"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Крим - наш дім"
#8 за 20.02.2004
ЩО Ж ТО ЗА КРИМ БЕЗ ГОПАКА?
КС
Не вразив, скажемо так, масовістю мітинг-пікет "Русской общины Крыма", організований учора в Сімферополі до дня передачі Криму до складу України. Так, російські та кримські прапори були з траурними стрічками - це вже не вперше. І "Крымская правда" вийшла того дня з траурним заголовком "50 лет назад Крым вместе с населением был депортирован из России на Украину". Але навіть ті, хто тримав у руках транспаранти на кшталт "Путин, верни Крым в Россию!", напевне, не дуже вірили, що так воно і буде. Тому ось цей "відпрацьований" плакат під ногами (на фото внизу) - найприродніша відповідь тим, хто й досі мріє "депортувати" з Криму гопак! Та схаменіться, земляки, його ж тут ще козаки запорозькі танцювали! Та почитайте не лише траурні газети, а ще й "Кримську світлицю", та й давайте "танцювати" гуртом до того життя, якого ми заслуговуємо. Але не перестрибуючи через кордони та через здоровий глузд...
ЖИТЕЛЯМ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Поздоровляю з 50-річчям етапного для Криму і всієї нашої держави події - входження його до складу України. Важко переоцінити всю значимість цього акту в історичному, політичному і всіх інших вимірах. Збагативши коштовною перлиною географічну розмаїтість української землі, сонячний півострів впливав і продовжує суттєво впливати на розвиток національної економіки, зміцнення і розширення внутрішніх і міжнародних господарських і культурних зв'язків, на динаміку і наслідки суспільно-політичних процесів у країні. Широкою і заслуженою є слава Криму як могутнього, з багатими і древніми традиціями, рекреаційно-туристичного регіону, унікального центру виноградарства, виноробства і садівництва. Своєрідність автономії, факторів її життя - і у поліетнічному складі населення. І хоча не обходиться без складностей і ще не вирішених проблем, є підстави стверджувати, що гасло на гербі Криму "Процвітання в єдності" буде і надалі наповнятися реальним змістом, уособлюючи політичну стабільність, виваженість і толерантність у сфері міжетнічних відносин, повагу до історичного досвіду, національних мов і культур. Бажаю вам щастя, добра і благополуччя. Володимир ЛИТВИН, Голова Верховної Ради України.
Дорогі кримчани! 19 лютого виповнюється 50 років з дня входження Кримської області до складу України. Сьогодні, через півстоліття, можна по-різному оцінювати ті політичні та історичні умови, що послужили причиною ухвалення в 1954 році рішення про включення Кримської області до складу Української РСР, але не підлягає сумніву той факт, що ця важлива подія закономірно завершила тривалий історичний процес формування Української держави в її сучасних кордонах. Разом з тим Крим, що має відносно невелику територію, є унікальним регіоном, де сусідять багато різних національностей, розвивається їхня самобутня культура, що формує неповторний багатонаціональний колорит півострова. Саме ці визначальні ознаки дозволили Криму здобути статус автономії. Кримський півострів був і залишається улюбленим місцем відпочинку громадян країн СНД. Його природа, унікальні кліматичні умови і привітність кримчан приваблюють у Крим мільйони туристів, що дозволяє продовжувати активний розвиток курортної і туристичної галузей автономії. Сьогодні Автономній Республіці Крим, як одному із стратегічно важливих регіонів України, приділяється велика увага з боку центральних органів влади держави й особисто Президента України Л. Д. Кучми, свідченням чого стало видання Указу Президента України "Про відзначення 50-ї річниці входження Криму до складу України". Поздоровляємо всіх жителів Криму з цією знаменною датою і висловлюємо впевненість у тім, що інтелектуальний потенціал, соціальна і політична активність кримчан послужать справі процвітання нашого суспільства і спільними зусиллями ми зуміємо зробити життя достойнішим і прекраснішим. Бажаємо миру, щастя, добра і оптимізму! Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим.
Ювілей українського Криму
1954 рік завершив формування української державності, став останньою крапкою її соборності, відзначили учасники "круглого столу" в Сімферополі "50-річчя входження Криму до складу України і місце автономії в нашій сучасній державі". Історична справедливість і доцільність юридично бездоганного акту злуки півострова з материком за мотивацією економічної необхідності, територіальної близькості, спільності з правіку тісних господарських і культурних зв'язків перевірені часом і вже давно ні в кого не викликають жодних сумнівів - навіть у тих, хто понині не може змиритися з фактом приєднання Криму до України в 1954 році, досі намагається "пережовувати" фальсифікат байки про "подарунок Хрущова". Подія, піввіку якої відзначаємо 19 лютого, історично виправдана, що підтверджують сьогодні і соціально - економічні й політичні реалії. Адже всі ці роки ми прожили в атмосфері стабільності. Насправді Росія передала Україні "свій головний біль". Зауважимо: Україні було передано Крим - 24 тис. кв. км, а навзаєм Росії - 25 тисяч квадратних кілометрів українських земель. Обезлюднілий Крим, де після депортації кримських татар залишилося менше 500 тисяч жителів, кинула в обійми України економічна безвихідь, переконливо доводили історики, політологи, аналітики, економісти, представники громадських організацій. Замість "ордена на грудях планети" Україна отримала клубок проблем. Післявоєнна зруйнована країна була змушена кинути величезні ресурси на відбудову півострова, який без українських мозолів не відновив би своє господарство. Щоб Крим існував, потрібно було привести сюди воду, подати електроенергію, направити транспортні потоки, підняти сільське, рибне, промислове господарство... Сучасний же статус АР Крим у складі суверенної України розкриває нові горизонти завдяки тому, що півострів являє собою єдину економічну систему в рамках нашої держави. До зростання добробуту і курортного іміджу вже невдовзі приєднаються перспективи використання природних багатств півострова, на шельфі якого міститься 60% запасів нафти і газу України. Уже через три роки кримська чорноморська нафта може забезпечити потреби нашої країни повністю. Стрімко зростає й кількість видобутку природного газу на все нових свердловинах. Розвій краю був би успішнішим, як би ми не "підпорядкували економіку політиці", зазначали учасники "круглого столу". Це заважає відродженню кримського села, зруйнованого багато у чому непродуманими новаціями, гальмує розвиток нині підупалої вельми складної й специфічної землеробської культури краю садів і виноградників, ефіроносів і тютюну. А у держави і керівництва автономії досі мало відповідей на проблему: що робити, аби Крим став інвестиційно привабливим регіоном? Питання, чи має Україна цілісну стратегічну політику щодо Криму, чи й надалі працюватиме "в режимі гасіння пожеж" залишилося відкритим. Хоча відзначалися успіхи київських і місцевих урядовців у послідовності і принциповості гармонізації міжнаціональних стосунків, стабілізації життя "мембранного півострова". Не позбавленою актуальності видалася учасникам "круглого столу" і тема майбутніх можливих намагань автономізації краю вже не за територіальною, а за національною ознакою. Але осмислити її багатогранно заважала відсутність запрошених на дискусію представників кримських татар. Між тим, дехто з промовців говорив про розповсюдження тут нетрадиційних форм ісламу, геометричну прогресію росту регіональних общин, які їх сповідують, потребу щоденної турботи про спокійне майбуття краю. Крим вже не може "хитнутися" в Росію, бо дві третини його жителів росіян не бажають припинити свої українські гуманітарні зв`язки. Сепаратизм залишився клопотом окремих маргіналів, які не знаходять підтримки кримчан. Останні піввіку довели - Крим став прикладом формування української політичної нації. У своєму меморандумі учасники "круглого столу" до круглої дати" підсумували: сучасний статус автономії у складі суверенної України - об`єктивний історичний факт, а публічна полеміка з приводу історичної справедливості чи несправедли- вості акту передачі Кримської області до складу України сьогодні не має жодного підгрунтя з наукової точки зору і позбавлена будь-якого практичного сенсу. Національно-культурна своєрідність півострова передбачає певні особливості у ставленні держави до цього регіону. Тож позитивом є повна готовність України і Криму на державному рівні надавати постійну підтримку у збереженні і розвитку культурних традицій усіх національних суб`єктів кримської спільноти, розвивати демократію управління в державі й автономії. Учасники "круглого столу" переконані: у Криму сьогодні немає об`єктивних підстав для розвитку міжнаціональних чи міжконфесійних конфліктів. Більшість кримчан за толерантність відносин і проти екстремізму, за мир і злагоду. Спільними зусиллями можна зупинити будь-які прояви конфронтації на півострові. Потрібно зробити все, щоб ми разом у державі зуміли жити краще, домогтися відповідальності влади за свої дії. Віктор ХОМЕНКО.
тим часом...
КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОГО БУДІВНИЦТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Напередодні ювілею входження Криму до складу України суттєво загострилася напруженість на Кримському півострові. В ряді місцевостей відбулося самозахоплення землі кримськими татарами, які вважають, що в інший спосіб вони не зможуть оборонити своє право на землю предків. Водночас російські громади Криму, підтримувані з Москви, організовують свої напіввійськові формування так званого "козацтва". Силові зіткнення між татарами і "козаками" відбулися в Судаку. Ситуація на Кримському півострові стала предметом розгляду на засіданні Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Погляд національно-демократичних сил Криму на причини такої ситуації виклав присутнім голова Кримської організації УРП "Собор", заступник голови регіонального об'єднання "Наша Україна" Владислав Єрмаков. На думку представників українських сил півострова, в основі ескалації напруженості лежить з одного боку не розв'язане земельне питання, з іншого - відверто провокаційна політика Москви, яка підтримує російські громади та їхні козацькі формування через заснований Ю. Лужковим Фонд "Москва - Крим". На думку представників національно-демократичних сил півострова, напруженість можна зняти, лише задовольнивши справедливі вимоги кримських татар на землю, відтермінувавши початок її купівлі-продажу (бо кримську землю вже масово скуповують російські нафтовидобувні структури) та заборонивши напіввійськові формування російського козацтва. На пропозицію голови Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолія Матвієнка, Комітет майже одноголосно ухвалив рішення, в якому висловлюється велика стурбованість розвитком ситуації в Криму. Комітет пропонує Голові Верховної Ради України невідкладно утворити робочу групу з представників парламентських комітетів та відомств державної виконавчої влади для розгляду ситуації на півострові та вироблення таких рішень, які б не допустили подальшої ескалації напруженості. Прес-служба УРП "Собор". 19 лютого 2004 року.
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1743
|