Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 09.09.2016
«ПИСЬМЕННИК – НЕ ВМИРА╢, У КНИГАХ БУДЕ ЖИТЬ!»

8 вересня на кафедр╕ укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ (╓ ще в Криму така!) факультету слов'янсько╖ ф╕лолог╕╖ та журнал╕стики колишнього Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського пройшов урок пам'ят╕ Олександра ╤вановича Губаря. Завдяки старанням Май╖ Олександр╕вни, дружини О. ╤. Губаря, та п╕дтримц╕ кер╕вництва кафедри ╕ факультету, так╕ уроки давно вже стали тут традиц╕йними ╕ проходять щороку у вересн╕ – м╕сяц╕, коли Олександр ╤ванович народився (7 вересня 1922 року) ╕ коли його не стало (15 вересня 2003 року). За традиц╕╓ю, зах╕д в╕дбувся в ╕менн╕й аудитор╕╖ О. ╤. Губаря, де розм╕щена подарована кафедр╕ його приватна б╕бл╕отека.
Розпочав урок пам'ят╕ зав╕дувач кафедрою професор В╕ктор Гуменюк, котрий представив студентам-ф╕лологам запрошених на зах╕д гостей: кримськотатарського письменника ╕ перекладача Абляз╕за Вел╕╓ва, член╕в Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни В╕ктора Стуса ╕ В╕ктора Качулу, кримськотатарського ╕ укра╖нського журнал╕ст╕в Сервера Бек╕рова та Олександра Польченка, викладач╕в Василя Деркача та Шевкета Юнусова.
У виступах гостей йшлося про неперес╕чну особист╕сть талановитого письменника ╕ викладача О. ╤. Губаря, про його неоц╕ненний внесок у кримське укра╖нське л╕тературознавство, а найперше – у творчий синтез укра╖нсько╖ та кримськотатарсько╖ л╕тератур, у прокладання духовних мост╕в м╕ж народами, яким випало жити разом на благословенн╕й кримськ╕й земл╕.
Абляз╕з Вел╕╓в розпов╕в про велику перекладацьку роботу, зд╕йснену, зокрема, ним, з кримськотатарсько╖ та укра╖нсько╖ л╕тератур, ╕н╕ц╕атором та сподвижником яко╖ ще багато рок╕в тому став саме Олександр Губар. В╕ктор Качула, котрий з колегами-«св╕тличанами» займа╓ться впорядкуванням збереженого в Криму арх╕ву «Кримсько╖ св╕тлиц╕», показав коп╕╖ деяких газетних публ╕кац╕й О. ╤. Губаря ще 20-л╕тньо╖ давнини ╕ закликав студент╕в, зокрема, на «св╕тличних» арх╕вах досл╕дити журнал╕стську й публ╕цистичну творч╕сть письменника, що може стати темою нав╕ть ╖хн╕х майбутн╕х дипломних роб╕т. Олександр Польченко под╕лився спогадами про О. Губаря ╕ завершив св╕й виступ в╕ршем його учня – «св╕тличанина» Данила Кононенка, написаного у вересн╕ 2003 року на в╕чну пам'ять про свого Вчителя:

Життя ╕де, мина╓,
У В╕чн╕сть посп╕ша.
Письменник - не вмира╓,
Жива його душа.
Його жагуче слово
У книгах розкв╕та.
╤ ся╓ веселково,
Як ос╕нь золота.
Ця ос╕нь Патр╕арша,
Цей вересень г╕ркий -
Печаль безм╕рна наша
На роки ╕ роки.
Кр╕зь клен╕в лист багряний
╤ айстр ос╕нн╕х жар
Ваш образ ще прогляне,
Як сонце ╕з-за хмар.
╤ нас не раз ося╓
Усм╕шка-доброта,
Бо пам'ять - не вмира╓, -
Безсмертна ╕ свята!
╤ хай життя мина╓,
За обр╕╖ б╕жить,
Письменник - не вмира╓,
У книгах буде жить!

Справд╕, за книгами професора О. ╤. Губаря вивчатиме л╕тературу ще не одне студентське покол╕ння. Тож пам'ять - не вмира╓!


***
Олександр ╤ванович Губар - письменник-л╕тературознавець, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського, заслужений прац╕вник культури АРК, професор Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.
Народився О. ╤. Губар 7 вересня 1922 року в сел╕ Ярош╕вка Талала╖вського району Сумсько╖ област╕ (нин╕ - с. Укра╖нське Роменського району). Як ╕ вс╕ д╕ти б╕дняцьких селянських родин, житт╓ву дорогу починав пастухом. Лихого 1933 року в одинадцятир╕чному в╕ц╕ опух в╕д голоду ╕ ледь не вмер, а через ш╕сть рок╕в з в╕дзнакою зак╕нчив середню школу в м╕ст╕ Ромни ╕ того ж 1939 року вступив на навчання до Ки╖вського державного ун╕верситету ╕м. Т. Шевченка. На жаль, навчання перервала в╕йна 1941 - 1945 рок╕в. За станом здоров'я юнака було зв╕льнено в╕д в╕йськово╖ служби ╕ евакуйовано в тил, на сх╕д. Л╕кувався ╕ працював учителем ╕ноземно╖ мови в м. Карш╕ та на станц╕╖ Карш╕ (Узбекистан).
1944 року продовжив навчання в Черн╕вецькому держун╕верситет╕. 1946 року зак╕нчив укра╖нське в╕дд╕лення ф╕лолог╕чного факультету, одержавши диплом з в╕дзнакою. Був зарахований асистентом кафедри укра╖нсько╖ л╕тератури. Зак╕нчив асп╕рантуру, став кандидатом ф╕лолог╕чних наук. Темою сво╓╖ кандидатсько╖ дисертац╕╖ обрав творч╕сть Павла Тичини 1917 - 1934 рок╕в. Згодом за матер╕алами ц╕╓╖ дисертац╕╖ написав свою першу книгу-монограф╕ю "Павло Тичина: л╕тературний портрет", котра побачила св╕т 1958 року. Творча дружба Павла Тичини ╕ тичинозавця Олександра Губаря тривала до останн╕х дн╕в життя поета-класика.  Безл╕ч статей та к╕лька книг, присвячених творчост╕ П. Г. Тичини, написав ╕ видав О. Губар. З-пом╕ж них - "Павло Тичина: л╕тературний портрет" (1961 р.), "Павло Тичина: л╕тературно-критичний нарис" (1981 р.), "Павло Тичина: сем╕нар╕й (у сп╕вавторств╕ з Л. Чернецем) (1984 р.), "Ем╕ль Верхарн у творчому житт╕ Павла Тичини" (1985 р.), "Павло Тичина ╕ театр" (1985 р.). Залишився й п╕дготовлений рукопис монограф╕╖ О. Губаря про творч╕сть П. Тичини, знайшлися б лише спонсори для його видання.
За вагом╕ творч╕ здобутки Олександра Губаря в 1958 роц╕ було прийнято в члени Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
В 1962 роц╕ О. ╤. Губар пере╖хав до Криму ╕ в╕дтод╕ незм╕нно працював викладачем укра╖нсько╖ л╕тератури в Кримському державному педагог╕чному ╕нститут╕, якого згодом було перейменовано в С╕мферопольський державний ун╕верситет, а п╕зн╕ше – у Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.
Кримський пер╕од в письменника ╕ педагога О. ╤. Губаря був дуже пл╕дним. До читача прийшли його надзвичайно ц╕нн╕ книги "Чорноморська хвиля", "Сучасн╕ укра╖нськ╕ письменники Криму", "Земле моя кримська", присвячен╕ творчост╕ укра╖нських письменник╕в Криму, як╕ нин╕ живуть ╕ працюють на сонячному п╕востров╕. За сер╕ю цих книг О. Губаря було удосто╓но л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського Кримського фонду культури (1966 р.), а за велику багатор╕чну культурно-осв╕тню роботу на теренах Криму ╕, зокрема, в товариств╕ "Укра╖на - Св╕т" - почесного звання "Заслужений прац╕вник культури Автономно╖ Республ╕ки Крим" (2001 р╕к).
Олександр ╤ванович Губар - вчений ╕ митець широкого творчого д╕апазону. Працюючи в Криму, де свого часу жили й працювали представники р╕зних нац╕ональних л╕тератур, в╕н, зокрема, пров╕в глибок╕ й науково об╜рунтован╕ досл╕дження про вза╓мозв'язки укра╖нсько╖ й б╕лорусько╖ л╕тератур, взявши за основу творч╕сть дуже талановитого ╕, на жаль, дуже рано померлого й похованого в Ялт╕ поета Максима Богдановича.
Чимало сил доклав О. Губар для досл╕дження вза╓мозв'язк╕в укра╖нсько╖ та кримськотатарсько╖ л╕тератур. Його глибока анал╕тична стаття "Обн╕м╕ться, брати мо╖...", котра послужила передмовою до зб╕рки вибраних твор╕в Т. Шевченка укра╖нською ╕ кримськотатарською мовами "Далекий ╕ близький Шевченко", г╕дна високого пошанування.
Окрему ╕ чималу стор╕нку з-пом╕ж праць О. Губаря пос╕дають досл╕дження, присвячен╕ творчим досягненням визначного ф╕лолога з╕ св╕товим ╕менем, досл╕дника ╕стор╕╖ та л╕тератури кримських татар академ╕ка Академ╕╖ наук Укра╖ни Агатангела Кримського. Багато праць цього вченого, присвячених кримськотатарськ╕й л╕тератур╕ О. Губар переклав рос╕йською мовою, аби вчення визначного сходознавця донести й до нин╕шнього молодого покол╕ння кримських татар та ╕нших нац╕ональностей.
До останнього дня О. ╤. Губар в╕ддавав себе творч╕й та педагог╕чн╕й робот╕. На стор╕нках газет ╕ журнал╕в ╕, зокрема, ним дуже шановано╖ "Кримсько╖ св╕тлиц╕" з'являлися його науков╕ ╕ л╕тературно-критичн╕ статт╕, остання з яких - "Пом╕ж нами мости дружби" присвячена укра╖нсько-болгарським л╕тературним зв'язкам, б╕ля виток╕в яких стояв один з найвизначн╕ших наших поет╕в Павло Тичина.
Лекц╕ями професора О. ╤. Губаря заслуховувались не лише студенти-ф╕лологи ТНУ, а й Кримського державного ╕ндустр╕ально-педагог╕чного ун╕верситету. О. Губар вм╕в не лише добре писати, а й красиво, натхненно доносити до слухач╕в поетичне слово, зокрема свого кумира - поета П. Тичини, був ум╕лим орган╕затором ╕ ведучим л╕тературних вечор╕в, присвячених П. Тичин╕, А. Кримському, Т. Г. Шевченку, Лес╕ Укра╖нц╕ та творчост╕ сучасних сво╖х колег - письменник╕в Криму.
О. ╤. Губар брав активну участь в громадському житт╕ укра╖нсько╖ громади Криму, не раз полум'яно ╕ ц╕каво виступав з допов╕дями на урочистих з╕браннях в Кримському укра╖нському театр╕ з нагоди дня народження Т. Г. Шевченка, в наукових конференц╕ях, л╕тературних читаннях та в робот╕ "круглих стол╕в", присвячених насущним проблемам осв╕ти, культури, л╕тератури та мистецтва.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17393

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков