Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 08.04.2016
ЗАКАРПАТСЬК╤ УГОРЦ╤: Д╤АЛОГ МОЖЛИВИЙ

Кажуть, що в╕йна на Донбас╕ стала можливою через те, що цей рег╕он н╕хто не чув. Мало туди ╖здили з ╕нших областей, мало сп╕лкувалися. Варився Донбас у сво╓му соку ╕ таки зварився. Саме тому в╕домий письменник Андр╕й Курков запропонував провести письменницьк╕ д╕алоги з найскладн╕шими рег╕онами Укра╖ни, де живуть нац╕ональн╕ меншини. М╕н╕стерство культури п╕дтримало ф╕нансово цей проект ╕ наприк╕нц╕ минулого року з десяток укра╖нських л╕тератор╕в зд╕йснило по╖здку у ведмежий закут Одесько╖ област╕ – в Бесараб╕ю, де поруч ╕з укра╖нцями живуть молдавани, болгари, гагаузи ╕ нав╕ть рос╕яни-старов╕ри. ╤з трьох таких експедиц╕й л╕тератори винесли чимало вражень. Ще б пак, адже побували у селах, де письменник╕в не бачили з час╕в СРСР. Нав╕ть одеських! При╖хали зв╕дти л╕тератори задоволен╕ ╕ заспоко╓н╕: н╕хто в Бесараб╕╖ не прагне повторити долю Донбасу.
Другим п╕ддосл╕дним рег╕оном пильного письменницького ока стало Закарпаття. Адже час в╕д часу зв╕дти йдуть дражлив╕ новини про м╕сцевий сепаратизм. Тож Андр╕й Курков ╕з Ки╓ва, прихопивши по дороз╕ у Львов╕ журнал╕стку й проза╖ка Галину Вдовиченко та поетесу й науковця Галину Крук, десантувалися в Ужгород╕. Тут до них долучилися м╕сцев╕ л╕тератори Михайло Рошко та Серг╕й Федака, як╕ викладають в Ужгородському нац╕ональному ун╕верситет╕.
Таким поважним складом «чудова ш╕стка» ╕ подалася в укра╖нсько-угорське прикордоння. Що ж ми там побачили?

М╕грац╕я да╓ться взнаки

Ситуац╕я на Берег╕вщин╕ та Виноград╕вщин╕ – дуже р╕зниться, хоча це й сус╕дн╕ райони, що прилягають до Угорщини. Адже якщо в Берег╕вському район╕ мешка╓ 75% угорц╕в, то у Виноград╕вському – 75% укра╖нц╕в. У самому Берегов╕ сп╕вв╕дношення укра╖нц╕в та угорц╕в приблизно р╕вне. Ц╕ дв╕ нац╕ональн╕ групи хоча й живуть безконфл╕ктним на поз╕р життям, але культурно в╕дособлен╕ одн╕ в╕д одних. Не дивно, що найгостр╕ший д╕алог ╕з л╕тераторами в╕дбувся саме в Берегов╕, хоча брала участь в ньому переважно укра╖нська громада.
Культурна закрит╕сть угорсько╖ меншини чудово проявилася у сел╕ Бене, де закарпатськ╕ письменники з подивом д╕зналися, що на Закарпатт╕ ╕сну╓ регулярний угорськомовний л╕тературний журнал. Угорц╕ не прагнуть вийти на культурну орб╕ту загальнозакарпатських справ, тим паче загальноукра╖нських. ╥м ц╕лком вистача╓ контакт╕в ╕з Угорщиною. Саме зв╕дти йде донорська допомога на вс╕ ╖хн╕ проекти: в╕д зведення пам’ятник╕в до ремонту с╕льрад чи вуличного осв╕тлення. Укра╖ну вони сприймають виключно як територ╕ю проживання. Такий соб╕ сумний виб╕р дол╕, який в╕д них не залежав. Тр╕анонський мирний догов╕р в╕дс╕к ╖х в╕д суц╕льно╖ угорсько╖ територ╕╖ ще стол╕ття тому.
Чесно кажучи, я був вражений, що багато с╕л на Берег╕вщин╕ виглядало довол╕ б╕дно у пор╕внян╕ ╕з сус╕дньою Мукач╕вщиною чи ╤ршавщиною. Ми не побачили ц╕л╕ вулиц╕ двоповерхових котедж╕в, що для закарпатських селян не ╓ дивиною. Стар╕ одноповерхов╕ будинки св╕дчили про брак молодих с╕мей, як╕ прагнуть жити ╕з сучасним розмахом. Б╕льш╕сть людей працю╓ в Угорщин╕ ╕ чимало молод╕ залиша╓ться там назавжди.
Петерфолво, чи по-недавньому Петрово, було одним ╕з найбагатших закарпатських с╕л. Колгосп-м╕льйонер славився далеко за межами Виноград╕вщини. Тому й нин╕ село вигляда╓ кв╕тучим. Абсолютна б╕льш╕сть тутешн╕х мешканц╕в – угорц╕. Однак дан╕ перепису 2001 року, за яким на Закарпатт╕ проживають 151 тисяча угорц╕в (12% в╕д усього населення), без сумн╕ву, вже застар╕ли. Т╕льки з Петерфол╕всько╖ школи за к╕лька останн╕х рок╕в ви╖хало с╕м родин учител╕в. Ви╖жджають найосв╕чен╕ш╕ та найма╓тн╕ш╕, т╕, як╕ зможуть швидко стати на ноги в Угорщин╕. Хтось т╕ка╓ в╕д в╕йни, хтось в╕д малих зарплат, хтось в╕д життя в ╕ншомовн╕й кра╖н╕.
Чимало закарпатських угорц╕в пристосувалося жити на дв╕ кра╖ни. Маючи два паспорти, вони отримують пенс╕ю в Угорщин╕ ╕ з шиком живуть на не╖ в Укра╖н╕. Але таке щастя посм╕ха╓ться т╕льки пенс╕онерам, як╕ можуть не витрачати сво╖х к╕лькасот ╓вро в дорог╕й Угорщин╕. А хто там працю╓, змушений забезпечувати соб╕ харч ╕ проживання.
У Виноградов╕ нам п╕дтвердили, що угорськ╕ села району мають б╕льшу трудову м╕грац╕ю. Це чудово видно на м╕сцевих виборах, в яких беруть участь значно менша к╕льк╕сть мешканц╕в угорських с╕л, н╕ж укра╖нських. В окремих випадках цифра може коливатися в╕д 25% до 40%. Очевидно, саме ст╕льки угорц╕в перебува╓ у сво╖х селах. Вс╕ решта – за кордоном.
Не дивно, що порожн╕й будинок тут нелегко й продати. Укра╖нц╕ не квапляться селитися в угорськ╕ села, хоча й така колон╕зац╕я йде. Особливо, якщо поруч ╓ додатков╕ переваги: перех╕д через кордон чи туристична родзинка. Часто угорськ╕ родини, як╕ вже ви╖хали в Угорщину, плекають сво╓ батьк╕вське гн╕здо. ╥здять на малу батьк╕вщину упорядковувати хату. Ск╕льки ви╖хало угорц╕в з Укра╖ни за останн╕ 15 рок╕в – н╕хто не скаже. Не зац╕кавлен╕ в так╕й ╕нформац╕╖ й угорськ╕ орган╕зац╕╖, яких на Закарпатт╕ два десятки. Адже зменшення числа угорсько╖ громади св╕дчитиме й про зменшення ╖хнього впливу.

Мадяри стар╕ ╕ нов╕

Хоча останн╕ м╕сцев╕ вибори дали двом угорським парт╕ям рекордну к╕льк╕сть депутатських м╕сць. В обласну раду вони набрали 9%. Анал╕тики це пояснюють тим, що вперше Парт╕я угорц╕в Укра╖ни (КМКС) та Демократична парт╕я угорц╕в Укра╖ни не конкурували м╕ж собою, а утворили сп╕льний блок. Ба б╕льше: уперше у списках угорських парт╕й були… укра╖нц╕! ╤ саме завдяки голосам укра╖нц╕в вдалося досягнути такого усп╕шного результату.
Чимало закарпатц╕в прагне мати угорське громадянство, яке нескладно отримати п╕сля нещодавньо╖ л╕берал╕зац╕╖, котру запровадив Будапешт. Подейкують, що угорським паспортом волод╕ють вже до к╕лькох сотень тисяч закарпатц╕в, серед яких велика частина не угорц╕в. (Ц╕ дан╕ також засекречен╕ угорським урядом, як ╕ пр╕звища тих, хто отримав громадянство). За право безпроблемно працювати в ╢вросоюз╕ доводиться платити лояльн╕стю до угорсько╖ меншини, через яку й проводиться отримання другого громадянства. Тому й виникають на Закарпатт╕ «нов╕ угорц╕», як╕ донедавна ще про це нав╕ть не снили, бо мають вельми умовний стосунок до угорського народу. Але на виборах ц╕ «неоф╕ти» голосують за нових покровител╕в – угорськ╕ парт╕╖.
Парадоксальну ситуац╕ю можна спостерегти в угорських класах Ужгорода, де чимало д╕тей – з укра╖нських с╕мей. Б╕долашне дитя змушене здобувати осв╕ту нер╕дною мовою, бо батьки вважають це значно перспективн╕шим у майбутньому. Хоча спостер╕га╓мо зворотну ситуац╕ю ╕ в Берегов╕, де в укра╖нських школах вчаться угорц╕, аби досконало оволод╕ти державною мовою.
Прикордоння намага╓ться отримувати вигоди в╕д свого м╕сця розташування. Зам╕сть «старих» (справжн╕х) угорц╕в, що пови╖жджали, на Закарпатт╕ виникають «нов╕» (умовн╕), як╕ ледве говорять угорською. К╕льк╕сно громада може залишатися нав╕ть у тих самих параметрах, але як╕сно вона знекровлю╓ться.
За два останн╕ роки закарпатськ╕ угорц╕ зрозум╕ли, що фатум Тр╕анонсько╖ угоди для них невблаганний. Укра╖на довела свою ст╕йк╕сть, отож повернути колесо ╕стор╕╖ назад не вийде. Н╕яких територ╕альних зм╕н на зах╕дному кордон╕ не допустить н╕ Укра╖на, н╕ ╢вросоюз. Значить, сл╕д уживатися з державою, в як╕й живеш. ╤ чим миролюбн╕ше це в╕дбуватиметься, тим краще для вс╕х.

Олександр ГАВРОШ,
письменник, журнал╕ст
radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16951

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков