Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЗНЕС╤ННЯ, РОСТУТЬ ПОС╤ВИ...
В укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ свято Вознес╕ння пов'язане з багатьма обрядами, спрямованими на...


КОР╤НН╤
Пам’ять зрешечена кулями, але жива в навхрест забитих дошками товарних вагонах.


ДЛЯ ВАС, АВТОРИ Й ЧИТАЧ╤!
Вийшло друком десяте число художньо-л╕тературного журналу-п╕вр╕чника “М╤СЦЕВИЙ...


УКРА╥НСЬК╤ НАГОРОДИ ЗНАЙШЛИ КРИМСЬКИХ ПЕРЕМОЖЦ╤В!
Оргком╕тет Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Св╕тлана КОРОНЕНКО
Поетеса, проза╖к, есе╖ст Св╕тлана Короненко народилася в м. Фастов╕ Ки╖всько╖ област╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 19.02.2016
ВЕСНА В САДУ В╤РИ РО╥К

Телефонний дзв╕нок в╕д с╕мферопольського художника Юр╕я Фастенка з пов╕домленням про те, що його дружина Маргарита Василь╓ва намалювала картину, присвячену В╕р╕ Ро╖к, ╖╖ син Вадим Михайлович ╕ вся родина Ро╖к╕в сприйняли з рад╕стю. Портрети видатно╖ кримсько╖ вишивальниц╕, Героя Укра╖ни, заслуженого майстра народно╖ творчост╕ Укра╖ни в р╕зн╕ роки ще за ╖╖ життя намалювали народний художник Укра╖ни та Рос╕╖ Валентин Бернадський, живописц╕ В. Павлюченко (Полтава), О. Дудник (Луганськ), С. Корольова (Мел╕тополь), В. Брикулець (Миргород), художники ╤. Шевченко, А. Лойченко, ╢. Матве╓ва ╕ П. Реус ╕з С╕мферополя, В. Шнейдер та ╤. Сукованченко з Ялти, нитками вишив народний майстер ╕з Луцька Юр╕й Савка. Скульптурн╕ бюсти створили Н. Кравченко з м╕ста ╢лець Липецько╖ област╕ та В. Горд╓╓в ╕з С╕мферополя.
╤ от нове полотно. Правда, довести його до к╕нця художниц╕ завадила хвороба, в╕д яко╖ вона тор╕к на початку лютого п╕шла з життя у в╕ц╕ 85 рок╕в. Тепер чолов╕к в пам’ять про дружину хоче завершити ╖╖ картину, але для цього йому необх╕дна консультац╕я с╕м’╖ Ро╖к╕в.

Вадим Ро╖к при╖хав до живописця в майстерню, прив╕з йому авторську книгу В╕ри Серг╕╖вни «Мелод╕╖ на полотн╕», ╕ робота над картиною продовжилася.
Днями я стала першим глядачем уже завершеного вар╕анту велико╖, розм╕ром 1х1,12 метра багатоф╕гурно╖ композиц╕╖. Вона займа╓ майже всю площу в робочому кутку к╕мнати, що ╓ для художника одночасно ╕ житловою, ╕ каб╕нетом. На стол╕ поряд з книгами та альбомами – ноутбук. Над картиною на ст╕н╕ – портрет дружини.
— Ми одружилися студентами на другому курс╕ Кримського художнього училища ╕мен╕ М. Самокиша, — розпов╕да╓ художник. – ╤ хоч навчалися разом, сфери ╕нтерес╕в були р╕зн╕.
Для Ю. Фастенка, фронтовика, головною темою в творчост╕ став подвиг народу у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕. Його 18-р╕чним юнаком у 1944 роц╕ призвали в арм╕ю п╕сля визволення Криму в╕д н╕мецько-фашистських загарбник╕в ╕ в╕дправили на ╤╤ Б╕лоруський фронт. В його склад╕ день за днем просувався на зах╕д, видворяючи ворога за меж╕ окуповано╖ ним кра╖ни.
— Коли нам дали команду повернути в б╕к Кен╕гсберга, на танках так ╕ залишився напис: «Вперед, на зах╕д!», хоч насправд╕ ми йшли тод╕ на сх╕д, — згаду╓ Ю. Фастенко.
За участь у цих боях нагороджений медаллю. Поряд з нею на п╕джаку прикр╕плен╕ ордени «За мужн╕сть», Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. П╕сля Перемоги ще ш╕сть рок╕в служив в арм╕╖. Вироблен╕ на фронт╕ та арм╕йськими буднями навички дисципл╕ни та порядку, чолов╕чого обов’язку бути захисником В╕тчизни, свого народу, р╕дних ╕ близьких людей стали сутн╕стю його ╓ства назавжди.
П╕д час роботи над дипломним проектом Юр╕й Фастенко по╖хав у картинну галерею ╤. Айвазовського в Феодос╕╖, де ще до в╕йни навчався у художн╕й студ╕╖. На ╖╖ баз╕ створив ф╕гуративне полотно з╕ старим моряком у центр╕, який розпов╕да╓ юним нах╕мовцям про флотську славу. За щасливим для студента зб╕гом обставин екзаменац╕йну ком╕с╕ю того року очолював Микола Барсамов, колишн╕й директор художньо╖ галере╖ ╤. Айвазовського ╕ досл╕дник його творчост╕, який високо оц╕нив випускний проект свого колишнього учня.
А Феодос╕я ще довго пот╕м живила пензель Ю. Фастенка сво╖м ╕сторичним минулим, зокрема пер╕оду середньов╕чно╖ Кафи. Репродукц╕╖ двох його картин ц╕╓╖ тематики – «Взяття Кафи запорозькими козаками в 1616 роц╕» та «Нев╕льницький ринок у Каф╕» опубл╕кован╕ в академ╕чному виданн╕ Укра╖нсько╖ радянсько╖ енциклопед╕╖ «╤стор╕я м╕ст ╕ с╕л УРСР. Кримська область» 1974 року видання. Ще одна картина на цю тему збер╕га╓ться в колекц╕╖ Бахчисарайського ╕сторико-культурного запов╕дника.
Маргарита ж захопилася розробкою сюжет╕в на теми казок народ╕в св╕ту.
— Це — лише невеличка частинка того, що вона створила за сво╓ життя, — показу╓ художник розкладен╕ до нашого при╖зду в к╕мнат╕ к╕лькома рядами замальовки ╕ фотозн╕мки матер╕ал╕зованих нею на папер╕ казкових персонаж╕в: царя Салтана, золото╖ рибки, курочки рябо╖ та ╕нших.
Вони демонструвалися на виставках, а сьогодн╕ прикрашають багато дитячих установ п╕вострова. Казков╕ сцени художниця обрамлювала орнаментами, як╕ дуже любила. В процес╕ роботи над сво╖м великим композиц╕йним полотном «Народна творч╕сть» про майстриню, що переда╓ сво╓ вм╕ння вишивки учням, познайомилася з В╕рою Ро╖к для консультац╕╖ щодо орнамент╕в. Це було давно, коли вишивальниця т╕льки започатковувала сво╖ проекти з формування в Криму школи укра╖нсько╖ вишивки, в╕дкриття салону вироб╕в народних ум╕льц╕в.
У по╖здц╕ по Закарпаттю М. Василь╓ва змальовувала з натури в музеях ╕ селах гуцульськ╕ в╕зерунки, один з яких згодом у художн╕й композиц╕╖ прикрасив киптарик з китичками юно╖ вишивальниц╕ на передньому план╕. Картина деякий час демонструвалася в експозиц╕╖ першого залу С╕мферопольського художнього музею, а пот╕м ╖╖ було придбано колективним господарством «Дружба народ╕в» у числ╕ ста твор╕в образотворчого мистецтва для оформлення будинку культури в сел╕ Восход Красногвард╕йського району.
Коли в 2012 роц╕ в С╕мферопол╕ було в╕дкрито Музей укра╖нсько╖ вишивки ╕мен╕ В╕ри Ро╖к, у художниц╕ виникла ╕дея повторити свою картину «Народна творч╕сть» з реальною майстринею В╕рою Ро╖к. Маргарита Георг╕╖вна довго обирала вдвох з чолов╕ком фон для вишивальниць: прим╕щення чи природне середовище? Оглянувши мемор╕альну к╕мнату майстрин╕ в музе╖ ╕ колекц╕ю народних костюм╕в у другому виставковому зал╕, вир╕шила однозначно: це буде весна в саду, коли цв╕туть б╕ло-рожевими кв╕тами абрикоси. Три м╕сяц╕ над полотном ╕, здавалося, можна класти фарбами останн╕ мазки. Не встигла…
За пропозиц╕╓ю Вадима Ро╖ка сво╖м пензлем портретиста-профес╕онала Юр╕й Фастенко наблизив зображене дружиною на картин╕ оточення геро╖н╕ до ╖╖ житт╓вих реал╕й. Тепер зам╕сть узагальнених образ╕в учениць поряд з В╕рою Ро╖к зац╕кавлено розглядають, прислухаючись до ╖╖ коментар╕в, найр╕дн╕ш╕ люди: внучка Ал╕на, правнучки Юл╕я та Арина, а також вишивальниця з С╕мферополя Св╕тлана Лавренюк ╕ киянка Мирослава Тарахан, яка родом ╕з Канева, де й отримала п╕д кер╕вництвом в╕домо╖ майстрин╕ перш╕ навички рукод╕лля.
Декоративний стиль картини продиктований, за словами Ю. Фастенка, орнаментами.
— На портрет╕ В╕ри Ро╖к пензля Бернацького акцент зроблено на обличч╕, а сам╕ вишивки – немов у плям╕, тому що вони для нього – другорядн╕, — говорить в╕н. – А в наш╕й робот╕ вимальован╕ детально крупним планом як першочергов╕.
— Вс╕ орнаменти – мамин╕, — дода╓ Вадим Михайлович.
Однак сп╕вавтором картини Ю. Фастенко себе не вважа╓.
— Я просто зак╕нчив роботу дружини, що ╓ ╕люстрац╕╓ю творчост╕ В╕ри Ро╖к, — поясню╓ сво╓ р╕шення поставити один п╕дпис внизу картини: М. Василь╓ва.
П╕д╕брати багет для рами, що вдало гармон╕ю╓ з житт╓рад╕сною атмосферою картини, н╕жно╖ ╕ вишукано╖, допомагав син Михайло, також художник. В╕н зак╕нчив Нац╕ональну академ╕ю образотворчого мистецтва та арх╕тектури в Ки╓в╕ ╕ малю╓ здеб╕льшого пейзаж╕, на як╕ ╓ попит на живописному ринку в курортний сезон. У художньому альбом╕, випущеному до 70-р╕ччя Кримсько╖ сп╕лки художник╕в, його картини «Морський приб╕й у С╕ме╖з╕» ╕ «Скел╕ Карадагу» розм╕щен╕ поряд з батальною сценою старшого Фастенка «Партизанський б╕й» ╕ портретом партизанського комбрига Федоренка. А цього року до ╖хнього тандема батька ╕ сина на виставц╕, присвячен╕й 75-р╕ччю кримського творчого об’╓днання живописц╕в, св╕й натюрморт «У майстерн╕» додала внучка Тетяна. Вона, здобувши вищу художню осв╕ту в Харк╕вськ╕й академ╕╖, малю╓ натюрморти, за словами Юр╕я Петровича, на одному диханн╕, широко, розмашисто.
Багатор╕чну пал╕тру сво╓╖ династ╕╖ художник збира╓ться незабаром представити глядачам на виставц╕ до свого юв╕лею: 22 кв╕тня йому виповню╓ться 90 рок╕в. Поряд з уже в╕домими картинами, що стали кращим надбанням кримського живопису, в експозиц╕╖ будуть ╕ нов╕, робота над якими, зокрема пошук в арх╕вах фотозн╕мк╕в ╕ малюнк╕в костюм╕в ╕сторичних портретованих ос╕б, ще трива╓. Для нього важливо врахувати все до др╕бниць, нав╕ть кол╕р рамки, в як╕й буде експонуватися живописний тв╕р.
Наприклад, на багет╕ до картини про В╕ру Ро╖к по╓днуються золотистий, коричневий ╕ б╕лий кольори. За словами Вадима Михайловича, В╕ра Серг╕╖вна також любила так╕ рамки: неширок╕ й св╕тл╕.
Презентац╕я ц╕╓╖ картини в╕дбудеться 24 березня в Будинку художника С╕мферополя на в╕дкритт╕ виставки до 105-р╕ччя з дня народження майстрин╕. У кв╕тн╕ ╖╖ вироби будуть в╕дправлен╕ в м╕сто Н╓винномиськ Ставропольського краю, де с╕м’я Ро╖к╕в проживала п╕д час в╕йни та в пер╕од до 1952 року. Зв╕дти ╖хн╕й шлях проляже по Кубан╕ у Ставрополь.
Рукотворн╕ вироби В╕ри Ро╖к, що ув╕брали в свою декоративну райдугу красу р╕дно╖ земл╕, продовжують залучати до цього виду народного мистецтва нових шанувальник╕в, надихати на творч╕сть, ╓ зразком високого профес╕онал╕зму майстра, педагога ╕ патр╕ота в культурно-мистецькому д╕алоз╕ покол╕нь.

╤рина Л╤СНЕНКО
м. С╕мферополь

Ю. Фастенко ╕ В. Ро╖к б╕ля завершено╖ картини

25 кв╕тня 2016 року виповниться 105 рок╕в з дня народження нашо╖ знаменито╖ землячки, Майстрин╕-вишивальниц╕, Героя Укра╖ни, незабутньо╖ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. «Кримська св╕тлиця» в пам’ять про цю видатну ж╕нку продовжу╓ публ╕кац╕ю матер╕ал╕в, присвячених ╖╖ творчост╕ ╕ житт╓вому шляху. Ми зверта╓мося до читач╕в з проханням ╕ пропозиц╕╓ю: надсилайте на нашу електронну адресу сво╖ статт╕, спогади, в╕рш╕, присвячен╕ В╕р╕ Серг╕╖вн╕, як╕ ми з вдячн╕стю опубл╕ку╓мо.

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16705

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков