"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "З потоку життя"
#11 за 11.03.2016
КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ПРОБЛЕМА КОЛИСЬ ╤ ТЕПЕР
Наприк╕нц╕ лютого в столичн╕й книгарн╕ «╢» в╕дбулося обговорення кримськотатарсько╖ проблеми в СРСР ╕ в Укра╖н╕. В розмов╕ взяли участь народний депутат Укра╖ни, голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров, кримський ╕сторик, член Укра╖нського ПЕН-клубу Гульнара Бек╕рова, експерт ╤нституту демократ╕╖ ╕мен╕ Пилипа Орлика Наталя Бел╕цер ╕ експерт Укра╖нського незалежного центру пол╕тичних досл╕джень Юл╕я Тищенко. Модератором заходу виступив кримський ╕сторик, сп╕вроб╕тник ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Серг╕й Громенко. Учасники розмови висв╕тлили р╕зн╕ аспекти обговорювано╖ теми ╕ в╕дпов╕ли на запитання присутн╕х. Проблема кримських татар розпочалася ╕з окупац╕╖ царською Рос╕╓ю Криму. Втрата державност╕ спричинила зменшення к╕лькост╕ населення. Багато кримських татар мусили залишити р╕дну землю. П╕д час ╕ п╕сля Кримсько╖ в╕йни близько 195 тисяч кримських татар ви╖хали з Криму. П╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни комун╕стична влада депортувала кримських татар з ╖хньо╖ Батьк╕вщини. Тод╕ з р╕дних м╕сць були виселен╕ й ╕нш╕ народи. Але п╕сля ХХ з’╖зду Компарт╕╖ репресованим народам було дозволено повернутися на р╕дн╕ земл╕, окр╕м кримських татар, турк╕в-месхетинц╕в ╕ поволзьких н╕мц╕в. Влада не хот╕ла повернення ╕ чеченц╕в. Але чеченц╕ масово повернулися на батьк╕вщину. Вс╕ кримськ╕ татари брали участь у рус╕ за повернення на батьк╕вщину. Ще в 1956 роц╕ вони говорили про в╕дновлення автоном╕╖ в склад╕ Укра╖ни. Рефат Чубаров зазначив, що розмови про те, н╕би укра╖нська влада не хот╕ла повернення кримських татар, а влада Узбецько╖ РСР хот╕ла залишити ╖х у себе, не в╕дпов╕дають д╕йсност╕. Москва н╕коли не керувалася побажаннями кер╕вництва союзних республ╕к. Навпаки, це вони озвучували р╕шення Москви. Також м╕фом ╓ твердження, що Горбачов повернув кримських татар у Крим. Михайло Горбачов ╕ пол╕тбюро ЦК КПРС були категорично проти цього. Якби кримськ╕ татари сам╕ не поверталися на Батьк╕вщину, то вони б ╕ дос╕ лишалися далеко в╕д Криму. Рефата Чубарова запитали, чому укра╖нська влада 23 роки не займалася кримськими татарами? В╕н в╕дпов╕в: «Укра╖нська влада 23 роки не займалася Укра╖ною. Чому ╖й займатися кримськими татарами? П╕д час рос╕йсько╖ анекс╕╖ Криму укра╖нська держава виявилася неспроможною захистити сво╖х громадян». В Рос╕╖ кримських татар завжди розглядали, як щось вороже. Окупац╕йна влада Криму створю╓ штучн╕ структури, як╕ демонструють лояльн╕сть до не╖, ╕ водночас арештами, обшуками намага╓ться вит╕снити з Криму вс╕х незгодних, або хоча б змусити ╖х сид╕ти тихо. Водночас п╕днялася потужна хвиля анти╕сламсько╖ ╕ антикримськотатарсько╖ пропаганди. Рос╕йськ╕ шов╕н╕стичн╕ сайти наповнен╕ вигадками, що кримськ╕ татари ось-ось почнуть р╕зати православних на Херсонщин╕. Провокатори закликають розпочати збройну боротьбу проти кримських татар. Под╕бний провокатор чи обдурений знайшовся ╕ на цьому заход╕. В╕н допитувався, чому кримських татар називають кор╕нним народом ╕ якими критер╕ями визнача╓ться це поняття? Наталя Бел╕цер пояснила, що кор╕нним народом ╓ той, який сформувався на дан╕й територ╕╖ ╕ не ма╓ ╕ншо╖ батьк╕вщини. Етногенез кримських татар дуже складний. Вони ув╕брали в себе р╕зн╕ племена, як╕ здавна жили в Криму. В Укра╖н╕ проживають, ╕ дуже давно, нац╕ональн╕ меншини, наприклад, румуни, угорц╕ та ╕нш╕, але вони мають сво╖ держави поза межами Укра╖ни. Тому ц╕ нац╕ональн╕ меншини не ╓ кор╕нними народами. Чи в╕дбудеться деокупац╕я Криму ╕ що для цього треба зробити? Рефат Чубаров зауважив, що це питання сл╕д розглядати ширше: «Як весь св╕т виходитиме з кризи, яка розпочалася агрес╕╓ю Рос╕╖ проти Укра╖ни?» Рос╕я буде до останнього ч╕плятися за Крим. Але чим зак╕нчиться в╕йна Рос╕╖ в Сир╕╖? Рефат Чубаров все-таки спод╕ва╓ться, що рос╕яни сядуть за ст╕л переговор╕в. В╕н визнача╓ три чинники в╕дновлення укра╖нсько╖ влади в Криму: 1) Посилення м╕жнародно╖ допомоги – тиск на Рос╕ю. Цим самим зах╕д захища╓ себе. Голова Меджл╕су Р. Чубаров, буваючи в зах╕дних кра╖нах, заклика╓: «Думайте про себе. Московська агрес╕я не зупиниться на Укра╖н╕». ╢вропарламент у сво╖й недавн╕й резолюц╕╖ закликав поважати виборний орган кримських татар – Меджл╕с ╕ р╕зко засудив д╕╖ проти нього. 2) Обороноспроможн╕сть укра╖нсько╖ арм╕╖ зросла. Однак наша арм╕я не ма╓ сучасно╖ вдосконалено╖ збро╖. Зах╕д ма╓ допомогти нам такою збро╓ю. 3) Наше внутр╕шн╓ становище. Необх╕дно забезпечити справедлив╕сть судових орган╕в, вести р╕шучу боротьбу з корупц╕╓ю ╕ зм╕цнити економ╕ку. Вс╕ три чинники однаково пр╕оритетн╕. В нин╕шн╕х умовах головну в╕дпов╕дальн╕сть несе парламент. В Укра╖н╕ форму╓ться громадянське сусп╕льство. Наше сусп╕льство в сво╓му розвитку п╕шло дал╕ за тих людей, яких ми обира╓мо до влади. Наталя Бел╕цер додала, що необх╕дно вести ╕нформац╕йну, просв╕тницьку роботу в сам╕й Укра╖н╕. Теоретично — наш╕ ╕нформац╕йн╕ ресурси достатн╕ для в╕дс╕ч╕ агресору. Але на практиц╕ робиться недостатньо. Один ╕з основних аргумент╕в за повернення Криму в Укра╖ну: кримськ╕ татари хочуть бути в Укра╖н╕. Це ╖хн╓ право.
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16796
|