Версiя для друку Обговорити в форумi

8 січня 300 молодих кримчан за підтримки блоку Віктора Ющенка "Наша Україна" відбули на Західну Україну для ознайомлення з українськими традиціями святкування Різдва Христового. Представник блоку "Наша Україна" в Криму Валерій Пробий-Голова сказав, що серед заходів благодійної акції для юних кримчан "Твори радість Нового року!", в ході якої надано допомогу більш ніж трьом тисячам кримських дітей (серед яких діти із семи дитбудинків та інтернатів, дитячої лікарні), поїздка у Львівську область займає особливе місце. Він, зокрема, підкреслив: "Важливо, щоб молоді люди з різних регіонів держави краще знали один про одного, ознайомлювалися з визначними пам'ятками нашої країни, бо саме так виникає відчуття любові до Батьківщини".
Як пройшли львівські канікули у кримських дітей, розповів Іван Патраш -
кримський куратор цієї акції.

- Пане Іване, а чому саме Західна Україна? І за якою програмою діти проводили свої різдвяні канікули?
- Напевне, тому, що там найкраще збереглися національні українські традиції, особливо у святкуванні Різдва. В Криму, на жаль, того не побачиш і не відчуєш. Ну, і до всього, ми мало чого знаємо про галичан, так само, як, скажімо, на Львівщині діти не надто багато знають про своїх кримських ровесників.
Незважаючи на те, що у Львів ми (а було всього аж 22 групи) приїхали пізно, - поїзд прибув о 22-й годині, ще й 6 січня - на Святвечір, нас все одно зустрічали. Одразу відбули в села 16 груп, п'ять залишились ночувати у львівському інтернаті, і я з ними. Дітей наших зустрічали вночі цілими селами хлібом-сіллю. Розмістили по хатах. Зранку 7 січня всі пішли до церкви.
Як говорили керівники груп, їх та дітей надзвичайно приємно вразило, що під час служби священики оголошували перед усіма прихожанами про те, що до них завітали гості з Криму. Після служби почалося святкування Різдва: діти колядували, веселилися, спілкувалися з однолітками, дивилися вертеп, пригощалися кутею.
8 січня всі групи з'їхалися до Львова на екскурсію, яка була спеціально організована. З кожною групою працював свій екскурсовод. Перед тим, як діти мали розійтися різними екскурсійними маршрутами по місту, у Львівському політехнічному національному університеті для них було влаштовано обід.
Звичайно, за чотири - п'ять годин неможливо повністю оглянути Львів. Проте діти змогли побачили, яка там панує повага людей один до одного: поруч з греко-католицьким собором стоїть римо-католицький і тут же - православна церква, і вони прекрасно вписуються в архітектуру міста, а люди, виходячи кожний зі свого храму, прекрасно спілкуються, ходять один до одного в гості. Це свідчить про високий рівень культури цих людей.
9 січня надавалося право вільного вибору: хтось їхав знову до Львова, а хтось залишався колядувати та святкувати в селах. А вже наступного дня ми виїхали в Сімферополь. Діти (не тільки дівчата, але й хлопці) плакали, коли на вокзалі прощалися зі своїми новими друзями. Так, наприклад, проводжали в Золочеві останню групу, яка робила посадку на одній із зупинок поїзда. Як керівник я знав, що залишив тут лише дві групи (29 осіб), а на зупинці товпилося не менше сотні людей... Тому я впевнений, що це дуже правильна і потрібна ідея - направити на різдвяні свята дітей саме туди.
- З якими ж враженнями ви поверталися до Криму?
- Коли ми ще їхали до Львова, мене діти запитували: "Як там себе поводити?" Я відповів їм, що "ви, напевне ж, зрозумієте один одного, бо там люди дійсно доброзичливі, хоча дехто називає їх "націоналістами". Та, дай Бог, щоб усі ми були такими націоналістами. Бо це люди, які люблять свою націю, свій народ, свою землю. А у кримчан трохи викривлене уявлення про націоналістів. Словом, відвідини Львівщини перевернули уявлення молодих кримчан про людей того краю. І я запропонував керівникам груп та дітям написати такий собі твір-враження. Цитую:
"Розлука була важкою. Діти дуже прив'язались один до одного. Зробили нам урочисті проводи - зустріч з мером, вручення пам'ятних подарунків, благословення отця Володимира. А насамкінець всі разом, і кримчани, і золочани, співали колядку "Нова радість стала". Керівник групи школярів СЗШ № 10 м. Сімферополя".
"Нам дуже сподобалась поїздка до Львова. Там привітні люди. Куди не зайдеш, всюди тебе зустрічають добре і щиро, як рідних, і це дуже приємно. Феодосійські школярки".
І всі діти та керівники писали в такому ж дусі.
- А за яким принципом комплектувалися групи для поїздки?
- Поїхали ті, хто гарно навчається. Враховували матеріальний стан родин, були діти з небагатих сімей. "Наша Україна" повністю оплачувала всі витрати з їх відправки і повернення. Намагалися брати дітей з різних регіонів Криму - Феодосії, Леніного, Нижньогірського, Совєтського, Роздольненського, Первомайського, Кіровського районів, Сак, Джанкоя, Бахчисарая, Білогірська, щоб охопити акцією якнайбільшу територію Криму.
- Чи всі діти на свята були в сільській місцевості?
- Ні, не всі. Нижньогірська група жила в прекрасному оздоровчому таборі "Ровесник" в м. Червонограді, який знаходиться за містом в лісі - надзвичайна місцевість. Група з Совєтського району була в Трускавці. Отже, це був справжній різдвяний подарунок для кримських дітей!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2004 > Тема ""Будьмо!""