Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2687)
З потоку життя (5758)
Душі криниця (3246)
Українці мої... (1421)
Резонанс (1429)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1619)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТО ЧИ ШАНУ╢МО МИ НАШУ Р╤ДНУ УКРА╥НСЬКУ МОВУ? ДОС╤ НА ТЕ НЕ ДУЖЕ СХОЖЕ...
То н╕чого, що оголошення безграмотне, головне, щоб сам конкурс був грамотним – чи не так?


СПОВ╤ДЬ ПЕРЕД ЧИТАЧАМИ
Мабуть, не випадково в останню нед╕лю перед Великим постом — Нед╕лю прощення - поет,...


КОНКУРС – ЯК М╤СТ: Л╤ТЕРАТУРНИЙ, ДУХОВНИЙ, УКРА╥НСЬКИЙ
Наша кримська землячка, давня шанувальниця, читачка ╕ авторка «Кримсько╖ св╕тлиц╕»...


…А МУЗИКА НАД СВ╤ТОМ ЛИНЕ
У сусп╕льств╕ ма╓ з’явитися розум╕ння значення мистецьких дисципл╕н для формування творчо╖...


ЮВ╤ЛЕЙНИЙ ВИПУСК АЛЬМАНАХУ
Члени Червоноградського л╕тературно-мистецького об'╓днання “Трет╕й горизонт”...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 12.02.2016
СТР╤ТЕННЯ – ВЕЛИЧАЛЬНЕ СВЯТО ЛЮТОГО

Начебто весна, але ще не весна. Вдень пригр╕╓ сонечко, а вноч╕ затр╕щить мороз, уранц╕ сн╕гом замете, а через годину-другу потечуть струмки. Це – лютий, непередбачуваний примхами погоди м╕сяць. Його величальне свято – Стр╕тення (15 лютого). За церковним календарем – Стр╕тення Господа нашого ╤суса Христа, Стр╕тення Господн╓, що в╕дзначають у пам’ять про те, як Д╕ва Мар╕я й обручний Йосиф принесли Дитятко Боже на сороковий день п╕сля народження до храму, чого вимагав ╕удейський закон. Праведний старець Симеон в╕дразу вп╕знав у Ньому Мес╕ю.
В укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ свято особливо шановане селянами. Цього дня намагаються не працювати, а в╕дв╕дувати церкви ╕ ретельно стежити за погодою, аби спрогнозувати майбутн╕й врожай. Бо «Як Стр╕тення скаже – так березень покаже», «Стр╕тення – зустр╕ч Зими ╕ Весни (Л╕та)». У народн╕й уяв╕ Зима – старенька бабуся в латан╕й свитин╕ чи кожушку, насп╕х закуталася в б╕лу д╕ряву хустину, з╕ злим ненависним поглядом, незачесаним волоссям. На плечах висить торбина, в одн╕й руц╕ трима╓ костурець, а в ╕нш╕й — горнятко, наповнене крижинками. Ось так вона йде назустр╕ч Весн╕.
У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни збереглися ╕нш╕ назви свята – Стр╕чен╕, Зимобор, Громниця, Громничник… Неважко розтлумачити етимолог╕ю цих сл╕в. «Стр╕чен╕» — д╕алект, який почу╓мо на укра╖нських теренах, що межують з Б╕лоруссю, Польщею. «Зимобор» — хоче подолати Зиму (╕ таки подола╓!). «Громниця», «Громничник» — слова, пов’язан╕ з церковним обрядом освячення св╕чок, як╕ так ╕ називають «громничними», «громницями», та стр╕тенсько╖ води – «громниц╕». Вважали ╕ вважають, що освячена на Стр╕тення св╕чка ма╓ надзвичайно чудод╕йну силу, обер╕га╓ в╕д блискавки, повен╕, вс╕ляко╖ нечест╕. ╥╖ трима╓ в руках сам Архистратиг Миха╖л. Коли помира╓ людина, запалюють саме стр╕тенську св╕чку. А стр╕тенська вода н╕чим не поступа╓ться за чудод╕йн╕стю йорданськ╕й.
Фенолог╕чн╕ спостереження за погодою ╕ зм╕нами у природ╕ (╕ саме на свято Стр╕тення!) породили багато прогностичних прикмет. Зокрема: На Стр╕тення п╕вень нап’╓ться води – хл╕бороб набереться б╕ди, але в╕л напасеться нав╕ть на дороз╕. Стр╕тення сн╕жне – добрий врожай хл╕ба. На Стр╕тення з дах╕в тече – зима ще надовго затрима╓ться, а з л╕та не буде пот╕хи. Як на Стр╕тення дорогу перемете, то корм в╕д худоби в╕дмете.
Та все ж: «В╕тре, на Стр╕тення дуй не дуй, але ближче до Великодня!».

ТРЬОХ СВЯТИХ

Празник Трьох Святих (Трьох Святител╕в, 12 лютого) хоча належить до величних, але ╓ найнов╕шим у Сх╕дн╕й Церкв╕.
Причиною його встановлення стала гостра дискус╕я, що виникла у друг╕й половин╕ XI стол╕ття: хто з трьох Отц╕в Церкви ма╓ б╕льшу заслугу – Васил╕й Великий, Григор╕й Богослов чи ╤ван Золотоустий. У кожного з них знайшлися як сво╖ прихильники й «адвокати», так ╕ супротивники. Це ледь не призвело до нового церковного розколу.
Суперечки розв’язали сам╕ Свят╕ Отц╕. Вони явилися ув╕ сн╕ ╓пископу м╕ста ╢вха╖ти праведному ╤ванов╕ ╕ пов╕домили: «Ми, як бачиш, одне в Бога ╕ н╕чого нема в нас сп╕рного, а кожний з нас свого часу був окремо натхненний Божим Духом, що було потр╕бно для спас╕ння людей. Тож нема╓ з-пом╕ж нас н╕ першого, н╕ другого, н╕ третього. Якщо ти взива╓ш до одного, то за ним ╕дуть дво╓ ╕нших. Установи святкування нашо╖ пам’ят╕ в один день».
╢пископ ╤ван так ╕ зробив. Свято було встановлене Грецькою Церквою у 1076 роц╕. У XII стол╕тт╕ воно почало ширитися ╕ на укра╖нських теренах.
Народна прикмета спов╕ща╓: «Яка погода на Трьох Святих – така може бути на Стр╕тення».

П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16670

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков