Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧС-2018 НА К╤СТКАХ: У КИ╢В╤ АКТИВ╤СТИ ПРИЙШЛИ ДО ПОСОЛЬСТВА РФ З ЧЕРЕПАМИ
14 червня в Ки╓в╕ б╕ля посольства Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ влаштували акц╕ю ╕з закликом бойкотувати...


ТВОРЦЯМ УКРА╥НСЬКОГО Ф╤ЛЬМУ «ЗАХАР БЕРКУТ» ДОПОМОЖЕ ГОЛЛ╤ВУД
"Разом ╕з режисером Ахтемом Се╕табла╓вим як сп╕врежисер над стр╕чкою працюватиме Джон В╕нн....


«ПОДАРУНОК» У 90 К╤ЛОГРАМ╤В: УКРА╥НА ПОДА╢ ДО СУДУ ООН ДОКАЗИ ЩОДО ЗЛОЧИН╤В РФ У КРИМУ ТА НА ДОНБАС╤
Укра╖на пода╓ до М╕жнародного суду ООН меморандум, який м╕стить юридичне об╜рунтування позиц╕╖...


ПОБИТТЯ НАЙ╢МА: ПОТЕРП╤ЛИЙ ВИМАГАТИМЕ МАКСИМАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Най╓м додав, що нараз╕ йому нев╕домо, яко╖ м╕ри покарання вимагатимуть прокурори.


ОКУПОВАНИЙ КРИМ ПОВН╤СТЮ ЗАСИХА╢
Анексований Рос╕╓ю Крим, який жив за рахунок води, що надходить з материково╖ Укра╖ни, повн╕стю...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 11.03.2016
СВОБОДА СЛОВА ╤ КРИМ

У р╕чницю початку кримсько╖ кризи, що завершилася анекс╕╓ю п╕вострова, укра╖нськ╕ ЗМ╤ порушують питання про проблему свободи слова на територ╕╖ республ╕ки.
Страшн╕ под╕╖ березня 2014 року, коли проукра╖нськ╕ пол╕тичн╕ актив╕сти почали зникати, а журнал╕сти – п╕ддаватися побиттям ╕ погрозам, змусили багатьох покинути Крим. Хтось по╖хав напередодн╕ «референдуму», хтось – трохи п╕зн╕ше. Стало зрозум╕ло, що будь-яка незалежна журнал╕стська д╕яльн╕сть веде в п╕двал до м╕сцево╖ самооборони, а пол╕тична активн╕сть, не пов’язана з рос╕йською пропагандою, – прямо на плаху.
За два роки вс╕ кримськ╕ в╕льнодумц╕ п╕шли в андеграунд. Пол╕тичн╕ актив╕сти, серед них ╕ л╕дери кримськотатарського нац╕онального руху, як╕ залишилися, швидко скорегували сво╖ позиц╕╖ так, щоб формально не суперечити рос╕йському законодавству. У принципових питаннях ╕накодумц╕ обмежилися багатозначним мовчанням. ╤ це стало для них тимчасовим порятунком.
Лави журнал╕ст╕в пор╕дшали. Найхитр╕ш╕ на найспритн╕ш╕ отримали посв╕дчення кореспондент╕в рос╕йських ЗМ╤, щоб уникнути непри╓много сп╕лкування з представниками ФСБ, яким могло зак╕нчитися будь-яке невдале знайомство в каб╕нетах або на форумах.
Але це не вир╕шило головно╖ проблеми – в╕дсутност╕ незалежних джерел ╕нформац╕╖. Кримськ╕ чиновники категорично в╕дмовляються д╕литися будь-якою ╕нформац╕╓ю, тому що над кожним держслужбовцем занесений дамокл╕в меч: той, чи╓ ╕м’я засв╕титься в нелояльних ЗМ╤, ризику╓ втратити роботу ╕ здобути славу зрадника. Розмовляти дозволено х╕ба що з рос╕йськими державними мед╕а, в яких, по сут╕, працюють так╕ ж чиновники, що ╕ в м╕н╕стерських каб╕нетах.
У цьому нема╓ н╕чого дивного: рос╕йському режиму виг╕дно тримати населення Криму в ╕нформац╕йному вакуум╕, згладжуючи його ╕люз╕╓ю вибору державних телеканал╕в. А укра╖нськ╕й влад╕ зараз, м’яко кажучи, не до ╕нформування кримчан ╕ захисту тих незалежних ЗМ╤, як╕ ще д╕ють на територ╕╖ п╕вострова.
Тим часом, жител╕ п╕вострова де-факто позбавлен╕ права на свободу слова – нев╕д’╓много людського права, що ма╓ гарантуватися будь-якою державою, яка д╕йсно п╕клу╓ться про сво╖х громадян.

Агресивне середовище

Справедливост╕ заради варто визнати: в Криму, як ╕ в будь-якому пров╕нц╕йному рег╕он╕ пострадянського простору, свобода слова н╕коли не значилася в списку пр╕оритетних благ. Адже можлив╕сть публ╕чно висловлювати свою точку зору, не остер╕гаючись гн╕ву державно╖ ╕нкв╕зиц╕╖, важлива т╕льки в умовах громадянського сусп╕льства, де прийнято в╕дстоювати власн╕ права, а не замовчувати проблеми.
Але до 2014 року, з огляду на ╕сторичну специф╕ку та етн╕чну неоднор╕дн╕сть п╕вострова, р╕вень розвитку друкованих ╕ електронних видань, рад╕останц╕й ╕ телев╕з╕йних канал╕в в республ╕ц╕ був значно вищий, н╕ж в як╕й-небудь К╕ровоградськ╕й або Херсонськ╕й област╕.
Зараз все кардинально зм╕нилося. К╕льк╕сть ╕ як╕сть кримських ЗМ╤ р╕зко зменшилася, б╕льш╕сть мед╕а були включен╕ до рос╕йсько╖ пропагандистсько╖ системи. При цьому ╕нтерес м╕жнародно╖ та рос╕йсько╖ преси до республ╕канських под╕й значно зб╕льшився.
А у кримчан за два роки активного промивання м╕зк╕в сформувалося специф╕чне сприйняття д╕йсност╕: страх змушу╓ м╕сцеве населення ц╕нувати не свободу слова, критики ╕ самовираження, а право не говорити зайвого.
Грубо кажучи, щоб позбутися в╕дчуття колосального внутр╕шнього дискомфорту, кримчани масово вол╕ють в╕дмовчуватися, збер╕гати нейтрал╕тет ╕ уникати пол╕тичних тем. Те, що укра╖нськ╕ експерти називають «катастроф╕чною ситуац╕╓ю з╕ свободою слова», по-справжньому ╓ захисною реакц╕╓ю св╕домост╕, способом зберегти власну ╕дентичн╕сть в агресивному навколишньому середовищ╕.

Аморфне середовище

У цих парадоксальних обставинах, коли незалежних джерел ╕нформац╕╖ в Криму дуже мало, а запит на кримськ╕ новини вкрай великий, вс╕ козир╕ на руках у рос╕йських федеральних ЗМ╤. У б╕льшост╕ випадк╕в анал╕з ╕ обговорення рег╕ональних тем в╕дбува╓ться на основ╕ ╖хньо╖ ╕нформац╕╖.
Поки ситуац╕ю рятують укра╖нськ╕ громадськ╕ актив╕сти, як╕ створюють власн╕ ╕нформац╕йн╕ приводи. А ось оф╕ц╕йний Ки╖в н╕яко╖ активност╕ в кримському питанн╕ не виявля╓, тому укра╖нськ╕ ЗМ╤, як правило, теж не прид╕ляють п╕вострову належно╖ уваги.
Необх╕дно розум╕ти, що аморфне ставлення Укра╖ни до питання про свободу слова в Криму – це величезна проблема, яку потр╕бно терм╕ново вир╕шувати.
Однак поки держава не виступила з жодною серйозною ╕н╕ц╕ативою щодо створення спец╕ально╖ м╕жнародно╖ групи мон╕торингу прав журнал╕ст╕в ╕ пол╕тичних актив╕ст╕в на п╕востров╕.
Все знову трима╓ться на плечах нечисленних ентуз╕аст╕в з-пом╕ж вимушених переселенц╕в з республ╕ки. Але цього не достатньо. Очевидно, що захист свободи слова в Криму ма╓ стати державною стратег╕╓ю Укра╖ни. Однак нац╕ональна пол╕тична ел╕та, зда╓ться, не розум╕╓ або не усв╕домлю╓ вс╕╓╖ важливост╕ збереження осередк╕в лояльност╕ в республ╕ц╕.
Явна в╕дсутн╕сть державного, а не кулуарного мислення.

Лев АБАЛК╤Н,
кримський пол╕толог
ua.krymr.com

Пол╕тична карикатура ╢вген╕╖ Ол╕йник

СИТУАЦ╤Я З ПРАВАМИ ЛЮДИНИ В КРИМУ ЖАХЛИВА

Ситуац╕я ╕з дотриманням прав людини в окупованому Рос╕╓ю Криму ╓ жахливою. Про це заявив у середу в Херсон╕ п╕д час зустр╕ч╕ з першим заступником голови облдержадм╕н╕страц╕╖ Валентиною С╕човою кер╕вник Департаменту з питань демократ╕╖, прац╕ та прав людини Держдепартаменту США Роберт Бершинськ╕, пов╕домля╓ «Укр╕нформ».
«В Держдепартамент╕ США я займаюсь правами людини. Ми розум╕╓мо, що зараз ситуац╕я з правами людини на окупованому п╕востров╕ ╓ жахливою», – сказав Бершинськ╕. За його словами, жахливим, зокрема, ╓ те, що в Криму не мають можливост╕ працювати незалежн╕ ЗМ╤, що там людей незаконно судять та утримують у в’язницях.
Нагада╓мо, як йдеться у допов╕д╕ управл╕ння Верховного ком╕сара ООН з прав людини, ситуац╕я з правами людини у Криму залиша╓ться вкрай складною. Кримськ╕ татари, як╕ беруть участь у демонстрац╕ях, зазнають пересл╕дувань, арешт╕в за н╕бито приналежн╕сть до «терористичних» орган╕зац╕й. Занепоко╓ння ООН виклика╓ також можливе визнання Меджл╕су екстрем╕стською орган╕зац╕╓ю ╕ заборона його д╕яльност╕.
Кр╕м того, ╓диний храм УПЦ Ки╖вського патр╕архату в С╕мферопол╕ може бути закритий. Жител╕ Криму, як╕ в╕дмовляються приймати громадянство РФ, зазнають пересл╕дувань. Управл╕ння Верховного Ком╕сара ООН з прав людини зверталося до так звано╖ «влади» Криму ╕з закликом утриматися в╕д заборони Меджл╕су та припинити пересл╕дування його член╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16792

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков