"Кримська Свiтлиця" > #16 за 15.04.2016 > Тема "Резонанс"
#16 за 15.04.2016
«ЕСЛИ МЫ ВСЕ РУССКИЕ, ЗАЧЕМ НАМ ДВА ГОСУДАРСТВА?»
«Покращення» по-кримськи
Ця думка, сформована саме таким чином, що прозвучала з уст одного ╕з учасник╕в ток-шоу, стала для останнього пер╕оду телев╕з╕йного життя такою типовою, що нема╓ смислу уточнювати дан╕ н╕ щодо ╖╖ автора, н╕ називати, п╕д якою вив╕скою точилася ця розмова. «Не мытьем, так катаньем», — кажуть рос╕яни. «Мытьем» не вдалося, н╕ пролиту кров не в╕дмили й дос╕, н╕ власне обличчя, на яке багато хто у св╕т╕ сьогодн╕ дивиться з острахом ╕ неприязню. Тож взялися за ╕стор╕ю, яка мусить зробити свою частину справи. На провокац╕йну пропозиц╕ю кореспондента «Московского комсомольца» в Крыму» – створити з укра╖нських б╕женц╕в в╕йсько ╕ послати його на визволення Ки╓ва, голова ком╕тету спас╕ння Укра╖ни, екс-прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни М. Азаров теж не пристав. «Я все-таки противник повномасштабно╖ громадянсько╖ в╕йни», — сказав в╕н, посилаючись на те, що зг╕дно з╕ статистикою 65% укра╖нц╕в сприймають сьогодн╕ Рос╕ю не як визволителя, а як агресора. Ось ╕ доводиться налягати на балаканину, а вона не така вже й безпечна: «Словом можно убить, словом можно спасти, словом можно полки за собой повести», — писав рос╕йський поет Едуард Багрицький. А ще слово, як ╕ крапля, точить кам╕нь. Скаж╕мо, ми щодня чу╓мо не «в Укра╖н╕», а «на Украине». Колись дивувалася, невже так важко запам’ятати? Але тут, виявля╓ться, н╕чого випадкового, бо це ма╓ звучати максимально схоже до «на окраине» Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, тобто Укра╖на ╕ сьогодн╕ ╓ не чимось ╕ншим, як рос╕йською пров╕нц╕╓ю, ╕ треба, щоб люди сприймали це саме так, на св╕домому ╕ п╕дсв╕домому р╕вн╕. ╤нод╕ спрацьову╓, хоча знаю ж╕нку, яка принципово говорить за аналог╕╓ю – «на Рос╕╖». Та ╕ мови укра╖нсько╖ н╕бито нема╓ в природ╕ – це просто «хуторянська» рос╕йська, такий соб╕ д╕алект. А там, де звучить хоча б «з╕псована» рос╕йська мова, присутн╕ ╕ рос╕йськ╕ ╕нтереси, ╕ ╖╖ нос╕╖в треба «захищати» й повертати «додому» разом ╕з землями. ╢ рос╕йськ╕ ╕нтереси ╕ у Прибалтиц╕. ╤ це п╕д час ток-шоу, присвяченого «захисту» рос╕йсько╖ мови, урочисто п╕дтверджу╓ один ╕з тих, хто вважа╓ себе потерп╕лою стороною. Але невдовз╕ в╕н виходить за рамки сво╓╖ рол╕, заявляючи, що кордони Рос╕╖ зовс╕м не там, де стоять ╖╖ прикордонники, а там, де коли-небудь були похован╕ рос╕йськ╕ солдати, тобто в межах необмежених ╖╖ апетит╕в. Та ╕ це ще не все. З╕ сл╕в ведучого, Латв╕ю Рос╕я купила, ╕ це теж святе. ╤нша справа, що Крим було подаровано Укра╖н╕ Хрущовим «як м╕шок картопл╕» — пор╕вняння в╕д сенатора Криму Ольги Ков╕т╕д╕, колишньо╖ членкин╕ парт╕╖ «Наша Укра╖на», що захлина╓ться тепер в╕д обурення. А питання захисту рос╕йсько╖ мови одразу ж набуло ╕ншого зм╕сту. ╥╖ треба не лише захищати, а й активно просувати по св╕ту, нав╕ть створити для цього спец╕альну державну программу. Це як артп╕дготовка, а що дал╕? «Зелен╕ чолов╕чки» ╕ кров, бо нам потр╕бна «велика Рос╕я»? Дарма, що громадянам, як╕ ╓, вона не може дати достойного життя, бо насправд╕ Рос╕╖ потр╕бн╕ не люди, а земл╕, природн╕ ресурси, багатства. На п╕дтвердження наведу св╕жий приклад, який не може не шокувати. Мало того, що у той час, як витрати бюджету на «оборонку» за останн╕ 4 роки зросли з 13,9% до 20,5%, а на охорону здоров’я впали з 4,8% до 3,3%, та ще й в Рос╕╖ готу╓ться вбивчий наступ на л╕тн╕х людей, як╕ вперто не хочуть помирати. В «м╕н╕стерств╕ прац╕» розробили стратег╕ю д╕й в ╕нтересах громадян старшого покол╕ння в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ до 2025 року, зг╕дно з якою стар╕ п╕сля 72 рок╕в уже не зможуть самост╕йно звертатися до д╕льничних л╕кар╕в чи вузьких спец╕ал╕ст╕в. Вони повинн╕ спочатку побувати на прийом╕ у фельдшера або медсестри, як╕ ╕ вир╕шать ╖хню подальшу долю, чи варто допускати пац╕╓нта на прийом до л╕каря, чи «перетопчеться», бо «сачку╓». ╤н╕ц╕атива була гаряче п╕дтримана «╢диною Рос╕╓ю», хоча, м’яко кажучи, дискрим╕нац╕йна позиц╕я ╓ жорстокою ╕ принизливою. Але вона, на жаль, не випадков╕сть. Рос╕йське сусп╕льство мусить не лише вм╕ти вбивати, а й помирати, в╕дкинувши будь-як╕ сентименти. Нещодавно мен╕ довелося переглянути передачу, присвячену тим, кому важко завершити св╕й житт╓вий шлях без сторонньо╖ допомоги. Зг╕дно ╕з опитуванням, кожен десятий рос╕янин готовий в╕ддати сво╖х батьк╕в або ж д╕дус╕в ╕ бабусь у спец╕ал╕зований заклад, а серед молод╕ – кожен четвертий. ╤ про це здогадуються т╕, хто перебува╓ у зон╕ ризику. Розраховувати на сво╖х д╕тей готов╕ лише 3% людей передпенс╕йного в╕ку, а 35% збираються працювати, аж поки ╖х не виженуть або не винесуть уперед ногами. Все це розчулило деяких учасник╕в обговорення, але ╖х витверезив представник в╕д влади. «Зам╕сть того, щоб когось засуджувати за те, що готовий позбавити старих родинного тепла, треба подбати, аби в будинках-╕нтернатах були г╕дн╕ умови ╕ нормально сприймати цю перспективу», — приблизно так висловився чиновник, хоча прекрасно знав, що пол╕пшення умов може торкнутися таких заклад╕в лише в останню чергу, бо н╕кому ╖х лоб╕ювати, а кризова д╕йсн╕сть запуска╓ зовс╕м ╕нший механ╕зм. Це схоже на ефемерне покращення Януковича, розмови про яке викликали лише роздратування. Одна досить в╕дома рос╕йська актриса якось розпов╕дала з телеекрана про те, як оформляла в ╕нтернат свою 95-р╕чну неходячу бабусю. До реч╕, з найкращих м╕ркувань, бо «не могла ╖й забезпечити профес╕йний догляд». Попри сво╖ нерядов╕ можливост╕, молодиця так ╕ не подужала з╕брати документи для оформлення бабус╕ у безкоштовний заклад, бо потр╕бно було в╕дв╕дати з десяток л╕кар╕в, приблизно ст╕льки ж здати анал╕з╕в. Довелося влаштовувати стару у приватний ╕нтернат з варт╕стю утримання в╕д 50 тисяч рубл╕в на м╕сяць. Та розоритися молода пан╕ не встигла: бабуся, як ╕ годиться, за нових умов одразу ж померла… Кажуть, обличчя кра╖ни визнача╓ ╖╖ ставлення до старих ╕ малих. Ради справедливост╕ маю зауважити, що через медсестру перед прийомом л╕каря малечу не пропускають, вт╕м, потрапити до фах╕вця д╕тям теж буде непросто. Зг╕дно ╕з новими нормативами, дитяча пол╕кл╕н╕ка ма╓ припадати не менш н╕ж на 10-30 тисяч маленьких пац╕╓нт╕в. Але не вс╕ рос╕яни живуть у Москв╕ та Санкт-Петербурз╕, ╓ вони ╕ в селах, що губляться на великих територ╕ях. А у переважн╕й б╕льшост╕ тих с╕л нема╓ ╕ сотн╕ д╕тей. То де вони л╕куватимуться ╕ на чому ╖х возитимуть на щоденн╕ процедури за десятки й сотн╕ к╕лометр╕в – на оленях чи на собаках, якщо це на п╕вноч╕, де щ╕льн╕сть населення найменша? Хоча ╕ для дорослих ц╕ цифри лише приблизно ╓ удв╕ч╕ б╕льшими. А кому ж «живется весело, вольготно на Руси»? Може, тим, хто молодий ╕ при здоров’╖? Найпопулярн╕шою пропозиц╕╓ю в рос╕йському ╤нтернет-ресурс╕ ╓ продаж нирки. ╤ хоч така операц╕я вважа╓ться незаконною, пропозиц╕╖ з’являються щоденно, так само, як ╕ потенц╕йн╕ пац╕╓нти перед л╕карнею, де пересаджують нирки, центром х╕рург╕╖ ╕м. Петровського. Ц╕ люди не бачать для себе ╕ншого виходу у матер╕альному план╕, окр╕м як п╕ти на продаж сво╖х орган╕в. То чому ж рос╕йськ╕й влад╕ не постаратися дати раду хоча б рос╕янам ╕ захистити не тих, хто волод╕╓ рос╕йською мовою ╕ живе за тридев’ять земель, а власних старик╕в ╕ д╕тей? ╤ чому дол╕ цих людей поза рос╕йськими ╕нтересами – вони ж громадяни Рос╕╖. А щодо запитання, котре мало б сприйматися як риторичне – нав╕що руським дв╕ держави, то, можливо, не таке воно вже й безглузде. Справд╕, давайте об’╓днуватися в одну, але п╕д синьо-жовтими прапорами та при герб╕ тризуб╕, як╕ д╕йсно мають стосунок до давньо╖ русько╖ ╕стор╕╖…
Тамара ФЕДОРЕНКО м. С╕мферополь
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 15.04.2016 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16982
|