Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 18.03.2016
ЛИЦЕМ╤РСТВО РАДЯНСЬКИХ РАБ╤В

За що ж нам «брат» такий?!

Неймов╕рно, але це сталося – 5 березня до Кремл╕всько╖ ст╕ни прийшли к╕лька сотень людей ╕ поклали в╕нки ╕ засипали могилу Стал╕на гвоздиками. Судячи з репортаж╕в, деяк╕ плакали, стоячи на кол╕нах перед бюстом радянського диктатора, ╕ нав╕ть хрестилися. Патр╕арх Кирил, хоча ╕ захищав Стал╕на, але богослуж╕ння поки бо╖ться проводити ╕ на ╕кони з ликом Джугашв╕л╕ не зверта╓ уваги. Через 63 роки населення перебува╓ в розгубленост╕ – чи то знову ╖м потр╕бна «сильна рука», чи то бояться образити Пут╕на, який так ╕ не став повноправним зам╕нником Стал╕на.

Якщо згадати межу 2000 року, то населення, втомившись в╕д нетверезого ╕ вкрай хворого ╢льцина, на «ура» прийняло появу Пут╕на. Ознак стал╕н╕зму на його обличч╕ зовс╕м не було – н╕ вус╕в, н╕ в╕спин, н╕ м’ясистого носа, н╕ акценту. Нав╕ть зростом Пут╕н нижчий за Стал╕на. Але радянський народ не обдуриш – в╕н точно знав, що на зм╕ну «дерьмократу» ╢льцину обов’язково ма╓ прийти нова «сильна рука». Народ втомився в╕д демократ╕╖ рос╕йського розливу – в╕д необх╕дност╕ дискутувати ╕ ходити на вибори з р╕зними кандидатами, в╕д знахабн╕лих американц╕в, як╕ н╕ за що мали «велику державу», в╕д дивних сл╕в «курс», «б╕ржа», «менеджмент», ще б╕льш ненависних народов╕, н╕ж горбачовський «плюрал╕зм».
Як можна народу пропонувати те, чого в╕н н╕коли не знав? Який плюрал╕зм, яка свобода слова п╕сля багатов╕ково╖ цензури ╕ радянсько╖ пропаганди? Радянськ╕ люди сахалися в╕д можливост╕ покритикувати начальство, плуталися в словах ╕ вимовляли сакраментальне – «в СРСР сексу нема╓». Свободу радянськ╕ люди сприйняли як можлив╕сть вихлюпнути сво╖ образи – сус╕да об╕звати, начальника обматюкати ╕ сказати, що це – критика, в чуже л╕жко зал╕зти з камерою, а пот╕м показати на весь св╕т. А як т╕льки радянськ╕ сп╕вмешканц╕ стали нагадувати про те, що ╖х колись захопили, знищили ╖хню мову ╕ культуру, рос╕яни образилися ╕ почали мстити. Казки про сепаратист╕в вигадали трохи п╕зн╕ше, головне було – покарати за бажання бути в╕льним.
Насправд╕, ╢льцин був таким самим стал╕н╕стом: публ╕чно Стал╕на не хвалив, вилаяв к╕лька раз╕в, але д╕яв, як Стал╕н, – почав в╕йну в Абхаз╕╖ та П╕вденн╕й Осет╕╖, в Придн╕стров’╖ й Карабас╕, пот╕м – у Чечн╕. Стал╕н був гуманн╕шим (прости, Господи, за таке пор╕вняння) – в╕н просто виселяв, ╢льцин став вбивати з «Град╕в» ╕ бомбити л╕таками. При цьому в усьому св╕т╕, який так понад╕явся на ╢льцина як на «демократа», почали розум╕ти, що в Рос╕╖ можна назвати себе ким завгодно – демократом, л╕бералом, «правою справою», «л╕вою справою», все одно Стал╕н визира╓ з-за плеча ╕ хитро посм╕ха╓ться.
Пут╕н лише р╕к кокетував, багато говорив про демократ╕ю ╕ свободу, пот╕м став чинити так, як йому було доручено старшими товаришами-чек╕стами, – «п╕дняти з кол╕н» ╕ «в╕дновити колишню м╕ць». Для вт╕лення, а у чек╕ст╕в завжди бажання переважало над можливостями, не вистачало багатьох фактор╕в, як╕ були 25-30 рок╕в тому, – цензура, пропаганда, «зал╕зна зав╕са», планова економ╕ка. Цензуру ╕ пропаганду в╕дновити виявилося легко – кого закрити, кого залякати, дати багато грошей лояльним. Здавалося, народ так скучив за брехнею, що вмовляти дивитися нову пропаганду ╕ ╖й в╕рити не вартувало й прац╕. Пот╕м стало зрозум╕ло, що планова економ╕ка ╕ «зал╕зна зав╕са» – дв╕ складов╕, як╕ в╕дновити зараз неможливо. Спочатку необх╕дно закрити кордони, пот╕м в╕дновити колгоспи. Навпаки не виходить.
Продуктов╕ бульдозери – це не економ╕чна акц╕я, це особиста помста Пут╕на вс╕м: Заходу – за незгов╕рлив╕сть, рос╕янам – за те, що звикли до смачних продукт╕в, як╕ в╕двол╕кають в╕д процесу вставання з кол╕н. Насправд╕, для Пут╕на розчавлен╕ фрукти й овоч╕ на см╕тниках – це його бачення ГУЛАГу. Населення навряд чи готове п╕дтримати масов╕ розстр╕ли неугодних сп╕вв╕тчизник╕в, але пару ж треба випустити – ось ╕ пустили п╕д бульдозерн╕ траки «чуже», не властиве для рос╕ян, – хамон, сервелат, ананаси й персики. Пут╕н наполегливо пропону╓ рос╕янам стати такою ж сволотою, як 25 рок╕в тому, але заважа╓ одна обставина – церква.
На в╕дм╕ну в╕д Лен╕на ╕ Стал╕на, Пут╕н вир╕шив церкв╕ дати волю на все, в обм╕н на п╕дтримку. Тепер церква, ╕ не т╕льки оф╕ц╕йна РПЦ, а й муфт╕й, ╕ головний рабин мовчать щодо пут╕нських во╓н ╕ зростаючого нац╕онал╕зму. Вони, як ╕ в радянськ╕ часи, сидять у презид╕╖ або в перших рядах партеру, вони знають, що написано в Конституц╕╖, вони знають про «в╕докремлення в╕д держави», але розум╕ють, що влада без них об╕йтися не може – комун╕зму нема╓, а Пут╕н на роль вождя не надто скида╓ться, вождь у Рос╕╖ ма╓ вбивати ╕ карати, тод╕ його будуть любити. Пут╕н вбива╓ недостатньо. Кер╕вники рос╕йських конфес╕й навчилися ман╕пулювати – коли треба закривати оч╕ на Б╕бл╕ю, Тору або Коран ╕ пропов╕дувати в╕йну, жорсток╕сть ╕ лицем╕рство.
Поверн╕мося до «скотомогильника», Кремл╕всько╖ ст╕ни. Колись разом, а тепер пор╕зно, але поруч лежать два творц╕ жахливо╖ радянсько╖ ╕мпер╕╖. Д╕дус╕ та бабц╕ приходять до погруддя Стал╕на, падають навкол╕шки ╕ несамовито хрестяться. ╤нш╕ д╕дус╕ та бабц╕ ходять ╕з червоними прапорами комун╕ст╕в з ликами ╤суса та ╕конами Лен╕на ╕ Стал╕на. Дивна картина, що нагаду╓ радше божев╕льню, коли невбит╕ жертви приходять дякувати за те, що залишилися живими. ╤ це — не ╖хня заслуга, це «недопрацювання» Стал╕на. Важко уявити, ск╕льки м╕льйон╕в людей ще полягли б у братських могилах розстр╕льних пол╕гон╕в, якби Стал╕н благополучно б не помер.
Вс╕ ц╕ д╕дус╕ та бабус╕ нав╕ть не см╕ють припустити причину, через яку недовчений сем╕нарист став граб╕жником банку, поет-романтик перетворився на кровожерного диктатора. Що з 1922 року Стал╕н був в╕рним продовжувачем справи Лен╕на з╕ знищення церкви та розстр╕лу священик╕в. Що ректор перших рок╕в навчання Стал╕на в сем╕нар╕╖ митрополит Серафим (Мещеряков) був розстр╕ляний у 1933 роц╕ за постановою одн╕╓╖ з «тр╕йок», створених за р╕шенням того ж таки Стал╕на. Що не лише Стал╕н мав незак╕нчену рел╕г╕йну осв╕ту, майбутн╕ми священиками мали стати Анастас М╕коян, Микола Подвойський, Олександр Воронський, Миха Цхакая та багато ╕нших. Х╕ба не за Стал╕на був п╕д╕рваний у Москв╕ Храм Христа Спасителя ╕ десятки тисяч ╕нших церков, мечетей, синагог ╕ дацан╕в?
Стал╕ну вдалося створити 200-м╕льйонну колон╕ю раб╕в, для яких не було н╕ моральних ц╕нностей, н╕ рел╕г╕йних – т╕льки пропаганда й ╕деолог╕я, заснована на брехн╕ та лицем╕рств╕. Нин╕шн╕ д╕дус╕ та бабус╕ розгублен╕ – вони звикли жити в т╕й кра╖н╕, коли о 6-й ранку г╕мн, пот╕м черга в магазин, партзбори, профзбори, увечер╕ програма «Час» ╕ обговорення за вечерею п╕дступ╕в св╕тового ╕мпер╕ал╕зму. ╤деолог╕я була вибудувана на ненавист╕ до вс╕х, так у раб╕в заведено. ╤ ╖жа ╖м потр╕бна, щоб п╕дтримувати б╕олог╕чне життя, а не насолоджуватися нею. Й ╕деолог╕чний виб╕р дуже маленький – православ’я, пот╕м його знищення ╕ натом╕сть марксизм-лен╕н╕зм, пот╕м знову православ’я разом з пут╕н╕змом. Жити в пекл╕ ╕ мр╕яти про рай. Ховати розстр╕ляних ╕ любити диктатора. Божев╕льня.
Ви дума╓те ц╕ старц╕ хрестяться на Стал╕на? Мен╕ зда╓ться, що вони пом╕чають себе м╕шенями – якщо Стал╕н ╖х вчасно не розстр╕ляв, то хоча б Пут╕н це зробить.

Олег ПАНФ╤ЛОВ,
професор державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я)
ua.krymr.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16831

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков