Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2766)
З потоку життя (5885)
Душі криниця (3307)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1625)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧЕПУРУН
БУВАЛЬЩИНА, УРИВОК З ПОВ╤СТ╤ «У ПОШУКАХ МР╤╥»


ТР╤ЙЦЯ Л╤ТО КЛИЧЕ В ГОСТ╤
На п'ятдесятий день п╕сля Великодня — Воскрес╕ння Христового, обов'язково у нед╕лю, яку в...


«ЗАГОВОРИ, ДУША МОЯ, В╤РШЕМ…»
Щедра на таланти пол╕ська земля! Справжн╕ л╕тературн╕ таланти, як╕ вже давно стали окрасою...


АХТЕМ СЕ╤ТАБЛА╢В ЗАКЛИКАВ К╤НОКРИТИК╤В НЕ ЗНИЩУВАТИ В╤ТЧИЗНЯНЕ К╤НО
Про те, як журнал╕стика й к╕но можуть допомогти одне одному, в╕н говорив у сво╓му виступ╕ на...


АСАНЧИК ╤ КАШКАЧИК
Кр╕м в╕домо╖ п’╓си «Сёнмеген йылдызлар» («Непогасл╕ з╕рки»), Рустем...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.02.2016
КИ╥ВСЬКИЙ ПАТР╤АРХАТ У СОФ╤╥. ╤СТОРИЧНО ОБ╫РУНТОВАНЕ Р╤ШЕННЯ

Дорога до Храму

УКРА╥НСЬКА ЦЕРКВА ПОВЕРНУЛАСЯ В СОФ╤Ю ЧЕРЕЗ 330 РОК╤В П╤СЛЯ ПОЧАТКУ АНЕКС╤╥ МОСКВОЮ МИТРОПОЛ╤╥ УКРА╥НИ

21 лютого 2016 року у церкв╕ Тепла Соф╕я в Нац╕ональному запов╕днику «Соф╕я Ки╖вська» Укра╖нська православна церква Ки╖вського патр╕архату в╕дслужила л╕тург╕ю.
Цю новину можна подати по-╕ншому. Через 330 рок╕в ╕ п╕вроку п╕сля початку анекс╕╖ Москвою укра╖нсько╖ митропол╕╖ у Соф╕ю повернулася укра╖нська церква. Це було сп╕льним р╕шенням президента й уряду, як╕ не мають на цей рахунок вза╓много суперництва, але пересл╕дують одну ╓дину мету — допомогти становленню принижено╖ розколом Укра╖нсько╖ Церкви. На л╕тург╕╖ у Трапезн╕й церкв╕ (або Тепл╕й Соф╕╖) були присутн╕ заступник голови Адм╕н╕страц╕╖ Президента Ростислав Павленко ╕ представники апарату М╕н╕стерства культури. В╕домо також, що п╕сля панахиди за жертвами Небесно╖ Сотн╕, що пройшла напередодн╕, патр╕арх Ф╕ларет у вузькому кол╕ подякував президенту за допомогу в тому, що Тепла Соф╕я була передана Ки╖вському патр╕архату. Ця передача викликала критику музейних сп╕вроб╕тник╕в, пам’яткоохоронно╖ бюрократ╕╖ та священноначал╕я Московського патр╕архату. Мен╕ у соцмережах нав╕ть довелося забанити деяких прац╕вник╕в культурно╖ сфери за дуже некультурн╕ висловлювання на адресу церкви.
«Квартирне питання» (а тим б╕льше, якщо це не квартира, а барокова буд╕вля церкви для мешканц╕в музе╖в) псу╓ пам’яткоохоронц╕в на вс╕х р╕внях, чи то дозв╕л на буд╕вництво у буферн╕й зон╕, встановлення там реклами, чи необх╕дн╕сть розд╕лити музей ╕з церквою.
У цьому матер╕ал╕ ми написали про те, як саме почалося в╕дторгнення Ки╖всько╖ митропол╕╖.
Але сьогодн╕ ми хочемо розставити крапки над «╕» й в╕дпов╕сти на вс╕ запитання та претенз╕╖, що виникли до влади й Ки╖вського патр╕архату. Отже...

ЧОМУ СОФ╤Я?

Уточнимо поняття. Соф╕я — це ╕ Соф╕йський собор (головна святиня, собор Х╤ стол╕ття з моза╖ками й фресками), цим же словом називають Соф╕йський запов╕дник, вс╕ буд╕вл╕, як╕ оточують собор, ╕ ╓ частиною одного арх╕тектурного ансамблю.
Отже, чому обов’язково треба служити на територ╕╖ Соф╕╖ Ки╖всько╖. Собор Свято╖ Соф╕╖ був головним храмом Укра╖ни, а весь запов╕дник (там к╕лька об’╓кт╕в) був м╕сцем церковного життя ╕ осередком монастирського господарства. Ви вслухайтеся у назви об’╓кт╕в запов╕дника: бурса, кел╕╖, братський корпус, будинок митрополита. Це все належало церкв╕. Б╕льше того, вс╕ творц╕, ктитар╕, покровител╕ самого собору, вс╕ княз╕, митрополити ╕ гетьмани вкладали в Соф╕ю як у храм, ╕ будували ╖╖ як головний храм з ╕нфраструктурою такого ось духовного життя, будували як власне церковне м╕стечко. Так — Соф╕я (маю на уваз╕ собор) — ╕ найб╕льша пам’ятка арх╕тектури давньоруського мистецтва, ╕ сво╓р╕дний центр досл╕джень, але вона не перестала бути храмом. Розум╕ю, що перше ╕ головне наше завдання — зберегти собор. Та я б сама вийшла з протестом, якщо б цей собор спробували використовувати для щоденних богослуж╕нь. У жодному раз╕. Але при цьому вважаю, що раз на р╕к на Великдень там повинна служитися л╕тург╕я, нехай коротка, без патр╕аршого хору, т╕льки з брат╕╓ю, але все ж... Це було б н╕би знову, п╕сля безбожних рок╕в, запросити туди Христа.
А Соф╕я (маю на уваз╕ об’╓кти запов╕дника) може використовуватися церквою. Чому, наприклад, у Трапезн╕й — храм╕ XVIII стол╕ття — не можуть служити л╕тург╕ю?

ЧОМУ КИ╥ВСЬКИЙ ПАТР╤АРХАТ, А НЕ МОСКОВСЬКИЙ?

Проникнути в Соф╕ю протягом двох десятк╕в рок╕в хот╕ли вс╕ православн╕ конфес╕╖. Мен╕ завжди важко писати про православн╕ конфес╕╖ у множин╕, адже роз’╓днан╕ церкви — одна з наших драм. Держава завбачливо не пускала н╕кого. У цьому була своя лог╕ка: нехай спочатку об’╓днаються, а пот╕м подивимося. Вс╕ президенти щодо церков використовували принцип: вс╕м сестрам по сережках. Президент Ющенко, щоправда, задекларував курс на створення ╢дино╖ пом╕сно╖ церкви, нав╕ть дом╕гся вп╕знаваност╕ ц╕╓╖ ╕де╖, але реальн╕ кроки щодо об’╓днання були заблокован╕ з подач╕ Москви.
Ситуац╕я зм╕нилася п╕сля початку рос╕йсько╖ агрес╕╖ в Укра╖н╕. Священноначал╕╓ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Московського патр╕архату на р╕вн╕ риторики фактично виступило ╓диним фронтом з окупантом. Ми писали про це ось тут ╕ тут.
У так╕й ситуац╕╖ громадськ╕сть, пол╕тикум, актив╕ст╕в, паству хвилювало не те, кому належатиме Соф╕я, а чому нац╕ональн╕ святин╕ Укра╖ни, Лаври взагал╕ належать церкв╕, яка сол╕даризу╓ться з агресором? Якщо одн╕╓ю з рел╕г╕йних головних тем минулого року було — як забрати у Московського патр╕архату Ки╓во-Печерську лавру, то одн╕╓ю з головних перших тем року, що настав, стало служ╕ння УПЦ КП у Соф╕йському запов╕днику. Я для себе зробила маленький мон╕торинг ЗМ╤: як в╕дреагувала громадськ╕сть на першу л╕тург╕ю в Соф╕╖. ╤ мушу сказати, що обурення висловили т╕льки музейники. Нав╕ть т╕ актив╕сти, хто дуже любить поштовхати М╕н╕стерство культури, промовчали. Вс╕ розум╕ють, що в Соф╕╖ все одно рано чи п╕зно буде служити церква, ╕ вс╕ розум╕ють, що лог╕чно, аби там служив Ки╖вський патр╕архат.
А ви уяв╕ть, як би за це р╕шення проголосували т╕, хто найб╕льше вкладав у Соф╕ю? За яку конфес╕ю проголосував би гетьман Мазепа? За Московський патр╕архат, дума╓те? Тим б╕льше в його нин╕шньому вигляд╕. Йдемо дал╕...
Ту саму Трапезну (це прим╕щення м╕стило ╕ трапезну, ╕ храм), за яку зараз б’ються музейники, побудував митрополит Варлаам Ванатович, якого пот╕м десять рок╕в гно╖ли у в’язниц╕ рос╕йськ╕ монархи. Який патр╕архат обрав би? А можливо, цю церкву в╕ддав би Москв╕ наступний п╕сля нього митрополит Рафа╖л (Заборовський), який н╕жно оп╕кав Могилянку?
Дорог╕ мо╖, возлюблен╕ у Христ╕ ╕ невозлюблен╕ товариш╕, з Соф╕╓ю рано чи п╕зно все одно довелося б визначатися. Туди зайшла б церква, можна уточнювати в яких частках з державою, але зайшла. Тому що це справедливо, ╕ тому що це належало церкв╕. ╤ нин╕ визначитися, яка саме церква зайде, — це дуже вчасно. А що стосу╓ться Московського патр╕архату, який виступив з р╕зкими заявами, то у них була б можлив╕сть зайти в Соф╕ю. Але т╕льки рука об руку з братами з КП. Я була б рада, щоб у в╕втар╕, будь то Великий Соф╕йський собор або Трапезна, сп╕льно служили священики чи ╓пископи обох патр╕архат╕в. Але, на жаль, церковн╕ начальники УПЦ МП вчать ненавид╕ти укра╖нських «розкольник╕в». А раз так, то сьогодн╕ священноначал╕╓ УПЦ МП ма╓ право т╕льки на одне бажання: придбати за рахунок бюджету квиток у Москву ╕ вирушити на духовну батьк╕вщину, давши нам спок╕й.

ЧИ ШКОДИТЬ СЛУЖ╤ННЯ БУД╤ВЛ╤ ХРАМУ?

Наступне запитання: чи шкодить храму л╕тург╕я. Наприклад, Трапезному храму Ки╓во-Печерсько╖ лаври л╕тург╕я точно не шкодить. Ну, в╕н ╕ молодше Трапезно╖ Соф╕╖ рок╕в так на 150. Але якщо говорити в ц╕лому про спроможн╕сть церкви дбати про храм, то, безперечно, церква вм╕╓ дбати. Ки╓во-Печерська лавра — яскравий тому приклад. Церква в╕дбудувала ╖╖ шикарно, ╕ з музе╓м в╕дносини у них були хорош╕. Адже спостер╕гач╕в, журнал╕ст╕в дратував не поганий догляд за Лаврою, а мерседеси в Лавр╕, ╖╖ зрощення з Януковичем, а зараз ╖╖ служ╕ння Москв╕. Але якщо говорити про господарську частину, то прямо скажемо, що Лавра доглянута. Мен╕ в паблику написали про законсервован╕ фрески Трапезно╖ Соф╕йського собору. Це, взагал╕, дивина. Ранн╕х фресок там не могло бути, храм п╕зн╕й. Чому ц╕ розписи законсервован╕? Не знаю. Але в Кирил╕вськ╕й церкв╕ питання вир╕шу╓ться так, що там просто не дозволяють запалювати св╕чки.
Це — те питання, яке може вир╕шуватися п╕д час служ╕ння. Трапезна — розк╕шна буд╕вля з дивною арх╕тектурою, сходовою баштою, чудовим декором, л╕пниною, орнаментами. Вона — чудова. Але всередин╕ там н╕коли не було ц╕кавих музейних експозиц╕й (хай вибачать мене сп╕вроб╕тники Соф╕╖, вс╕ ╖╖ експонати можна перенести у сховище, фрагмент п╕длоги в╕зьм╕ть п╕д скло). Туристи н╕чого не втратять. Але водночас для Ки╖вського патр╕архату цей дозв╕л — теж виклик. Священноначал╕╓ ма╓ показати, що вм╕╓ дбати про святин╕. ╤ якщо потр╕бно буде в╕дмовитися в╕д св╕чок (за вс╕╓╖ ╖хньо╖ рентабельност╕) заради збереження ст╕н, то треба в╕дмовитися. Служ╕ння КП в Соф╕╖ — ╕ заслуга, ╕ удача. Але це й в╕дпов╕дальн╕сть. Ваш будь-який промах ╕ помилка у користуванн╕ храмом будуть ф╕ксуватися нерел╕г╕йними людьми та ставати темою публ╕кац╕й.
Я переглядаю фото з першо╖ л╕тург╕╖ у Трапезн╕й. Величезна к╕льк╕сть людей. Жодна музейна виставка тут ст╕льки не збирала. Як тонко пом╕тила одна моя колега, храм став дихати молитвою.

Лана САМОХВАЛОВА
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16722

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков