Більше тижня тримала севастопольців в напрузі небезпечна знахідка любителів кольорових металів та вибухівки - німецька міна. Увесь цей час фахівці сперечалися, священнослужителі молилися. Так, 5 лютого в усіх храмах міста були проведені молебні покаяння з надією, що Господь зглянеться над городянами і вбереже їх від реальної загрози. І чи то вже у майже 400-тисячному місті праведників виявилось більше, ніж грішників, чи вже з якихось інших причин, та тільки Бог дав нарешті нам спокій. Боєприпас знешкодили у неділю, 8 лютого, за заздалегідь складеним планом. Як ми вже повідомляли, ця страхітлива історія розпочалася ще 26 січня, коли з дна Комишової бухти трьома працівниками приватного підприємства “Кальчук”, що займалися підводними роботами, був піднятий на поверхню металевий предмет циліндричної форми та доставлений у двір приватного будинку по вулиці Каспійська, 9 (район Красна гірка) Нахімовського району для вилучення з цієї знахідки кольорового металу та вибухівки. 31 січня спроба демонтувати смертоносний подарунок минулого століття закінчилася трагічно: внаслідок вибуху двоє чоловіків загинули, третій був тяжко поранений. Фахівці, що прибули на місце події, ідентифікували предмет як німецьку неконтактну донну міну часів Другої світової війни типу LMB (довжина з парашутним кожухом - 2610 мм, діаметр - 610 мм, загальна вага - 960 кг, вага вибухової речовини - 700 кг) та дійшли висновку, що вибух стався в результаті спрацювання піротехнічних пасток після спроби механічного відокремлення кормової частини міни, де знаходились неконтактні вибухові пристрої (магнітний, акустичний та гідродинамічний). Проведені дослідження показали, що знешкодження міни буде дуже ризикованим. Хід операції Президент України Леонід Кучма взяв під свій особистий контроль. Глава держави звернув особливу увагу на неприпустимість необґрунтованого ризику для населення та учасників операції. Через густонаселеність району та топографічні особливості місцевості підрив на місці був визнаний неприйнятним. На засіданні державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Г. Реви було прийнято рішення вивчити декілька варіантів знешкодження міни. До Севастополя прибув перший заступник міністра генерал-майор Петро Борисов. За участю фахівців з Києва, Харкова, Луганська, Санкт-Петербурга була проведена експертна оцінка варіантів знешкодження боєприпаса (кріогенного, бактеріологічного, варіант роздріблення вибухової речовини пароповітряною сумішшю, знищення вибухового пристрою водяним струменем тощо. Та всі ці засоби, з урахуванням конструкції міни, були визнані небезпечними. Тоді начальник інженерних військ Генерального штабу України полковник Вадим Ковальський приймає рішення знешкодити міну на полігоні в районі села Хмельницьке. Заходи по знешкодженню були заплановані на 8 лютого. Більше 15 тисяч мешканців Красної гірки, що підпадали під зону ризику, були евакуйовані. Правда, були й такі, що відмовилися покинути домівки, боячись розкрадання майна більше, ніж смерті від вибуху. Такі сміливці (їх було небагато) давали підписку про відмову. О 10-й годині група розмінування (командир - капітан Віталій Чіпляк, кранівник- головний корабельний старшина Юрій Шахов та водій – сержант В’ячеслав Бобчук) розпочала вантажити боєприпас на спеціальний транспорт. Загальне керівництво операцією здійснювали начальник інженерних військ Генерального штабу України Вадим Ковальський, начальник відділу оперативного та мобілізаційного планування бойової та мобілізаційної готовності Генштабу ЗС України полковник Валерій Бурденюк, начальник служби мінної безпеки Генштабу ЗС України полковник Анатолій Гурник. Операція по знешкодженню проходила строго у відповідності до затвердженого графіка. О 14-й годині 35 хвилин боєприпас було підірвано разом з транспортним засобом. Підбиваючи підсумки операції із знешкодження вибухонебезпечного предмета, міський голова Леонід Жунько відзначив злагодженість роботи усіх підрозділів і служб та високу свідомість і організованість мешканців міста, а також висловив особливу подяку Міністерству оборони та Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за участь в організації робіт, Міністерству внутрішніх справ за оперативний зв'язок з колегами з Німеччини та отримання технічної документації, ВМС ЗС України та воїнам ЧФ РФ. “Саме злагодженість привела до позитивного результату. Разом ми - сила”, - підкреслив голова держадміністрації. Група саперів для знешкодження боєприпаса була сформована з добровольців, що не думали тоді про винагороду. Але кожен з трьох сміливців, зі слів міського голови Леоніда Жунька, отримає за мужність по 25 тисяч гривень. Можливо, їх очікують ще підвищення по службі. Президент України Леонід Кучма поздоровив севастопольців з успішним завершенням операції та запевнив, що всі її безпосередні учасники будуть представлені до державних нагород. Отже, все добре, що добре закінчується, але події цих тривожних днів спонукають до роздумів про інкерманські штольні, що також з часів Другої світової війни буквально нашпиговані боєприпасами. Може, вищезгадана подія стане поштовхом для вирішення і цієї проблеми. Бо, як мовлять на Сході, “на Аллаха сподівайся, а верблюда прив'язуй…”. м. Севастополь.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
