Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...


В╤Д ПОРОШЕНКА ВИМАГАЮТЬ ПОЗБАВИТИ В╤ТАЛ╤Я КОЗЛОВСЬКОГО ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРА╥НИ»
Льв╕вська облрада прийняла звернення до Президента щодо позбавлення сп╕вака В╕тал╕я Козловського...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 18.03.2016
ДОНЕЧЧАНИН ПРО СИТУАЦ╤Ю В УКРА╥Н╤ ╤ ТЕНДЕНЦ╤╥

Погляд з Донбассу

З ц╕кавим донеччанином розмовляв нещодавно. Йому трохи за сорок, с╕мейний. Дотриму╓ться проукра╖нських погляд╕в, тому свого часу вимушений був шукати притулку на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. В╕ктор просить не називати його пр╕звища ╕ не фотографувати. Зрозум╕ло чому — залишив батьк╕в на окупован╕й сепаратистами територ╕╖. А вт╕м, сказане ним змушу╓ задуматись. Бо за точкою зору В╕ктора — багато побаченого, передуманого, переосмисленого. Та й св╕жо╖ ╕нформац╕╖ у нього вистача╓. На територ╕╖ ДНР дос╕ прожива╓ багато друз╕в дитинства, ╕ далеко не вс╕ вони — вороги Укра╖ни.
Коли слухав аргументи донеччанина, то ловив себе на думц╕: в╕н говорить… дещо нове. Не пригадую, щоб пол╕тологи, волонтери чи б╕йц╕ АТО робили такий же глибокий анал╕з настро╖в сусп╕льства на окупован╕й територ╕╖. Скаж╕мо, В╕ктор розпов╕в про випадки, коли ц╕лком патр╕отичн╕ хлопц╕ переходили у протилежний таб╕р: «Спочатку вони захищали донецьких патр╕от╕в в╕д т╕тушок, були й на ки╖вському Майдан╕, нав╕ть билися з «беркут╕вцями»! А пот╕м щось н╕би «перемкнуло»… У одного приятеля на подв╕р’╖ роз╕рвався снаряд, випущений вояками ЗСУ, поранивши (на щастя, не вбивши) р╕дних. Цього Укра╖н╕ в╕н чомусь не зм╕г пробачити…». На ╕ншого В╕кторового знайомого дуже вплинули батьки. Спочатку вони сперечалися ╕ переконували одне одного з перем╕нним усп╕хом, але з часом батьки (у союз╕ з пророс╕йськими ЗМ╤) таки переконали сина у сво╖й правот╕. Може, тому, що ╕ в дитинств╕ були для нього авторитетом… Ще у когось був г╕пертрофований донецький патр╕отизм ╕ на якомусь етап╕ в╕н переважив любов до Укра╖ни. Тепер раптом чомусь виявилося, що це несум╕сн╕ поняття. Хтось надто «занурився» у слов’яноф╕льство ╕ козаччину. А в умовах ДНР (в ╕деолог╕чн╕й робот╕ там все продумано до др╕бниць) таке захоплення гаранту╓ в╕дчутний «крен» у б╕к рос╕йсько╖ ╕де╖.
Зв╕сно, за цей самий час значно б╕льше людей розчарувалося в ╕де╖ Новорос╕╖ ╕ б╕льш╕сть населення уже хоче, щоб Укра╖на повернула св╕й контроль над територ╕╓ю. Але хто вже цю б╕льш╕сть буде слухати? На те в╕н ╕ «руський мир», щоб керуватися планами чергового царя, а не яко╖сь там б╕льшост╕… Щоб утримати контроль над територ╕╓ю, терористам достатньо вишколеного рос╕янами 40-тисячного в╕йська й активно╖, зазомбовано╖ меншост╕. Вважа╓ться, що таких у Лугандон╕╖ лише 15-20%, але цього вже достатньо.
В╕ктор без особливого оптим╕зму дивиться на майбутн╓ окуповано╖ частини Донбасу: «Це ще п╕вб╕ди, якщо ця частина не возз’╓дна╓ться з Укра╖ною, — каже в╕н. — Г╕рше, коли возз’╓дна╓ться ╕ стане раковою пухлиною, в╕д яко╖ не буде л╕к╕в. Тут ╕деолог╕чна гвард╕я Пут╕на передбачила р╕зн╕ вар╕анти. Скаж╕мо, спочатку Рос╕я погоджу╓ться на якусь аморфну нап╕вавтоном╕ю. Хай нав╕ть з укра╖нським прапором ╕ без прапора ДНР. Але з повною амн╕ст╕╓ю бойовикам (х╕ба що забравши в Рос╕ю або в╕дправивши в Сир╕ю вс╕х найод╕озн╕ших терорист╕в типу Г╕в╕ ╕ Мотороли). Загалом же ситуац╕я зм╕ниться мало. Скаж╕мо, осетини, чеченц╕ ╕ буряти з якутами, як╕ начебто геро╖чно воювали за «свободу Новорос╕╖», так ╕ залишаться в Донецьку жити у «в╕джатих» квартирах. А ось найпатр╕отичн╕ш╕ донеччани, як╕ тепер мешкають по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни — в╕д Харкова до Львова, навряд чи повернуться у такий «визволений» Донбас. Хто ж погодиться бути м╕шенню у р╕дному колись м╕ст╕? Нав╕ть якщо за тобою (зрадником у ╖хньому розум╕нн╕) полюватиме лише кожен п’ятий мешканець ╕з каменем за пазухою, то цього вже достатньо для певного дискомфорту. Хай нав╕ть четверо з п’яти тво╓ повернення в╕татимуть.
* * *
«Якщо зруйновану частину Донбасу Укра╖на не зможе швидко в╕дбудувати (а вона точно не зможе, бо де в╕зьме кошти?), то згодом там почнуться бунти, ╕нсп╕рован╕ кремл╕вською агентурою, — вважа╓ В╕ктор. — П╕дтримка заворушень населенням буде максимальною, просто тому, що життя у ц╕й с╕р╕й ╕ начебто визволен╕й зон╕ буде жахливим. ╤ вже пот╕м, внасл╕док цих бунт╕в, постане повноц╕нна автоном╕я. ╤ Ки╖в вимушений буде на такий вар╕ант п╕ти, бо не виключено, що й Зах╕д тиснутиме. Для Заходу важлива територ╕альна ц╕л╕сн╕сть хоча б материково╖ частини Укра╖ни… Може, й грош╕ як╕сь почнуть вид╕ляти на в╕дбудову ╕нфраструктури Донбасу. Але цих кошт╕в буде явно замало для в╕дбудови. Тому це буде така ж небезпечна ╕ бунт╕вна автоном╕я, як ╕ Крим в ус╕ роки нашо╖ незалежност╕…».
* * *
Я зауважив В╕ктору, що його прогноз надто песим╕стичний… Невже в╕н не бачить жодного позитиву у нин╕шн╕й ситуац╕╖? Донеччанин в╕дпов╕в так: «Позитив, зв╕сно, ╓. Ми почали б╕льше ц╕нувати Укра╖ну. ╤ ми, переселенц╕ з Донбасу, ╕ дн╕пропетровц╕, запорожц╕, одесити, полтавчани, к╕ровоградц╕… Це неабиякий плюс! Це трохи схоже на ф╕нську ситуац╕ю п╕д час в╕йни 1939-1940 рок╕в. Ф╕ни тод╕ втратили приблизно 12% територ╕╖, але згодом на т╕й територ╕╖, що залишилася, створили процв╕таючу державу. У нас також зроста╓ патр╕отизм, хоча до ф╕н╕в минулого стол╕ття нам поки що далеченько. Вони були монол╕тн╕шими ╕ в етн╕чному план╕, ╕ в ╕деолог╕чному. Вони не дивилися пут╕нське телебачення, а у нас значна частина населення (попри в╕йну ╕ багатотисячн╕ жертви) все ще дивиться. Зрештою, у ф╕н╕в не було ол╕гарх╕в, а у нас вони ╓ ╕ прекрасно себе почувають. Тому з ними треба щось робити. Дел╕катно, без революц╕й ╕ майдан╕в, але посл╕довно. Поставимо ╖х на м╕сце — вигра╓мо! Думаю, що впора╓мося з цим завданням. Бо якщо вже я, донеччанин, в╕дчуваю себе укра╖нцем значно б╕льшою м╕рою, н╕ж в╕дчував до 2014 року, то про мешканц╕в ╕нших рег╕он╕в Укра╖ни ╕ говорити н╕чого…».

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Весна 2014, Донецьк ще такий.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16834

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков