Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 22.04.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 22.04.2016
Володимир ПРИТУЛА: ЖОДЕН КРИМСЬКИЙ ЖУРНАЛ╤СТ НЕ ПИШЕ ДЛЯ «КРИМ.РЕАЛ╤╥» П╤Д ВЛАСНИМ ╤МЕНЕМ

Кримський Майдан

«Детектор мед╕а» побував у гостях у редакц╕╖ «Крим.Реал╕╖» – проекту Рад╕о «Свобода», який уже два роки працю╓ для мешканц╕в анексованого п╕вострова. Його кер╕вник Володимир Притула розпов╕в про ╖хн╕х ╕нформатор╕в та журнал╕ст╕в у Криму, дзв╕нки в еф╕р рад╕опрограми, рейтинги телепроекту та висв╕тлення кримсько╖ тематики укра╖нськими ЗМ╤.
Проект укра╖нсько╖ служби Рад╕о «Свобода» (╕нформац╕йно╖ служби Radio Free Europe/Radio Liberty) «Крим.Реал╕╖» стартував наприк╕нц╕ березня 2014 року – одразу п╕сля референдуму й окупац╕╖ п╕вострова Рос╕йською Федерац╕╓ю. Кримський журнал╕ст Володимир Притула спершу працював один – як спецкор Рад╕о «Свобода» в рег╕он╕. За якийсь час команда «Крим.Реал╕╖» вже нал╕чувала 20 ос╕б, однак у середин╕ л╕та 2014 року через небезпеку й тиск рос╕йських спецслужб змушена була пере╖хати до Ки╓ва.
В╕д початку «Крим.Реал╕╖» готу╓ для свого сайту контент трьома мовами: рос╕йською, укра╖нською та кримськотатарською. Конвергентна редакц╕я також створю╓ дв╕ програми в рамках «Рад╕о Крим.Реал╕╖», як╕ транслю╓ Перший канал Нац╕онального рад╕о, телепередачу «Крим.Реал╕╖», яку показу╓ канал «24», ╕ готу╓ чимало окремих в╕деосюжет╕в.
Ми прийшли до оф╕су проекту «Крим.Реал╕╖» по об╕д╕ – тод╕ там кип╕ла робота над новинами та монтажем в╕део- й ауд╕оматер╕ал╕в. Володимир Притула представив команду, б╕льш╕сть яко╖ – кримчани, яких нас попросили не фотографувати, адже на п╕востров╕ лишилися ╖хн╕ р╕дн╕, а це може становити для них загрозу. В редакц╕╖ проекту «Крим.Реал╕╖» працюють ╕ люди з окупованих територ╕й Донбасу та ╕нших рег╕он╕в.
«Перший р╕к ми працювали в пост╕йному стрес╕. Адже в кожного ╓ й сво╖ особист╕ ╕стор╕╖ – чи с╕м’я лишилася там, чи тут не було житла. Важко було. Зараз уже трошки ув╕йшли в кол╕ю, в людей нав╕ть з’явилися в╕дпустки!» – розпов╕да╓ Володимир.
Нещодавн╕й конфл╕кт рад╕оведучого Османа Паша╓ва з проектом «Крим.Реал╕╖» вже вир╕шено: редакц╕я Рад╕о «Свобода» в оф╕ц╕йному коментар╕ зазначила, що тему про кримськотатарську автоном╕ю не зн╕мали з еф╕ру, а лише перенесли через незавершен╕сть. Володимир Притула пов╕домив «Детектору мед╕а», що контракт Рад╕о «Свобода» з Османом Паша╓вим чинний ╕ в них багато ╕дей щодо сп╕впрац╕. А пан Паша╓в у Фейсбуку забрав назад сво╖ звинувачення щодо редакц╕йно╖ пол╕тики проекту «Крим.Реал╕╖».
Детальн╕ше про контент ╕ ц╕л╕ проекту «Крим.Реал╕╖», перспективу рад╕омовлення в FM на Крим, пересл╕дування рос╕йсько╖ влади та як╕сть висв╕тлення кримсько╖ тематики укра╖нськими ЗМ╤ – в ╕нтерв’ю В. Притули.

ПРО РОЗВИТОК ПРОЕКТУ Й РОБОТУ ЖУРНАЛ╤СТ╤В У КРИМУ

– Володимире, ск╕льки людей починали проект «Крим.Реал╕╖» ще на п╕востров╕ та ск╕льки працю╓ над ним тепер – у Ки╓в╕ та в Криму?
– Починав я сам, бо був ╓диним кореспондентом Рад╕о «Свобода» в Криму. Створення проекту «Крим.Реал╕╖» стало в╕дпов╕ддю корпорац╕╖ на анекс╕ю та окупац╕ю Криму Рос╕╓ю. Адже м╕с╕╓ю Рад╕о «Свобода» ╓ донесення ╕нформац╕╖ на т╕ територ╕╖ й тим людям, де ╓ обмеження в свобод╕ слова. Тож щойно ми побачили, що в Криму журнал╕стам важко працювати, взялися за цей проект. Вже тод╕, в березн╕ 2014-го, в╕дчувався тиск ╕з боку «самооборони Криму», пророс╕йських сил, були погрози, затримання, побиття мед╕йник╕в. Ми з кер╕вництвом вир╕шили створювати спец╕альний ресурс ╕ одразу ж домовилися, що в╕н буде тримовним – рос╕йською, укра╖нською та кримськотатарською мовами.
До мене при╓дналися журнал╕сти з м╕сцевих ЗМ╤ й нов╕ люди, як╕ тод╕ т╕льки прийшли в профес╕ю – студенти, актив╕сти. З самого початку роботи ми в╕дчули пильну увагу до себе пророс╕йських актив╕ст╕в, п╕зн╕ше – рос╕йських спецслужб. Для нас тод╕ це становило серйозну проблему. Та й тепер, наск╕льки я знаю, «Крим.Реал╕╖» – в пр╕оритет╕ рос╕йських спецслужб у Криму.
П╕д тиском рос╕йських силовик╕в частина наших журнал╕ст╕в, як╕ лишилися жити в Криму, припинила сп╕впрацю з нами – хтось узагал╕ п╕шов ╕з профес╕╖, частина ви╖хала на материк або в ╕нш╕ кра╖ни. Зда╓ться, т╕льки дв╕ людини з т╕╓╖ нашо╖ команди п╕шли в ╕нш╕ кримськ╕ мас-мед╕а.
Згодом наша редакц╕я вже складалася з близько 20 ос╕б, як╕ мешкали в р╕зних рег╕онах Криму. В середин╕ л╕та ми змушен╕ були перебратися на материк. Я – спершу в Херсонську область – поближче до Криму, частина редакц╕╖ – в Ки╖в. Зрештою зрозум╕ли, що ма╓мо бути десь в одному м╕сц╕. Тепер наш штат теж нал╕чу╓ близько 20 ос╕б. Не вс╕ працюють в оф╕с╕ й не вс╕ в Ки╓в╕ – в нас ╓ кореспонденти в Херсон╕, у Львов╕.
У Криму – в ус╕х його рег╕онах – лишилися наш╕ колеги, як╕ працюють фактично в п╕дп╕лл╕. Адже ми принципово не зверталися по акредитац╕ю до м╕сцево╖ влади, бо не визна╓мо окупац╕╖ та анекс╕╖ п╕вострова Рос╕╓ю. Але центральна служба Рад╕о «Свобода» намагалася акредитувати нас для роботи на територ╕╖ Рос╕╖ – й нам в╕дмовили в акредитац╕╖.
– Тож як ╖м вда╓ться там працювати? Це — журнал╕сти чи просто ╕нформатори?
– Наш╕ журнал╕сти там працюють п╕д значним тиском ╕ завжди п╕д псевдон╕мами. В нас жоден кримський журнал╕ст не пише п╕д власним ╕менем, бо це небезпечно. ╤ нав╕ть т╕, хто пере╖хав до Ки╓ва. Адже там у них лишилися родич╕, й для них це також становить загрозу. Наш╕ автори ╓ в р╕зних рег╕онах.
Частину людей, як╕ з нами сп╕впрацюють, ФСБ-шникам вдалося ╕дентиф╕кувати, адже вони працювали за стандартами. Зокрема, брали ╕нтерв’ю в р╕зних стор╕н: ╖х залякували, погрожували зв╕льнити р╕дних, закрити б╕знес, кинути в п╕двал. Дехто вже тепер припиня╓ сп╕впрацю з нами через це (нав╕ть п╕д час ╕нтерв’ю «Детектору мед╕а» пан Притула обговорював одного з автор╕в у розмов╕ з директором укра╖нсько╖ служби Рад╕о «Свобода» Мар’яною Драч – ДМ).
Автори з п╕вострова пов╕домляють нам новини, пишуть матер╕али. В рубриц╕ «Точка зору» п╕д псевдон╕мами друкуються кримськ╕ пол╕тологи та ╕нш╕ експерти. До нас долучаються й багато актив╕ст╕в, просто небайдужих людей. Вони надсилають фотограф╕╖ та в╕део. А це робити там дуже важко. Нам пишуть спогади про окупац╕ю – ми присвячували цьому спец╕альну рубрику до першо╖ та друго╖ р╕чниць. В╕дгук на цю ╕н╕ц╕ативу був дуже великий, не все змогли надрукувати. Люди надсилають сво╖ м╕ркування про те, що в╕дбува╓ться, – це публ╕ку╓мо в «Блогах».
К╕лькох наших колег ╕з Криму затримувала пол╕ц╕я, в╕дправляла у в╕дд╕лок, а пот╕м викликала ФСБ, яка допитувала, для кого вони зн╕мають. ╤сну╓ перлюстрац╕я листування, прослуховування. Коли до Ки╓ва при╖жджають актив╕сти з Криму, вони завжди кажуть, що ми тут нав╕ть не можемо уявити цього в╕дчуття тотального контролю, яке пану╓ там. Бува╓, наш журнал╕ст домовиться про зустр╕ч, а пот╕м експерт в╕дмовля╓ться говорити.
На п╕востров╕ тепер страшенна цензура та обмеження на отримання ╕нформац╕╖ як у традиц╕йних мед╕а – на телебаченн╕, рад╕о, в газетах, так ╕ в ╤нтернет╕. Все це п╕д контролем рос╕йсько╖ влади й спецслужб.
Руки в ФСБ довг╕. А ми мусимо забезпечити безпеку наших журнал╕ст╕в як у Криму, так ╕ в Ки╓в╕.
– Наск╕льки строго ╕ як саме ви перев╕ря╓те ╕нформац╕ю в╕д актив╕ст╕в, перебуваючи в Ки╓в╕?
– У нас ╓ джерела та колеги, як╕ не можуть з нами працювати, але яким ми можемо дов╕ряти – тож ми просимо ╖х перев╕рити ще раз. Намага╓мося ставитися строго. Але бувають проколи, зв╕сно. Намага╓мося вчити ретельно╖ перев╕рки факт╕в ╕ молодих колег, як╕ прийшли до нас працювати.
– Дек╕лька м╕сяц╕в тому пов╕домлялося, що ваш сайт було заблоковано в Криму. А тепер в╕н доступний кримчанам?
– Так, тепер нас можна в╕льно читати, ми не заблокован╕. К╕лька провайдер╕в нас блокували незаконно нав╕ть за рос╕йськими нормами, але загалом такого оф╕ц╕йного р╕шення щодо нас нема╓. Ми намага╓мося писати таким чином, щоб не провокувати формально законн╕ д╕╖ кримсько╖ влади стосовно нас. Тому з певного часу й вимушен╕ використовувати терм╕нолог╕ю, оф╕ц╕йно поширену на кримському п╕востров╕. Але попереджа╓мо про це читач╕в.
– Чому в╕дбулися так╕ зм╕ни в редакц╕йн╕й пол╕тиц╕?
– Ми в╕дпрацьовували багато речей на практиц╕. Думали, як подавати. В перш╕ м╕сяц╕ роботи в нас було багато емоц╕йно╖ ╕нформац╕╖, яка, в╕дверто кажучи, не дуже в╕дпов╕дала стандартам Рад╕о «Свобода». Тепер ми ч╕тко розд╕ля╓мо новини й журнал╕стськ╕ матер╕али, що базуються на фактах, в╕д публ╕кац╕й з авторською думкою.
Щодо терм╕нолог╕╖ – це редакц╕йне р╕шення, ухвалене в Праз╕. Воно ╜рунту╓ться на досв╕д╕ ╕нших редакц╕й Рад╕о «Свобода», як╕ також працюють на окупованих територ╕ях. Зокрема, грузинсько╖ – ╖хнього рос╕йськомовного сайту «Эхо Кавказа», де ╓ ╕нформац╕я з П╕вденно╖ Осет╕╖ – так званого Цх╕нвальського рег╕ону – та Абхаз╕╖. Вони змушен╕ використовувати терм╕ни, як╕ не визнаються в сам╕й Груз╕╖, й попереджають про це. Насамперед, це робиться з метою убезпечити сво╖х журнал╕ст╕в ╕ не дати прив╕д заблокувати ресурс.
Ми намага╓мося не вживати словосполучення «окупац╕йна влада», наприклад. Не тому, що ╖╖ такою не вважа╓мо – я так про не╖ й думаю. Але це, по-перше, асоц╕ю╓ться з во╓нними д╕ями, а по-друге, частину аудитор╕╖ в╕дштовху╓. Деяк╕ люди, побачивши таке словосполучення, просто закривають сайт. Тож ми використову╓мо терм╕ни «рос╕йська влада Криму», «рос╕йська прокуратура».
Ми залишилися чи не ╓диним ресурсом, який да╓ широкий спектр ╕нформац╕╖ по п╕вострову й який можна читати в Криму. Важливо, що ми пишемо не про Крим, а для мешканц╕в Криму – щоб у нас вони могли отримувати ╕нформац╕ю, яко╖ нема╓ в державних та приватних мед╕а в Криму. ╤ не т╕льки про под╕╖ на п╕востров╕, а й у материков╕й Укра╖н╕, в Рос╕╖ та св╕т╕. Адже вони багато до яко╖ ╕нформац╕╖ не мають доступу.
– А чи лишилися на п╕востров╕ справд╕ незалежн╕ журнал╕сти?
– Так, вони там ╓, але ╖хня робота значно ускладнена, адже нема╓ незалежних мас-мед╕а. Однак ц╕ люди знаходять шляхи писати – в Фейсбуку, в ЖЖ чи п╕д псевдон╕мами. Або ж просто д╕ляться ╕нформац╕╓ю з правозахисними орган╕зац╕ями, а ми ╖╖ отриму╓мо в╕д них.
– Чи ╓ в Криму невелик╕ ╤нтернет-видання, м╕сцев╕ сайти, про як╕ ми тут, в Ки╓в╕, не зна╓мо, але чи╖й ╕нформац╕╖ можна дов╕ряти?
– Мен╕ зда╓ться, таких нема╓. Але ╓ сайти, як╕ можуть соб╕ дозволити трошки б╕льше – в Севастопол╕ та С╕мферопол╕, але я не буду ╖х називати. Все одно вони змушен╕ д╕яти за правилами й жорстко контролюються. Й ╕нформац╕ю з них потр╕бно ретельно перев╕ряти.

ПРО АУДИТОР╤Ю Й Д╤АЛОГ ╤З НЕЮ

– Яка – к╕льк╕сно й територ╕ально – аудитор╕я в проекту «Крим.Реал╕╖»?
– В нас непоган╕ показники читання – близько 2 млн. в╕дв╕дувач╕в на м╕сяць, в╕д 4 до 5 млн. перегляд╕в стор╕нок. Рос╕йську верс╕ю щодня читають 100-150 тисяч, укра╖нську – близько 5 тисяч, кримськотатарську – к╕лька сотень.
На першому м╕сц╕ – Укра╖на, десь 20% читач╕в ч╕тко визначаються, що з Криму. Щодо ╕нших рег╕он╕в – то це переважно п╕вдень та сх╕д, зокрема окупован╕ територ╕╖ Донбасу. 15% ╕з Рос╕╖ – ця кра╖на на другому м╕сц╕. Якщо в╕д початку в нас абсолютна б╕льш╕сть читач╕в була з материково╖ Укра╖ни, то нин╕ частка кримчан ╕ рос╕ян ╕стотно зроста╓. П╕сля Рос╕╖ та Укра╖ни йдуть, зда╓ться, З╕мбабве та Бангладеш – отак╕ екзотичн╕ кра╖ни, зв╕дки до нас н╕бито приходить по 10 тисяч читач╕в на м╕сяць. Насправд╕ очевидно, що це користувач╕ плутають траф╕к, щоб не можна було вирахувати, зв╕дки вони. Ми вважа╓мо, що б╕льша частина з них – кримчани, як╕ через в╕дчуття, що за ними стежать, так убезпечують себе.
– Чи чути ваш╕ рад╕оеф╕ри в Криму?
– Програма «Крим.Реал╕╖» – це наш сп╕льний проект ╕з Нац╕ональним рад╕о, за форматом – випуск новин та сп╕лкування з гостями в студ╕╖. З вересня ми щодня вранц╕ та ввечер╕ виходимо в еф╕р – по п╕вгодини. Поки що – на середн╕х хвилях. Спод╕ва╓мося, що наш╕ партнери з НРКУ сп╕льно з Нац╕ональною радою зможуть орган╕зувати FM-мовлення з Херсонсько╖ област╕ на Крим. Це розширить нашу аудитор╕ю.
На середн╕х хвилях нас чути на вс╕й територ╕╖ Криму за винятком г╕р ╕ п╕вденного узбережжя. Нав╕ть у Севастопол╕ – хоч ми зна╓мо, що там рос╕йська влада змушена нас глушити. Чути в усьому степовому Криму до Керч╕ й П╕вн╕чного Кавказу, на п╕вдн╕ – аж до Ростовсько╖ област╕.
Кр╕м того, нас активно слухають в ╤нтернет╕. Ми ведемо прям╕ трансляц╕╖ з нашо╖ рад╕остуд╕╖ в YouTube ╕ на сайт╕ – тож ╓ цей ефект п╕дглядування, видно, коли ведуч╕ чухають за вухом (усм╕ха╓ться. – ДМ). Деяк╕ в╕део набирають ╕ по 15 тисяч перегляд╕в – залежно в╕д тем.
Ну й маю сказати, що нашими ведучими ╓ найкращ╕ кримськ╕ журнал╕сти – Олександр Янковський, Серг╕й Мокрушин, Павло Казар╕н, а також ки╖вськ╕ колеги Павло Нов╕ков та В╕тал╕й Портников – ми дуже рад╕, що вс╕ вони з нами сп╕впрацюють.
Кр╕м того, ми нарешт╕ домоглися можливост╕ безкоштовного додзвону в студ╕ю з Криму…
– Багато людей телефонують?
– Так, багато. Розпов╕дають про сво╖ проблеми – складнощ╕ з перетином тимчасового адм╕н╕стративного кордону, правозахист, документи, погану еколог╕чну ситуац╕ю – зокрема, й через буд╕вництво мосту в Керч╕. Також д╕ляться сво╖ми думками щодо ново╖ влади. Вс╕ ц╕ в╕домост╕ ми використову╓мо для р╕зного типу матер╕ал╕в.
Ми переживали, що люди боятимуться телефонувати, б╕льше того – нас про це попереджали на спец╕альн╕й зустр╕ч╕ з представниками кримсько╖ громадськост╕. Кр╕м того, ми думали, що нам телефонуватимуть лише трол╕, а не нормальн╕ люди. Поки що ц╕ побоювання не справджуються.
– Я пом╕тила по коментарях, що трол╕в у вас теж вистача╓…
– Так, ╖х багато. Це при тому, що ми в╕дкрили можлив╕сть коментувати публ╕кац╕╖ т╕льки два м╕сяц╕ тому. До цього не хот╕ли, щоб не провокувати людей на емоц╕йн╕ виступи, й не робили форуму. Однак до нас зверталися з проханням в╕дкрити коментування й ми це зробили – за умови ре╓страц╕╖ через Фейсбук, хоча цей крок не ряту╓ в╕д трол╕в. Коментар╕ ми модеру╓мо, щоб не було матюк╕в ╕ образ, порушень укра╖нського та м╕жнародного законодавства.
– Чи користу╓ться популярн╕стю телепрограма «Крим. Реал╕╖» на телеканал╕ «24»? Чи отримували пропозиц╕╖ в╕д ╕нших канал╕в?
– У програми висок╕ рейтинги. Як пов╕домили партнери, останн╕м часом вони ще й зростають. Ця програма спрямована на глядача з материково╖ Укра╖ни – ми йому розпов╕да╓мо про Крим. Але нас дивляться й на п╕востров╕, надсилають в╕дгуки.
Для ╕нших телеканал╕в сюжет╕в ╕ програм поки не робимо, хоча пропозиц╕╖ про сп╕льн╕ проекти надходили в╕д к╕лькох ╕з них. Ми ╖х розгляда╓мо. Зокрема, в нас ╓ рад╕йна програма «Кримський Пармезан», яка щосуботи виходить в еф╕р╕ Першого каналу Укра╖нського рад╕о й на нашому сайт╕. Вона ма╓ блогерський стиль, ведуч╕ обговорюють под╕╖ в Криму з гумором, ╕рон╕╓ю та сарказмом. Тож один ╕з канал╕в запропонував нам робити телев╕з╕йну верс╕ю – ми розм╕ркову╓мо. Наш╕ партнери з проекту Рад╕о «Свобода» та «Голосу Америки» – телеканалу «Настоящее время» (Current Times) – також хочуть робити програми разом: ╖хн╕й канал минулого м╕сяця вийшов на супутник ╕ мовить для рос╕йськомовно╖ аудитор╕╖ з ус╕х кра╖н св╕ту. Це теж обговорю╓мо.
– На вашу думку й зг╕дно з╕ словами ваших знайомих у Криму, там збер╕га╓ться ╕нтерес до под╕й в решт╕ рег╕он╕в Укра╖ни?
– Так. Значний.

ПРО КАНАЛИ ПОШИРЕННЯ ╤НФОРМАЦ╤╥ НА КРИМ ╤ КЛЮЧ ДО ПОРОЗУМ╤ННЯ

– У лютому Нац╕ональна рада з питань телебачення та рад╕омовлення створила робочу групу з розвитку мовлення на Крим. «Крим.Реал╕╖» зад╕яний у ╖╖ д╕яльност╕?
– Ми не входимо в цю робочу групу, оск╕льки не ╓ укра╖нським ЗМ╤, ми – м╕жнародне ЗМ╤. Однак повн╕стю п╕дтриму╓мо цю ╕н╕ц╕ативу. Я знаю, що нам ╕ ╕ншим кримським колегам вс╕ляко сприя╓ член Нацради Серг╕й Костинський. Наша сп╕впраця з Нац╕ональним рад╕о теж почалася завдяки йому.
Ми розгляда╓мо можлив╕сть розширення мовлення на Крим, але це впира╓ться в те, коли буде можлив╕сть мовити в FM. Я вважаю цю перспективу ц╕лком реал╕стичною. Вона в процес╕ зд╕йснення, наск╕льки мен╕ в╕домо.
– Якими шляхами укра╖нським мед╕йникам варто звертатися до мешканц╕в Криму? Ц╕кава ваша думка як кримчанина ╕ кер╕вника редакц╕╖, що робить ╕ текстовий, ╕ телев╕з╕йний, ╕ рад╕йний контент на баз╕ ╤нтернет-ресурсу.
– Що найперше зробила рос╕йська влада, коли прийшла в Крим? Заборонила укра╖нськ╕ телеканали, викинула альтернативн╕ джерела ╕нформац╕╖ – «ATR», «Чорноморку», вс╕ хорош╕ видання. Тобто ускладнила будь-який доступ людей до альтернативно╖ ╕нформац╕╖. Цю блокаду треба прорвати. Однак я думаю, що важливо не яким каналом, а яким чином.
– Тобто насамперед – поважати думки вс╕х кримчан, не нав’язувати проукра╖нських погляд╕в?
– Так, саме це. З повагою ставитися до людей, як╕ там живуть, незважаючи на ╖хн╕ погляди щодо процес╕в у Криму, на материков╕й Укра╖н╕, в Рос╕╖, в св╕т╕. Важливо пам’ятати, що там живуть наш╕ сп╕вгромадяни, як би вони не ставилися до анекс╕╖. Вони мають право на отримання ╕нформац╕╖, збалансовано╖ р╕зними поглядами, й без нав’язування шаблон╕в. Такий контент ╖х ц╕кавитиме. Також важливо не обманювати – повага це й передбача╓. Ми сам╕ вчимося вести цей д╕алог, часом помиля╓мося й пот╕м виправля╓мося. Радимося з колегами й друзями, як╕ лишилися в окупац╕╖.

ПРО ВИСВ╤ТЛЕННЯ КРИМСЬКО╥ ТЕМИ ЗМ╤ НА МАТЕРИКУ

– Кримськ╕ журнал╕сти й актив╕сти часто наголошують, що укра╖нськ╕ ЗМ╤ мало пишуть про Крим. А ви як вважа╓те?
– Я б не сказав, що мало. Кримська тема все одно лиша╓ться для Укра╖ни актуальною. Зв╕сно, кримчанам хот╕лося б, щоби писали б╕льше та компетентн╕ше. Тут питання не ст╕льки в тому, що не пишуть, як у тому, що влада мало зверта╓ на це увагу. Я ставлюся до цього реал╕стично: в Укра╖н╕ зараз так багато проблем, що кримська серед них, зв╕сно, не перша. Й попри це, укра╖нськ╕ мед╕а намагаються писати про Крим, а влада – нав╕ть якщо не тепер – буде змушена в╕дпов╕дати на кримське питання.
– Також часто звучить думка, що центральн╕ мед╕а розпов╕дають про життя в Криму т╕льки в негативному ключ╕, дають т╕льки поган╕ новини. Я розум╕ю, що там дуже багато проблем ╕, зокрема, порушень прав людей. Однак наск╕льки, на вашу думку, об╜рунтованими ╓ закиди щодо тако╖ одноб╕чност╕ у висв╕тленн╕ теми?
– Я пом╕чав, що ╕нформац╕я переважно негативна. Але не думаю, що це одноб╕чний погляд. Просто реальн╕сть така, що в Криму нин╕ справд╕ погана ситуац╕я. Людям важко жити. Бо окупац╕я – не мед. Раю, об╕цяного Рос╕╓ю, не сталося. Це визнають ╕ пророс╕йськ╕ ЗМ╤ в Криму.
Сво╓ю чергою, ми, «Крим. Реал╕╖», пишемо й про об╕цянки кримсько╖ влади. ╤ пов╕домля╓мо, якщо вона ╖х не викону╓. ╤ про хорош╕ реч╕ теж розпов╕да╓мо, як ╕ про людей. Будемо намагатися робити це й надал╕.
– А загалом наск╕льки об’╓ктивно та як╕сно укра╖нськ╕ ЗМ╤ висв╕тлюють кримську тематику?
– Я б не хот╕в давати оц╕нку. Щось об’╓ктивно, щось н╕. ╤ я можу зрозум╕ти, чому наш╕ журнал╕сти не завжди об’╓ктивн╕. Часто це св╕дчення не так непрофес╕онал╕зму, як того, що вс╕ ми досить емоц╕йно пережива╓мо втрату Криму й це не може не впливати на результат.
Я вважаю, що укра╖нська журнал╕стика непогано впору╓ться з висв╕тленням ситуац╕╖ довкола Криму. Коли ╓ ╕нформац╕йн╕ приводи – вс╕ про це пишуть. Коли нема╓ – ╓ видання, як╕ все одно про п╕востр╕в системно пов╕домляють. ╢ кримськ╕ проекти, як╕ реал╕зують центральн╕ видання. ╥хня як╕сть ╓ р╕зною, але добре, що вони ╓. Хот╕лося б, зв╕сно, щоб державн╕ структури якимось чином сприяли поширенню не лише оф╕ц╕йно╖ ╕нформац╕╖ про Крим, а й ╕з незалежних мас-мед╕й. Я бачу причини, чому це не реал╕зу╓ться, – це економ╕чн╕ проблеми й корупц╕я в держапарат╕. Але й там ╓ багато людей, зокрема й кримчан, як╕ багато чого намагаються робити. Про це теж треба розказувати.
– Чи, на вашу думку, браку╓ живих репортаж╕в ╕з п╕в-острова?
– Зн╕мати там репортаж╕ на камеру нараз╕ фактично неможливо. Якщо не пол╕ц╕я й не ФСБ, то знайдуться ╕нш╕ «доброжелатели» – наприклад, к╕лька бабусь, як╕ питатимуть, чи ви з Москви, чи на хунту працю╓те. За нашими колегами так╕ пан╕ б╕гли два квартали з криками: «Це — хунта, лов╕ть ╖х!». Однак журнал╕сти з центральних укра╖нських видань ╕ рос╕йськ╕ колеги все одно ╖здять.
– Наск╕льки незворотною ви, кримчанин, вважа╓те втрату п╕вострова? Чи в╕рите в його повернення?
– Я переконаний, що Крим повернеться в Укра╖ну. Так само я впевнений, що в╕н повернеться ╕ншим, та й Укра╖на буде ╕ншою. В якому статус╕ повернеться й коли – я не знаю. Але вс╕ ми в це в╕римо. Зна╓те, я нав╕ть у 1991 роц╕ не в╕рив, що Радянський Союз – ця величезна, могутня держава — розвалиться. Але це сталося. Ми не зна╓мо, що буде завтра. Я припускаю, що повернення п╕вострова може бути й дуже швидким процесом. Позитивн╕ сигнали щодо цього ми чу╓мо з Криму пост╕йно.

Катерина ТОЛОКОЛЬН╤КОВА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 22.04.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17015

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков