Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
П╤СЛЯ КРИМСЬКО╥ НОЧ╤ — УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤ТАНОК!

Крим. Укра╖на. Св╕т

Нещодавно до Криму додзвонився з-за океану журнал╕ст-д╕аспорянин Геннад╕й Ситницький, який працю╓ в мед╕а-холдингу д╕аспорно╖ преси в Сакраменто (штат Кал╕форн╕я, США). В╕н узяв ╕нтерв’ю в редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» для рад╕опрограми, яка транслю╓ться в США та Канад╕, ╕, кр╕м того, опубл╕кував його у м╕сцев╕й прес╕, зокрема, в часопис╕ «Укра╖нська д╕аспора». Пропону╓мо цю розмову уваз╕ читач╕в «КС».

— В еф╕р╕ програма «В╕дкритий м╕крофон» ╕ я, ╖╖ автор та ведучий, Геннад╕й Ситницький – з Мех╕ко, з нашо╖ мексикансько╖ студ╕╖. Мен╕ при╓мно укра╖нською мовою аж ╕з Мексики в╕тати Укра╖ну, в╕тати славне м╕сто С╕мферополь у Криму ╕ головного редактора газети «Кримська св╕тлиця» В╕ктора Качулу.
Пане В╕кторе, чи чу╓те мене з Мексики?
— Як не дивно – чую! Доброго дня! — хоч у нас вже веч╕р — Мексико чи Америко — не знаю, кого ╕ як, ╕ де в╕тати.
— Нас зараз ╕з вами чують Сполучен╕ Штати Америки ╕ Канада. Хочу вас запитати, пане В╕кторе, у славному м╕ст╕ С╕мферопол╕ – може, рос╕йською мовою вам зручн╕ше буде?
— Рос╕йською?! Ви зна╓те, я волод╕ю профес╕йно й рос╕йською мовою, але в ц╕й ситуац╕╖ я мовою окупанта розмовляти не буду, даруйте.
— Ми мовою окупанта розмовляти не хочемо — так мен╕ вже казали у вас в Криму. Пане В╕кторе, звичайно, що сп╕шу запитати: що сьогодн╕ в╕дбува╓ться в Криму, яка сьогодн╕ там ситуац╕я – чисто на побутовому р╕вн╕, як люди там живуть?
— У Криму ╕ в прямому, ╕ в переносному значенн╕ зараз сут╕нки, глибокий веч╕р, ╕, може, нав╕ть вже зовс╕м н╕ч. Вже далеко не та «кримська весна», що була у них два роки тому й яка скоро буде, напевне, святкуватися тут помпезно. Зараз Крим, мен╕ зда╓ться, завис десь м╕ж 37-м роком, з╕ стал╕нськими репрес╕ями, ╕ десь м╕ж тими заст╕йними брежн╓вськими роками епохи, так би мовити, недорозвинутого чи то перерозвинутого соц╕ал╕зму, який я ще встиг захопити, ╕ тому прекрасно пам’ятаю, як воно було тод╕, ╕ бачу, що те ж саме в╕дбува╓ться й зараз. Назвати це по-народному – «совком» – напевне, це надто м’яке визначення буде того, у що зараз занурю╓ться Крим, бо це той «совок», що завис над 37-м роком. Бо те, що в╕дбува╓ться тут зараз ╕з кримськими татарами, з укра╖нськими актив╕стами, те, що ко╖ться з нашою мовою, з нашою культурою ╕ духовн╕стю в окупац╕╖, те, що за слово укра╖нське, за вишиванку, за те, що коли зберуться б╕льше трьох людей ╕ принесуть кв╕ти до пам’ятника Тарасу Шевченку в С╕мферопол╕, ╕ за це пов’язати можуть – ну, ви зна╓те, це не ХХ╤ стол╕ття, це феодал╕зм якийсь! Я оце сказав, що ми м╕ж 37-м роком ╕ 80-ми – але це середньов╕ччя нав╕ть! Просто т╕ часи я ж не пам’ятаю, а розвинутий соц╕ал╕зм захопив трохи, то я бачу, що те саме зараз в╕дроджу╓ться в Криму. ╤ люди, як╕ б вони не були пророс╕йськи налаштован╕, т╕, у кого ╓ трохи ╕нтелекту ╕, дай, Боже, ще й сов╕ст╕, вони прекрасно розум╕ють, у що ми вс╕ тепер вляпалися, вибачайте на слов╕.
— Так, так, пане В╕кторе, ви розпов╕да╓те сумн╕ реч╕. ╤ тут напрошу╓ться запитання – а нагадаю рад╕ослухачам Сполучених Штат╕в Америки та Канади – з нами в прямому еф╕р╕ по телефону з Укра╖ни, з м╕ста С╕мферополь в Криму – В╕ктор Качула, м╕й колега, головний редактор газети «Кримська св╕тлиця». Пане В╕кторе, напрошу╓ться само собою запитання, ви вже вибачайте. Розмовляв недавно з адвокатами Над╕╖ Савченко, вся Рос╕я зна╓, що Савченко лазила на слупа, про це т╕льки не зна╓ сама Савченко й адвокати, а так вс╕ знають в Рос╕╖. Напрошу╓ться, пане В╕кторе, запитання: а як до сих п╕р ви не лазили на слупа, не об╕крали якогось газетного к╕оска, як так сталося, що ви поки, вибачайте, не в тюрм╕?
— Даруйте, але мен╕ треба не обкрадати к╕оски, а навпаки — п╕дкидати туди «Кримську св╕тлицю», щоб вона поширювалася в Криму! Бо нашо╖ газети, яка вида╓ться в Криму з 1992 року, ось 24-й р╕к уже, ╖╖ тут два останн╕х роки нема ╕ вона поза законом в окупац╕╖. Вона не перере╓стрована, тому що перере╓стровувати газету п╕д окупац╕йну владу – це значить сп╕впрацювати з нею, ми цього допустити не можемо. А чому я ще з вами оце маю можлив╕сть розмовляти? Я сам дивуюся, ╕, звичайно, не хочу, аби хтось виправив цю, так би мовити, помилку, щоб 37-й р╕к наблизився впритул ╕ до мене. Мабуть, ще не зовс╕м махров╕ ╕ бездумн╕ д╕яч╕ насправд╕ правлять Кримом. Тим б╕льше, що зараз у кримськ╕й влад╕ позалишалися т╕ ж люди, з якими впродовж багатьох рок╕в мусила сп╕впрацювати, зокрема, ╕ «Кримська св╕тлиця», тому що це була тод╕ влада, яка представляла Укра╖ну. Вони тод╕ дружними шеренгами на державн╕ укра╖нськ╕ свята носили кв╕ти до пам’ятника Шевченку, м╕ж ╕ншим. А нашу газету за ╖╖ досить пом╕тний внесок у духовний, м╕жкультурний розвиток в Криму, що визнавалося нав╕ть ними, вони нагороджували грамотами, подарунками ц╕нними. Вони в╕тали нас ╕з нашими газетними юв╕леями. Пам’ятаю, на 10-р╕ччя газети кримська влада ╕з задоволенням прийшла до нас на свято, бо ми справд╕ те свято заслужили сво╖ми справами. А на 20-р╕ччя «Кримсько╖ св╕тлиц╕» — це ж зовс╕м недавно було, у 2012 роц╕, т╕ висок╕ кримськ╕ чиновники, як╕ сид╕ли у перших рядах в актовому зал╕ б╕бл╕отеки ╕мен╕ ╤вана Франка в С╕мферопол╕, де ми проводили наш юв╕лей, вони виходили на сцену, говорили гарн╕ слова ус╕м «св╕тличанам» ╕ мен╕ зокрема – то як тепер ц╕ люди п╕дуть мене ╕ мо╖х колег арештовувати?! Я ж в╕зьму зараз п╕дн╕му вс╕ т╕ грамоти, як╕ вони дарували мен╕ ╕ колегам мо╖м, знайду в╕деозаписи, де вони говорили, як╕ ж ми хорош╕, як допомага╓мо в Криму духовно людей наближати одне до одного, в багатонац╕ональному Криму, де на герб╕ написано — «Процв╕тання у ╓дност╕!». Даруйте – нелог╕чно якось виходить. То, може, це поки що й ряту╓, може, завдяки цьому ще топчемо ряст, так би мовити.
— Пане В╕кторе, нав╕ть важко пов╕рити, що в Укра╖н╕, в Криму – окупац╕йн╕ в╕йська. Ви сказали образно, мабуть, ╕ правильно сказали, що в Криму, в укра╖нському Криму, – н╕ч. ╤ сказали, що живете в часи «застоя», або, як ще колись говорилося, – «застолья». Про це я й хочу запитати. Був президент Рос╕╖ в Криму, чомусь не узгодив це питання з Ки╓вом, ╕ ще один г╕сть, не буду називати це пр╕звище, з ╤тал╕╖. ╤ вони соб╕ дозволили за 2 рубл╕ 40 коп╕йок купити пляшку «Масандри», котра кошту╓, може, сотн╕ тисяч. Випили, закусили. Порушили крим╕нальну справу в Ки╓в╕. Так ось, у мене запитання: як дума╓те, та «Масандра» у тому сховищ╕ ще ╓, чи те вино вже все роз╕крали?
— ╤ я колись був у «Масандр╕» — там прекрасний дегустац╕йний зал – д╕йсно, не ради того, аби впитися, просто, щоб доторкнутися, пригубити, так би мовити, ╕стор╕╖, походити тими п╕дземеллями, подивитися на золотий запас людства, що збер╕га╓ться стол╕ттями, бо це теж ╕стор╕я, виноробна ╕стор╕я. Зна╓те, зараз н╕хто упевнено не скаже, що там позалишалося, може, т╕ варвари позаливали туди щось ╕нше, т╕льки пляшки т╕ сам╕… Бо в╕домо, що грабу╓ться не т╕льки «Масандра», а все, що можна зараз захопити ╕ перетворити на дзв╕нку монету. Тому що прекрасно вони розум╕ють, що вони – кал╕фи на час, вони ненадовго. Прекрасно вони усв╕домлюють, що вчинено зло, велике зло пол╕тичне, м╕жнародне, м╕жлюдське, ╕ рано чи п╕зно за це доведеться в╕дпов╕дати. Бо Крим створено для життя багатьох народ╕в. Вони стол╕ттями тут вживалися, звикали один до одного, п╕дтримували ╕ збагачували одне одного. ╤ той, хто пос╕яв оц╕ зуби дракона в сусп╕льство, хто п╕шов на оцей герострат╕в вчинок, бо ╕накше прославитися в ╕стор╕╖ ╕ в в╕чност╕ не може, той перед ц╕╓ю в╕чн╕стю ╕ людьми буде в╕дпов╕дати. А прост╕ люди, я переконаний, якби ╖м не заважали от╕ пол╕тикани, що розмахують ядерними томагавками, вони завжди знайдуть сп╕льну мову ╕ житимуть мирно, а Крим справд╕ був би тод╕ процв╕таючим — отим орденом на грудях планети, як його назвав колись Пабло Неруда.
— Так, звичайно, буде Крим орденом на грудях планети! Скоро газет╕ «Кримська св╕тлиця» — 25 рок╕в, ╕ я спод╕ваюся особисто прив╕тати вас в Криму, укра╖нському, звичайно.
Ось ще про що хот╕в запитати у вас, пане В╕кторе. Весна, л╕то, туристичний сезон. Минулого року вл╕тку я бачив в одн╕й з московських газет пляж — кримський, як вони написали, — повно людей! Правда, пот╕м виявилося, що та фотограф╕я зроблена в Туреччин╕. Який ви оч╕ку╓те чи не оч╕ку╓те цього року туристичний сезон – реальний, без фотограф╕й з Туреччини.
— Я думаю, що спробу╓, звичайно, московська влада адм╕н╕стративними, вольовими якимись способами направити сюди поб╕льше бюджетник╕в, як вони пробували ╕ минулого року д╕яти. Спробують надати як╕сь п╕льги, дорогу, можливо, здешевити. Але ж р╕ч у т╕м, що т╕ м╕льйони в╕дпочивальник╕в, як╕ були за Укра╖ни, ╖х у курортний сезон ф╕зично сюди переправити – л╕таками чи через поромну переправу – практично нереально. Прекрасно ж ус╕ розум╕ють, що того об╕цяного моста в найближч╕й перспектив╕ не буде, зда╓ться, окупанти сам╕ не дуже сп╕шать його будувати, бо усв╕домлюють, що це ще одна велика ╕ дорогуща авантюра. Так╕ мости держави-сус╕ди мають будувати сп╕льно, ╕ це мають бути не мости роздору, а ╓днання, але яке може бути ╓днання, коли той м╕ст проклада╓ться на вкрадену у сус╕да територ╕ю?
Не думаю, що буде тут якийсь велелюдний курортний сезон, що будуть прибутки в╕д нього, бо, по-перше, ота гн╕тюч╕сть, невизначен╕сть, п╕дв╕шен╕сть кримська – вона ж не закличе, не привабить сюди людей, як╕ справд╕ шукають в╕дпочинку ╕ прагнуть доторкнутися до кримських природних, культурних, ╕сторичних, духовних ц╕нностей. Бо ж не ради одного моря сюди варто було б ╖хати – люди шукають можливост╕ збагатитися духовно, св╕тоглядно. Не може Крим поки що привабити сво╓ю ╕нфраструктурою, обслуговуючими функц╕ями, ╕ найголовн╕ше – отою доброзичливою атмосферою, безпекою, зрештою, що заохочу╓ людей до таких м╕сць, куди ╖м хочеться знову й знову повертатися. Тому – сумно ╕ темно, ╕ н╕ч оця триватиме доти, доки… поставимо тут три крапки.
— Пане В╕кторе, знаю, маю таку ╕нформац╕ю, що в музеях ваших мало що залишилося, в музе╖ Айвазовського – у тому числ╕, на жаль, також. Бачив недавно одну фотограф╕ю, ж╕ночка л╕тня сто╖ть з транспарантом, на якому написано: «Путин, введи отдыхающих!». В╕йська ув╕в, а тепер давай «отдыхающих».
Може, к╕лька сл╕в про те, як у вас живуть люди, вода ╓ в кран╕, опалення, св╕тло? В яких побутових умовах живуть чи, якщо можна так сказати, виживають люди?
— Непросто зараз. З╕ св╕тлом, звичайно ж, перебо╖, з опаленням також, бо ж усе вза╓мопов’язано. У кримськ╕й столиц╕, в центральних районах, св╕тло вимикають менше, бо картинку ж треба подавати, що Крим живе, не пом╕ча╓ жодних блокад ╕ т. д. Б╕льше потерпають с╕льськ╕ райони, по три, ш╕сть годин, по п╕вдня св╕тла не бува╓, маю к╕лька знайомих по селах, б╕дкаються, що отаке тягнеться з Нового року. В С╕мферопол╕ б╕льше вимикають окра╖ни – через три години. Або св╕тло, скаж╕мо, ╓, але бува╓ тако╖ якост╕, напруги, що мерехтить все, аж страшно за побутову техн╕ку, стара╓шся тод╕ нею не користуватися. А бува╓ так, що св╕тло ╓, але сидиш без ╤нтернету, бо в╕дключено саме той район, де тв╕й провайдер, чи навпаки: ╓ ╤нтернет, а ти комп’ютер не ув╕мкнеш. Тому оця негарантован╕сть, невизначен╕сть – вона вже просто хрон╕чною ста╓, ╕ людям, нав╕ть найб╕льш рос╕йськоор╕╓нтованим, напевне, вже сумно за тими часами, укра╖нськими часами, коли ну нормально ж ус╕ жили! ╤ св╕тла вистачало, ╕ водичка йшла дн╕провським каналом, ╕ продукти безпереб╕йно. До реч╕, зараз теж не скажеш, що деф╕цит продукт╕в, що голодують, бо б╕знес рос╕йський т╕льки рад╕╓, що тут раптом «оголився» ринок ╕ можна гнати сюди сво╓. Але воно все не т╕╓╖ якост╕ ╕ не за тими ц╕нами, до яких звикли кримчани за Укра╖ни. ╢, звичайно, певна частина кримчан, що спов╕дують гасло: «Хоть камни с неба, зато мы на родине», ╕ «камней» цих таки вистача╓, але це не нав╕чно: чим б╕льше «камней», тим швидше настане прозр╕ння.
— Так, це не в╕чне, як ╕ н╕ч, яка колись ск╕нчиться, ╕ буде над Кримом св╕танок. Пане В╕кторе, може, ╓ у вас як╕сь побажання нашим слухачам, вашим сп╕вв╕тчизникам — з Укра╖ни, з Криму, ╕з С╕мферополя?
— Я ╕з задоволенням хочу передати землякам, д╕аспорянам з Америки ╕ Канади, за океаном, найперше — велик╕ в╕тання укра╖нськ╕, кримськ╕ – бо н╕куди ми, укра╖нц╕, зв╕дси не под╕лися, н╕чого в наших душах ╕ в генетиц╕ наш╕й не перем╕нилося, ми як були нашими батьками народжен╕ ╕ вихован╕ укра╖нцями, ми такими ╕ залишимося, яка б тут н╕ч не панувала. Хот╕в би також, користуючись нагодою, передати велику подяку тим землякам, хто колись у давн╕ ╕ теж не дуже св╕тл╕ часи п╕дтримав нашу газету. Це було рок╕в 10 тому, коли «Кримська св╕тлиця» гинула (зрештою, вона ╕ зараз трима╓ться на чесному слов╕), так от тод╕, за помаранчево╖ так звано╖ влади, коли, як тод╕ думалося, прийшов до державного керма наш народний президент, «Кримська св╕тлиця», абсолютно не маючи п╕дтримки з боку держави, стояла на меж╕ закриття. Нам тод╕ надали допомогу д╕аспоряни з Америки, Канади, Австрал╕╖, Н╕меччини. Нам вдалося тод╕ вижити, втриматися, ╕ це ще раз довело, що ми, укра╖нц╕, ╓дин╕ у св╕т╕, ╕ коли чу╓мо звуки р╕дно╖ мови, душею ╕ серцем в╕дгуку╓мося на заклик один одного. Ось це, напевне, ╕ ╓ те, що допоможе нам ус╕м вистояти, пережити цю н╕ч у Криму ╕ в ус╕й держав╕, ╕ наблизити наш укра╖нський св╕танок. ╤ «Кримська св╕тлиця», зокрема, маючи таку св╕тлу назву, теж покликана над цим працювати, ╕ сьогодн╕ – хоча б поки що в ╤нтернет╕ доносити кримську правду до наших читач╕в, до укра╖нц╕в у Криму, в Укра╖н╕, у св╕т╕.

Геннад╕й СИТНИЦЬКИЙ
(Запис з еф╕ру рад╕опрограми для д╕аспори в США та Канад╕ «В╕дкритий м╕крофон»)
* * *
Читати щотижня св╕жий номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в ╤нтернет╕ можна за посиланням: http://svitlytsia.crimea.ua/
В╕дкривайте також арх╕в газети у формат╕ pdf, де представлена друкарська верс╕я «Кримсько╖ св╕тлиц╕», – якою вона була б у повнокольоровому друкованому вар╕ант╕.
Представлена також газета ╕ в мереж╕ Facebook.

«Св╕тличани» М. Владз╕м╕рський (л╕воруч) та В. Качула з в╕домою меценаткою з Канади доктором Мар╕╓ю Ф╕шер-Слиж, котра за життя щиро п╕дтримувала «Кримську св╕тлицю» й укра╖нськ╕ культурницьк╕ проекти в Криму, спрямован╕ на роботу з талановитою молоддю

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16762

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков