Версiя для друку Обговорити в форумi

Славетну українську художницю Катерину Василівну Білокур батьки, мабуть, не випадково назвали при хрещенні - Катериною. Адже вона народилася 7 грудня, на саме свято великомучениці Катерини. Це сталося 1900 року в селі Богданівці Пирятинського повіту Полтавської губернії у бідній селянській родині.
Читати і писати Катерина Білокур навчилася самотужки. Перші спроби малювати робила вуглиною на клаптику домашнього лляного полотна. Щастям було отримати в подарунок фарби чи кольорові олівці. Отоді розмальовувала піч, стіни хатини. Малювала здебільшого квіти, адже змалку закохалася в них, іноді виходили з-під пензля чи олівця портрети. Це вже згодом створила свій автопортрет.
1940 року картини народної художниці (ще не за почесним офіційним званням, а за духом від самого народження) експонуються на виставці у Києві. Преса дає схвальні відгуки. 1941 року відбулася персональна виставка її творів у Полтаві, що також мала великий успіх. 1954 року картини Катерини Білокур експонуються на міжнародній виставці у Парижі. Вона представила (власне, радянська номенклатура сама відібрала з-поміж решти творчого доробку) полотна "Цар-колос", "Берізка", "Колгоспне поле", які високо оцінив Пабло Пікассо. Він навіть їй позаздрив. Але це було щиро, без пихатості метра малярства. Через два роки після грандіозного успіху в Парижі їй присвоїли звання народного художника. Митець у своїх роботах зберегла генезу споконвічного українського орнаменту, прадавні традиції українського розпису, які бездоганно відчувала всім своїм єством і вміла майстерно відтворити їх на полотні. Це - високий природній дар, дар Божий!
В останні роки життя Катерина Білокур створила чудові картини - "Півонії", "Букет квітів", "Квіти і овочі" (усі датовані 1959 роком), "Натюрморт" (1960 рік).
Померла художниця 9 червня 1961 року.
У 1977 році в селі Богданівці відкрили меморіальний музей Катерини Білокур, на території якого встановлено пам'ятник народній художниці. Хтось з майстрів живопису висловився: "Там, у Раю, Катерина Білокур далі малює квіти. Вона заслужила Раю, бо творила його на землі".

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 10.06.2016 > Тема "Душі криниця"