Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 27.05.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 27.05.2016
КУЛЬТУРА НАРОД╤В КРИМУ – В МАТРИЦ╤ ЕНЦИКЛОПЕД╤╥

На завершальний етап вийшла реал╕зац╕я проекту «Енциклопед╕я народ╕в Криму». Розпочата при п╕дтримц╕ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Товариство «Знання» 1 серпня 2015 року, вона повинна, як у казц╕ «Дванадцять м╕сяц╕в», пройти до 1 серпня нин╕шнього року вс╕ стад╕╖ в╕д зародження книги до друкованого вар╕анту.
Позаду – три чверт╕ в╕дведеного часу, ╕ матриця енциклопед╕╖ кожного дня заповню╓ться новими ╕нформац╕йними матер╕алами про нац╕ональн╕ групи населення п╕вострова. Ск╕льки ╖х уже набуло зак╕нченого вигляду в електронному формат╕? Кому потр╕бна допомога в збор╕ та оформленн╕ в╕домостей? В╕дпов╕д╕ на ц╕ та ╕нш╕ питання робочого процесу обговорили учасники науково-практично╖ конференц╕╖, що в╕дбулася в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка.
Кер╕вник проекту – доктор ф╕лософських наук, професор, декан ф╕лософського факультету Тавр╕йсько╖ академ╕╖ Кримського федерального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського Олег Габр╕елян, який очолив редакц╕йну раду енциклопед╕╖ п╕сля того, як п╕шов з життя ╖╖ перший голова – доктор ╕сторичних наук, професор Юр╕й Катун╕н, про╕нформував, що до створення книги в останн╕ дек╕лька м╕сяц╕в п╕дключилися пров╕дн╕ науковц╕ та кра╓знавц╕. Об’╓днали сво╖ зусилля в ц╕й робот╕ м╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки, культури Криму, Держком╕тет у справах м╕жнац╕ональних в╕дносин ╕ депортованих громадян, м╕жнародна громадська орган╕зац╕я з розвитку культури ╕ науки «М╕жнародна академ╕я духовних наук», викладач╕, асп╕ранти ╕ студенти ф╕лософського факультету. ╥х результатом стали п╕дготовлен╕ десятки статей, п╕д╕бран╕ сотн╕ фотограф╕й. ╤ хоч 90 в╕дсотк╕в автор╕в – викладач╕ ун╕верситету, створю╓ться, за словами О. Габр╕еляна, не виключно науковий, а соц╕ально значущий для всього кримського сусп╕льства продукт.
Реал╕зову╓ться проект не на порожньому м╕сц╕. На оформлен╕й спец╕ально до конференц╕╖ виставц╕ «Суз╕р’я культур народ╕в Криму» демонструвалися монограф╕╖, брошури, ╕нш╕ видання, як╕ ╓ лише невеликою частиною ╕сторично-кра╓знавчо╖ л╕тератури, що збер╕га╓ться в фондах б╕бл╕отеки. Однак нав╕ть з побаченого добре видно, яку велику роботу проведено в попередн╕ роки та стол╕ття з досл╕дження ╕стор╕╖ та культури народ╕в п╕вострова в ц╕лому ╕ деяких аспект╕в зокрема, прим╕ром, нац╕ональних костюм╕в укра╖нц╕в, традиц╕й рос╕йсько╖ с╕м’╖.
У вступн╕й статт╕ ╖╖ автори – кандидат ╕сторичних наук Олександр Герцен ╕ кандидат ф╕лософських наук, голова Громадсько╖ ради з нац╕онально-культурних в╕дносин Криму Микола Кузьм╕н зд╕йснили анал╕з ╕сторичного ракурсу багатонац╕онального складу населення та етнокультурно╖ практики на п╕востров╕. Однак у подальшому виклад╕ в╕домостей акцент зроблено не на тому, хто перший поселився на кримськ╕й земл╕. В╕домо, що стол╕ття нал╕чу╓ ╕стор╕я кримських грек╕в, татар та багатьох ╕нших народ╕в. ╥хня поява на п╕востров╕, безумовно, вказу╓ться в п╕дготовленому матер╕ал╕.
- Однак набагато важлив╕шим для нас ╓ показ результат╕в перебування народ╕в не як прибульц╕в, а тих, що живуть на п╕востров╕, особливостей прояву ╖хньо╖ культури, - говорить голова редакц╕йно╖ колег╕╖ енциклопед╕╖ – доктор ф╕лософських наук, професор, заступник декана ф╕лософського факультету з науки ╕ м╕жнародно╖ д╕яльност╕ Ольга Грива.
Вона написала дв╕ статт╕ про рос╕ян у Криму: одну – в сп╕вавторств╕ з кандидатом ╕сторичних наук Оленою Пащеньою, другу – з кандидатом ф╕лософських наук, президентом М╕жнародно╖ академ╕╖ духовних наук Ларисою Безукладовою. Цей блок ╕нформац╕╖ та фото╕люстрац╕╖ вже розм╕щений в електронному формат╕ енциклопед╕╖ ╕, за словами заступника Рос╕йсько╖ громади Криму, депутата Держради Криму Олекс╕я Жил╕на, схвалений ╖╖ членами до друку.
У так╕й же сп╕вдружност╕ автор╕в з нац╕онально-культурними орган╕зац╕ями йде робота над ╕ншими стор╕нками майбутньо╖ книги. Про висв╕тлення в н╕й укра╖нсько╖ культури Криму розпов╕ла на конференц╕╖ кандидат ╕сторичних наук Любов Григор’╓ва, кримськотатарсько╖ – кандидат ╕сторичних наук Зарема Хайред╕нова, н╕мецько╖ – кандидат культуролог╕╖ Юл╕я Норманська.
Досл╕джував ╕стор╕ю та культуру кримських грек╕в асп╕рант Олекс╕й Скряб╕н, корейц╕в – студентка другого курсу Олена Скл╕пис. ╥╖ однокурсник Максим Нирков - автор статт╕ про осетин╕в. Кр╕м цього, в╕н в╕дпов╕да╓ за техн╕чну частину проекту. Розм╕щен╕ ним на сайт╕ електронн╕ верс╕╖ статей вже сьогодн╕ можна читати, анал╕зувати, використовувати в осв╕тньому процес╕ та досл╕дженнях. В липн╕ енциклопед╕я вийде в друкованому вар╕ант╕. ╤ колектив автор╕в спод╕ва╓ться, що вона не т╕льки задовольнить допитлив╕сть читач╕в, а буде затребуваною ╕ корисною в розвитку д╕алогу культур, забезпеченн╕ м╕жнац╕онально╖ ╓дност╕ та нац╕онально╖ безпеки в кримському рег╕он╕, наповнить життя людей новими культурними смислами.

╤рина Л╤СНЕНКО
м. С╕мферополь

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 27.05.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17176

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков