Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 19.02.2016
КРИМ — АНТИВАВИЛОН

Мова про мову

«Нац╕╖ вмирають не в╕д ╕нфаркту.
Спочатку ╖м в╕дбира╓ мову»
(Л╕на Костенко)

М╕жнародний день р╕дно╖ мови — свято, яке чомусь мало в╕доме в Укра╖н╕. Можливо, через те, що за роки його ╕снування можновладц╕ робили все, щоб велика к╕льк╕сть укра╖нц╕в вважала, що нема╓ р╕зниц╕, якою мовою розмовляти й яку називати р╕дною. В╕домо, що форми л╕нгвоциду можуть бути жорстокими чи пом╕ркованими, в╕двертими чи закамуфльованими, однак це не м╕ня╓ н╕ сут╕, н╕ к╕нцево╖ мети л╕нгвоциду (мововбивства) — св╕доме ц╕леспрямоване нищення певно╖ мови як головно╖ ознаки народност╕, нац╕╖.
21 лютого 1952 року у Бангладеш (Сх╕дний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрац╕ю людей, як╕ висловлювали св╕й протест проти урядово╖ заборони на вживання в кра╖н╕ сво╓╖ р╕дно╖ — бенгальсько╖ мови. В╕дтод╕ щороку Бангладеш в╕дзнача╓ день полеглих за р╕дну мову. А ск╕льки укра╖нц╕в полягло, захищаючи свою р╕дну мову? Думаю, точно╖ цифри поки що нема╓. Т╕льки в 30-50-т╕ роки були розстр╕лян╕ вс╕ в╕дом╕ в Укра╖н╕ кобзар╕, тисяч╕ служител╕в укра╖нсько╖ церкви. А р╕вно за р╕к до кривавих под╕й у Бангладеш — у 1951 роц╕ — за вироком судового зас╕дання розстр╕ляли 33-х студент╕в Харк╕вського ун╕верситету за в╕дмову складати ╕спити рос╕йською мовою, а 800 — репресували. До реч╕, в Укра╖н╕ в 30-х роках у школах укра╖нською мовою навчалось 97% д╕тей, а уже в перш╕ роки нашо╖ Незалежност╕ — в 90-х — лише 21%.
Бангладеш 47 рок╕в пам’ятала геро╖в, як╕ полягли за р╕дну мову, ╕ саме за пропозиц╕╓ю ц╕╓╖ кра╖ни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого М╕жнародним днем р╕дно╖ мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день в╕дзнача╓мо ╕ ми з вами. Укра╖нц╕в стол╕ттями за мову вбивали, нищили голодоморами, вивозили до Сиб╕ру, саджали по тюрмах. Щоразу укра╖нц╕ доводили св╕ту, що вони — нескорена нац╕я! Але чому не ми запропонували у 1999 роц╕ Генеральн╕й конференц╕╖ ЮНЕСКО проголосити День р╕дно╖ мови. Чому?
Можливо, тому, що за сотн╕ рок╕в «рабства» у велико╖ частини укра╖нц╕в почав вироблятися «синдром ем╕гранта», коли р╕дне поступово забува╓ться й «ем╕грант» на сво╖й земл╕ дозволя╓ соб╕ жартувати р╕дною, нав╕ть по ТБ дивитись розважальн╕ чи пол╕тичн╕ ток-шоу, там теж ╕нколи де╕нде, а прозвучить щось на мов╕ неньки, а от на вулиц╕, на робот╕, на навчанн╕ — сп╕лкуватись т╕льки «загально зрозум╕лою». Ностальг╕я за кв╕тучою, солов’╖ною залишалась, про не╖ нав╕ть б╕ля пам’ятника Т. Шевченку можна було поговорити, та п╕сля покладання кв╕т╕в, в╕д╕йшовши метр╕в 10 до тролейбусно╖ зупинки, — перемагав комфорт сп╕лкування й «ем╕грант», с╕вши в тролейбус чи маршрутку, промовляв: «П╓р╓дайт╓ на б╕л╓т╕к».
Так жили, поступово «вбиваючи» р╕дну мову, ╕ в б╕льшост╕ сво╖й продовжують жити майже по вс╕й Укра╖н╕, включаючи ╕ Автономну Республ╕ку Крим. Як сказав Хосе Арце: «Мова зника╓ не тому, що ╖╖ не вчать ╕нш╕, а тому, що нею не говорять т╕, хто ╖╖ зна╓», — ц╕ слова ╕спанського пол╕тика розлет╕лись в соц╕альних мережах як заклик сп╕лкуватись р╕дною мовою. Розлет╕лись. А в соц╕альних мережах як писали «патр╕оти» коментар╕ не р╕дною, так ╕ продовжують писати. Тобто ми сам╕ ста╓мо учасниками «г╕бридно╖» ╕нформац╕йно╖ в╕йни проти сво╓╖ мови! Говоримо одне, а насправд╕ робимо ╕нше.
Сьогодн╕ дуже скрутне становище УПЦ КП та ╖╖ виживання в Криму. Сьогодн╕ — це ╓диний поки що ╕снуючий центр, де звучить укра╖нська мова як п╕д час служби Божо╖, так ╕ серед прихожан, як╕ можуть сп╕лкуватись укра╖нською т╕льки вдома, «на кухн╕». Чомусь пригадав 2009 р╕к, коли на Р╕здво мен╕ довелось побувати на Волин╕ разом з учнями театрально╖ студ╕╖ «Св╕танок». Звичайно, насамперед, ми п╕шли до церкви. Й як╕ були здивован╕ д╕ти, та ╕ я сам, коли почув, що служба проходила... рос╕йською. Чому, запитую, це ж не Крим, вас тут 97% укра╖нц╕в, чому до московсько╖ церкви йдете? «Ми так звикли» — в╕дпов╕дають! Отже, не т╕льки в Криму через ЗМ╤ наполегливо поширювали м╕ф про «колиску трьох народ╕в» та про л╕нгв╕стичну близьк╕сть укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖ мов, мовляв, чи не все одно, якою мовою, рос╕йська для укра╖нц╕в теж р╕дна. Минуло ш╕сть рок╕в — Крим в╕д╕брали, в╕йна на сход╕ Укра╖ни, УПЦ КП в Криму п╕д загрозою знищення. Хот╕лось би д╕знатись — т╕ люди на Волин╕, з якими зустр╕чався на Р╕здво у 2009-му, в яку церкву ходять й якою мовою моляться? Чи дос╕ продовжують «г╕бридну в╕йну» з р╕дною мовою в церкв╕ чужинського патр╕архату?
Чия осв╕та, того й мова. Про цю стару ╕стину добре знали й керувались нею вс╕ вороги укра╖нського народу в ус╕ часи. Саме через осв╕ту йшов головний напрям удару по наш╕й мов╕. Вона в Криму була переважно, а сьогодн╕ — повн╕стю рос╕йськомовна. То про який розвиток р╕дних мов у Криму можна нин╕ говорити, якщо остаточно знищена укра╖номовна осв╕та ╕ ледве «диха╓» — кримськотатарська, а мови ╕нших нечисленних народ╕в, наприклад, кара╖мська та кримчацька, на меж╕ вимирання. До 2014 року ╕з 586 шк╕л у Криму 7 були з укра╖нською ╕ 14 з кримськотатарською мовами навчання. У 2015 роц╕ на п╕востров╕ жодно╖ укра╖номовно╖ школи не залишилось. Для прикладу, в Австр╕╖ — 15 шк╕л з укра╖нською мовою викладання, Аргентин╕ — 73, Бразил╕╖ — 12, Словаччин╕ — 150 шк╕л, де укра╖нц╕ можуть навчатись р╕дною мовою. За висновками експерт╕в, за два роки, з 2014-го до 2016-го, стан культурного середовища — мови — пог╕ршився в Криму як на побутовому, так ╕ на оф╕ц╕йному р╕внях. Укра╖нська перестала бути в Криму оф╕ц╕йною, мовою д╕ловодства, хоча в╕дпов╕дно до внутр╕шнього законодавства у Криму на р╕вних повинн╕ функц╕онувати три мови — рос╕йська, укра╖нська ╕ кримсько-татарська. Якщо до 2014 року, хоча ╕ формально, але Кримський укра╖нський музичний театр ╕снував, нин╕ в╕н став рос╕йським. У тих поодиноких укра╖номовних класах, як╕ ще «доживають» у колишн╕й Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ м. С╕мферополя, нема╓ жодного укра╖нського п╕дручника. На такому «голодному пайку» ц╕ класи можуть дотягнути т╕льки до к╕нця цього навчального року. Друкованих ЗМ╤ укра╖нською у Криму — жодного, «Кримська св╕тлиця», що виходила на п╕востров╕, ╓ — ╕ то лише завдяки ентуз╕азму ╖╖ прац╕вник╕в — т╕льки в електронн╕й верс╕╖. Також зникли в Криму будь-як╕ укра╖номовн╕ конкурси, фестивал╕, концерти. Наприк╕нц╕ 2015 року припинила сво╓ ╕снування в Криму ╓дина укра╖номовна дитяча зразкова театральна студ╕я «Св╕танок». На м╕сцевому телебаченн╕ та рад╕о нема╓ жодно╖ хвилини укра╖номовного еф╕ру. В Криму сьогодн╕ нахабно ╕гноруються визнан╕ вс╕м св╕том здобутки укра╖номовно╖ писемност╕ й л╕тератури — твори нац╕ональних ген╕╖в Сковороди, Шевченка, Франка, Лес╕ Укра╖нки. Укра╖нських письменник╕в-класик╕в не вивчають у кримських школах, не в╕дзначають ╖хн╕ дати народження. А покладання кв╕т╕в до пам’ятника Тарасу Шевченку в С╕мферопол╕ квал╕ф╕ку╓ться правоохоронними органами, як «екстрем╕зм».
Про стан ╕ розвиток р╕дних мов у Криму питання не порушу╓ться вже б╕льше двох рок╕в. Останн╕ громадськ╕ слухання «щодо стану ╕ розвитку р╕дно╖ мови у вс╕х сферах сусп╕льного життя на територ╕╖ АРК» в╕дбулись напередодн╕ Дня р╕дно╖ мови у лютому 2013 року з ╕н╕ц╕ативи Кримського центру д╕лового та культурного сп╕вроб╕тництва «Укра╖нський д╕м» та республ╕канського в╕дд╕лення товариства «Укра╖на — Св╕т». Запам’ятався виступ на слуханнях Ескандера Бар╕╓ва, який представляв Центр пол╕тичного прогнозування «Крим». Пан Ескандер, в╕таючи присутн╕х з Днем р╕дно╖ мови й закликаючи знати ╕ вчити свою мову, звертався до присутн╕х р╕дною кримськотатарською, а також укра╖нською ╕ рос╕йською мовами. Нав╕в приклад, що хоча його дитин╕ на той момент було лише 2 роки ╕ 8 м╕сяц╕в, а вона, окр╕м р╕дно╖ кримськотатарсько╖, говорить англ╕йською, рос╕йською й укра╖нською. Сьогодн╕ Ескандер Бар╕╓в, який закликав по-шевченк╕вськи «╕ чужого научатись, й свого не цуратись», змушений покинути Крим, в╕н продовжу╓ в╕дстоювати загальнолюдськ╕ ц╕нност╕ на материков╕й Укра╖н╕.
Як писав Василь Сухомлинський: «Любов до Батьк╕вщини неможлива без любов╕ до р╕дного слова. Т╕льки той може осягти сво╖м розумом ╕ серцем красу, велич ╕ могутн╕сть Батьк╕вщини, хто збагнув в╕дт╕нки ╕ пахощ╕ р╕дного слова, хто дорожить ним, як честю р╕дно╖ матер╕, як колискою, як добрим ╕м’ям сво╓╖ родини». На тому, тепер уже ╕сторичному «круглому стол╕», який проходив у переддень Дня р╕дно╖ мови — у лютому 2013 року, були присутн╕ представники нац╕онально-культурних товариств Криму — польського, в╕рменського, азербайджанського, н╕мецького, болгарського. Розпов╕даючи про депортац╕ю та про те, як кримськ╕ болгари намагаються зберегти свою р╕дну мову, Мелан╕я Дучева згадала, що вперше укра╖нську мову почула ще дитиною, перебуваючи в депортац╕╖ разом з╕ сво╖ми батьками на п╕вн╕чному Урал╕, коли п╕шла до першого класу ╕ вивчала разом з д╕тьми депортованих болгар, н╕мц╕в та укра╖нц╕в ком╕-перм’яцьку мову. Одного разу маленька Мелан╕я почула, як сп╕вають укра╖нц╕, ╕ ця мова ╖й здалась такою красивою ╕ близькою, що д╕вчинка вир╕шила вивчати укра╖нськ╕ п╕сн╕ ╕ сп╕вати ╖х там, у депортац╕╖. Першою була п╕сня, яку вона часто чула, коли, сумуючи за р╕дним кра╓м, укра╖нц╕ сп╕вали: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сок╕л, чому не л╕таю».
Крим — не Урал, але ця п╕сня ╕ ц╕ слова сьогодн╕, як н╕коли, близьк╕ серцю кожного, хто на тих ╕сторичних слуханнях затверджував план святкування в Криму 200-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження Т. Шевченка. Присутн╕й на слуханнях академ╕к Петро Вольвач закликав ус╕ нац╕онально-культурн╕ товариства Криму долучитись до п╕дготовки ц╕╓╖ юв╕лейно╖ дати, бо саме ген╕й Шевченка дасть сили кожному в╕дстояти право на р╕дну мову. Адже мова — це ╕стор╕я народу, його св╕тогляд, ╕нтелектуальний та духовний результат к╕лькатисячол╕тньо╖ еволюц╕╖ кожного етносу. Без сво╓╖ мови, сво╓╖ самобутньо╖ культури нема╓ народу. Щоб зберегти свою мову та культуру, ж╕нки одного з ╕нд╕анських племен Америки витрачають щодня по дв╕ години, навчаючи д╕тей правильно говорити мовою племен╕. Дорослий ╕нд╕анець, який не волод╕╓ сво╓ю мовою, фактично ста╓ безправним: йому не дозволяють говорити при людях, щоб його мовн╕ хиби не передавались слухачам, особливо д╕тям. Адже св╕тогляд дитини форму╓ться на початковому етап╕ саме материнською р╕дною мовою.
Кажуть, що в давнину вс╕ люди говорили одн╕╓ю мовою. Зг╕дно з Б╕бл╕йними текстами (Буття, глава 11) под╕л мов в╕дбувся в рег╕он╕, який був названий Вавилоном. Адже окрема, самост╕йна мова — це сво╓р╕дний нос╕й ц╕лком певних традиц╕й та культурно╖ спадщини. А те, що ми за два останн╕ роки бачимо в Криму, — остаточне знищення укра╖нсько╖ мови, обмеження сфери ╖╖ функц╕онування до окремо╖ територ╕ально╖ зони — мовного гетто, яким для кожного ╓ його особиста кухня в 6-8 квадратних метр╕в. Можна впевнено сказати, що через дек╕лька рок╕в при такому тиску на ╕нш╕ р╕дн╕ мови, окр╕м рос╕йсько╖, Крим перетвориться в рег╕он п╕д назвою «Антивавилон». А ми, кримськ╕ укра╖нц╕, будемо заздрити ╕нд╕анським, африканським та австрал╕йським племенам, у яких не сто╖ть питання, як зберегти свою р╕дну мову...

Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ
м. С╕мферополь

ТИМ ЧАСОМ...
ДЛЯ КОЛИШНЬОГО ПРЕМ’╢Р-М╤Н╤СТРА УКРА╥НИ КРИМ Н╤КОЛИ НЕ БУВ УКРА╥НСЬКИМ...
Колишн╕й Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Микола Азаров заявив в ╕нтерв’ю рос╕йському виданню «Коммерсант», що Крим н╕коли не був укра╖нським. На його думку, укра╖нська влада та св╕това сп╕льнота це рано чи п╕зно визнають: «Крим н╕коли не входив до складу Укра╖ни, якщо не враховувати 1954 р╕к, коли його адм╕н╕стративно передали в рамках ╓дино╖ держави. Зах╕д не хоче зараз цього визнавати, ще якийсь час не визнаватимуть, але за фактом вже все в╕дбулося, ╕ як би бол╕сно для будь-якого укра╖нського кер╕вника це не лунало, треба приймати реальн╕сть такою, якою вона ╓. Н╕кому не спаде на думку порушувати питання про повернення Криму. Був там референдум, ╕ ясно, що кримчани жити з цим бандер╕вським режимом не захот╕ли. Це — ╖хн╓ право, там, зрештою, автономна республ╕ка».
А й справд╕, як за тако╖ «укра╖нсько╖» влади Крим м╕г стати укра╖нським? Дякувати Богу, хоч Укра╖на ще залишилася...

21 лютого – М╕жнародний день р╕дно╖ мови
Дмитро ПАВЛИЧКО

Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Тоб╕
Твоя земля родити перестане,
Зелена г╕лка в луз╕ на верб╕
В╕д доторку твого з╕в’яне!
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Зар╕с
Тв╕й шлях ╕ зник
у без╕менн╕м з╕лл╕...
Не ма╓ш ти на похорон╕ сл╕з,
Не ма╓ш п╕сн╕ на вес╕лл╕!
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Тв╕й дух
На милицях жада╓ танцювати.
В╕д ласк тво╖х
закамен╕╓ друг
╤ посив╕╓ р╕дна мати.
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. В╕ки
Ти йтимеш темний,
як сльота ос╕ння.
В╕д погляду твого серця й з╕рки
Обернуться в сл╕пе кам╕ння.
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Ганьба
Тебе зустр╕не на шляху вузькому...
Впаде на тебе, наче сн╕г, журба —
╥╖ не понесеш н╕кому!
Ти зр╕кся мови р╕дно╖. Нема
Тепер у тебе роду, н╕ народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма —
В тв╕й сл╕д в╕н кине см╕х-погорду!
Ти зр╕кся мови р╕дно╖...


Данило КОНОНЕНКО
ЯК ТОБ╤ ЖИВЕТЬСЯ, МОВО, У КРИМУ?

Мово, наша мово, кв╕тко волошкова,
Як тоб╕ живеться, мово, у Криму?
Чи в пошан╕ п╕сня, чи в пошан╕ слово,
Те, яке ми мовим одне одному?
Скажемо в╕дверто: мова не в пошан╕,
Падчеркою мова наша тут живе…
Чим же завинила ти в Криму, кохана?!
Всяк тебе, як хоче, по живому рве.
Варто лиш промовить
в людн╕м м╕сц╕ слово —
«Гавар╕ панятно!» — крикне шов╕н╕ст.
«Гавар╕ на нашем» — от ╕ вся розмова.
Отакий печерний «╕нтернац╕онал╕ст».
Де вже там про р╕дн╕ укра╖нськ╕ школи,
Про театр, про книгу слово нам сказать.
«Н╓ дождьот╓сь!» —
кине «друг» якийсь, — н╕коли, —
Але ж н╕, чека╓м, будем ждать ╕ ждать!
В╕римо, г╕мназ╕й ще у нас прибуде,
╤ в Криму державна мова забринить!
Бо у сво╖й хат╕
правда ╓ ╕ буде,
╤ Тараса слово
буде з нами жить!
Житимеш ти, мово,
кв╕тко волошкова,
Не дамо н╕кому
тв╕й топтати цв╕т.
Будеш веселково,
наше р╕дне слово,
У серцях у наших
ясно пломен╕ть!

Олекса УДАЙКО
О, МОВО ВРАЖА!

Якщо ти не можеш брати автомат ╕ стати
на захист сво╓╖ В╕тчизни в бою, викинь на
см╕тник св╕й «язык», заговори укра╖нською!*
Олександр Горобець

Ти був для нас вс╕х великий й могутн╕й, –
Рос╕йський радянський всесильний «язик»…
А зараз – н╕кчемний! Скажу – вже на кутн╕:
Турген╓вський красень кудись таки зник…
Що чу╓мо ми на стражденн╕м Донбас╕,
Що прагне нових незд╕йсненних угод?..
«Калякати» суржиком лис╕ ╕ лас╕ –
Втрачають обличчя ╕ Вас╕, ╕ Тас╕…
А мова зника╓, то щезне й народ!
Та що то за мова в болот╕ з’явилась?
Як╕ в не╖ корен╕?.. Хто ╖х заклав?..
Та мова, як кажуть, на вив╕з ╕ винос:
У мов праслов’янських –
 чужинський анклав.
В болот╕ ви кумкали... Шлюбн╕ хорали
╤з жабами, мосхи***, ╕ дос╕ б вели,
Якби той «язик» у народ╕в не вкрали****!
То де б ви, моск╕ти, сьогодн╕ були?..
Н╕чого й н╕кого ви ним би не «взули»,
Бодай не ш╕павий, гнилий монарх╕зм!
То ж ним ви з╕гнали ро╖ в один вулик,
Й назвали олжу ту бридку – комун╕зм…
…А в нас була «Правда»*****, а ще були в╕че,
Хоч правили людом гетьмани й княз╕…
Для чого нам мову державну кал╕чить,
Для чого звертати з свято╖ стез╕?..
Та вам наша мова постала як вража:
Беззубому мерину – кр╕пкий урюк…
╤ «руськоязик╕» пустились у ражу,
Здоровому глузду сказали: «Каюк!»
╤ тут, як у казочц╕, трапилась меря******…
╤ ну – меринос╕в сво╖x визволять,
По ╖xн╕м «понятиям»… «публику меря»,
П╕д огласи: «бл.., ПНХ.., …она мать»!..
Покаятись, вбивц╕, могли б ви раз триста!
Нараз╕ ви ма╓те ще один шанс…
Та ваша й вожд╕в кан╕балова пристрасть
Утопить в кров╕ калинов╕ намиста
Чужиx вам дов╕ку незд╕йснениx щасть…
5.02.2016
________

*Ки╖вський письменник Олександр Горобець ╕н╕ц╕ював у Ки╖врад╕ законопроект про визнання рос╕йсько╖ мови окупац╕йною
(http://www.uapost.us/news/u-kembrydzhi-zamistj-rosiysjkoyi-movy-bezkoshtovno-vyvchatymutj-ukrayinsjku/)

** У Кембриджському ун╕верситет╕ (Великобритан╕я) в програм╕ додаткових безкоштовних курс╕в рос╕йську мову зам╕нили укра╖нською

***Одна ╕з назв московит╕в або москал╕в…

****На вс╕ 30% рос╕йська мова склада╓ться ╕з укра╖нських сл╕в, а ще на 1/3 (завдяки н╕мцю-л╕гнв╕сту Далю) – з н╕мецьких

*****Йдеться про «Руську правду» – кодекс закон╕в, впроваджений Ярославом Мудрим у Ки╖вськ╕й Рус╕

******Одне ╕з угро-ф╕нських племен, що лягло в основу сучасно╖, але… конаючо╖ ╤мпер╕╖ Зла – Рос╕╖

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16676

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков