Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЮВ╤ЛЕЙНИЙ ВИПУСК АЛЬМАНАХУ
Члени Червоноградського л╕тературно-мистецького об'╓днання “Трет╕й горизонт”...


КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ПОКАЗАЛИ, ЩО НЕ ЗАЛИШАТЬ ОДИН ОДНОГО БЕЗ П╤ДТРИМКИ
В акц╕╖ «Кримський марафон», яку ╕н╕ц╕ювали для п╕дтримки пол╕тичних в’язн╕в ╕...


СВЯТО ПАРТЕН╤Я: ДЕНЬ ПОМИНАННЯ ПОМЕРЛИХ
церковне свято Партен╕я не належить до визначних (великих), але у давн╕ш╕ часи було таки довол╕...


С╤ЛЬСЬКИЙ СМ╤ХОТВОРЕЦЬ
Повернутися до анал╕зу твор╕в у альманаху «Все, чим живу ╕ дорожу» мене спонукала...


«МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» - Мирослава ТЕРЕЩЕНКО
Стор╕нки з майбутньо╖ книги переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу ╕мен╕ Данила...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.02.2016
УКРА╥НСЬКИЙ РУШНИК

Культура ╕ життя

В укра╖нц╕в без вишитого рушника не обходиться жодна найважлив╕ша под╕я — народження, вес╕лля, юв╕ле╖… Використовували його ╕, здавалося б, у побутових д╕йствах, буденних-повсякденних справах. Але чи це так?.. Адже на б╕лому полотн╕ з вишитим в╕зерунком завжди закодоване добре послання-благословення. Це — сво╓р╕дна маг╕я знаку, символу, певний ╕нформац╕йний код. Так характеризу╓ укра╖нський рушник етнограф Л╕д╕я Артюх.
Д╕╓вою ознакою охайност╕, старанност╕, працьовитост╕ кожно╖ господин╕ було ╕ залиша╓ться прибрана оселя ╕ чистий рушник «п╕д руками». У давн╕ш╕ часи, зайшовши до хати, гост╕ насамперед звертали увагу на прикрашен╕ вишитими рушниками ╕кони, портрет Тараса Шевченка. У багатьох храмах ╕ тепер прикрашають ╕кони вишивкою.
В Укра╖н╕ поширився добрий звичай накривати чистеньким рушником хл╕б на стол╕. Ним накривали д╕жу п╕сля вип╕кання хл╕ба, ставлячи ╖╖ п╕д образами на покутт╕. Гостям, як╕ прибули здалеку, насамперед давали св╕жу, щойно набрану з криниц╕ (джерела) воду для вмивання рук ╕ той же чистий рушник, аби витерти руки. Рушниками перев’язували кум╕в ╕ гостей на оглядинах. Так╕ неодм╕нно мала вишити д╕вчина на виданн╕. Взагал╕, у кожн╕й родин╕, де п╕дростала д╕вчина, скрин╕ «набивалися» рушниками. ╥х дбайливо берегли, «хизувалися» перед сус╕дами, знайомими.
Найб╕льше обрядових сюжет╕в, пов’язаних з вишитим рушником, збереглося у вес╕льних обрядових д╕ях. Рушники подавали ╕ дарували старостам, коли т╕ засватали д╕вчину. Перев’язати рушником — традиц╕йно означало дати згоду на шлюб ╕ готуватися до вес╕лля. Рушником прикрашали г╕льце на д╕вич-вечор╕ перед самим вес╕ллям. Тод╕ подруги збиралися у наречено╖. На вишитий барвистий рушник (подарунок хресно╖ мами наречено╖) стають молодята у церкв╕, на такому ж рушнику (подарунок хресно╖ мами нареченого) несуть вес╕льний коровай. Коли д╕вчина п╕дкидала гарбуза нелюбу, то також прикривали його вишитим рушником. Сам рушник, зв╕сно, не дарувала.
Довгими, бува 9-10 метр╕в, рушниками опускали труну у могилу. (╥х ще можемо побачити принаймн╕ на Гуцульщин╕). Стверджують, на таких рушниках опускали домовину з прахом Тараса Шевченка п╕д час перепоховання на Чернеч╕й гор╕ б╕ля Канева. На його похорон д╕вчата також прийшли з вишитими рушниками, сво╓р╕дно демонструючи у такий спос╕б готовн╕сть пов’язати ╖х старостам, розд╕лити самотн╕сть Кобзаря. Т╕льки-от засилати старост╕в уже н╕кому було…
Панував гарний звичай використовувати вишитий рушник при буд╕вництв╕ хати. Його ч╕пляли вгор╕, у кутку, коли ст╕ни вже були зведен╕.
У перший день оглядин озимини ╕шли в поле вс╕╓ю с╕м’╓ю. Попереду батько н╕с на рушнику хл╕б-с╕ль. У кошику, накритому рушником (як правило, лляним), несла частування мати або старша дочка на виданн╕. На зеленому пол╕ розстеляли його ╕ викладали з кошика ╖жу. Сп╕льно помолившись, частувалися. Так само робили в перший день оранки, с╕вби та жнив. П╕сля останнього зжатого оберемка хл╕бних злак╕в господар зустр╕чав женц╕в удома на пороз╕ хати, тримаючи в руках хл╕б-с╕ль на вишитому рушнику, а т╕ одягали на господаря обжинковий в╕нок.
Коли син вирушав ╕з дому у далеку дорогу, мати неодм╕нно давала йому власноруч вишитий рушник на щастя-долю, який ставав оберегом.

П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16727

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков