"Кримська Свiтлиця" > #21 за 20.05.2016 > Тема "З потоку життя"
#21 за 20.05.2016
ПЕРСПЕКТИВИ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ
Точка зору
У день роковин депортац╕╖ кримськотатарського народу сл╕д згадувати не т╕льки траг╕чн╕ под╕╖ 72-р╕чно╖ давнини, але й пам’ятати про важлив╕сть стратег╕╖ повернення окупованого Рос╕╓ю Криму задля того, щоб етногеноцид не було повторено нин╕. Факт того, що Крим ╓ нев╕д’╓мною частиною Укра╖ни, зда╓ться, н╕ в кого, окр╕м Рос╕╖, не виклика╓ сумн╕ву. Але все це лише на словах. Реальн╕сть, на жаль, ╕нша. Ось уже трет╕й р╕к, як п╕востр╕в знаходиться п╕д кер╕вництвом окупац╕йно╖ влади. ╤ його, безперечно, треба повертати. Але одних гасел на кшталт «Крим – це Укра╖на» для цього недостатньо. Високопосадовц╕ час в╕д часу пропонують р╕зн╕ формати переговор╕в про повернення Криму, але чи не ╓ це «замилюванням очей»? Який спос╕б деокупац╕╖ обрати, й чим це обернеться для самого Криму? Нараз╕ ╕сну╓ б╕льше запитань, н╕ж в╕дпов╕дей. Коли на укра╖нськ╕й пол╕тичн╕й арен╕ батал╕╖ в╕дбуваються майже щодня, сусп╕льство жваво обговорю╓ новий склад Кабм╕ну, чи призначення нового Генпрокурора, склада╓ться враження, що кримчани знаходяться поза укра╖нським ╕нформац╕йним полем ╕ лишаються з╕ сво╖ми проблемами наодинц╕. Попри те, що майже щотижня з’являються нов╕ й нов╕ пов╕домлення про обшуки, арешти чи нав╕ть зникнення на анексован╕й територ╕╖ людей (у б╕льшост╕ – кримських татар), зда╓ться, що за сьогоденними проблемами у розв’язанн╕ пол╕тично╖ кризи питання деокупац╕╖ п╕вострова зовс╕м зникло з план╕в укра╖нсько╖ влади. Вт╕м, це не зовс╕м так. Президент Укра╖ни Петро Порошенко к╕лька м╕сяц╕в тому оголосив про можлив╕сть створення нового м╕жнародного формату переговор╕в «Женева плюс» як важливий ╕ необх╕дний крок на шляху до деокупац╕╖ Криму. У резолюц╕╖ ╢вропарламенту про порушення прав людини на п╕востров╕ теж згаду╓ться про можлив╕сть в╕дновлення переговор╕в щодо деокупац╕╖ Криму в «женевському формат╕», тобто ╕з залученням до дискус╕╖ США, ╢С та, можливо, кра╖н-п╕дписант╕в Будапештського меморандуму.
В╕чн╕ переговори: нав╕що потр╕бен окремий формат
Головною метою такого розширеного формату ма╓ стати зосередження уваги виключно на кримському питанн╕ та, що надзвичайно важливо, залучення до переговорного процесу Рос╕╖. Однак, ╓ велик╕ сумн╕ви, що Кремль, який зараз позиц╕ону╓ себе посередником на переговорному майданчику, погодиться виступати в якост╕ сторони-агресора. А без Пут╕на будь-як╕ переговори у тому чи ╕ншому формат╕, очевидно, врешт╕-решт з╕йдуть нан╕вець. ╤ перетворяться на невдал╕ коп╕╖ попередн╕х спроб досягти усп╕ху з цього питання. Тако╖ думки, зокрема, дотриму╓ться дипломат, голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко: «В╕дверто кажучи, я не дуже в╕рю в окремий перегов╕рний формат ╕з кримського питання. Основною проблемою для будь-якого формату, створеного для обговорення деокупац╕╖ Криму, буде залучення до нього Рос╕╖. Вона не ма╓ мотив╕в це робити. А без не╖ таке об’╓днання стане сво╓р╕дним клубом (якщо хочете, гуртком за ╕нтересами) з невеликою практичною ц╕нн╕стю». Дипломат вважа╓, що п╕дн╕мати тему Криму варто в наявних форматах переговор╕в, з одночасними спробами модиф╕кувати ╖х, скоригувати порядок денний. «Починати потр╕бно здалеку, наголошуючи на окремих др╕бн╕ших проблемах, що пов’язан╕ з окупац╕╓ю, як-от захист прав людини або нав╕ть менш╕ складов╕ цього питання», - говорить експерт. Не дуже в╕рить у при╓днання до окремого формату переговор╕в по Криму Рос╕╖ ╕ виконавчий директор Центру близькосх╕дних досл╕джень ╤гор Семиволос. «У мене поки що не дуже оптим╕стичн╕ м╕ркування щодо при╓днання до тако╖ дискус╕╖ Рос╕╖. Я думаю, що Рос╕я буде робити все, щоб тема Криму не була актуал╕зована. Або, принаймн╕, вони вважають, що вони н╕коли не вступлять у переговори щодо майбутнього Криму», - говорить в╕н. Проте п╕дкреслю╓, що «будь-яка формула, в як╕й Рос╕я буде змушена говорити про майбутн╓ Криму, ╓ усп╕шною для Укра╖ни».
Юридичн╕ нюанси
У свою чергу директор Кримського Експертного Центру Олекс╕й Стародубов вважа╓, що формат «Женева плюс» може бути одним ╕з ╕нструмент╕в укра╖нсько╖ стратег╕╖ з повернення Криму». Однозначно, це не повноц╕нна стратег╕я, але точно один ╕з ╖╖ елемент╕в, який дозволя╓ говорити про те, що його можна буде використовувати надал╕ для дипломатичного шляху повернення п╕вострова назад до Укра╖ни», - зауважу╓ експерт. На його думку, дипломатичний шлях повернення територ╕╖ ╕сну╓. Цей шлях - подача позову до М╕жнародного суду ООН. «Рос╕я повноц╕нно не визна╓ юрисдикц╕ю М╕жнародного суду ООН. Це тягнеться ще з радянських час╕в. Вона визна╓ ╖╖ т╕льки в частин╕ розгляду спор╕в, пов’язаних з м╕жнародно-правовими актами по боротьб╕ з тероризмом. Якщо ми будемо використовувати можлив╕сть подання позову до М╕жнародного суду ООН в контекст╕ порушення Рос╕╓ю норм М╕жнародно╖ конвенц╕╖ по боротьб╕ з ф╕нансуванням тероризму, то в нас ╓ необх╕дн╕сть вступати з РФ у переговорний процес. Зокрема, ми ма╓мо ╖м пред’явити порушення норм М╕жнародно╖ конвенц╕╖ по боротьб╕ з ф╕нансуванням тероризму в Криму протягом лютого-березня 2014 року. Вони можуть в╕дмовити в прийнятт╕ нашо╖ претенз╕╖ або про╕гнорувати ╖╖. ╤гнорування нашо╖ претенз╕╖ Рос╕╓ю може загальмувати процес переходу до наступного процедурного етапу щодо подач╕ позову до суду ООН. Запрошення ж ╖х до формату «Женева плюс» з метою розгляду порушень М╕жнародно╖ конвенц╕╖ по боротьб╕ з ф╕нансуванням тероризму та ╖х в╕дмова в╕д участ╕ в такому формат╕ дозволить нам отримати ту саму необх╕дну формальну в╕дмову. Таким чином, це ╓диний шлях. Адже п╕сля того, як вони в╕дмовляться в╕д нашо╖ претенз╕╖ щодо порушень Конвенц╕╖, ця в╕дмова фактично приводить до М╕жнародного суду ООН ╕ нас, ╕ Рос╕ю. А це дуже важливо» - вважа╓ експерт.
╤нш╕ вар╕анти
Стосовно ╕нших формат╕в переговор╕в задля подальшого повернення Криму, найб╕льш обговорюваною ╓ ╕дея скоригувати сумнозв╕сн╕ М╕нськ╕ угоди, як╕ вже ст╕льки часу усп╕шно саботу╓ Москва. «Ми не задоволен╕ тим, що в М╕нських домовленостях вказан╕ лише заходи з вир╕шення ситуац╕╖ на Сход╕, ╕ н╕ слова нема╓ про те, що ма╓ бути зв╕льнено Крим. Позиц╕я Президента, вочевидь, така, що спочатку треба зв╕льнити Донбас, а пот╕м – Крим. З нашо╖ точки зору це неправильно», - зазнача╓ один з л╕дер╕в кримськотатарського народу Мустафа Джем╕л╓в. Однак поста╓ ╕нше питання: чи варто вносити до тексту М╕нських угод пункт щодо деокупац╕╖ Криму, якщо Рос╕я не викону╓ зобов’язання ╕ по Донбасу? На думку Богдана Яременка – варто спробувати. Бо п╕дняття кримського питання в рамках М╕нського процесу не призведе до виходу Рос╕╖ з формату М╕нських домовленостей, тод╕ як до «Женевського формату» Москва взагал╕ може не вв╕йти. «Наск╕льки б складним не було под╕бне завдання, його реал╕зац╕я все одно реал╕стичн╕ша, н╕ж змусити Рос╕ю при╓днатися до нового м╕жнародного формату щодо деокупац╕╖ Криму», - зауважив в╕н. ╤ншо╖ думки дотриму╓ться директор Кримського Експертного Центру Олекс╕й Стародубов: «Я вважаю, що включення Криму до порядку денного М╕нських домовленостей може призвести до зриву переговорного процесу в ц╕лому. Я не бачу сенсу об’╓днувати питання кризи на Донбас╕ та Криму. Таке об'╓днання, з урахуванням в╕дмови Рос╕╖ взагал╕ обговорювати Крим, може просто взагал╕ «заморозити» переговорний процес. Тому я б Крим вид╕лив окремо. ╤ якраз формат «Женева плюс» ╓ б╕льш ефективним у цьому план╕. Ми хоча б зможемо використовувати його в подальших суперечках, а саме - в судов╕й стратег╕╖ по деокупац╕╖ Криму», - зазнача╓ в╕н.
Важлив╕ маленьк╕ кроки
А поки позиц╕я Рос╕╖ однозначна. Як одразу п╕сля пропозиц╕╖ створити формат «Женева плюс» заявив прес-секретар Пут╕на Дмитро П╓сков, для Рос╕╖ тема Криму – закрита. Однак у будь-якому випадку переговорний процес стосовно Криму дасть позитивн╕ зрушення, говорять експерти. «Доки Укра╖на не спроможна ще в╕йськово-пол╕тичними методами повернути Крим, будь-як╕ формати, до яких залучен╕ наш╕ союзники, ╕ як╕ змушують Рос╕ю нервуватися, будуть нас влаштовувати. Як т╕льки Укра╖на буде готова, а Рос╕я ослабне наст╕льки, що буде перейматися сво╖ми внутр╕шн╕ми проблемами, ми це питання вир╕шимо», - стверджу╓ ╤гор Семиволос. Той факт, що питання Криму ╓ болючим ╕ дуже драт╕вливим для Кремля, ╓ реакц╕я Рос╕╖ на перемогу представниц╕ Укра╖ни сп╕вачки Джамали у п╕сенному конкурс╕ «╢вробачення-2016» ╕з п╕снею «1944», в як╕й йдеться про депортац╕ю кримськотатарського народу. Бо ж, ця перемога призвела до того, що в н╕ч на 15 травня пров╕дн╕ засоби ╕нформац╕╖ св╕ту розпов╕ли ╕ про сп╕вачку, ╕ про зм╕ст ╖╖ п╕сн╕. А завдяки цьому про депортац╕ю д╕зналися т╕, хто ран╕ше н╕чого не чув про цю трагед╕ю. Попри те, що вир╕шення проблеми повернення Криму – це питання як м╕н╕мум к╕лькох рок╕в, маленьк╕ кроки потр╕бно робити вже зараз. Необх╕дно якомога част╕ше п╕дн╕мати кримське питання на м╕жнародних переговорах, висв╕тлювати проблеми Криму в ЗМ╤. Укра╖на поступово робить так╕ кроки. Так, Верховна Рада визнала депортац╕ю кримськотатарського народу геноцидом 12 листопада 2015 року. А 18 травня – початок депортац╕╖ у 1944 роц╕ – ╓ Днем пам’ят╕ жертв геноциду кримськотатарського народу. Кр╕м того, п╕сля незаконно╖ окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю навесн╕ 2014 року, 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу. Сьогодн╕ Укра╖на заклика╓ св╕тову сп╕льноту продовжити пол╕тико-дипломатичний тиск на Рос╕ю з метою уникнути повторення трагед╕╖ 1944 року. Бо, п╕сля окупац╕╖ Криму Рос╕╓ю в 2014 роц╕, пол╕тика окупац╕йно╖ влади вже призвела до того, що б╕льше 20 тисяч кримських татар залишили р╕дн╕ дом╕вки ╕ пере╖хали шукати кращо╖ дол╕ в материков╕й Укра╖н╕, а Меджл╕с був змушений перенести свою д╕яльн╕сть в Ки╖в. Т╕шить, що заклики Укра╖ни почут╕ м╕жнародною сп╕льнотою. Так, про недопустим╕сть порушення прав людини в Криму зробили свою заяву в Управл╕нн╕ верховного ком╕сара ООН ╕з прав людини. «За останн╕ два роки ми задокументували дедал╕ б╕льш╕ пересл╕дування кримських татар. Член╕в Меджл╕су, представницького органу кримськотатарсько╖ меншини, та його прихильник╕в залякували, пересл╕дували й ув’язнювали, ╕нод╕ за сумн╕вними звинуваченнями», - заявив речник управл╕ння Руперт Колв╕лл на бриф╕нгу в Женев╕. «Нагаду╓мо Рос╕╖, що де-факто зд╕йсню╓ контроль над територ╕╓ю Криму, що вона ма╓ обов’язок забезпечити дотримання прав меншин ╕ кор╕нних народ╕в ╕ що вони не мають зазнавати дискрим╕нац╕╖ й пересл╕дувань. Ми також заклика╓мо владу негайно зняти заборону Меджл╕су ╕ забезпечити дотримання свободи висловлювання, ╕нформац╕╖, мирних з╕брань, рел╕г╕╖ ╕ переконань для вс╕х народ╕в Криму», – додав в╕н. Мова йде про те, що напередодн╕ траг╕чно╖ дати 18 травня, окупац╕йна влада Криму заборонила проводити масов╕ траурн╕ заходи в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, як╕ були запланован╕ рег╕ональними та м╕сцевими меджл╕сами, кримськотатарськими громадськими орган╕зац╕ями на цей день. За словами глави Меджл╕су Рефата Чубарова, «рос╕йськ╕ окупанти в Криму докладають ус╕х зусиль для того, щоб змусити кримських татар брати участь лише в формальних заходах, що проводяться окупантами та ╖хн╕ми прислужниками». Заборона мирного, незалежного публ╕чного вшанування пам’ят╕ ╕сторично╖ трагед╕╖ кримських татар ╓ неприйнятним, вважають в Представництв╕ ╢С в Укра╖н╕: «Сьогодн╕, коли минуло 72-х рок╕в з дня насильницько╖ депортац╕╖ кримських татар з ╖х батьк╕вщини, вони знову стикаються з пересл╕дуваннями ╕ залякуванням». Чи матиме це вплив на окупант╕в – питання. Але такими маленькими кроками ╕ Укра╖на потроху йде до перемоги. Як кажуть, «вода кам╕нь точить». А чим потужн╕шою буде «вода», тим швидше «кам╕нь» зрушить з м╕сця.
Люба БОЛЬБУХ УН╤АН
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 20.05.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17134
|