Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.02.2016
╤ВАН С╤РКО – КОЗАЦЬКИЙ ХАРАКТЕРНИК

Пам’ять

Кошового отамана Запорозько╖ С╕ч╕ ╤вана С╕рка не раз, ще за життя героя, називали характерником, вовкулакою, людиною, яка товаришу╓ з нечистою силою, бо за пов╕р’ями н╕ стр╕ли, н╕ кул╕ його не брали, а ворожа шабля в╕дскакувала в╕д т╕ла ╤вана С╕рка. А якими подвигами в╕н насправд╕ прославився, що заслужив таку шану?
╤ван С╕рко належав до видатних пол╕тичних д╕яч╕в ╕ козацьких полководц╕в Укра╖ни, був учасником морського походу запорозьких козак╕в на чол╕ з Богданом Хмельницьким – штурмував турецьку фортецю Трапезунд; брав активну участь у Визвольн╕й в╕йн╕ укра╖нського народу у 1648-1654 роках.
У середовищ╕ укра╖нського козацтва ╤ван С╕рко мав високий авторитет. Козаки спочатку обрали його в╕нницьким полковником. П╕сля драматичних под╕й 1660 року й укладення гетьманом Юр╕╓м Хмельницьким трактату з Польщею, зг╕дно з яким Укра╖на знову поверталася п╕д ╖╖ владу, ╤ван С╕рко подався на Запорожжя, щоб продовжити визвольну в╕йну.
Протягом 1663-1680 рок╕в козаки в╕с╕м раз╕в обирали його кошовим отаманом. (Кошовий отаман обирався щороку).
Запорожц╕ п╕д проводом ╤вана С╕рка зд╕йснили 100 поход╕в на Кримське ханство ╕ Туреччину, визволили десяток тисяч бранц╕в. Турки назвали його «урук-шайтан» — чорт. Ще за життя його постать оповили легенди. Султан нав╕ть наказав п╕дданим, щоб у мечетях молилися за смерть ╤вана С╕рка. Вороги лякали ним д╕тей…
Козацький ватажок неодноразово брав участь у повстаннях проти царських во╓вод. А п╕д час селянсько╖ в╕йни 1670-1671 рок╕в у Рос╕╖ ╤ван С╕рко разом з правобережним гетьманом Петром Дорошенком листувався з╕ Степаном Раз╕ним ╕ домовлявся про сп╕льн╕ во╓нн╕ д╕╖. Ц╕ зв’язки стали причиною того, що у 1672 роц╕ царський уряд арештував ╤вана С╕рка та в╕дправив на заслання у Сиб╕р до Тобольська. Запорожц╕ негайно в╕дрядили до Москви посольство з проханням (можливо, з вимогою) зв╕льнити ╤вана С╕рка. Цар змушений був поступитися.
Повернувшись на С╕ч, ╤ван С╕рко зд╕йснив ще 55 поход╕в на Кримське ханство. Число легенд про кошового отамана т╕льки зростало.
Помер в╕н 1 серпня 1680 року. Поховали ╤вана С╕рка поблизу села Капул╕вка на с╕човому цвинтар╕ над Дн╕пром. Уже в радянськ╕ часи прах перенесли подал╕ в╕д Каховського моря. На м╕сц╕ перепоховання спорудили пам’ятник.

П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Mогила ╤. С╕рка в с. Капул╕вка на Дн╕пропетровщин╕

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16725

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков