"Кримська Свiтлиця" > #28 за 19.08.2016 > Тема "Душі криниця"
#28 за 19.08.2016
ГАЛИЦЬКИЙ ПОЕТ
Щось ╓ знакове у дол╕ Василя Щурата. В╕н народився 24 серпня... Так-так! Коли ми тепер святку╓мо День незалежност╕ Укра╖ни, про який в╕н вельми мр╕яв, ╕ щоб ця Незалежн╕сть була встановлена назавжди. Але прийшов на св╕т Божий Василь Щурат ще далекого 1871 року. Отож в╕дзнача╓мо 145-л╕тн╕й юв╕лей в╕д дня народження письменника ╕ вченого. На жаль, ц╕кавий поет, перекладач, л╕тературознавець, журнал╕ст залиша╓ться малов╕домим для широкого загалу. Щоправда, у шк╕льних хрестомат╕ях, сучасних дитячих журналах (в т.ч. - духовно-рел╕г╕йних) його в╕рш╕ друкуються. Вв╕йшли вони й до академ╕чних антолог╕й. Перевидано окрем╕ зб╕рки (м╕зерн╕ тираж╕). Однак про самого автора пода╓ться обмаль ╕нформац╕╖... Василь Щурат народився у с. Вислобоки на Льв╕вщин╕. Його батько був учителем, тож змалку прищепив синов╕ любов до р╕дного слова. 1896 року Василь Щурат зак╕нчив В╕денський ун╕верситет, займався журнал╕стикою ╕ науковою роботою. У науков╕й царин╕ досл╕джував творч╕сть Тараса Шевченка, ╤вана Котляревського, Григор╕я Сковороди, Григор╕я Кв╕тки-Основ'яненка, ╤вана Франка, вивчав укра╖нсько-польськ╕ л╕тературн╕ зв'язки. Як журнал╕ст, друкувався у газетах “Д╕ло”, “Нед╕ля” та в багатьох ╕нших часописах Галичини. Попри р╕зницю у в╕ц╕, став побратимом ╤вана Франка. Його обрали членом Наукового Товариства ╕м. Тараса Шевченка (НТШ). З 1921 року — в╕н ректор та╓много Укра╖нського ун╕верситету у Львов╕, роботу якого заборонила польська влада у 1925 роц╕. 1939 року ста╓ професором Льв╕вського ун╕верситету, отриму╓ звання академ╕ка. Радянська влада прийняла його на роботу, зв╕сно, не за пол╕тичн╕ м╕ркування (в╕н аж н╕як не був ╖╖ симпатиком), нав╕ть не за високий ╕нтелект, наявн╕ вагом╕ науков╕ здобутки, а зробила сво╓р╕дний жест - “компенсац╕ю” за утиски з боку поляк╕в. Це ще й була пол╕тика “загравання” з галицькою ╕нтел╕генц╕╓ю. Таке, безперечно, використовувалося й для пропаганди, як ╕ в межах держави, так ╕ за кордоном. У молод╕ роки Василь Щурат писав духовн╕ й л╕ричн╕ в╕рш╕, займався перекладами поез╕й, зокрема, твор╕в Ем╕ля Верхарна, В╕ктора Гюго, Генр╕ха Гейне; переклав “Слово о полку ╤горев╕м” (за що отримав високу оц╕нку сво╖х сучасник╕в, зокрема, Михайла Возняка), “П╕сню про Роланда”. Видав чудову зб╕рку рел╕г╕йно╖ л╕рики “╤з глубини воздвих” (1905 р.), зд╕йснив поетичну обробку легенд про чудотворну ╕кону Зарваницько╖ Богоматер╕, став автором численних пересп╕в╕в мотив╕в Святого Письма, що склали основу циклу “╢вангельськ╕ мотиви”, як╕ вв╕йшли до зб╕рки “Виб╕р п╕сень” (1909 р.). Його перу також належать поетичн╕ зб╕рки “Христос Пасхон”, “Мо╖ листи”. У радянський час вийшли друком лише дв╕ зб╕рки його поез╕й ╕ переклад╕в, а також вибран╕ прац╕ наукового характеру (л╕тературознавство, критика). Однак це сталося вже п╕сля смерт╕ автора. Помер Василь Щурат 1948 року.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 19.08.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17317
|