Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 15.04.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#16 за 15.04.2016
ОЖИЛИ Б╤ЛЬШЕ ТИСЯЧ╤ МАЛОВ╤ДОМИХ НАРОДНИХ П╤СЕНЬ

П╕сенна св╕тлиця

Телепрограма «Першого: UA» «Фольк-music» творить дива — поверта╓ до життя укра╖нську народну п╕сню. Уже в╕с╕м рок╕в — ст╕льки ╕сну╓ цей проект. Головним творцям проекту — сп╕вачц╕ Оксан╕ Пекун з групою однодумц╕в, насамперед ╕з продюсером ╕ чолов╕ком Володимиром Коваленком, — вдалося повернути життя майже тисяч╕ малов╕домих укра╖нських п╕сень. «Надзвичайно високо оц╕нили наш телепроект творц╕ ╢вробачення, вв╕вши його в десятку кращих телепроект╕в ╢вропи ╕ св╕ту, — каже Оксана Пекун. — Для отримання в╕дзнаки ми ╖здили на форум у Берл╕н».
Розмова з телеведучою, яка з юних л╕т сама сп╕ва╓ на сцен╕, — про «Фольк-music», можливост╕ укра╖нсько╖ музики ╕ «зауваження» Василя З╕нкевича.

╢ВРОПА ШАНУ╢ НАРОДНУ КУЛЬТУРУ

— Оксано, як усе починалося з «Фольк-music»? Як, скаж╕мо, в╕дбирали адреси для сво╖х перших розв╕док?
— Телефонували до в╕дд╕л╕в культури м╕сцевих адм╕н╕страц╕й. Нам пропонували фольклорн╕ колективи, як╕ виступають ╕з концертами у себе в сел╕, в район╕. Ц╕ люди зазвичай мають непоган╕ костюми, в них ╓ прим╕щення для репетиц╕й, але так часом склада╓ться, що в них нема╓ п╕сень, як╕ ми шука╓мо...
Якось в ╤нтернет╕ ми прочитали, що в Укра╖н╕, за даними ЮНЕСКО, нарахову╓ться понад 20 тисяч народних п╕сень. На Заход╕ дуже дорожать народною культурою. Це треба бачити: у вих╕дн╕ вся ╢вропа сп╕ва╓ народних п╕сень: н╕мц╕, болгари, англ╕йц╕... ╢вропейц╕ орган╕зовують фестивал╕, прям╕ еф╕ри, в яких звучить народна музика. (Дуже дивним, на м╕й погляд, ╓ бажання сучасних укра╖нц╕в сп╕вати англ╕йською). Схоже, нам належить зараз зрозум╕ти, що в нас ╓ сво╓, краще!
— Яку саме нагороду ви отримали в╕д творц╕в ╢вробачення?
— «Фольк-music» був ╓диною програмою в╕д ус╕х укра╖нських телеканал╕в, як╕ Укра╖на представляла у 2014 роц╕ на креативному форум╕ ╢вробачення. У тому змаганн╕ брали участь сотн╕ проект╕в р╕зноман╕тного спрямування: пол╕тичн╕, гумористичн╕, р╕зноман╕тн╕ ток-шоу, ╕ саме наш ув╕йшов у десятку кращих серед усього розма╖ття телепродукц╕╖. При╓мно, що Укра╖ну в╕дзначили поряд ╕з кра╖нами, як╕ дуже ц╕нують свою народну культуру: Англ╕╓ю, ╤спан╕╓ю, ╤тал╕╓ю. ╤ це при тому, що в цих кра╖нах ╓ ц╕кав╕ програми фолькового спрямування, але схожого на наш проект год╕ було шукати. Ми були так вражен╕, не в╕рили очам сво╖м! Це так при╓мно знати, що нашу культуру розум╕ють ╕ п╕дтримують у ╢вроп╕.

ПРОГРАМА, ЩО... РЕМОНТУ╢ КЛУБИ

— Якими критер╕ями користу╓теся, в╕дбираючи п╕сн╕ для сво╓╖ програми?
— Критер╕й один: як на п╕сню реагу╓ душа... По мелодиц╕ одразу можна визначити: народна п╕сня чи н╕. Часом слухаю п╕сню, а в мене — «мурашки» по т╕лу. Те, що робить народ, ╓ ун╕кальним. ╤дея нашо╖ програми поляга╓ в тому, щоб в╕днайти малов╕дом╕ п╕сн╕. В наш╕й програм╕ вже прозвучало близько тисяч╕ прем’╓р таких п╕сень, ст╕льки ж сучасних верс╕й цих п╕сень. Ми рад╕╓мо тому, що зупиня╓мо, як можемо, вимирання укра╖нсько╖ народно╖ п╕сн╕.
— Можна уявити соб╕, яке хвилювання переживають люди в т╕й глибинц╕, коли ╖х запрошують виступити в еф╕р╕ загальнонац╕онального телебачення.
— О, люди дуже хвилюються! А ми рад╕╓мо, що наша програма сприя╓ таким хорошим справам, як, наприклад, пошиттю нових костюм╕в. Для с╕льських артист╕в м╕сцева влада почина╓ шукати меценат╕в, як╕ допомагають орган╕зувати ╖хн╕й при╖зд до столиц╕. ╤ м╕сцев╕ в╕дд╕ли культури знаходять резерви. Наприклад, давно не було ставки для акомпан╕атора в м╕сцевому клуб╕, а у зв’язку з нашим при╖здом знаходять. Не було баяна — купують! ╤ нав╕ть в╕кна та двер╕ прагнуть зам╕нити, бо в гост╕ ╖де «Фольк-music»!
— Гоголь свого часу зауважив: «Хто не проник у глибини народно╖ п╕сн╕, той н╕чого не взна╓ про Укра╖ну»... Схоже, зна╓те про Укра╖ну б╕льше за ╕нших?
— Я завжди казала, подорожуючи Укра╖ною: «Нав╕що ╖хати за кордон, коли у нас ╓ все: ╕ р╕ки, ╕ степи, ╕ нав╕ть моря». Та найб╕льше багатство нашо╖ кра╖ни — це люди. Коли я, м╕ська жителька, почала ╖здити по селах, то побачила таке розма╖ття людських характер╕в, таку неповторн╕сть душ! Я побачила, як багато ц╕ люди працюють (у багатьох на стар╕сть покручен╕ пальц╕, «зламан╕» спини», ноги ледве ходять). Ц╕ люди все сво╓ життя присвятили земл╕, прагнучи нагодувати не лише себе. Сп╕лкуючись ╕з ними, я щоразу дуже розчулююсь, мене вража╓ ╖хня самов╕ддан╕сть: часом вони не мають достатньо ╖ж╕, у них тяжко з╕ здоров’ям, але на репетиц╕╖ приходять. ╤ тод╕ ста╓ зрозум╕лим, що саме народна п╕сня ╕ ╓ тим скарбом, який трима╓ людей на св╕т╕.
— В нашому народ╕ люблять перепов╕дати притчу про б╕дну с╕м’ю, яка в╕дмовилась в╕д великих розкош╕в, як╕ ╖м давали, аби не лишитись без сво╓╖ любо╖ п╕сн╕.
— Я так само не можу жити без п╕сн╕. Якщо якийсь час не сп╕ваю, то в╕дчуваю дискомфорт. Так що п╕сня ╕ мене трима╓ на св╕т╕.
— Ви, як ус╕ д╕вчатка «з голосом», напевно, з дитинства мр╕яли стати сп╕вачкою?
— Так, я сп╕ваю з дитинства. На кожному концерт╕ виступала з хором або як сол╕стка. Щоправда, мама, коли я зак╕нчувала школу, казала мен╕: «Сп╕вати — це одне. Треба ще й спец╕альн╕сть отримати». Так само ╕ тато реагував, в╕н хот╕в, щоб я стала ф╕нансистом. Середню школу зак╕нчила, коли мен╕ минуло 16 рок╕в, у консерватор╕ю мене не могли взяти, бо саме голос ламався... Десь потр╕бно було пробути два роки, тому я й вступила до Терноп╕льського музично-педагог╕чного ╕нституту. За дипломом я — вчитель початкових клас╕в та музики.

«П╤ДУ В АПТЕКУ, ПОПРОШУ ЯДУ...»

— Очевидно, в╕дколи зайшли в цю глибинну р╕ку народних п╕сень, до п╕дбору п╕сень для власного репертуару ставитеся ╕накше, н╕ж ран╕ше?
— Так, на початку сво╓╖ творчост╕ я брала все, що мен╕ дарували. Тепер усе зовс╕м по-╕ншому. При╓мно, що не лише я, а й колеги прагнуть сп╕вати народну музику. Часом телефонують ╕ просять п╕дшукати народну п╕сню. Так, вона сьогодн╕ модна ╕ престижна. ╤ я так само дуже люблю сп╕вати народних п╕сень з╕ сцени.
Пригадую, як ми при╖хали з╕ сво╓ю зн╕мальною групою в село Велика Л╕нина Старосамб╕рського району Льв╕всько╖ област╕. Краса незвичайна: г╕рський пейзаж, полонина. Розпов╕дали, що свого часу ╤ван Франко ходив там. А м╕сцев╕ ж╕нки вийшли на полонину та й сп╕вають: «П╕ду в аптеку, попрошу яду, //Аптекар яду не да╓. //Але спита╓ серце д╕вчини: «Яка досада в тебе ╓?». Я почула ц╕ слова — вони неначе за серце мене схопили. Красива така мелод╕я... Ми пот╕м зрозум╕ли, що ц╕й п╕сн╕ 200-300 рок╕в! Щоправда, Василь З╕нкевич зробив мен╕ «зауваження»: «Оксано, що це ти про яд засп╕вала?». А я йому в╕дпов╕ла: «То це ж народ так просп╕вав! Народ!».
— Вам в╕домий стан, коли п╕сня буквально «пересл╕ду╓»?
— Зв╕сно. Якщо таке трапля╓ться, то я з певн╕стю можу сказати, що це — «правильна» п╕сня. Коли мелод╕я зазвучала в душ╕ — це потенц╕йний шлягер! Вона обов’язково сподоба╓ться людям. Щось схоже трапилося в мене одного разу, коли була в гостях у в╕домо╖ ц╕лительки Мар╕╖-Стефан╕╖. Вона тод╕ доглядала стареньку мат╕р. От ╖╖ мама й каже: «Хочу познайомитись з Оксанкою». П╕д╕йшла я до ц╕╓╖ ж╕ночки, а вона вже старенька, можливо, вже за дев’яносто рок╕в... «Дитинко, — каже вона, — хочеш я тоб╕ п╕сню засп╕ваю?». ╤ почина╓ тихенько: «Ой вишенько, черешенько, коли ж ти з╕йшла, коли виросла...». Сп╕ва╓ в╕д початку до к╕нця. Я лише один раз почула цю п╕сню, а згодом повн╕стю ╖╖ згадала — ╕ слова, ╕ мелод╕ю. Коли мене запитують, чи маю в репертуар╕ п╕сню, яку н╕хто не зна╓, то завжди згадую «Вишеньку» ╕ розпов╕даю цю ╕стор╕ю...
— Чи не найб╕льше наш народ сп╕ва╓ про кохання. Що в ц╕й тем╕ людсько╖ душ╕ допомогла вам зрозум╕ти народна п╕сня?
— Для мене любов — це, найперше, вза╓морозум╕ння. Це — коли людина, яку ти любиш, розум╕╓ тебе в╕д «а» до «я». У нас з Володею так ╓: якщо я говорю слово, то в╕н продовжу╓ наступне. Проживши в пар╕ з ним 20 рок╕в, ми вже наст╕льки в╕дчува╓мо одне одного, що можемо сказати, про що в певн╕ моменти кожен ╕з нас дума╓.
— Колись в укра╖нськ╕й родин╕ обов’язком батьк╕в вважалося навчити дитину сп╕вати. Бо розум╕ли: не навчиш сп╕вати — дитина не зможе бути по-справжньому щасливою.
— Тато вчив мене сп╕вати. Пригадую, коли ми при╖здили в гост╕ до бабус╕, то ходили по гриби, ╕ тато, йдучи л╕сом, насп╕вував то про Галю молодую, то «Цв╕те терен»... ╤ мене, п’ятир╕чну, просив: «Давай, Оксаночко, будемо сп╕вати».
— А ваша донька сп╕ва╓?
— Якийсь час у не╖ утримувався живий ╕нтерес до сп╕ву. А пот╕м, схоже, вона побачила, яка тяжка ця робота... Та, головне, вона, як ус╕ д╕ти, хот╕ла, щоб мама була вдома. Л╕да вже виросла, здобула профес╕ю ф╕лолога.
Багато чим доводилось жертвувати, зн╕маючи телепроект на державному телебаченн╕. Комерц╕йними концертами, власними ф╕нансами. По╖здка в села, за п╕снями, де чекають люди, завжди була для нас найпершою справою, а все решта — пот╕м. Ми зд╕йсню╓мо, без сумн╕ву, державницький проект. Ут╕м, ф╕нансування завжди отримували м╕н╕мальне.
Цей наш проект — часточка мо╓╖ душ╕. Я уявити себе не можу без нашо╖ програми. Коли при╖жджаю у нову м╕сцев╕сть, люди п╕дходять до мене, дивляться такими незвичайними поглядами... А дехто наважу╓ться запитати: «А можна до вас доторкнутися?». Зрозум╕ло, що таку вдячн╕сть вони висловлюють за народну п╕сню, яку нам вда╓ться повертати до життя.
http://www.umoloda.kiev.ua/number/2787/164/97239/

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 15.04.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17000

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков