЛЮК — КЕРІВНИК І ВЧЕНИЙ, ЯКОГО НАЗИВАЮТЬ «АКАДЕМІКОМ УКРАЇНСЬКОЇ КАРТОПЛІ»
Народився в с. Пустовичі Великі на Холмщині (Польща) в родині українців. У 1938 році розпочав навчання у польській народній школі в рідному селі, де слухав уроки відомого богослова та історика митрополита Іларіона Огієнка. У липні 1944 року, як і більшість українців-холмщаків, їхню сім’ю переселили в Запорізьку область. Тут він продовжив навчання у 5-му класі вже радянської школи. Проте сім’я намагалася повернутися поближче до дідівських земель. На Волинь, до Луцька, родина прибула вже в 1946 році. У 1955 році Петро Сергійович закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Відтоді розпочався трудовий і творчий шлях Петра Сергійовича на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції, у перший рік створення цього закладу. Він тут пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора.
Особливий внесок у розвиток творчої і виробничої діяльності дослідної станції зробив Петро Сергійович Теслюк, кандидат сільськогосподарських наук, який з січня 1974 до травня 1981 року обіймав пост директора. Це був обдарований талантом вчений, ініціативний та енергійний керівник, який залишив глибокий слід не тільки в історії дослідної станції та Рокинівського агромістечка, а й Волинського краю. Саме з його ініціативи та за особистою розробкою був втілений проект розвитку колись забутого села Рокині. За його участі та під безпосереднім керівництвом у 1974-1979 роках тут збудовано кращий в Україні науково-виробничий комплекс дослідної станції з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, машинно-тракторним парком та іншою соціальною інфраструктурою. Саме він розробив і заклав з науковцями парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва площею 13 гектарів, який з 1996 року став парком загальнодержавного значення. З його ініціативи в 1979 році було розпочато створення експозиції Музею історії сільського господарства Волині, якому в 1983 році присвоєно звання «Народний музей». Це — єдиний музей такого типу в Україні, що розширив свою експозицію під відкритим небом, створивши «Козацький зимівник», який став об’єктом міжнародного туристичного маршруту.
Петро Сергійович був співавтором розроблення генплану забудови Рокинь, нового агромістечка, і активно втілював його в життя. Саме він вносив поправки архітекторам, а вже потім, руками будівельників і науковців, закладали малий парк з альпійською гіркою, дендропарк, будинок культури з музеєм, дитячий садок і школу, спортивний комплекс, де передбачався і плавальний басейн, селекційний комплекс з теплицями, майданчик для сільськогосподарської техніки та виставковий павільйон, школу АПК та будинок селищної Ради, банно-пральний комбінат та інші об’єкти соціального плану.
Не всі плани-задуми вдалося здійснити енергійному, далекоглядному, ерудованому директору. У 1981 році все село проводжало шанованого директора, який не вписався в «обойму» партійних верховод і змушений був залишити Волинь та виїхати до Києва. Він був переведений на роботу в Міністерство сільського господарства України заступником керівника Української академії аграрних наук (УААН). У 1985-1995 роках – в Українському інституті картоплярства УААН. З 1995 до 2004 року — голова правління асоціації «Картопля України», а з 2002 року — директор «Інституту насінництва картоплі». Петро Сергійович — автор понад 150 наукових праць з картоплярства, більше 20 монографій, посібників, довідників та енциклопедій. Перебуваючи на пенсії, своєму захопленню не зраджує. Повний творчих сил та ідей, Петро Сергійович нині готує до друку нову монографію «Українська картопля». А це понад 300 сторінок, десятки кольорових фото та ілюстрацій. Тож нехай щастить йому на творчій ниві — і довголіття в козацькому житті!

Олександр СЕРЕДЮК,
директор Музею історії сільського господарства Волині-скансен,
член Національної спілки краєзнавців України

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Українці мої..."