Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ярослав Грицак, ╕сторик, професор Льв╕вського католицького ун╕верситету: УКРА╥НСЬКА НАЦ╤Я В╤ДБУЛАСЯ. НАЙКРАЩИЙ ДОКАЗ – КРАХ «РОС╤ЙСЬКО╥ ВЕСНИ»
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ не так багато людей, чи╖ думки так важать для сусп╕льства ╕, саме завдяки...


РОЗДОР╤ЖЖЯ "КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤": ЧИ ПОТР╤БНЕ ОКУПОВАНОМУ П╤ВОСТРОВУ УКРА╥НСЬКЕ ВИДАННЯ?
Ки╖вське видання «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вигляда╓ як прив╕т ╕з 70-х рок╕в минулого стол╕ття


ГАЗЕТУ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗНИЩУ╢ НЕ ОКУПАНТ, А Р╤ДНЕ М╤Н╤СТЕРСТВО
Якщо зайти на ╖хн╕й сайт, можна переконатися, що газета робиться профес╕йно, як╕сно, краще...


ГОВОР╤ТЬ ╤З КРИМОМ!
П╕сля публ╕кац╕╖ результат╕в скандального опитування ВЦ╤ОМ, проведеного в Криму з приводу умов...


ЗАВУАЛЬОВАНА РУСИФ╤КАЦ╤Я. МАЛОРОС╤ЙСТВО ВЛАДНИХ ЕЛ╤Т
Друга р╕чниця Революц╕╖ г╕дност╕ викликала у сусп╕льств╕ сумн╕ роздуми.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 19.08.2016 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 19.08.2016
ДИВЕРС╤Я

Под╕╖ останнього тижня вихлюпнули на наш╕ голови надто багато матер╕алу для серйозних роздум╕в, аби ним можна було злегковажити, заплющити на нього оч╕.
Почалося все ранком минуло╖ нед╕л╕ з шокуючо╖ новини про закриття пропускних пункт╕в на адм╕нмеж╕ з Кримом. Каланчак, Чонгар, Чаплинка — з припиненням руху через них не одне серце стислося, адже, що не каж╕ть, а Крим нав╕ть у сьогодн╕шньому сво╓му стан╕ все ще м╕цно пришвартований до Укра╖ни. Аби пересв╕дчитись у тому, досить завдати соб╕ труд поспостер╕гати хоча б через т╕ ж мон╕тори Web-камер за людським потоком, який щоденно перет╕ка╓ через т╕ переходи. ╤ ось, чи не в одну мить, весь той пот╕к зупинився, немов би наштовхнувшись на ворота шлюзу. Але ж шлюзи якраз ╕ будують для того, аби в раз╕ потреби перепиняти потоки. То що ж то було? Диверс╕я укра╖нських спецслужб, як те пода╓ Москов╕я? Он вже й здоровила з побитим лицем демонструють нам. Картинка вражаюча: нав╕ть закутий в кайдани, той вигляда╓ на тл╕ сво╖х озбро╓них “калашами” конво╖р╕в таким соб╕ полоненим л╕л╕путами Гул╕вером. Похмурий вигляд вида╓ типового бандер╕вця-правос╓ка, хижака, дикого ╕ безжального зв╕ра, що забрався до кошари мирних агнец╕в, аби р╕зати й вбивати, гвалтувати невинних д╕в Москов╕╖, як╕ всуц╕ль заполонили сво╖ми б╕лими т╕лами золот╕ пляж╕ п╕вострова, розпинати на поклонних хрестах уздовж кримських дор╕г нещасних п╕дл╕тк╕в та смажити на рожн╕ щойнонароджених немовлят.
Тож недаремно стислися серця, недаремно захолола в жилах кров. Щоправда, не у вс╕х. Не можна ж було всерйоз спод╕ватися, щоби та почвара справила хоча б якесь враження на середньостатистичного, в╕дданого душею й т╕лом нов╕й влад╕, кримського обивателя. Цей почува╓ться нин╕ ц╕лком безпечно, попри будь-як╕ камен╕ з неба, над╕йно прикритий в╕д ус╕х напастей св╕ту незламним словом Володимира Володимировича ╕ майже двом╕льйонною в╕йськовою потугою Федерац╕╖. Цей впевнений на вс╕ сто в╕дсотк╕в, що всевидяч╕ ╕ всезнаюч╕ спецслужби не допустять ан╕ запланованого, як ми про те зна╓мо ще з 2014 року, висадження в пов╕тря В╕чного Вогню, ан╕ наруги над пам'ятником вождев╕ св╕тового пролетар'яту. Але нав╕ть ╖х здивувало те, що бездоганно-ефективн╕ нащадки штандартенфюрера Штирлиця — чи то пак полковника ╤са╓ва — допустили “координатора агентурно╖ мереж╕” Головного управл╕ння розв╕дки М╕ноборони Укра╖ни ╢вгена Панова на мирну землю Таврики. ╤ не одного його, як нам кажуть тепер. Уявля╓те — т╕ бенд╓ровци вже мають тут свою диверс╕йну мережу! Причому — мережу давню, глибоко законсп╕ровану. Деяк╕ ╖╖ члени роками видавали себе за рекетир╕в в Укра╖н╕, довгий час мешкали на територ╕╖ само╖ Москов╕╖, мали ╖╖ громадянство(!), але за першим же наказом ГУР МО висадилися десантом в Криму.
Але то нав╕ть на краще. ╥х неоковирна спроба дозволила спецслужбам виявити мережу м╕сцевого п╕дп╕лля. ╤ без кримських татар╕в тут, зв╕сно ж, не об╕йшлося. Чи, може, хто дума╓, що той Хаф╕з Мухаммад з╕ сво╓ю подругою - невинн╕ жертви?
Отож, Укра╖на вдалася до диверс╕й... Чекайте — а хтось в╕рить в це? Хтось в╕рить, що якийсь там вод╕й з Енергодару, який р╕к прослужив в зон╕ бойових д╕й, ╓ координатором диверс╕йно╖ групи, що прорвалася до Криму ╕з завданням в╕д ГУР МО Укра╖ни? ╤ що ж то за завдання? П╕д╕рвати пам'ятник Володимиру Ульянову та В╕чний Вогонь, аби Олег С╓нцов в отих ╖хн╕х Сиб╕рах в╕дчув хоч якусь моральну сатисфакц╕ю? П╕дпалити двер╕ колишнього оф╕су ПР, чи — не доведи, Боже! — Головного Сл╕дчого управл╕ння? Може, вчинити диверс╕ю на П╕вн╕чно-Кримському канал╕ чи випивши, як ота в╕дьма з казки, Керченську протоку заваливши саму ╕дею буд╕вництва Керченського мосту? А може...
Панове, жарти тут недоречн╕! Як нам кажуть, окр╕м Керченсько╖ переправи нег╕дники збиралися п╕дривати ще й Феодос╕йський нафтотерм╕нал та “х╕м╕чний” завод “Титан”. Як╕ можуть бути см╕шки, коли, за св╕дченнями спецслужб Москов╕╖, зн╕кчемн╕ле до краю МО Укра╖ни, роз╕кравши вочевидь все до цента з щедрих м╕льярд╕в Держдепу, з╕пхнуло груп╕, яка йшла на таке д╕ло, САМОРОБНУ вибух╕вку. Ото сором...
Диверс╕╖ проти Кримського в╕йськового угрупування силами к╕лькох чолов╕к, кажете? Замах на веротол╕тний полк? Рембо в╕дпочива╓... А ще, напевно, розкриються злочинн╕ плани щодо посипання титановим б╕лилом з висадженого в пов╕тря невинного ф╕рташевського “Титану” корабл╕в Червонопрапорного Чорноморського флоту... В╕д того порошку, кажуть, броня перетворю╓ться на масло ╕ за тако╖ спеки просто ст╕ка╓ в воду...
Фантаз╕ям ГБ╕ст╕в нема╓ меж. Але треба бути паталог╕чним ╕д╕отом, аби пов╕рити в те, що фах╕вц╕ ГУР МО Укра╖ни, як╕ вже вони там ╓, стали б докладатися до посилення охорони в╕йськових частин, склад╕в бо╓припас╕в та техн╕ки Кримського угрупування Москов╕╖. Але ж саме це було б результатом тако╖ диверс╕╖,
Почекайте, скаже м╕й читач. Х╕ба не висаджують в пов╕тря бо╓припаси, в╕йськову техн╕ку, мости п╕д час бойових д╕й?
Зв╕сна р╕ч, шановний читачу. Це звичайна практика в ход╕ бойових д╕й, п╕д час в╕дкрито╖ фази в╕йни. Коли ж бойових д╕й на цьому плацдарм╕ нема╓, коли не плану╓ться жодного наступу, аби можна було скористатися тимчасовою перевагою в цьому м╕сц╕ ╕ в цей час, то будь-як╕ диверс╕╖ приведуть лише до врахування ворогом сво╖х прорахунк╕в ╕ посилення бо╓готовност╕. Хтось цього не розум╕╓?
А може хтось в╕рить, що кухарчин╕ д╕ти з Печерських пагорб╕в, зрадницьки в╕ддавши м╕й Крим загарбнику в 2014 роц╕, надумались повернути його вже сьогодн╕ силами «оф╕церсько╖ групи Панова»? До слова, страшенно ц╕каво було б д╕знатися, чи вс╕ диверс╕йн╕ групи МО Укра╖ни складаються наполовину з лейтенант╕в? Хтось передивився ф╕льму “Чапа╓в”, де в псих╕чн╕ атаки ходять виключно оф╕церськ╕ полки в б╕лих штанях з цигарками в зубах? Уявля╓те соб╕ Кривавого Пастора, що на чол╕ колони гр╕зних Saxon(╕в), з причепленими позаду тактичними рюкзаками Авакова, врива╓ться на п╕востр╕в через Чонгарський м╕ст ╕ жене, жене, жене перепуджених москал╕в аж до само╖ Керченсько╖ переправи? Мен╕ щось в таке мало в╕риться, бо ж той “герой” чи не першим кинувся доводити, що то все московська провокац╕я, що не мала ╕ не ма╓ «Ки╖вська хунта» н╕яких злочинних нам╕р╕в повертати суб'╓кт Федерац╕╖. Про те ж саме напереб╕й заявляли речники МО Укра╖ни, зазначаючи, що у склад╕ Головного управл╕ння розв╕дки н╕коли не ╕снувало 37-го батальону 56-й бригади, до якого московити “вписали” ╢вгена Панова, а тепер вже й не його одного. Майже те саме заявив ╕ пан Президент. Хто б мав як╕ сумн╕ви...
Насправд╕, справа “кримських диверсант╕в” в╕д початку мала вигляд шито╖ б╕лими нитками. Зв╕дси, з Криму, мен╕ значно легше було пов╕рити, що вся каша заварилася чи то через позастатутн╕ стосунки в якомусь з п╕дрозд╕л╕в московитського во╖нства, стягнутого до адм╕нмеж╕, чи то через дезертирство якогось солдатика. Власне, одне не виключало ╕ншого. Тод╕ ж, в нед╕лю, хтось в черз╕ д╕лився, що начебто чув в╕д якогось прикордонника про стр╕лянину, в результат╕ яко╖ чи то одного, чи двох прикордонник╕в було вбито, ще к╕лькох поранено. При тому жодно╖ згадки про укра╖нських диверсант╕в не було. Чутки... Яка ╖м дов╕ра... З ╕ншого боку, м╕сцев╕ ЗМ╤ в т╕ перш╕ дн╕ наче в рот води набрали. Лише на другий чи трет╕й день пан Аксьонов заявив, що не в╕рить в наступ Укра╖ни на Крим, оск╕льки Крим, мовляв, ╓ частиною Москов╕╖ — держави, яка ма╓ ядерну зброю. Зв╕сно, це не досл╕вно, — ловив на слух з рад╕о — але суть заяви була приблизно такою.
Близько оп╕вдн╕ того ж дня в╕дключили телеком╕вського провайдера. Оф╕ц╕йний представник його, на прохання пояснити причини неподобства, знервовано (очевидно ж я не був першим, хто ставив йому це незручне питання того спекотного ранку) заявив, що ведеться, мовляв, проф╕лактика, часов╕ меж╕ яко╖ йому не в╕дом╕ (тривала та “проф╕лактика”, до слова, упродовж п'яти дн╕в.).
Оск╕льки в сьогодн╕шньому Криму обговорення певних тем не ╓ популярним, то д╕знатися про щось певн╕ше, не маючи доступу до Мереж╕, було не так просто. Але др╕бця там, др╕бця тут... Так, проходячи повз автостоянку, чув, як один вод╕й попереджав ╕ншого, що в╕д'╖жджав на п╕вн╕ч, про блокпости на трас╕. А увечер╕ середи я сам сп╕ткав блокпост на краю нашого селища. Це був наряд прикордонник╕в. Стояли розслаблено, без збро╖, позн╕мавши кашкети, безтурботно перемовлялись з гуляючими берегом моря туристами. На ╕нш╕й дороз╕ у тому ж час╕ бачили пол╕цейську машину. Можливо, так в Москов╕╖ заведено ловити ворожих диверсант╕в?
Саме тому, коли наступного дня уголос заявили про уп╕ймання укра╖нських диверсант╕в, демонструючи при тому в╕део закутого в зал╕за побитого хлопця, я сказав соб╕, що верс╕я щодо спонтанного використання надзвичайно╖ ситуац╕╖ у власному в╕йську задля брудно╖ гри проти Укра╖ни, схоже, найближча до реал╕й.
Що ту гру було закручено не в Укра╖н╕ (не було жодного резону) ╕ не в Криму (надто довго зависала тут пауза невизначеност╕), було ц╕лком зрозум╕ло. Четвергов╕ одкровення Володимира Володимировича лише п╕дтвердили мо╖ припущення.
Отже, х╕д зроблено. До чого в╕н веде, побачимо, тим б╕льше, що гра трива╓. Цього в╕вторка пов╕домили, що в Криму затримали ще двох “диверсант╕в”, загалом ╖х вже дев'ятеро(!). З них двох засуджено до двом╕сячного терм╕ну ув'язнення. Решту, як можна здогадатися, також тримають не в панс╕онат╕. Окр╕м них ще десятеро проходять по справ╕ в якост╕ св╕дк╕в.
Пом╕ча╓те, куди хилиться, м╕й читачу? Якщо до цих “терорист╕в-правос╓ков” заарештувати ще з десяток кримських укра╖нц╕в, та так, щоб через одного були кримськими татарами — а чого ж, раз ╓ диверсанти, то мають бути й п╕дп╕льники! — то це вже тягнутиме на серйозний дипломатичний конфл╕кт з╕ звинуваченням Укра╖ни у терористичн╕й д╕яльност╕ на територ╕╖ одного з суб'╓кт╕в Федерац╕╖.
Попри очевидну абсурдн╕сть ситуац╕╖, коли конокрад намага╓ться звинуватити хазя╖на викрадено╖ ним шкапи в злочинному умисл╕ пошкодити стоптан╕ п╕дкови нещасно╖ тварини, звинувачення зовс╕м не безневинн╕, оск╕льки розрахован╕ на широкий св╕т, де публ╕ка далеко не завжди ор╕╓нту╓ться в “укра╖нськ╕й криз╕”. “Ки╖вська хунта” при тому — чи то через свою недолуг╕сть, а чи й, Боже збав, через плани здач╕ чергового шматка укра╖нсько╖ земл╕ — явно п╕д╕гру╓ тому. Кажуть, д╕дько хова╓ться в деталях. А др╕бних ╕ не дуже деталей тих — чи не на кожному кроц╕.
Хто не пом╕чав, скаж╕мо, напис╕в на ст╕нах Укра╖нського кризового мед╕ацентру — того самого, де проводяться бриф╕нги? “Ukraine Crisis” кричать л╕тери, ╕ десь там нижче др╕бними: “media center”? Це зам╕сть: “Moscovian Agression in Ukraine”.
Можу позакладатися, що ви вже чули/читали про те, як жваво наш(?) Президент через два роки криваво╖ в╕йни на Донбас╕, через два роки п╕сля ганебно╖ здач╕ Криму в╕дкинув спробу визнати агрес╕ю Москов╕╖ проти Укра╖ни в суд╕, висловивши через Голову президентсько╖ адм╕н╕страц╕╖ пана Ложк╕на сво╓ прохання до суду “в╕дмовити позивачев╕ у задоволенн╕ заяви про встановлення факту збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖”.
http://protokol.com.ua/ua/ukrainskiy_sud_vidmovivsya_viznavati_fakt_zbroynoi_agresii_rosii_proti_ukraini_prezident_proti/
Як оте ╕ ще багато чого ╕ншого сприймати перес╕чному французов╕, н╕мцю, яким московськ╕ Раш╕тудей щовечора дов╕рливо розказують про п╕дступн╕сть хохл╕в? За таких умов нав╕ть явна дурня з кримськими диверсантами-пановцями сприйма╓ться як черговий доказ на користь войовниц╕-проти-тероризму-Москов╕╖, невинно страждаючо╖ в╕д несправедливо запроваджених проти не╖ санкц╕й.
Не лише для зовн╕шнього, але, в першу чергу, для внутр╕шнього споживача “знешкодження укра╖нсько╖ терористично╖ групи в Криму” ╓ ще одним доказом в╕дданост╕ Москов╕╖ справ╕ боротьби з╕ св╕товим тероризмом, ╖╖ щоденних зусиль на тому поприщ╕. ╢вропа, яка за останн╕ два роки не раз впадала в ступор в╕д шокуючого вигляду блюзн╕рськи пролито╖ людсько╖ кров╕, схоже, наст╕льки втратила голову, що не роздумуючи уклала сп╕лку проти терорист╕в-одинак╕в з... державою-терористом.
Афган╕стан, Придн╕стров'я, Груз╕я, Сир╕я, Крим, Донбас... Що було — те спливло, кажете? Але ж хто й до сьогодн╕ постача╓ бойовик╕в, а то й ц╕л╕ п╕дрозд╕ли регулярних в╕йськ на той самий, густо политий кров'ю, Донбас? Чи╖ Во╓нторги щедро завозять туди амун╕ц╕ю, сучасну бойову техн╕ку, сотн╕ тонн бо╓припас╕в, в╕д яких чи не щоденно гинуть наш╕ б╕йц╕, мирн╕ жител╕ Донеччини? ╤ х╕ба ж таке в╕дбува╓ться в одн╕й лише Укра╖н╕? Ось у в╕второк стратег╕чн╕ бомбардувальники Ту22М3 Федерац╕╖ — надто велик╕, аби використовувати ав╕абази в сам╕й Сир╕╖ — п╕днявшись цього разу не з територ╕╖ Москов╕╖, а з ав╕абази Гамадан, що в п╕вн╕чно-зах╕дному ╤ран╕ завдали бомбових удар╕в, зруйнувавши, за словами м╕н╕стра оборони Москов╕╖, “склади бо╓припас╕в та ряд ц╕лей, пов'язаних з ╤сламською державою а також ╕ншими угрупуваннями, що п╕дтримують бойовик╕в, як╕ ведуть бо╖ в Алеппо”.
Натом╕сть, за даними США, сво╖ потужн╕ бомбов╕ удари ав╕ац╕я Москов╕╖ завда╓ не ст╕льки по бойовиках ╤Д, як по пол╕тичних противниках п╕дтримуваного нею президента Башара Асада.
Наведен╕ факти ╓ лише штрихами до пол╕тики Москов╕╖, але тенденц╕я очевидна ╕ що дал╕ - то ста╓, як на мене, все загрозлив╕шою.
Саме тому важко сприймати появу “диверсант╕в” у Криму ╕накше, як провокативний х╕д у диявольськ╕й гр╕ без правил. Ця гра звикле ведеться в одн╕ ворота, бо ж з другого боку, як бачимо, гравця не видно. Там лише ремигають та ошелешено кл╕пають очима. В╕дтак, не маючи належного спротиву, наступний х╕д Кремля може бути значно серйозн╕шим. Недаремно ж президент Москов╕╖ заявляв про безперспективн╕сть нормандського формату перемовин, недаремно нагадував, що без насл╕дк╕в та “диверс╕я” не залишиться. Щоправда, тамтешн╕й м╕н╕стр ╕ноземних справ, пан Серг╕й Лавров заявив на зустр╕ч╕ з оч╕льником МЗС Н╕меччини паном Штайнмай╓ром, яка в╕дбулася на початку тижня в ╢катеринбурз╕, що Москов╕я, мовляв, в╕ддана М╕нським домовленностям, але, схоже, якраз утрата великих спод╕вань переграти каплавухих хохл╕в за тим столом переговор╕в ╓ причиною пошуку нових шлях╕в примусу незгов╕рливо╖, вперто╖ Укра╖ни до повернення ╖╖ у такий звичний для Москов╕╖ статус запоб╕гливо-в╕рного васала.
Щодо операц╕╖ з попередження кримсько╖ “диверс╕╖”, то, на мою думку, якби не трапився Панов, неодм╕нно в╕дшукався б якийсь Опанасенко, Стеценко, а чи Петренко. Суд╕ть сам╕: на тл╕ невизначеност╕ Сир╕йсько╖ кампан╕╖, яка тягнеться вже ст╕льки рок╕в ╕ де Москов╕я н╕як не може розвернутися радикально через присутн╕сть сил коал╕ц╕╖ Заходу, на тл╕ завислого М╕нського процесу, де вона, хоч ти плач, не може д╕яти жорстк╕ше без оф╕ц╕йного визнання себе стороною конфл╕кту, на тл╕ деградуючо╖ економ╕ки, на тл╕ сутт╓вого зменшення золотовалютного запасу, що тягне дуже серйозн╕ загрози ф╕нансов╕й систем╕, а ще на пороз╕ перенесених на середину вересня Думських вибор╕в, вчасно попереджена “загроза” в Криму дозволя╓:
а) хоч ненадовго в╕двол╕кти увагу тверез╕ючого потроху за таких умов московитянина (у кримчан, схоже, цей процес в╕дбува╓ться ще швидше);
б) вчинити потужний дипломатичний тиск на Укра╖ну (╕з залученням Заходу, за можливост╕), звинувативши ╖╖ у державному тероризм╕;
в) в раз╕ потреби, розкривши таку ж, а то й ще б╕льш вражаючу “диверс╕ю”, не приведи, Боже, з людськими жертвами серед мирного населення десь на Донбас╕, провести в╕йськову операц╕ю з радикального знешкодження терористичних формувань “Ки╖всько╖ хунти”. Масштаби тако╖ операц╕╖ залежатимуть в╕д того, чи в╕зьметься Володимир Володимирович рятувати “русскоязично╓ нас╓л╓н╕╓” лише п╕вденних областей, чи “пожал╕╓” всю Укра╖ну. В раз╕ повного усп╕ху в╕дкрива╓ться перспектива посадити в Ки╓в╕ лояльний, безумовно контрольований хохляцький уряд, який до ск╕нчення в╕ку в╕ддано чимчикуватиме в к╕льватер╕ Кремля. В раз╕ часткового - можна буде контролювати лише п╕вденн╕ та сх╕дн╕ рег╕они. Найменш усп╕шним вар╕антом було б поширення зони “АТО” на велику частину територ╕╖ Укра╖ни, знекровлюючи ╖╖ упродовж рок╕в.
г) в╕дносно легко виправдати майже все з цього похмурого сценар╕ю перед Заходом, зважаючи на його неймов╕рне розчарування щодо Укра╖ни.
Аби н╕чого под╕бного не трапилося, нац╕╖ варто займати активну позиц╕ю як у внутр╕шн╕й пол╕тиц╕, прив╕вши врешт╕-решт нашу владу до тями, контролюючи вс╕ ╖╖ порухи. А ще — проводити незалежну, самост╕йну пол╕тику у стосунках з╕ св╕том, виходячи найперше з╕ сво╖х нац╕ональних ╕нтерес╕в.
Почати ж варто б було з вимоги незалежного розсл╕дування н╕бито “диверс╕йно╖” д╕яльност╕ “групи Панова”, залучивши до того м╕жнародн╕ сл╕дч╕ структури. Затриманих н╕бито “диверсант╕в”, як громадян Укра╖ни, вимагати до видач╕. На сьогодн╕, наск╕льки мен╕ в╕домо, з такою вимогою до Прокуратури АР Крим звернулася лише громадська правозахисна орган╕зац╕я Кримська Правозахисна Група.

Валентин Бут
17 серпня 2016 р.
 
https://www.youtube.com/watch?v=e2cRl8twisA

http://lb.ua/news/2016/08/11/342478_perestrelku_noch_7_avgusta_krimu.html
http://antikor.com.ua/articles/6652-jevdochenko_znov_v_sbu._nonsens

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 19.08.2016 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17318

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков