Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 09.09.2016
СТАР╤СТЬ - НЕ РАД╤СТЬ?

Щойно почула, як телеведучий Дмитро Кис╓льов вихваляв Радянську владу, що, з його сл╕в, робила для укра╖нського народу б╕льше, н╕ж робиться тепер, в незалежн╕й Укра╖н╕. Бо певний час ╕ п'╓су «За двома зайцями» ставили укра╖нською мовою (поки не зробили переклад), ╕ ком╕ку Тарапуньц╕ не заважали сп╕лкуватися з╕ Штепселем мовою «молодшого брата» (ще б пак, це ж добрий прив╕д посм╕ятися ╕ над тим, що сказано, ╕ над тим, як це прозвучало). Думаю, не перекладали б в СРСР ╕ В╓рку Сердючку, популярн╕сть яко╖ здеб╕льшого трима╓ться на висм╕юванн╕ р╕дних для нас мови ╕ народу.
А ще в СРСР у одн╕й з╕ знакових п╕сень сп╕валося: «Молодим везде у нас дорога, старикам везде у нас почет…» ╤ все це таки було, але частково. Пенс╕онерки, що мали пенс╕ю, яка дор╕внювала середн╕й зарплат╕ (тепер в Рос╕╖ мова йшла б про 40 тисяч рубл╕в), д╕йсно чинно сид╕ли на лавочках майже б╕ля кожного двору ╕ лузали нас╕ння, яке нин╕ назива╓ться «С╓мки» ╕ рекламу╓ться вдень ╕ вноч╕, бо його л╕тн╕ люди чомусь категорично розлюбили (бодай не через ц╕ну ж?). Але р╕дко яка лайка обходилася без додання слова «старий» - для п╕дсилення ефекту – «старий козел», «стара калоша», «стара в╕шалка» тощо. ╤ все це з почестями асоц╕ю╓ться слабо…
Часто згадую висл╕в про те, що культура нац╕╖ визнача╓ться ╖╖ ставленням до малих ╕ старих, себто, безпом╕чних. З малими прост╕ше: догляд за ними худо-б╕дно оплачу╓ться державою, та ╕ще н╕хто не в╕дм╕няв згадку про склянку води в старост╕, що мав би хтось подати нин╕шн╕м молодим ╕ сильним.
Старики – це вже, грубо кажучи, в╕дпрацьований матер╕ал: в╕д них н╕ тоб╕ води, н╕ яко╖сь морально╖ вт╕хи, бо сво╖м виглядом вони нагадують лише про тимчасов╕сть всього земного. А за законами деяких кра╖н п╕сля досягнення певного в╕ку вони не можуть нав╕ть зм╕нити св╕й запов╕т – отже, з цього приводу спадко╓мцям теж не варто перейматися. Якщо ж батьки ще не наст╕льки стар╕, ╖х дуже легко визнати нед╕╓спроможними, треба лише не шкодувати грошей не юриста. Зрештою, стареньк╕ все одно н╕чого не заберуть ╕з собою.
В багатьох кра╖нах, що називають себе цив╕л╕зованими, таких як Н╕меччина, батьк╕в у певному в╕ц╕ в╕дселяють у богад╕льн╕ (хоч ╕ називаються вони панс╕онатами, мають добр╕ умови для життя, але сама сутн╕сть в╕д того не зм╕ню╓ться), ╕ це ╓ державною пол╕тикою. Кажуть, молодим з╕ старими жити шк╕дливо, бо в останн╕х вже неадекватна повед╕нка, сварлива вдача, погана енергетика, вони н╕бито поширюють в╕рус старост╕ ╕ приреченост╕, отруюючи життя сво╖м р╕дним. ╤ не важливо, що в побудованому ними палац╕ з десяток к╕мнат, для татус╕в ╕ матусь все одно м╕сце в резервац╕╖.
Досв╕д кра╖н ╢С, нелюбих серцю рос╕ян, вони не проти поширити ╕ в себе на батьк╕вщин╕. П╕дстав для такого висновку чимало, але особливо вразив мене в╕домий телеведучий пан Гордон, який у сво╓му шоу наставляв 78-р╕чну геро╖ню такими словами: «Вам не жить пора, вам умирать пора и не мешать жить другим…» Ж╕нц╕ д╕сталося за те, що у нею ж зароблен╕й квартир╕ вона мешка╓ одна, та ще й з кицьками, а дочка ╕з родиною прожива╓ в арендован╕й, хоча дочка – кв╕тучого в╕ку, при здоров'╖ ╕ ц╕лком здатна про себе подбати. З мат╕р'ю ж вона у конфл╕кт╕, ╕ якщо р╕дн╕ об'╓днаються, ц╕лком можливо, що стар╕й не залишиться н╕чого ╕ншого, як дослухатися до люб'язних порад телеведучого. Але в╕н у такий розвиток под╕й не в╕рить: «Вот посмотрите, она еще меня переживет!», безсоромно обурю╓ться, н╕бито йдеться про затятого ворога, а не стару нем╕чну бабусю, чи╓╖ смерт╕ в╕н чомусь так прагне.
╤ пан Гордон тут не виняток. Ф╕гуранткою ╕ншого шоу ста╓ бабця, що збира╓ на см╕тнику реч╕, як╕ здаються ╖й корисними. ╥╖ готов╕ вбити чи не вс╕ сус╕ди по багатоповерх╕вц╕. Бо ╖м смердить, у вс╕х п╕д'╖здах ╕ на ус╕х поверхах смердить те, що ще учора тримали вони в сво╖х квартирах, хоча йдеться не про харч╕, як╕ насправд╕ мають запах. А б╕дн╕сть д╕йсно зм╕ню╓ нашу св╕дом╕сть, ╕ тут не варто гр╕шити на стар╕сть. Одна справа, коли голодують м╕льйонерш╕, аби досягнути привабливих форм, ╕ зовс╕м ╕нша, коли втратиш роботу, а вдома – як виметено, тод╕ ╕ п╕зна╓ш смак справжнього голоду, тож не в╕дмовишся пооб╕дати й на см╕тнику, а чийсь непотр╕б прихопиш ╕з собою «на чорний день». Але гост╕ передач╕, далеко не рядов╕ люди, котр╕ мають щом╕сяця сотн╕ тисяч рубл╕в, дивуються, як це може не вистачати бабус╕ ╖╖ жалюг╕дно╖ пенс╕╖, ╕ ганьблять ╖╖ багатоголосим хором.
Про те, як ставляться до пенс╕онер╕в у нас в Криму, можна д╕знатися на приклад╕ вод╕╖в нав╕ть нап╕впорожн╕х маршрутних такс╕, котр╕ зачиняють перед носом у стареньких двер╕ або ж не зупиняються взагал╕, хоча декого з таких за це вже було покарано – позбавлено роботи.
Нещодавно в новинн╕й програм╕ показували аферистку, котра не одну самотню стару людину в╕дправила у психушку, попередньо умовивши ╖╖ переписати на себе квартиру. Та, як з'ясували журнал╕сти, закон проти цього безсилий, ймов╕рно, тому, що представляють його под╕льники ц╕╓╖ аферистки.
В Рос╕╖ бути старим не престижно як на побутовому, так ╕ на найвищому р╕вн╕. Про це св╕дчить, зокрема, нин╕шня пенс╕йна пол╕тика уряду. Зб╕льшивши пенс╕ю у лютому цього року лише на 4% за оф╕ц╕йно╖ ╕нфляц╕╖ у 12,9%, в╕н пооб╕цяв друге п╕двищення в серпн╕. Не багато хто в це пов╕рив, попри те, що така норма прописана в закон╕. ╤ влада таки знайшла спос╕б, як ухилитися в╕д сво╖х обов'язк╕в, вир╕шивши зам╕нити ╕ндексац╕ю одночасною виплатою у сум╕ 5 тисяч рубл╕в в лютому наступного року. Вигода для держави очевидна: по-перше, витрата йде за ╕ншою статтею ╕ не навантажу╓ Пенс╕йний фонд, по-друге, аби покрити ╕нфляц╕ю з допомогою ╕ндексац╕╖, довелося б виплатити кожному пенс╕онеру в середньому не по 5, а по 7,4 тисяч╕ рубл╕в, отже, створю╓ться економ╕я, а по-трет╓, оф╕ц╕йна пенс╕я не зроста╓ на жодну коп╕йку, тому подальш╕ компенсац╕йн╕ виплати нараховуватимуться на ╖╖ тепер╕шню суму ╕ будуть меншими, н╕ж мусили б бути, тож збережеться коп╕йчина на те, що зда╓ться уряду важлив╕шим за добробут пенс╕онер╕в.
Тим не менше, ради справедливост╕ маю зауважити, що п╕д час минулор╕чно╖ ╕ндексац╕╖, яка н╕бито в╕дбулася, але вже вл╕тку пенс╕╖ тишком-нишком повернулися на стар╕ позиц╕╖, «в╕кова» надбавка тим, кому за 80, в╕д цього не потерп╕ла, та ╕ сам факт тако╖ доплати г╕дний успадкування.
Не знаю, як в матер╕альному план╕, але в моральному ставлення до л╕тн╕х людей у г╕рських та сх╕дних народ╕в принципово ╕нше. Поняття «стар╕сть» там асоц╕ю╓ться не з хворобою Альцгеймера та ╕ншими формами старечого маразму, а з мудр╕стю. ╤ для людей це нормально, коли найважлив╕ш╕ питання вир╕шу╓ рада стар╕йшин, а останн╓ слово – за найстаршим ╕з них. Чи можна соб╕ уявити, наприклад, що кавказьких аксакал╕в здають в богад╕льню? Схожих принцип╕в дотримувались колись ╕ кримськ╕ татари, у яких взагал╕ не було под╕бних заклад╕в. Ще ╕ сьогодн╕ в ╖хн╕х патр╕архальних родинах в╕дчиняють старшим двер╕, пропускаючи ╖х вперед, тим б╕льше, не перекрикують ╕ не ображають п╕д час розмови. Нав╕ть якщо стара ж╕нка принесе як╕сь «експонати» з╕ см╕тника…
Щось под╕бне можна сказати ╕ про традиц╕йн╕ укра╖нськ╕ родини, де батьк╕в називають на «ви» ╕ нав╕ть доросл╕ д╕ти уникають дел╕катних тем в ╖хн╕й присутност╕. Чого не скажеш, наприклад, про розкутих американц╕в. Походження телеф╕льму не важко визначити вже за одн╕╓ю сценою с╕мейного об╕ду, коли батько з дочкою жартують на предмет ╖╖ «к╕ски» або чогось под╕бного.
Щодо бабусь ╕ д╕дус╕в, то в укра╖нському народ╕ ╖х переважно називають не «старими», а «старшими». ╤ хоч за звучанням ц╕ слова ╕ схож╕, але мають р╕зний смисл ╕ р╕зне забарвлення. Старший – це досв╕дчен╕ший, авторитетн╕ший, нарешт╕, той, хто ма╓ вищу посаду ╕ кого треба слухатися. Скаж╕мо, у старшого редактора вища зарплата ╕ в╕дпов╕дальн╕ша робота, в╕н ма╓ братися за все найскладн╕ше, перед старшим лейтенантом завмирають по команд╕ «струнко!» звичайн╕ лейтенанти, а «старший брат», як ╕менував себе в Радянському Союз╕ рос╕йський народ, це той, хто керу╓ процесом, навча╓ ус╕х, як треба жити, а не старенький родич, з котрого, як то кажуть, н╕чого взяти.
Вираз «старш╕ люди» широко використову╓ укра╖нська д╕аспора, для яко╖ стар╕сть – це не принизливий стан, коли беззахисну людину добивають ╕ природа, ╕ ╖╖ сп╕вв╕тчизники, це стан перемоги духа над т╕лом, коли на пороз╕ в╕чност╕ людин╕ в╕дкрива╓ться справжн╕й смисл життя ╕ коли ╖╖ вустами промовляють вищ╕ сили.

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь

КОМЕНТУ╢ ХУДОЖНИК… Малюнок Л. Баранова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17387

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков