Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 09.09.2016
ЩОР╤ЧНЕ ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ДО ВЕРХОВНО╥ РАДИ «ПРО ВНУТР╤ШН╢ ТА ЗОВН╤ШН╢ СТАНОВИЩЕ УКРА╥НИ У 2016 РОЦ╤»

Дорогий Укра╖нський народе!
Шановн╕ народн╕ депутати!
Шановний укра╖нський Уряд!

Перш за все хот╕в би ще раз прив╕тати вс╕х ╕з двадцять п’ятою р╕чницею в╕дновлення нашо╖ державно╖ самост╕йност╕. Так, це правда, ╕ парламент д╕литься на владу та опозиц╕ю, ╕ це ╓ нев╕д’╓мною ╕ вкрай важливою ознакою демократ╕╖. Але бувають так╕ моменти, коли хоча б на мить варто забути, хто правий, хто л╕вий; хто л╕берал, хто консерватор; хто укра╖номовний, а хто говорить рос╕йською. Мен╕ зда╓ться, що День незалежност╕ – саме той день, який вартий, щоб переступити через парт╕йн╕ бар’╓ри ╕ пам’ятати лише про те, що вс╕ ми ╓ укра╖нц╕.

╤ за умов, коли агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни все ще трива╓, а во╓нна загроза з╕ Сходу ╓ найскладн╕шим стратег╕чним викликом, питання нац╕онально╖ ╓дност╕ та пол╕тично╖ консол╕дац╕╖ – це ╓ питання життя та смерт╕. Це, власне, головне, що я хот╕в би сьогодн╕ сказати.

Ми готу╓мося в╕дзначити стол╕ття початку укра╖нсько╖ нац╕онально╖ революц╕╖. ╥╖ пров╕дн╕ д╕яч╕ та активн╕ учасники, на жаль, лише в «екзил╕», коли були на вигнанн╕, зрозум╕ли, що головною причиною втрати самост╕йност╕ стали внутр╕шн╕ чвари, в╕йна вс╕х проти вс╕х у державницькому табор╕. Я переконаний, що ми з вами повинн╕ засво╖ти уроки ╕стор╕╖, ╕ переконаний, що пол╕тична боротьба не перетне ту межу, за якою зам╕сть демократ╕╖ та ╓вропейських ц╕нностей починаються хаос, анарх╕я, отаманщина.

Хочу ще раз повторити те, про що говорив на День незалежност╕: державна самост╕йн╕сть дала демократ╕ю й свободу, почуття громадянсько╖ г╕дност╕ ╕ нац╕онально╖ ╓дност╕; навчила захищатися ╕ в╕дкрила ╓вропейську перспективу для нашо╖ держави. Тепер наш╕ духовн╕ й моральн╕ досягнення ма╓мо доповнити матер╕альними здобутками, забезпечивши п╕двищення добробуту кожного громадянина в╕льно╖ Укра╖ни. Це – головне наше завдання.

Для досягнення тако╖ амб╕тно╖ мети нам потр╕бн╕ три складов╕: мир, безпека та реформи. Н╕ в╕д кого ╕ н╕ в╕д чого наша з вами безпека не залежить б╕льше, н╕ж в╕д Збройних Сил Укра╖ни ╕ в╕д як╕сно╖ роботи укра╖нсько╖ дипломат╕╖.

Я наголошую: ми з вами високо ц╕ну╓мо п╕дтримку з боку наших зах╕дних партнер╕в. Нараз╕ викону╓ться понад 40 ╕мпортних контракт╕в на поставку до укра╖нсько╖ арм╕╖ р╕зних засоб╕в оборони на загальну суму п╕втора м╕льярди долар╕в. Наш╕ друз╕ нам передали бронетехн╕ку, безп╕лотн╕ апарати, засоби спостереження та засоби зв’язку, рад╕олокац╕йн╕ станц╕╖ контрбатарейно╖ боротьби тощо. К╕лька тижн╕в тому над╕йшла велика парт╕я прилад╕в н╕чного бачення, ще одна – зараз на п╕дход╕.

Але в ц╕лому зрозум╕ло, що в оборон╕ Укра╖на ма╓ спиратися сама на себе — на власну арм╕ю, на власний ВПК. Як колись було гасло: «св╕й до свого по сво╓».

Ус╕м очевидно, вс╕ бачать, як зм╕нилася арм╕я за два роки. Два роки тому ╖╖ майже не було, а тепер ╓, та ще й яка! Звичайно, вона не розкошу╓, але морально й матер╕ально вмотивована. Так, поки що без р╕зносол╕в, але нагодована; так, не од кутюр, але вдягнена в сучасну форму. Хай не за останн╕м трендом в╕йськово-техн╕чно╖ моди, але озбро╓на й п╕дготовлена до захисту кра╖ни.

╤ якби влада в Укра╖н╕ завжди прид╕ляла таку увагу Збройним Силам, як це ми робимо зараз, ми з вами, протягом двох останн╕х рок╕в, «зелен╕ чолов╕чки» не сунулися би в Крим. ╤ на Донбас╕ так само не було би рос╕йських в╕йськ. В╕дверто кажучи, дорог╕ друз╕, я був просто приголомшений, коли д╕знався в╕д Генерально╖ прокуратури, в яких масштабах в попередн╕ роки бездарно ╕ за безц╕нь розпродавалися зброя й в╕йськова техн╕ка. Ось чому весною чотирнадцятого року наш╕ геро╖-добровольц╕ в╕дбивалися в╕д ворога голими руками! Не було бронетехн╕ки, не було збро╖, не був захищений наш пов╕тряний прост╕р. ╤ наголошую, тепер все ╕накше: хай т╕льки сунуться.

Символ╕чним зв╕том був парад 24 серпня, де було дуже багато депутат╕в, але мен╕ не вистачало ус╕х вас, кер╕вник╕в фракц╕й, для того, щоб увесь народ Укра╖ни побачив нашу ╓дн╕сть ╕ нашу горд╕сть. Реально, в╕йськов╕ д╕╖ кожного дня ╕ кожно╖ ноч╕ випробовують наш╕ в╕йська на м╕цн╕сть. Але наш╕ в╕йська тримають оборону супроти агресора, який за ус╕ма можливими видами ресурс╕в значно перевищу╓ т╕ ресурси, якими волод╕╓мо ми. Не в рази, а на порядки перевищу╓. ╤ в╕н н╕чого не може зробити.

Хочу зупинитися на найближчих планах з модерн╕зац╕╖ сектору оборони та безпеки. Звичайно ж, пол╕т мр╕╖ у кожного з нас захмарний. Але ╓ й земн╕ реал╕╖, як╕ не залишають особливого вибору м╕ж тим, чого б ми хот╕ли, ╕ тим, що можемо соб╕ дозволити.

Майже 3% ВВП на оборону – це багато пор╕вняно ╕з ледве 1%, яким легковажили уряди ще в середин╕ нульових рок╕в. Але дуже замало для кра╖ни, яка де-факто у стан╕ в╕йни. Та б╕льше, на жаль, ╕ це правда, ми соб╕ дозволити не можемо — в╕йськове навантаження на бюджет та соц╕альну сферу ╕ так критично велике. Тому арм╕я все ще потребу╓ громадянсько╖ допомоги, громадянсько╖ п╕дтримки, ╕ держава вдячна кожному, чия приватна громадянська ╕н╕ц╕атива зм╕цню╓ нашу обороноздатн╕сть.

Наголошую, що ми будемо рац╕онально, п╕д прозорим контролем громадськост╕ й парламенту, використовувати наявний ресурс ╕ жорстко контролювати видатки з ч╕тким визначенням довгострокових потреб арм╕╖ та ╕нших силових структур.

У в╕йська вже постача╓ться не лише в╕дремонтована ╕ модерн╕зована, але й сучасна нова техн╕ка. Минулого року було прийнято на озбро╓ння близько двох десятк╕в нових вид╕в збро╖ та в╕йськово╖ техн╕ки. Поточного року М╕ноборони прийме ще б╕льше двадцяти. ╤, наголошую, ми лише на самому початку процесу в╕йськово-техн╕чно╖ модерн╕зац╕╖ Збройних Сил Укра╖ни. Роботи ще непочатий край.

У кооперац╕╖ щодо забезпечення державного оборонного замовлення ╕ програми ╕мпортозам╕щення зад╕ян╕ понад сто приватних п╕дпри╓мств, як╕ виробляють ╕ постачають сотн╕ вид╕в комплектуючих. Такими ╓ справжн╕ масштаби державно-приватного партнерства в оборонн╕й галуз╕. Це сотн╕, ще раз наголошую, п╕дпри╓мств, а не одне чи два.

Каменем спотикання, шановн╕ народн╕ депутати, на жаль, став закон про спецконф╕скац╕ю, який ╓ важливим джерелом ф╕нансування оборонного замовлення в поточному роц╕. Друз╕, це борг, наш з вами борг перед кра╖ною, ╕ я вкотре закликаю проголосувати за закон у так╕й редакц╕╖, яка зн╕ма╓ вс╕ ваш╕ побоювання. Внес╕ть т╕ зм╕ни, як╕ ви вважа╓те за потр╕бне, але прийм╕ть цей закон ╕ забезпечте ф╕нансування державного оборонного замовлення та ╕нш╕ статт╕ оборонних видатк╕в держави.

Для осво╓ння нових технолог╕й та розвитку промислово╖ бази для виробництва сучасного озбро╓ння, так само як ╕ для отримання додаткового ф╕нансового ресурсу, ми експорту╓мо товари та послуги в╕йськового призначення в понад 60 кра╖н св╕ту! Минулого року укладено експортних контракт╕в на суму понад 1,3 м╕льярда долар╕в. Портфель замовлень наших п╕дпри╓мств на 2016 р╕к вже перевищу╓ м╕льярд долар╕в. Але, наголошую, власну арм╕ю п╕дпри╓мства ВПК обслуговують в першу чергу. Експорту╓ться не наша зброя, яка зараз сто╖ть на озбро╓нн╕ укра╖нсько╖ арм╕╖, а нов╕ види, як╕ виробляються п╕дпри╓мствами в╕тчизняного ВПК за межами державного оборонного замовлення. Н╕який експорт не послаблю╓ оборону держави.

Усе, що ми зд╕йсню╓мо в оборонн╕й галуз╕, ми робимо, м╕цно тримаючи в руках компас, стр╕лка якого показу╓ твердо на П╕вн╕чну Атлантику. Власне, компас ╕ ╓ ключовим елементом емблеми НАТО. ╤ в╕н в усьому ор╕╓нту╓ нас на повну сум╕сн╕сть ╕з стандартами Альянсу, причому не т╕льки у в╕йськов╕й сфер╕.

Ми вийшли на безпрецедентний ╕ як н╕коли т╕сний р╕вень сп╕впрац╕ з кра╖нами Альянсу, який будемо п╕двищувати, розширювати, поглиблювати — аж до повного досягнення критер╕╖в членства. Нашою стратег╕чною метою залиша╓ться вступ до НАТО. Я наполягаю: цей дороговказ для нас непорушний як Полярна з╕рка на зоряному неб╕.

Важливо, що за 2,5 роки к╕льк╕сть прихильник╕в вступу Укра╖ни до НАТО значно зросла та вже ╕стотно перевищу╓ к╕льк╕сть противник╕в. Але в цьому питанн╕ все ще спостер╕гаються сутт╓в╕ в╕дм╕нност╕ м╕ж р╕зними макрорег╕онами.

Сл╕д також усв╕домлювати, що в Альянс╕ теж нема╓ консенсусу щодо членства Укра╖ни. Так, формально двер╕ в╕дчинен╕, починаючи з Бухарестського Сам╕ту 2008 року. Але ц╕ двер╕ – сенсорн╕: можуть ╕ зачинитися при надто р╕зкому наближенн╕. Тому кожен наш крок ма╓ бути виваженим ╕ наперед прорахованим, щоб не вийшло так як з Планом д╕й щодо членства в╕с╕м рок╕в тому. Я хочу наголосити, що т╕ заходи, як╕ ми зд╕йсню╓мо тепер, — це насправд╕ значно б╕льше, н╕ж проект ПДЧ 2008-го року.

Шановн╕ народн╕ депутати!

Природно, що сусп╕льство дуже ц╕кавить, як надал╕ будуть формуватися Збройн╕ Сили Укра╖ни. Як Верховний Головнокомандувач я впроваджую курс на профес╕онал╕зац╕ю Укра╖нського в╕йська ╕ на парад╕ допов╕в Укра╖нському народов╕, що укра╖нська арм╕я вже на 75% контрактна. Ця складова буде й надал╕ зб╕льшуватися, ╕ це потребуватиме подальшого удосконалення структури та зб╕льшення розм╕р╕в грошового забезпечення в╕йськовослужбовц╕в. Наголошую, що лише цього року 50 тисяч укра╖нських добровольц╕в записалися до лав Збройних Сил Укра╖ни. ╤ це дало нам можлив╕сть демоб╕л╕зувати п’ять хвиль моб╕л╕зац╕╖. ╤ впевнений в тому, що ця л╕н╕я буде продовжуватися.

Особисто я не хот╕в би ан╕ моб╕л╕зац╕╖, ан╕ во╓нного стану. Я бачу зовс╕м ╕нший план для нашо╖ кра╖ни. Але чи буде нова хвиля частково╖ моб╕л╕зац╕╖ чи, не дай Боже, повно╖ моб╕л╕зац╕╖? Остаточна в╕дпов╕дь на це питання залежить в╕д Москви.

Наш кордон з Рос╕╓ю — найдовший в ╢вроп╕: лише суходолом дв╕ тисяч╕ к╕лометр╕в. Наголошую, що Рос╕я пост╕йно нарощу╓ в╕йськову присутн╕сть в першу чергу на нашому кордон╕, гра╓ м’язами на зах╕дному та п╕вденно-зах╕дному стратег╕чних напрямках. Високий р╕вень загрози збройно╖ агрес╕╖ збер╕га╓ться ╕ з п╕вденного напрямку. А у склад╕ угруповання рос╕йсько-терористичних в╕йськ на Донбас╕ — майже 38,5 тисяч ос╕б, понад 600 танк╕в ╕ 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилер╕йських систем, б╕льше 300 реактивних систем залпового вогню.

На жаль, у реал╕зац╕╖ М╕нських домовленостей ми не бачимо такого прогресу, якого хот╕лося б. Тим не менше, прям╕ наступальн╕ д╕╖ рос╕йсько-терористичних в╕йськ зупинено. В╕дсутн╕сть нових хвиль моб╕л╕зац╕╖ – це теж позитивний насл╕док М╕нських домовленостей. Так само як ╕ повернення додому тисяч укра╖нських заручник╕в, як╕ трималися у в’язницях на окупован╕й територ╕╖ та у в’язницях Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.

У ц╕лому завдяки посиленню оборонних спроможностей наших Збройних Сил ми почува╓мося в б╕льш╕й безпец╕, н╕ж р╕к тому. Температура конфл╕кту – зараз нижча, н╕ж була позаминулого та минулого рок╕в.

Наголошую, ми дотримуватимемося М╕нських угод, як би це важко нам не давалося. ╤ саме це дало змогу наш╕й дипломат╕╖ виграти навесн╕ та вл╕тку нелегку боротьбу за продовження санкц╕й ╢вросоюзу, США, Япон╕╖, Австрал╕╖, ╕нших кра╖н св╕ту. Але при цьому ми не поступилися жодною принциповою позиц╕╓ю для Укра╖ни.

Б╕льше того, в нелегкому д╕алоз╕ переконали наших зах╕дних союзник╕в ╕ партнер╕в у тому, що будь-яким крокам з пол╕тичного врегулювання ма╓ передувати очевидний ╕ беззаперечний прогрес у безпекових питаннях: стале припинення вогню, вив╕д рос╕йських в╕йськ та техн╕ки з окуповано╖ територ╕╖, роззбро╓ння бойовик╕в, ╕ врешт╕-решт, в╕дновлення контролю за нашим же кордоном.

╤ другого читання конституц╕йних зм╕н, примара яких пост╕йно блукала ц╕╓ю залою, не в╕дбулося, як ви бачите. ╤ не в╕дбудеться, поки для того не визр╕ють в╕дпов╕дн╕ умови. Будь-яке р╕шення, шановн╕ народн╕ депутати, буде винятково за вами. ╤ без вас не станеться ан╕ зм╕н до Конституц╕╖, ан╕ закону про м╕сцев╕ вибори на частин╕ Донбасу, ан╕ жодного ╕ншого стратег╕чного кроку. Саме тому житт╓во важлива наша з вами сп╕впраця.

Рос╕я з окупованих нею територ╕й Донеччини та Луганщини хоче утворити, як хтось сказав, протекторат Донбас, ╕ на сво╖х умовах ╕нф╕льтрувати його до складу Укра╖ни, щоб п╕дривати нас ╕зсередини. Скажу коротко: ми цього робити не дозволимо ╕ так не буде.

╢, вт╕м, у цьому питанн╕ й ╕нша крайн╕сть, внутр╕шня, щодо яко╖ ми не можемо робити вигляд, н╕би ╖╖ не ╕сну╓. Частина укра╖нських пол╕тик╕в атаку╓ Нормандський формат ╕ М╕нський процес насправд╕ лише тому, що ╕ Норманд╕я, ╕ М╕нськ в╕дкривають реальний шлях до повернення Донбасу ╕ ╓ ╓диним ╕нструментом для того, щоб цього досягнути. А, виявля╓ться, не вс╕ тут того хочуть: бо вони там ╕накш╕, бо вони якось не так голосуватимуть, бо виберуть не тих ╕ не нас; бо тягнутимуть на Сх╕д, а нам — на Зах╕д. Ну, звичайно, що вголос того н╕хто не артикулю╓, але ж лукавство чита╓ться пом╕ж рядк╕в. Для мене, я хочу на цьому окремо наголосити, така ф╕лософ╕я неприйнятна, ╕ скажу ╖╖ апологетам так само коротко: по-вашому теж не буде!

Фантаз╕╖ про мир в обм╕н на територ╕╖ – абсолютно ╕люзорн╕. При такому п╕дход╕ не буде н╕ миру, н╕ територ╕й, а залишаться лише ганьба та в╕чно тл╕ючий конфл╕кт.

Для мене головним була, ╓ ╕ буде боротьба за в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни в кордонах 1991 року. Так, як це того ж року було проголосовано на справжньому референдум╕, в тому числ╕ ╕ переважною б╕льш╕стю мешканц╕в Донбасу, ╕ б╕льш╕стю кримчан. ╤ б╕льше жодного референдуму не було! Заява Пут╕на про те, що н╕би питання Криму закрите, це лише його марення. Хоча насправд╕ воно д╕йсно закрите у 1954 ╕ у 1991 роц╕: Крим був, ╓ ╕ буде укра╖нським. ╤ н╕яко╖ ╕ншо╖ розмови не буде.

Ми усв╕домлю╓мо, що в╕йськового вар╕анту розв'язання проблеми територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ не ╕сну╓, це очевидно. По-перше, потенц╕ал нашо╖ арм╕╖ – суто оборонний. По-друге, ворог окопався в найб╕льш урбан╕зованих ╕ густонаселених районах, причому населених нашими з вами сп╕вв╕тчизниками — громадянами Укра╖ни.

Отже, ╓диний шлях врегулювання ╕ в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ — це шлях пол╕тико-дипломатичний, але при цьому з опорою на оборонн╕ можливост╕ арм╕╖.

Ми ма╓мо зрозум╕ти, що ми не прокинемося одного прекрасного ранку, щоб побачити, що на Донбас╕ в╕дновлено статус-кво, яким в╕н був на початку 2014-го року. А процес реального, а не формального в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, ре╕нтеграц╕я мешканц╕в окуповано╖ частини Донбасу в Укра╖ну, повернення укра╖нського суверен╕тету на весь Донбас, ми ма╓мо розум╕ти, буде нелегким, бол╕сним ╕ тривалим.

╤ шлях до початку цього процесу, на загальну думку нашу ╕ наших партнер╕в, в╕дкрива╓ саме ╕ лише М╕нський процес. Тому ми б╕льше за будь-кого зац╕кавлен╕ в його продовженн╕, як ╕ у збереженн╕ Нормандського формату. ╤ будь-як╕ атаки на нього, в тому числ╕, як╕ зроблен╕ нашим агресором, не призведуть н╕ до чого. Ми будемо забезпечувати переможний процес повернення укра╖нського суверен╕тету. В принцип╕, можна безк╕нечно довго вправлятися у придумуванн╕ р╕зних формат╕в, але не забуваймо: будь-який формат ма╓ сенс лише тод╕, коли в ньому бере участь Рос╕я. ╤ коли в╕н багатосторонн╕й.

Саме багатосторонн╕й, бо повед╕нка Рос╕╖ у св╕т╕, порушення нею норм м╕жнародного права, спроби Кремля зруйнувати арх╕тектуру безпеки ╓вропейсько╖ ╕ глобально╖, експанс╕он╕зм Кремля — це континентальна ╕ глобальна проблема, ╕ вона не може бути розв'язана суто на двосторонн╕й основ╕.

Укра╖на й надал╕ потребу╓ серйозно╖ м╕жнародно╖ п╕дтримки в боротьб╕ з рос╕йсько╖ агрес╕╓ю. А забезпечувати таку п╕дтримку для нашо╖ дипломат╕╖ ╕, я це можу також визнати, ста╓ дедал╕ важче в силу р╕зних об’╓ктивних та суб’╓ктивних фактор╕в.

Зараз ╢вросоюз проходить жорстк╕ випробування, можливо, найскладн╕ш╕ за весь час свого ╕снування. ╤ м╕грац╕йна криза, ╕ терористичн╕ акти – це зовн╕шн╕ атаки на ╢вропу, як╕ тестують ╖╖ на внутр╕шню м╕цн╕сть. Насл╕дком ц╕╓╖ турбулентност╕ й стають так╕ под╕╖, як перемога ╓вроскептик╕в на референдум╕ в Н╕дерландах, який насправд╕, ╕ вс╕ ми це розум╕╓мо, лише формально стосувався угоди ╢С з Укра╖ною, або голосування британц╕в за брекзит.

Протягом найближчого року в низц╕ ╓вропейських кра╖н внасл╕док вибор╕в до влади можуть прийти якщо ╕ не крайн╕, то так╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ схильн╕ до компром╕с╕в з Кремлем, а найкращою пол╕тикою щодо агресора вважають його умиротворення. Приклад Мюнхена н╕кого не навчив. Вони в становище Пут╕на готов╕ входити з таким же ентуз╕азмом, з яким зах╕дн╕ л╕дери входили ╕ намагалися зрозум╕ти Г╕тлера.

╢вропа все ще говорить одним голосом, але ╓ й кра╖ни, в яких вже надто сильно чути рос╕йський акцент. Чинна влада в багатьох кра╖нах - наших партнерах перебува╓ п╕д сильним тиском налаштовано╖ на компром╕с з Москвою опозиц╕╖. Ця опозиц╕я в свою чергу спира╓ться на вимоги б╕знесових к╕л та соц╕альних груп, як╕ вважають себе потерп╕лими н╕бито в╕д згортання економ╕чно╖ сп╕впрац╕ ╖хн╕х кра╖н з Рос╕╓ю.

Неважко пом╕тити застосування Рос╕╓ю в кра╖нах ╢С уже знайомих за укра╖нським сценар╕╓м нев╕йськових метод╕в г╕бридно╖ в╕йни. Кремль не прихову╓, що використову╓ ╓вропейськ╕ демократичн╕ ц╕нност╕ Заходу для його ж руйнування.

Я впевнений, що стратег╕чно ╢вропа подола╓ вс╕ виклики. Але на тактичному р╕вн╕ нам ус╕м сл╕д розум╕ти, якою м╕рою ускладнюються завдання для нашо╖ укра╖нською дипломат╕╖, наск╕льки в несприятливих умовах вона повинна забезпечувати ╓дину ╓вропейську позиц╕ю щодо санкц╕й та ╕нших форм тиску на Рос╕йську Федерац╕ю.

П╕д час наради посл╕в наприк╕нц╕ серпня кожен отримав як загальн╕, так ╕ сво╖ ╕ндив╕дуальн╕ настанови. В тому числ╕ ╕ на випадок, якщо розвиток под╕й в деяких кра╖нах п╕де не за найкращим для нас сценар╕╓м.

Головне — сприяти зм╕цненню м╕жнародно╖ коал╕ц╕╖ на п╕дтримку Укра╖ни та запоб╕гти зняттю санкц╕й з РФ до моменту повного в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. Сприяння зм╕цненню обороноздатност╕ Укра╖ни шляхом актив╕зац╕╖ в╕йськово-техн╕чного та оборонного сп╕вроб╕тництва, передача в╕йськових технолог╕й, надання нам летальних вид╕в збро╖ принаймн╕ у випадку повномасштабного вторгнення з боку Рос╕╖, якого ми, зв╕сно, не виключа╓мо, ╕ до якого ми твердо ма╓мо бути готов╕ в будь-який час.

Питання Криму, його м╕л╕таризац╕╖ та утиск╕в прав людини на п╕востров╕ треба пост╕йно тримати на м╕жнародному порядку денному ╕ домагатися розширення в╕дпов╕дного санкц╕йного пакета, як це минулого тижня зробили наш╕ партнери — Сполучен╕ Штати Америки.

Порушення Рос╕╓ю прав людини на окупованих територ╕ях, у тому числ╕ й щодо кримських татар, вимага╓ запровадження додаткових секторальних санкц╕й. Думаю, був би не зайвим осучаснений аналог поправки Джексона-Вен╕ка.

Дипломатам поставлене завдання активн╕ше залучати м╕жнародних партнер╕в до зв╕льнення наших пол╕тичних в’язн╕в, що утримуються в Рос╕╖ та в анексованому нею укра╖нському Криму, заручник╕в в окупован╕й частин╕ Донбасу.

Ф╕нальне р╕шення ╢вросоюзу по в╕зах стане ще одним св╕дченням того, що ╢вропа як один ╕з наших ключових партнер╕в Укра╖ни визна╓ наш прогрес у зд╕йсненн╕ внутр╕шн╕х реформ. Ви зна╓те, що вчора був зроблений ще один крок на ком╕тет╕ ╢вропарламенту.

Найб╕льш складною реформою ╓ антикорупц╕йна. Широко розгалужена та глибоко вкор╕нена мережа потужних корупц╕йних зв’язк╕в споконв╕ку була ╕ все ще, на жаль, залиша╓ться вагомим елементом пол╕тично╖, економ╕чно╖ та соц╕ально╖ систем. Б╕льше того, нею уражен╕ не лише оф╕ц╕йн╕, але й неформальн╕ ╕нститути, а побутова корупц╕я ╓ нев╕д’╓мною частиною способу життя укра╖нц╕в. Перш за все ми ма╓мо продемонструвати сусп╕льству, що наступ на корупц╕ю почався нагор╕ — лише тод╕ отрима╓мо моральне право викор╕нювати ╖╖ зв╕дус╕ль, на вс╕х р╕внях.

Проблеми ╕з стартом електронного декларування мали суто техн╕чний характер. А моя пол╕тична воля як Президента на запуск ц╕╓╖ системи – незм╕нна, вона була, ╓ ╕ буде. Ця система створю╓ нову реальн╕сть, яка посилю╓ контроль сусп╕льства над нашими з вами статками, доходами, витратами ╕ способом життя. ╤з т╕н╕ на св╕тло, чого давно чекають люди, мають вийти ма╓тки, автопарки, грош╕ вс╕х «слуг народу». Не бачу в цьому абсолютно н╕чого страшного — вже багато рок╕в живу в умовах тако╖ прозорост╕.

Ми мусили витратити певний час на формування в╕дпов╕дно╖ ╕нфраструктури. Нарешт╕, запрацювали Нац╕ональне антикорупц╕йне бюро та Спец╕ал╕зована антикорупц╕йна прокуратура. Висновки, п╕дкреслюю, робити зарано, планка сусп╕льних оч╕кувань дуже висока, спод╕ваюсь, вони ╖╖ подолають. Ви вс╕ бачите по конкретних справах, як╕ розпочали наш╕ правоохоронн╕ органи, включаючи Генеральну прокуратуру, по пр╕звищах, якими вони ц╕кавляться, по структурах, по яких копають, що для них не ╕сну╓ персональних табу ╕ закритих сфер.

Але я категорично проти того, аби д╕лити правоохоронн╕ органи на нов╕ та стар╕. Наголошую, вони вс╕ роблять сп╕льну справу, ╕ лише ╓диним фронтом, а не р╕зними колонами, здатн╕ завдати удару по корупц╕╖.

Очевидними ╓ позитивн╕ зрушення в прокуратур╕. Сто дн╕в роботи нового Генерального прокурора наочно це демонструють. ╤ р╕ч не в к╕льк╕сних показниках, хоча за цей час прокуратурою ╕ порушено б╕льше ста резонансних справ, наголошую, б╕льше одн╕╓╖ в день, а в контурах як╕сних позитивних зм╕н, до впровадження яких долучено ╕ закордонних фах╕вц╕в. Прокуратура трансформу╓ться в ╓вропейський орган, який стежить за законн╕стю, а не обслугову╓ ╕нтереси пол╕тичних чи б╕знесових к╕л.

Проведено масштабне очищення СБУ в╕д зрадник╕в та корупц╕онер╕в, а також в╕д ос╕б з низькими профес╕йними та морально-д╕ловими якостями. Протягом останн╕х двох рок╕в, можливо ця цифра пролуна╓ вперше, зв╕льнено понад дв╕ тисяч╕ сп╕вроб╕тник╕в Служби. На ╖хн╓ м╕сце прийшли й приходять патр╕отично налаштован╕ молод╕ оф╕цери, абсолютна б╕льш╕сть яких з практичним досв╕дом участ╕ у бойових д╕ях на Сход╕ Укра╖ни.

Трансформуються вс╕ правоохоронн╕ органи. Патрульна пол╕ц╕я вже заслужила ╕ ма╓ зберегти дов╕ру з боку людей. З колишньо╖ радянсько╖ м╕л╕ц╕╖, нарешт╕, розпочали створювати укра╖нську пол╕ц╕ю. Реакц╕я кер╕вництва на прикр╕ ╕нциденти останн╕х тижн╕в була ╕ ма╓ бути митт╓вою ╕ адекватною, ╕ ц╕ випадки жодним чином не повинн╕ вплинути на процес реформування МВС чи поставити п╕д сумн╕в його правильн╕сть.

Як резюме, що ж ми ма╓мо зараз? Облава, — осмислено ╕ св╕домо вживаю це слово, — яку ГПУ та НАБУ, СБУ та МВС влаштували на корупц╕онер╕в, руха╓ться з безпрецедентно широким розмахом. Ще н╕коли не затримувалась чи не потрапляла п╕д сл╕дство така велика к╕льк╕сть високопосадовц╕в.

Мабуть, я був би переконлив╕шим, якби перел╕чував зараз посади, чиновник╕в та те, що ╖м ╕нкрим╕ну╓ться, — за обсягом це могло б зам╕нити весь текст послання. Та у мене нема жодних списк╕в ан╕ постфактум, ан╕ на майбутн╓. ╤ прошу не п╕дн╕мати галасу про пол╕тичн╕ репрес╕╖. Краще усв╕домити нов╕ реал╕╖: справжн╓ полювання на корупц╕онер╕в почалося; св╕й шанс потрапити в ц╕ тенета ма╓ кожен, у кого ╓ гр╕х за душею.

Та якщо все саме так, як я кажу, виникають питання. Чому цих зрушень не бачить укра╖нське сусп╕льство? Тому, що пройшло замало часу, щоб пов╕рити в те, що це не кампан╕йщина та п╕ар, а серйозна системна робота. А, по-друге, як кажуть у народ╕, поки все це нагаду╓ спортивну рибалку: "п╕ймали, показали, в╕дпустили". Ключове слово тут — "посадили". ╤, можливо, лише за наявност╕ судового вироку наш╕ правоохоронн╕ органи можуть зв╕тувати сусп╕льству.

Отже, саме судова реформа ма╓ надати завершеност╕ вс╕й систем╕ боротьби з корупц╕╓ю. На ╖╖ впровадження знадобиться к╕лька рок╕в, але в результат╕ ц╕╓╖ коп╕тко╖ роботи вс╕ укра╖нц╕ мають отримати нову судову систему — чесну, незалежну та справедливу.

У першу чергу, на конкурсн╕й основ╕ от-от почнеться формування буквально з нуля нового Верховного Суду Укра╖ни. Хот╕в би окремо наголосити, я запрошую тих судд╕в, як╕ в╕дпов╕дають високим профес╕йним та моральним стандартам, вимогам антикорупц╕йного законодавства ╕ бажають чесно та сумл╕нно виконувати сво╖ обов’язки, обов’язково взяти участь у конкурс╕. Таке саме прохання в мене до досв╕дчених адвокат╕в та науковц╕в-правник╕в.

Уже цього м╕сяця я подам на ваш розгляд нев╕дкладн╕ законопроекти «Про Вищу раду правосуддя» та «Про Конституц╕йний Суд Укра╖ни». Розраховую на вашу, шановн╕ народн╕ депутати, п╕дтримку.

Дорог╕ друз╕!

У св╕т╕ ╕снують кра╖ни, де корупц╕онер╕в страчують, але нав╕ть там ╕ дос╕ беруть, причому час в╕д часу дуже велик╕ хабар╕. Все це ма╓ переконати нас у необх╕дност╕ не зводити боротьбу з корупц╕╓ю лише до каральних метод╕в, конче необх╕дних за тих вражаючих масштабах явища, яких воно набуло в Укра╖н╕. Не менш потр╕бними ╕ б╕льш ефективними, на мою думку, ╓ превентивн╕ заходи, якими поступово зн╕маються прошарки ╜рунту найб╕льш родюч╕ для корупц╕╖.

╤з нашо╖ практики можна навести к╕лька приклад╕в результативност╕ такого п╕дходу. Найяскрав╕шим з них ╓ система електронних закуп╕вель з прямо-таки символ╕чною назвою «ProZorro». ╤з вдалого експерименту вона виросла в ефективний антикорупц╕йний ╕нструмент, обов’язковий для вс╕х бюджетних закуп╕вель ╕ закуп╕вель державних компан╕й. Вона вже заощадила м╕льярди державних народних грошей.

Контакти чиновника з б╕знесом м╕н╕м╕зуються ╕ завдяки дерегуляц╕╖. Ось чому ми розгляда╓мо ╖╖ не лише як спос╕б стимулювання б╕знесу та економ╕чного зростання, але й як д╕╓вий антикорупц╕йний препарат. За останн╕ два роки скорочено к╕льк╕сть дозвол╕в б╕льше н╕ж 40% — з╕ ста сорока трьох до в╕с╕мдесяти чотирьох. К╕льк╕сть вид╕в господарсько╖ д╕яльност╕, що п╕длягають л╕цензуванню, ми зменшили на 46%. Л╕кв╕довано обов'язкову ре╓страц╕ю ╕ноземних ╕нвестиц╕й, спрощено ре╓страц╕ю л╕карських засоб╕в. Окрем╕ л╕карськ╕ засоби, як╕ виробленн╕ та мають ре╓страц╕ю в кра╖нах ╢вропейського Союзу та США, взагал╕ не потребують ре╓страц╕╖.

Масштабну дерегуляц╕ю проведено в аграрн╕й сфер╕ — лише на процедурах сертиф╕кац╕╖ агроб╕знес заощадив с╕м м╕льярд╕в гривень за р╕к!

До половини усього регулювання в Укра╖н╕ виписано на р╕вн╕ закон╕в. В╕дтак, без ефективно╖ роботи парламенту не може ╕ не станеться ефективно╖ дерегуляц╕╖. На даний момент заре╓стровано 39 дерегуляц╕йних законопроект╕в, ╕з них лише 8 ухвалено в першому читанн╕. Щоб реал╕зувати цей план потр╕бно с╕мдесят результативних голосувань, ╕ протягом п╕вроку ухвалювати по 5 закон╕в щотижня.

Якщо комусь зда╓ться, що дерегуляц╕я його не стосу╓ться, той помиля╓ться. Труднощ╕ б╕знесу даються взнаки кожному укра╖нцев╕, бо у ф╕нал╕ за все сплачу╓ споживач.

Треба прибирати, просто зм╕тати вс╕ перешкоди — податков╕, митн╕, адм╕н╕стративно-бюрократичн╕, ментальн╕ – як╕ заважають б╕знесу, стриножать п╕дпри╓мц╕в, в╕длякують ╕нвестор╕в, стримують ╕н╕ц╕ативн╕сть, перешкоджають створенню нових робочих м╕сць.

Не маючи жодного бажання в╕д╕брати хл╕б в Уряду, зазначу, що Каб╕нет М╕н╕стр╕в на фон╕ досягнуто╖ макроеконом╕чно╖ стаб╕л╕зац╕╖ та в╕дновлення економ╕чного зростання повинен в╕д пол╕тики виживання перейти до стратег╕╖ розвитку, в╕д макроф╕нансового оздоровлення – до економ╕чного зростання, в╕д затягування паск╕в – до стаб╕л╕зац╕╖ бюджет╕в домогосподарств та поступового зростання доход╕в укра╖нц╕в. ╤ я бачу, що Уряд дотриму╓ться цих ор╕╓нтир╕в.

Одним ╕з драйвер╕в нашого економ╕чного зростання ╓ наша вимушена м╕л╕таризац╕я. Короткостроков╕ ефекти в╕д не╖ бажано перетворити на мультипл╕кативн╕, як╕ вплинуть не лише на ВПК, але й на розвиток виробництв ╕з подв╕йним призначенням. ╤ на галуз╕, пов’язан╕ з сировинним забезпеченням оборонно╖ галуз╕. Йдеться про синергетичний ефект виробництва сучасних озбро╓нь ╕ в╕йськово╖ техн╕ки, а також про мирне застосування ╕нновац╕йних розробок, перв╕сне призначення яких було во╓нним.

Як це все по╓дну╓ться, я зайвий раз переконався у День знань, коли в╕дв╕дав Ки╖вський пол╕техн╕чний ╕нститут ╕мен╕ С╕корського, де в рамках ╕нновац╕йно-виробничого об’╓днання винах╕дники працюють на оборону ╕ одразу пропонують для конверс╕╖ результати сво╖х стартап╕в. До реч╕, я не пропущу бюджет на наступний р╕к, в якому буде скасування стипенд╕й, скасування державного ф╕нансування навчання на маг╕стратур╕ та ╕нш╕ експерименти.

На початку липня я зустр╕вся з л╕дерами усп╕шних укра╖нських стартап╕в, представниками венчурних фонд╕в. Вже станом на зараз укра╖нським б╕знесом створений сучасний ╕нновац╕йний сектор економ╕ки, ор╕╓нтований на глобальний ринок ╕ вагомий з точки зору макроеконом╕ки. За п╕дсумками 2015 року, ╤Т стала третьою сферою в Укра╖н╕ за обсягом експорту, досягнувши позначки у 2,5 м╕льярди долар╕в, що форму╓ 3% укра╖нського ВВП. У кра╖н╕ заре╓стровано понад дв╕ тисяч╕ стартап╕в, ╕ вони демонструють стр╕мке зростання – до ста в╕дсотк╕в на р╕к. Минулор╕чний обсяг ╕нвестиц╕й сягнув 132 м╕льйони долар╕в, з них майже половину забезпечили ╕ноземц╕. Десять укра╖нських ╤Т-компан╕й включен╕ до списку ТОП-100 аутсорсингових компан╕й св╕ту. Ма╓мо величезний кадровий потенц╕ал: найдинам╕чн╕ше в ╢вроп╕ зростаючу к╕льк╕сть ╤Т-фах╕вц╕в, б╕льше 90 тисяч зараз ╕з оч╕куваним зб╕льшенням до 200 тисяч вже в наступному роц╕. ╤ добре, що наша вища осв╕та гнучко реагу╓ на цей запит ринку прац╕. Хочу нагадати, що величезн╕ св╕тов╕ високотехнолог╕чн╕ г╕ганти зароджувалися в гаражах та в студентських гуртожитках. Наше з вами завдання – максимально п╕дтримати IT-сектор.

Тим часом АПК залиша╓ться одним з основних джерел валютних надходжень до кра╖ни. Частка аграрного сектору в загальн╕й товарн╕й структур╕ експорту сягнула найвищого значення за 25 рок╕в. Пров╕дна роль агросектору у контекст╕ побудови ╕нновац╕йно╖ економ╕ки вигляда╓, можливо, дещо суперечливою. Проте вона вкрай важлива, допоки трива╓ процес нарощування господарським комплексом високотехнолог╕чних «м’яз╕в».

В╕дсутн╕сть права на в╕льну куп╕влю-продаж земл╕ с╕льськогосподарського призначення, безумовно, стриму╓ ╕нвестиц╕╖ в аграрну сферу, порушу╓ права селян, занижу╓, м╕ж ╕ншим, оренду, виймаючи з ╖хньо╖ кишен╕ останн╕ коп╕йки. Це – акс╕оматично. Але мен╕ в╕дом╕ ╕ стан громадсько╖ думки щодо цього питання, ╕ позиц╕я б╕льшост╕ парламентських фракц╕й. Я ╖╖ шаную та поважаю. Але як розв'язати цю проблему — це ваша компетенц╕я, шановн╕ народн╕ депутати: або ховати голову в п╕сок ╕ н╕чого не м╕няти, або все ж таки працювати над створенням ринку земл╕ з ус╕ма можливими запоб╕жниками в╕д будь-яких негативних насл╕дк╕в.

Не менш ╕нтенсивно, н╕ж ╕нвестиц╕╖ в Укра╖ну, ми повинн╕ шукати ринки збуту для укра╖нських товар╕в. Кр╕м в╕йськового втручання, Рос╕я зд╕йсню╓, безумовно, економ╕чну агрес╕ю проти нашо╖ держави. На початку десятил╕ття майже третина укра╖нського експорту йшла на рос╕йський ринок. Атака Кремля почалася ще до Майдану, ╕ були запроваджен╕ обмеження, як╕ призвели до пад╕ння укра╖нського експорту в 2013 роц╕ в РФ на 15%. В 2015 роц╕ пор╕вняно з 2014 роком наш експорт у Рос╕ю скоротився наполовину, ╕ це ще не дно, зниження трива╓ ╕ зараз – м╕нус 34% за п╕дсумками першого п╕вр╕ччя. Частка Рос╕╖ в укра╖нському експорт╕ становить тепер 9% з тенденц╕╓ю до подальшого пад╕ння. Тих, хто полюбля╓ спекулювати на тему «поки в╕йна, хтось заробля╓ на торг╕вл╕ з Рос╕╓ю», ма╓ зац╕кавити ф╕нальна цифра: за останн╕ роки обсяги нашого експорту до РФ впали в п’ять раз╕в. Напевно, вони думали, що поставлять Укра╖ну на кол╕на, що р╕зко зросте безроб╕ття, зубож╕ння. Але так не сталося ╕ не станеться. Ми шука╓мо ╕ знаходимо нов╕ ринки.

Напевно, стратег╕чно це добре, що таким кардинальним чином скоротилася наша залежн╕сть в╕д рос╕йського ринку, де балом правлять не закони економ╕ки, а пол╕тичний шантаж та ╕мперський тиск. Але ма╓мо розум╕ти, що агресивне закриття Рос╕╓ю свого ринку стало для Укра╖ни економ╕чним шоком, воно об╕йшлося нам, за деякими п╕драхунками, м╕н╕мум у 15 м╕льярд╕в долар╕в. Ми втратили десятки, якщо не тисяч╕ робочих м╕сць, ╕ ця економ╕чна агрес╕я – одна з головних причин стр╕мкого пад╕ння р╕вня життя.

Для чого Рос╕я це зробила? Починала вона цю пол╕тику спочатку для того, щоб з╕рвати п╕дписання Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢вросоюзом. Пот╕м визначила соб╕ масштабн╕ш╕ ц╕л╕. Економ╕чну – удушити нас, вдарити по ф╕нансах, знизити обороноздатн╕сть. ╤ пол╕тичну – через поглиблення соц╕ально╖ кризи п╕двищити напругу у сусп╕льств╕, п╕д╕гр╕ти невдоволення владою ╕ протестн╕ настро╖. Дуже мр╕ють вони про достроков╕ вибори, усунути ненависний ╖м так званий ки╖вський режим. На жаль, в укра╖нському пол╕тикум╕ ╓ люди, як╕ готов╕ св╕домо грати в цей сценар╕й; ╓ так╕, хто да╓ використати себе наосл╕п; ╓ й так╕, про кого кажуть, «Боже, прости ╖м, бо не в╕дають, що коять».

Але, друз╕ мо╖, я переконаний та впевнений в тому, що ми з укра╖нським сусп╕льством витрима╓мо цей тиск. В╕рю в укра╖нське сусп╕льство ╕ в укра╖нський народ.

Головною альтернативою рос╕йському для нас ╓ ринок ╢вросоюзу. З 1 с╕чня запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона в╕льно╖ торг╕вл╕ з ╢С. Зб╕льшення нашого експорту в ╢вросоюз у першому п╕вр╕чч╕ склало майже 7%, а частка ╢вропейського Союзу в загальному експорт╕ товар╕в становить 39,2%.

В╕дбуваються структурн╕ зм╕ни у географ╕╖ зовн╕шньо╖ торг╕вл╕. Ми в╕дкрива╓мо для себе сх╕дн╕ ринки. У соц╕альних мережах я бачив чимало ╕рон╕╖ щодо свого серпневого в╕зиту до П╕вденно╖ Аз╕╖. А м╕ж тим, у першому п╕вр╕чч╕ найб╕льшими темпами зростав наш експорт до ╤ндонез╕╖ Уяв╕ть соб╕, в╕н зр╕с в с╕м раз╕в. ╤ на сьогодн╕ ця кра╖на з 250 млн населення потребу╓ продукц╕ю укра╖нського аграрного сектору, машинобудування. ╤ були досягнут╕ надзвичайно важлив╕ домовленост╕ п╕д час цього в╕зиту.

Зрозум╕ло, що це зростання з ╤ндонез╕╓ю починалося з надто низького р╕вня, але ж ╕ перспективн╕сть очевидна. Кожний новий ринок, кожен додатковий в╕дсоток експорту – це робоч╕ м╕сця, це доходи укра╖нського бюджету, це ╓ укр╕плення курсу нац╕онально╖ валюти. ╤ це частина мо╓╖ роботи.

Вибачте за емоц╕ю, але маю сказати. Пад╕ння р╕вня життя людей, б╕дн╕сть, ф╕нансов╕ негаразди переважно╖ б╕льшост╕ укра╖нц╕в, велика соц╕альна ц╕на рос╕йсько╖ агрес╕╖ – все це важким каменем лежить на серц╕. З одного боку, я не знаю приклад╕в в ╕стор╕╖, коли б у кра╖н╕, на територ╕╖ яко╖ точаться бойов╕ д╕╖, процв╕тала економ╕ка. Ми зробили все, що могли, щоб уникнути дефолту, забезпечити макроеконом╕чну стаб╕л╕зац╕ю ╕ утримати критичний м╕н╕мум соц╕альних гарант╕й. При цьому в рамках сп╕впрац╕ з м╕жнародними ф╕нансовими орган╕зац╕ями мусили п╕ти на жорстк╕ ╕ непопулярн╕ реформи, особливо в тарифн╕й сфер╕.

Розум╕ю вс╕х ╕ кожного, кому цими кроками зроблено боляче, але, пов╕рте, якби ми до них не вдалися, було би ще г╕рше, був би економ╕чний ╕ соц╕альний колапс.

Ви, шановн╕ народн╕ депутати, напевно, ближче до народу, н╕ж представники ╕нших г╕лок влади, ╕ ви перш╕, до кого люди звертаються з криком душ╕. ╤ якими б гострими час в╕д часу не були ваш╕ виступи в ц╕й зал╕, на телееф╕рах, на зустр╕чах з виборцями, я розум╕ю ваш╕ мотиви. Ми вс╕ разом, хоча ╕ кожен по-сво╓му, в╕дчува╓мо нашу в╕дпов╕дальн╕сть перед укра╖нським народом за мир ╕ добробут, за нев╕дкладн╕ завдання ╕з п╕двищення р╕вня життя ╕ боротьби з б╕дн╕стю. Я як Президент, та й Уряд також, я впевнений, готов╕ до сп╕впрац╕ з парламентом. Але категорично застер╕гаю в╕д простих р╕шень. Дуже легко зробити вс╕х укра╖нц╕в м╕льйонерами, ╕ ми вс╕ пам’ята╓мо т╕ часи, коли грош╕ коштували дешевше, н╕ж пап╕р для ╖хнього друку. Значно складн╕ше зробити людей просто заможними.

Початок зростання ВВП створю╓ економ╕чн╕ передумови для припинення зниження р╕вня життя ╕ початку його в╕дновлення. Сл╕д п╕дтримувати ╕н╕ц╕ативи Уряду саме в цьому напрям╕, чути Верховну Раду, в тому числ╕ ╕ парламентську опозиц╕ю, реагувати на пропозиц╕╖ громадянського сусп╕льства.

Наявними ╓ й пол╕тичн╕ передумови. На початку року ми отримали дуже важливий для парламентсько-президентсько╖ демократ╕╖ досв╕д подолання парламентсько-урядово╖ кризи, ми створили коал╕ц╕ю й обрали новий Уряд. При цьому сл╕д навчитися спок╕йно, без драми, сприймати ситуативн╕ голосування в парламент╕, коли президентськ╕ чи урядов╕ ╕н╕ц╕ативи п╕дтримують р╕зн╕ фракц╕╖ опозиц╕╖, або позафракц╕йн╕ групи. Це ж не трагед╕я, а, навпаки, позитив, коли важлив╕ для кра╖ни р╕шення спираються на п╕дтримку часом нав╕ть конституц╕йно╖ б╕льшост╕.

Трохи менше трьох рок╕в нас в╕дд╕ляють в╕д чергових президентських вибор╕в, ╕ трохи б╕льше трьох, як╕ залишаються до планових парламентських вибор╕в. Це да╓, нарешт╕, можлив╕сть позмагатися не в тому, хто краще об╕ця╓, а в тому, хто краще зробить.

Ми, звичайно ж, продовжимо курс на децентрал╕зац╕ю, на розширення повноважень та ф╕нансових можливостей м╕сцевих громад, ╕ це буде доведено проектом бюджету на 2017 р╕к. В Уряд╕, до реч╕, оч╕кують в╕д Верховно╖ Ради ухвалення як м╕н╕мум десяти закон╕в для посилення децентрал╕зац╕╖. Я нещодавно повернувся з Мар╕уполя ╕ дуже зрад╕в тому, що бюджет розвитку Мар╕уполя та в ╕нших м╕стах зросли в╕д трьох до шести раз╕в в пор╕внянн╕ з 2013 роком. Це ╓ справжня децентрал╕зац╕я.

Шановн╕ народн╕ депутати!

Зовн╕шня загроза прискорила процес формування сучасно╖ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖ на засадах громадянського патр╕отизму. Ус╕ соц╕олог╕чн╕ опитування демонструють фундаментальн╕ зм╕ни в сусп╕льн╕й св╕домост╕. Питання ╓дност╕, соборност╕, ун╕тарност╕ нав╕ть не обговорю╓ться: ╕ндикатори аж зашкалюють позитивними цифрами. Люди пишаються укра╖нським громадянством, державними символами, поважають та шанують укра╖нську мову. ╢вроатлантичний вектор, ╢вросоюз та НАТО потужно дом╕нують у геопол╕тичних ор╕╓нтац╕ях переважно╖ б╕льшост╕ укра╖нц╕в.

В╕йна зняла з порядку денного багато питань щодо ╕дентиф╕кац╕╖ чужих ╕ ворожих укра╖нським ╕нтересам символ╕в, традиц╕й та культурних код╕в. У рамках закону про декомун╕зац╕ю демонтовано б╕льше тисяч╕ двохсот ╕дол╕в Лен╕на. 26 район╕в, 987 населених пункт╕в скинули з себе комун╕стичн╕ назви, як╕ невидимими ментальними нитками прив’язували ╖хн╕х мешканц╕в до колишньо╖ ╕мпер╕╖. Законом в╕дновлено справедлив╕сть щодо тих, хто присвятив сво╓ життя боротьб╕ за самост╕йн╕сть та соборн╕сть укра╖нсько╖ держави. ╤сторичну правду у питанн╕ нац╕онально╖ пам’ят╕ держава в╕дновила. Тепер ми з вами, вс╕ разом, ма╓мо змогу ╕ повинн╕ потро╖ти свою працю задля майбутнього Укра╖ни.

Думаю, вс╕м зрозум╕ло, ми не будемо байдуже споглядати за втручанням ╕ншо╖ держави в наш╕ церковн╕ справи, за ╖╖ спробами використати у сво╖х ╕нтересах почуття частини укра╖нських православних. Шановн╕ народн╕ депутати, хот╕в би подякувати вам, за звернення Верховно╖ Ради до Вселенського Патр╕арха Варфолом╕я як Предстоятеля нашо╖ Церкви-матер╕ щодо надання Томосу про автокефал╕ю Православн╕й Церкв╕ в Укра╖н╕. Такий крок був ╕ ╓ необх╕дним, виходячи ╕з традиц╕╖, зг╕дно з якою для Вселенського Патр╕арха в таких питаннях важливою ╓ думка св╕тсько╖ влади. Ми врахували цю традиц╕ю, ╕, спод╕ваюся, Його Всесвят╕сть нас почув.

Взято до уваги ╕ опитування громадсько╖ думки, як╕ показують, що дедал╕ б╕льша к╕льк╕сть православних громадян Укра╖ни хочуть мати, — як це заведено в б╕льшост╕ православних кра╖н — ╓дину пом╕сну автокефальну укра╖нську церкву.

У той же час хочу запевнити, що автокефал╕я не означа╓ появи державно╖ церкви. В конституц╕йних принципах вза╓мод╕╖ держави з рел╕г╕йними орган╕зац╕ями не зм╕ниться жодно╖ коми, ╕ свобода сов╕ст╕ н╕чим, н╕ким ╕ н╕ для кого не буде обмежена. Кожен укра╖нець ма╓ ╕ матиме право в╕рити в Бога по-сво╓му ╕ ходити до сво╓╖ церкви.

Так само дякую вам, шановн╕ народн╕ депутати, за закон, який передбача╓ зб╕льшення частки укра╖номовних п╕сень на рад╕останц╕ях. Промовляючи два тижн╕ тому на зустр╕ч╕ з представниками укра╖нсько╖ д╕аспори, переказав в╕тання власникам та топ-менеджерам деяких телев╕з╕йних канал╕в, у яких частка укра╖нсько╖ мови неприпустимо мала. Спод╕ваюся, що телев╕з╕йна ╕ндустр╕я в╕дреагу╓ на це ран╕ше, н╕ж ви ухвалите в╕дпов╕дний закон. У так╕й чутлив╕й сфер╕ св╕дома саморегуляц╕я — це завжди краще, н╕ж примус законом, тим б╕льше, що ми жодним чином не заз╕ха╓мо на право телеканал╕в та рад╕останц╕й мовити рос╕йською та ╕ншими мовами для задоволення потреб громадян Укра╖ни.

╢дн╕сть кра╖ни та консол╕дац╕я укра╖нц╕в як сучасно╖ пол╕тично╖ нац╕╖ ╓ мо╖м головним пр╕оритетом. Статус укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖ буде наповнюватися реальним зм╕стом, але з повагою до прав нац╕ональних меншин. Вони, як показали под╕╖ останн╕х двох рок╕в, м╕цно стоять на позиц╕ях укра╖нського державного патр╕отизму. ╤ держава ма╓ це ц╕нувати, причому ц╕нувати високо.

Дорог╕ укра╖нц╕!
Шановн╕ народн╕ депутати!

Мо╖ закордонн╕ радники, автори усп╕шних реформ в сво╖х кра╖нах, кажуть, що за два роки в Укра╖н╕ започатковано та в╕дбува╓ться б╕льше системних зм╕н, н╕ж до того за попередн╕ 23 роки. Можливо, з висоти ╕сторичного процесу ╖м краще видно. Можливо, вони не наст╕льки, як ми з вами, в╕дчувають очевидну бол╕сн╕сть цього процесу перетворень.

Проводити реформи в умовах г╕бридно╖ в╕йни, анекс╕╖ одн╕╓╖ частини територ╕╖ та окупац╕╖ ╕ншо╖, ╓ надскладним завданням. Але ми руха╓мось вперед. Анал╕з досв╕ду Груз╕╖, Польщ╕, Словаччини, С╕нгапуру св╕дчить про досягнення перших незаперечних результат╕в зм╕н через три-ш╕сть рок╕в п╕сля ╖хнього початку. У нас нема так багато часу. Я, так само як ╕ ви, незадоволений темпами. Розум╕ю, наск╕льки вони не в╕дпов╕дають оч╕куванням сусп╕льства. Очевидною ╓ необх╕дн╕сть пришвидшення системно╖ модерн╕зац╕╖ в ус╕х сферах.

Я впевнений, що ╕сторично й стратег╕чно ми на правильному шляху. Але бачу ризик, як катком пол╕тично╖ дестаб╕л╕зац╕╖ може розчавити перш╕ паростки соц╕ально-економ╕чного в╕дродження, як╕ вистраждан╕ вс╕м народом, за як╕ заплачено таку високу ц╕ну. Саме на внутр╕шн╕ потряс╕ння робить основну ставку зовн╕шн╕й ворог.

Б╕льш╕сть проблем, як╕ стоять перед нами, виникли не вчора ╕ не позавчора. Вони ╓ насл╕дком багатьох ╕люз╕й та помилок, якими супроводжувався увесь пер╕од незалежност╕. Сьогодн╕ цей спадок да╓ться взнаки, перетворившись на комплексний ╕сторичний виклик для вс╕╓╖ укра╖нсько╖ державност╕.

Водночас кризовий пер╕од в╕дкрив перед нами низку можливостей та перспектив, як╕ дадуть змогу Укра╖н╕ г╕дно в╕дпов╕сти на цей виклик. Укра╖нц╕ усв╕домили себе як нац╕я. Держава твердо сто╖ть на демократичних принципах орган╕зац╕╖ влади. Остаточно визначено вектор зовн╕шньопол╕тичного сп╕вроб╕тництва та ╕нтеграц╕╖.

Попереду все ще багато труднощ╕в, але випробування й перемоги, здобут╕ величезними зусиллями ╕ кров'ю кращих син╕в ╕ доньок нашого народу вс╕х час╕в, не да╓ нам ╕ншого вибору — т╕льки перемога, т╕льки вперед!

Впевнений, все буде добре.
Дякую вам ╕ слава Укра╖н╕!

http://www.president.gov.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17392

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков