"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Українці мої..."
#33 за 23.09.2016
ПОМЕР УКРА╥НСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК РОМАН ╤ВАНИЧУК
У Львов╕ на 88 роц╕ життя в╕д╕йшов у в╕чн╕сть в╕домий укра╖нський письменник, громадський д╕яч, один з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка, Герой Укра╖ни Роман ╤ваничук, пов╕домля╓ «Укр╕нформ». «Наша кра╖на трима╓ться на таких людях, як Роман ╤ваничук. Справжн╕й патр╕от, який ╕ словом, ╕ д╕лом будував незалежну Укра╖ну. Сп╕вчува╓мо ╕ суму╓мо разом з родиною», - зазначив м╕ський голова Львова Андр╕й Садовий. Поховали Романа ╤ваничука у понед╕лок на Личак╕вському кладовищ╕. Роман ╤ванович ╤ваничук - укра╖нський письменник, громадський д╕яч, один з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка, Народного Руху Укра╖ни, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (з 1960), депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни ╤-го скликання (1990–94). Брав участь у п╕дготовц╕ ╕ проголошенн╕ Декларац╕╖ про державний суверен╕тет Укра╖ни 16 липня 1990 року ╕ Акту про незалежн╕сть Укра╖ни 24 серпня 1991 року. Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни. Лауреат Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка, Л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. А. Головка, прем╕╖ ╕м. ╤. Мазепи. Герой Укра╖ни. Народився 27 травня 1929 в сел╕ Трач (тепер Кос╕вського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ Укра╖ни, тод╕ - територ╕я Республ╕ки Польща), в с╕м'╖ учителя; його дядько - Михайло ╤ваничук, вчений-геоморфолог, вояк Лег╕ону УСС та УГА. У 1948 р. вступив до Льв╕вського ун╕верситету на укра╖нську ф╕лолог╕ю, але через те, що не хот╕в йти до комсомолу ╕ на свята ходив у вишиванц╕, на нього був написаний донос ╕ в 1949 р. Романа ╤ваничука виключили з ун╕верситету за «антирадянську д╕яльн╕сть». В╕дслужив 3 роки в арм╕╖ (в Азербайджан╕) ╕ в 1953 р. поновився у Льв╕вському ун╕верситет╕, який зак╕нчив у 1957 роц╕. У 1958 р. вийшла друком перша зб╕рка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання. У 1961 роц╕ пере╖хав до Львова, в╕д 1963 працював редактором у в╕дд╕л╕ прози журналу «Жовтень» (в╕д 1990 р. — «Дзв╕н»). У 1968 р. вийшов друком роман «Мальви» на ╕сторичну тематику з час╕в Хмельниччини. За нього ╤ваничука жорстко критикувала компарт╕йна влада, хот╕ли зв╕льнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс. Тему наступного роману «Черлене вино» — про оборону Олеського замку в╕д польських загарбник╕в у 1431—1432 роках в ход╕ так званих «Во╓н Свидригайла» - п╕дказав в╕домий л╕тературознавець Григор╕й Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 роц╕. Тут чи не вперше в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ змальовано побут середньов╕чного Львова. За ним з'явився роман «Манускрипт з вулиц╕ Русько╖» (1979), який змальову╓ картини м╕ського життя к╕нця XVI - початку XVII ст. у Львов╕. Обидва стали популярними. У третьому «льв╕вському роман╕» «Вода з каменю» (1982) йдеться про Льв╕в початку Х╤Х ст. ╕ юн╕сть Марк╕яна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вим╕р» (1984) про одного з учасник╕в Кирило-Мефод╕╖вського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора. У 90-т╕ pоки письменник збагатив укра╖нську л╕тературу новими творами: «Бо в╕йна – в╕йною...» (1991), «Орда» (1992), «Ренегат» та «╢вангел╕╓ в╕д Томи», написав автоб╕ограф╕чний тв╕р «Благослови, душе моя, Господа...» (1993), в якому розпов╕в про сво╓ життя. Заглиблення в ╕сторичне минуле свого народу, сп╕льн╕ под╕╖ й геро╖, символ╕чн╕ образи, пров╕дн╕ ╕де╖, передовс╕м, найголовн╕ша – ╕дея любов╕ до р╕дно╖ земл╕ й народу як смислу ╕снування людини об’╓днують ус╕ романи Романа ╤ваничука в один цикл, в один великий роман про р╕дну ╕стор╕ю. Людина в його творах духовно пов’язана з тим часом, в якому вона живе, пронизана його плином, ╕ в╕н зумовлю╓ ╖╖ повед╕нку ╕ ╖╖ мету. Саме через випробування в досягненн╕ ц╕╓╖ мети людина й розкрива╓ться в творах Романа ╤ваничука.
*** Президент Укра╖ни Петро Порошенко висловив сп╕вчуття р╕дним та близьким видатного укра╖нського письменника, громадського д╕яча, одного ╕з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Тараса Шевченка, члена Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, депутата Верховно╖ Ради 1-го скликання, заслуженого прац╕вника культури, Героя Укра╖ни Романа ╤ваничука у зв’язку з його смертю. «З глибоким сумом зустр╕в зв╕стку про смерть Романа ╤вановича. Сво╓ю пл╕дною л╕тературною д╕яльн╕стю в╕н зробив визначний внесок у формування нац╕онально╖ пам’ят╕ та духовне в╕дродження Укра╖ни. Його твори, пройнят╕ любов’ю до р╕дно╖ земл╕ та народу, назавжди залишаться окрасою в╕тчизняно╖ культури», - йдеться у сп╕вчутт╕ Глави держави. «Схиляю голову в глибок╕й скорбот╕ ╕ сумую разом з ус╕м укра╖нським народом», - зазначив Петро Порошенко. Президент наголосив, що св╕тла пам’ять про прекрасного письменника, великого громадянина, справжнього патр╕ота Укра╖ни назавжди залишиться у серцях укра╖нц╕в.
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17436
|