Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 23.09.2016
А ТУТ В╤ЙНА

Добрий день, шановна редакц╕╓! Посилаю дек╕лька в╕рш╕в ╕з ново╖ зб╕рки «Сив╕ють приспан╕ кургани». Можливо, використа╓те у газет╕.
З вдячн╕стю, ваш колега - ╤гор Дах
м. Червоноград
***
╤нод╕ в житт╕ трапля╓ться так, що, намагаючись зробити одне, робиш ще й друге, ╕ трет╓… ╤ добре, коли воно виходить не г╕рше за основну твою роботу. Так вийшло ╕ в ╤горя Даха, журнал╕ста, письменника, який збира╓ матер╕али про страшне во╓нне сьогодення. Кожна зустр╕ч ╕з б╕йцями на передов╕й да╓ поштовх ╕ для написання в╕рш╕в. А ще й дорога, яка н╕коли не ╓ одноман╕тною, бо всюди люди з╕ сво╖ми долями та б╕дами….
╤гор Дах пройшов з╕ сво╖м фотоапаратом, диктофоном ╕ записником десятки к╕лометр╕в, як передово╖, так ╕ друго╖ л╕н╕╖ оборони. В╕н також працював у прифронтових м╕стах та населених пунктах: Слов'янськ, Краматорськ, Лиман, Бахмут, Костянтин╕вка, Дзержинськ, Шуми, Майорськ, Зайцеве, Покровське, Прилежне та ╕нш╕. З╕браного ним матер╕алу вистачить не на одну книжку.
Зб╕рка поез╕й - не основна мета роботи ╤горя, але емоц╕╖ не могли не вкластися ╕ в поетичн╕ рядки. Час в╕дрядження – р╕ч сувора, тому й зб╕рка невеличка. Та попри все, автор зм╕г донести до читача найголовн╕ше – свою любов до Батьк╕вщини.

Натал╕я Ковальська,
письменниця

╤гор ДАХ

А ТУТ В╤ЙНА

Ось бузьки повертаються додому,
Щоб гн╕зда знов теплом сво╖м з╕гр╕ти,
А тут в╕йна. ╤ н╕де скинуть втому,
А як ╕з нею ╖м весн╕ рад╕ти?!

Хтось в╕д в╕йни вт╕ка╓ десь далеко,
А бузьки, змучен╕, летять додому
У небесах. П╕д крилами в них пекло,
В стократ сильн╕ше весняного грому.


САПЕР

Над м╕ною сапер схилився –
Завмер в╕д подиху металу.
╤ наче т╕лом з нею злився,
В╕ддавшись дол╕ на поталу.

О Боже, щоб не помилитись…
╤ ось запал смертельний знято.
Сапер встиг вдруге народитись.
А це в житт╕ — найб╕льше свято…

СИВ╤ЮТЬ ПРИСПАН╤ КУРГАНИ
Сив╕ють приспан╕ кургани
В степах донецьких в╕д в╕йни.
Прийшли на ╖хню землю хани,
Мабуть, страшн╕ш╕ сатани.

Розрит╕ «градами» могили…
Шукають що серед могил?
О Боже, дай нам В╕ри й Сили,
Щоб клятий пам’ят╕ не вбив!..


ПЕС

Бродячий пес прибивсь до в╕йська
╤ там господар╕в знайшов.
Тепер у нього повна миска —
В минуле голод в╕д╕йшов.

Пес з честю ╖жу в╕дробля╓,
В б╕йц╕в повагу заслужив.
Про нього, певне, кожен зна╓,
З ким пес в окопах разом жив…


У ПЕРЕПОВНЕНОМУ ЗАЛ╤

Безхатченки др╕мали на вокзал╕,
Холодний зал у смород╕ зачах.
╤ я м╕ж ними — н╕ч мене застала
В сво╖х похмурих мовчазних тонах.

Мен╕ би в╕дпочити хоч годину.
З передово╖ в журнал╕ста путь.
Сам Бог для мене вибрав цей спочинок,
Щоб не забув життя свого я суть. 

Сид╕в у переповненому зал╕
╤ сльози вистигали на очах.
За що в╕йною от╕ люди гнан╕?
╤ в душу нишком закрадався страх.


НА МЕЖ╤

Я стою на «меж╕» -
Сов╕сть кликала: треба.
«Братн╕х» «град╕в» нож╕ -
Блискавицями в неб╕.

А в долин╕ от╕й
Пл╕сне люд г╕ркотою.
Там залишились т╕,
Що здалися без бою.

Був потр╕бен ╖м пан,
Щоб з╕гнув рабськ╕ плеч╕.
╤ замкнувся капкан,
╤ не день — уже веч╕р…


В СТЕПАХ ДОНЕЦЬКИХ

В╕йна прийшла, зв╕дк╕ль не ждали
Ан╕ народ, ан╕ “муж╕”.
Т╕, що ╤стор╕ю в нас крали,
Знов з п╕хов вийняли нож╕.

Знать, мало ╖м того, що вкрали,
Привласнили соб╕ святе.
╤ нин╕ знов, не для забави,
З мечем прийшли в Донецький степ.

О Боже, зглянься Ти над нами,
Дов╕ру не рахуй за гр╕х.
Ми хоч ╕ звалися братами,
Але н╕ким були у них.

В степах донецьких, у окопах,
Не за законами в╕йни
Ст╕ною стали за ╢вропу
Вкра╖ни нашо╖ сини.

Тепер дов╕ку не забути
Тим хлопцям, що без рук, без н╕г,
Московсько╖ зм╕╖ отрути,
Що вилилась на наш пор╕г...


ПО ГОРЛ╤ВЦ╤ ЖУРА ГУЛЯ╢

Я з терикона бачив м╕сто,
Немов на в╕ддал╕ руки.
Воно розкинулось намистом,
Але у н╕м бойовики.

Колись там музика лунала,
Дзв╕нк╕ дитяч╕ голоси,
╤ мати доню колихала,
Шахтар вдивлявся в неба синь.

По Горл╕вц╕ жура гуля╓,
Прокляття й слуги сатани,
Коли вже, ╕ сам Бог не зна╓,
Зак╕нчиться розгул в╕йни.

Я з терикона бачив м╕сто...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17430

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков