Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 17.06.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#25 за 17.06.2016
ТАРАС ШЕВЧЕНКО В РОС╤ЙСЬК╤Й КРИТИЦ╤

Дорогу – молодим !

Студентка 4 курсу ф╕лолог╕чного факультету (спец╕альн╕сть укра╖нська мова та л╕тература ╕ англ╕йська мова та л╕тература) Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету Ельв╕ра Абляк╕мова активно займа╓ться науковими досл╕дженнями. Сфера ╖╖ ╕нтерес╕в – творч╕сть Т. Г. Шевченка, з дано╖ теми вона активно виступа╓ на студентських наукових конференц╕ях, пише реферати. Нижче публ╕ку╓мо ╖╖ досл╕дження про поета.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО В РОС╤ЙСЬК╤Й КРИТИЦ╤

Ця робота простежу╓ судження ╕ оц╕нку творчост╕ Т. Г. Шевченка в рос╕йськ╕й критиц╕ в контекст╕ з рос╕йською л╕тературою. Взято до уваги високу оц╕нку поез╕╖ Шевченка як правильну, так ╕ несправедливу, огульну поряд ╕з запереченням само╖ р╕дно╖ мови, якою в╕н писав.
Проблема творчост╕ Шевченка ╕ ╖╖ гуман╕тарного резонансу була предметом уваги шевченкознавства протягом усього XX ст. Критичний в╕дгук рос╕йсько╖ думки про Шевченка ма╓ широкий спектр: в╕д повного несприйняття до захоплення ╕ високих оц╕нок його поез╕╖. Однак варто наголосити, що п╕д приц╕лом критик╕в в╕д початку були не лише поетичн╕ досто╖нства, а й ц╕ла низка гуман╕тарних проблем, пов’язаних ╕з творч╕стю Шевченка ╕ яскраво виражених в його творах. ╤з небуття виходив на сцену тод╕шньо╖ ╕стор╕╖ народ з╕ сво╖м неповторним обличчям, г╕рким ╕ великим минулим, з╕ сво╓ю мовою, що до цього жила лише в народн╕й п╕сн╕, водев╕льних народних драмах та см╕ховинах Котляревського. В╕д початк╕в рос╕йська критика у розмов╕ про поез╕ю Тараса Шевченка виявила зац╕кавлен╕сть трьома основними темами. Поряд з визнанням таланту поета увагу критик╕в привернула питання ставлення до укра╖нсько╖ мови, а також пор╕вняльного п╕дходу до поез╕й Шевченка ╕ спроби з╕ставного анал╕зу ╖╖ з визначними явищами перш за все рос╕йсько╖ л╕тератури (Пушк╕ним, Лермонтовим) ╕ видатними представниками св╕тово╖ л╕тератури (Гете, Байроном, М╕цкев╕чем, Шексп╕ром) [1,с.8].
Рос╕йська критика не була одностайною у сво╓му баченн╕ та оц╕нках поез╕╖ Шевченка, що поясню╓ться двома факторами. З одного боку, ╕деолог╕чним, спрямуванням часопис╕в, а з ╕ншого – етн╕чним походженням критик╕в: вих╕дц╕ з Укра╖ни, як правило, б╕льш прихильного ставилися до поез╕╖ Шевченка й високо поц╕нували ╖╖ досто╖нства. Перш╕ рос╕йськ╕ рецензенти «Кобзаря» в╕дзначили ориг╕нальн╕сть ╕ неповторн╕сть поез╕╖ Шевченка «У в╕ршах п. Шевченка багато вогню, багато почуття глибокого: скр╕зь диха╓ в них палка любов до В╕тчизни. Його картини точн╕ щодо натури ╕ сяють яскравими, живими барвами. Взагал╕, в автор╕в цих малорос╕йських в╕рш╕в видно талант неп╕дробний», [писав М. Михайлов]. Нав╕ть тод╕, коли критик високо оц╕ню╓ в╕рш╕ Шевченка, як╕ вражають «сво╓ю простотою, ╕ почуттям», в╕н не втриму╓ться в╕д поради «розпов╕дати про сво╖ почуття рос╕йською мовою» .
Вже перш╕ критики (вперше ╕м’я Тараса Шевченка з’явилося у прес╕ в 1839 р.) наголошують на зв’язку його л╕рики з народною поез╕╓ю, «народним» п╕снесп╕вом», його в╕рш╕ сприймаються як народн╕ п╕сн╕ й легенди малорос╕ян». ╤ цей вектор рецепц╕╖ приводить до думки, яка виправдову╓ й п╕дтриму╓ звернення поета до р╕дно╖ мови: «…а якщо Шевченко вир╕с у Малорос╕╖ ╕ якщо його поставила доля в таке ставлення до мови, якою ми пишемо ╕ сп╕лку╓мося, х╕ба не може висловити нею сво╖х почутт╕в? Якщо з дитинства його уявлення вбиралися у форми п╕вденного нар╕ччя, то невже для цього треба закопувати талант у землю? Невже?» разом з тим критик вказу╓ певн╕сть, що в╕рш╕ Шевченка зрозум╕л╕ «кожному малорос╕янину, безсумн╕вно, принесуть найб╕льшу користь п╕вденнорос╕йським простолюдинам-читачам» [2,с.23].
Хвилю критики викликала рос╕йськомовна поез╕я Шевченка, зокрема, поема «Тризна». Оглядач «Современника» писав, що у цих в╕ршах» …сам╕ малорос╕яни не знайшли ╕ ознаки того таланту Шевченка, ставлять його малорос╕йську поез╕ю вище поез╕╖ Пушк╕на».
╤рон╕чним був ╕ в╕дгук «Литературной газети», а оглядач «Отечественных записок» подивувався, чому «Тризна» не з’явилися на стор╕нках альманаху «Молодик», бо в╕рш╕ ц╕ – саме укра╖нськ╕ . В той же час негативн╕, несправедлив╕ реценз╕╖ на твори поета надрукувала «Северная пчела» (29.04.1844 ╕ 22.06.1844).
У той час коли поет був на засланн╕, критика не згадувала його ╕мен╕,обмежившись поодинокими покликами ( напр. П.Кул╕ш в еп╕лоз╕ до «Чорно╖ ради».
Рос╕йська критика звернула увагу ╕ на перш╕ переклади твор╕в Шевченка. Перша реценз╕я на переклад О. Плеще╓вим «Наймички» з’явилася на стор╕нках «Санк-Петербурзьких ведомостей». Високо оц╕нивши рос╕йський переклад, рецензент нав╕ть зауважив, що той ╕нод╕ вивищу╓ться над ориг╕налом.
Таким чином, коротко оглянувши в╕дгуки про творч╕сть Шевченка можна сказати, що в ц╕лому вона була дуже високою, авторами в╕дзнача╓ться великий талант поета, зв’язок його в╕рш╕в з народною творч╕стю, як героями, так ╕ засобами вираження .
Правда, були ╕ несправедлив╕ судження окремих автор╕в, але вони ╓ незначн╕ ╕ несутт╓в╕. Рос╕йська критика по праву справедливо вважала Шевченка не лише укра╖нським, а й сво╖м рос╕йським поетом, нев╕дд╕льним в╕д рос╕йського л╕тературного процесу.
Список використано╖ л╕тератури
1. Недзв╕ндський А. Шевченко ╕ Чернишевський/А. Нед-зв╕дський.-К.:Радянська л╕тература, 1941. с.8-9
2. Самчук У.Тарас Шевченко / О.Самчук.-К.: // Слово ╕ час .-1999. -№3.с.22-23
3. Скурат╕вський В. Шевченко в контекст╕ св╕тово╖ л╕тератури/В.Скурат╕вський .-К.: Дивослово, 2003.с.68-72

МР╤╥ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПРО МАЙБУТН╢ УКРА╥НИ
У кожно╖ людини ╓ щось сво╓, найсвят╕ше у душ╕. Доля р╕дного народу глибоко хвилювала такого видатного майстра слова, як Тарас Шевченко. Де б в╕н не був, куди б не закинула його тяжка доля, для себе в╕н вибрав шлях пост╕йно╖ боротьби за ╕деали свободи та р╕вност╕, проти царату. Т. Шевченко закликав боротися проти пан╕в-шляхтич╕в, проти нац╕ональних поневолювач╕в, осп╕вав славу тих, хто не корився сил╕ гнобител╕в. За це в╕н терп╕в багато страждань, але назавжди лишився в╕рним сво╖й р╕дн╕й Укра╖н╕. В Укра╖н╕, мабуть, нема╓ людини, яка б жодного разу не замислилась над проблемами нашо╖ держави. Така наша ╕сторична доля – входити до складу ╕нших кра╖н, жити без самост╕йност╕.
Сво╖ми в╕ршами Т. Шевченко прагнув розбудити нац╕ональну св╕дом╕сть укра╖нц╕в, розм╕рковував над тим, яка доля чека╓ його Укра╖ну:

Та не однаково мен╕,
Як Укра╖ну зл╕╖ люде
Присплять, лукав╕, ╕ в огн╕
╥╖, окраденую, збудять...
[1, с.12].

Але, незважаючи на тяжку долю, на все те страшне, що довелося поетов╕ побачити ╕ пережити, Тараса Григоровича н╕коли не залишала над╕я на краще.
Образ Укра╖ни поста╓ з╕ стор╕нок «Кобзаря» в р╕зних постатях, але передус╕м – в персонажах ж╕ночого роду: вдови, небоги, сир╕тки.
Для Тараса Шевченка ж╕ноча недоля була не просто одн╕╓ю з тем творчост╕, а згустком кров╕, що запеклася в його серц╕. Доля кр╕пачки у Шевченкових творах завжди траг╕чна, бо такою вона була в ж╕нок, як╕ зустр╕чалися поетов╕ у житт╕. Це ╕ р╕дна мати, яку передчасно «у могилу нужда та праця положила», це його р╕дн╕ сестри: Катря, Ярина та Мар╕я, от╕ «голубки молод╕╖», в яких «у наймах коси поб╕л╕ли», це, зрештою, його трепетна юнача любов Оксана Коваленко, котру, як ╕ геро╖ню поеми «Катерина», зганьблено. Отже, ж╕ноча недоля була для великого Кобзаря не т╕льки загальнонац╕ональною, а й особистою трагед╕╓ю.
Поета глибоко хвилювало минуле нашо╖ Укра╖ни. В╕н був закоханий у запорозьке козацтво ╕ прагнув викликати в сучасник╕в захоплення ним, бажання скинути з себе рабськ╕ пута, в╕дродити громадянську мужн╕сть. Вона була йому дорогою й жаданою. Найб╕льше у поета прохань-мр╕й. Йому хот╕лось ╕з-за Дн╕пра святого «хоч крихотку земл╕», в╕н твердо був переконаний у тому, що «оживе добра слава, слава Укра╖ни».
Р╕дна Укра╖на ... Безмежна ╕ широкопола, з синьою далиною ╕ зоряними св╕танками, червоною калиною ╕ вербами снилася вона поету, коли в╕н перебував у засланн╕. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хот╕лося бачити ╖╖ в╕льною та незалежною! Шевченко свято в╕рив у перемогу народу, скасування самодержавно-кр╕посницького ладу, оновлення св╕ту.
Ми зараз живемо у величний час, коли позбува╓ться «врага-супостата» наша земля, ╕ оновлення ╖╖ продовжу╓ться. ╤ мен╕ зда╓ться, що пройде ще немало часу, доки наша кра╖на досягне Шевченкового ╕деалу. А тому ми просто не ма╓мо права давати тл╕ти тому яскравому вогню поетово╖ мр╕╖ про наше щастя, не п╕дтримувати його палахкот╕ння. ╤ з вогнем цим у серц╕ ма╓мо в╕дроджувати прекрасну укра╖нську землю – нашу Батьк╕вщину.

Ельв╕ра АБЛЯК╤МОВА,
студентка 4 курсу ф╕лолог╕чного факультету Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету
Список використано╖ л╕тератури
1. Тарас Шевченко. З╕брання твор╕в: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поез╕я 1847-1861. — С. 11-20; 549-570.
2. Ан╕сов В. Л╕топис життя ╕ творчост╕ Т. Г. Шевченка / Ан╕сов В.,Середа ╢. .- К.: Дн╕про, 1976.- 400 с.
3. Бабинцев С.М. Тарас Григорьевич Шевченко: биография / Бабинцев С.М. - Л.: Просвещение, 1970.- 160 с.
4. Б╕лецький, П. Шевченко в Ки╓в╕ : Б╕ограф╕чний нарис / Б╕лецький П.- К.: видав художньо╖ л╕тератури, 1962.- 64 с.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 17.06.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17271

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков