Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 23.09.2016
ПОМЕР УКРА╥НСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК РОМАН ╤ВАНИЧУК

У Львов╕ на 88 роц╕ життя в╕д╕йшов у в╕чн╕сть в╕домий укра╖нський письменник, громадський д╕яч, один з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка, Герой Укра╖ни Роман ╤ваничук, пов╕домля╓ «Укр╕нформ».
«Наша кра╖на трима╓ться на таких людях, як Роман ╤ваничук. Справжн╕й патр╕от, який ╕ словом, ╕ д╕лом будував незалежну Укра╖ну. Сп╕вчува╓мо ╕ суму╓мо разом з родиною», - зазначив м╕ський голова Львова Андр╕й Садовий.
Поховали Романа ╤ваничука у понед╕лок на Личак╕вському кладовищ╕.
Роман ╤ванович ╤ваничук - укра╖нський письменник, громадський д╕яч, один з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Т. Шевченка, Народного Руху Укра╖ни, член Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (з 1960), депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни ╤-го скликання (1990–94). Брав участь у п╕дготовц╕ ╕ проголошенн╕ Декларац╕╖ про державний суверен╕тет Укра╖ни 16 липня 1990 року ╕ Акту про незалежн╕сть Укра╖ни 24 серпня 1991 року. Заслужений прац╕вник культури Укра╖ни. Лауреат Державно╖ прем╕╖ УРСР ╕м. Т. Г. Шевченка, Л╕тературно╖ прем╕╖ ╕м. А. Головка, прем╕╖ ╕м. ╤. Мазепи. Герой Укра╖ни.
Народився 27 травня 1929 в сел╕ Трач (тепер Кос╕вського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕ Укра╖ни, тод╕ - територ╕я Республ╕ки Польща), в с╕м'╖ учителя; його дядько - Михайло ╤ваничук, вчений-геоморфолог, вояк Лег╕ону УСС та УГА.
У 1948 р. вступив до Льв╕вського ун╕верситету на укра╖нську ф╕лолог╕ю, але через те, що не хот╕в йти до комсомолу ╕ на свята ходив у вишиванц╕, на нього був написаний донос ╕ в 1949 р. Романа ╤ваничука виключили з ун╕верситету за «антирадянську д╕яльн╕сть». В╕дслужив 3 роки в арм╕╖ (в Азербайджан╕) ╕ в 1953 р. поновився у Льв╕вському ун╕верситет╕, який зак╕нчив у 1957 роц╕.
У 1958 р. вийшла друком перша зб╕рка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання. У 1961 роц╕ пере╖хав до Львова, в╕д 1963 працював редактором у в╕дд╕л╕ прози журналу «Жовтень» (в╕д 1990 р. — «Дзв╕н»).
У 1968 р. вийшов друком роман «Мальви» на ╕сторичну тематику з час╕в Хмельниччини. За нього ╤ваничука жорстко критикувала компарт╕йна влада, хот╕ли зв╕льнити з журналу, проте роман здобув широкий резонанс.
Тему наступного роману «Черлене вино» — про оборону Олеського замку в╕д польських загарбник╕в у 1431—1432 роках в ход╕ так званих «Во╓н Свидригайла» - п╕дказав в╕домий л╕тературознавець Григор╕й Нудьга. Роман вийшов друком у 1977 роц╕. Тут чи не вперше в укра╖нськ╕й л╕тератур╕ змальовано побут середньов╕чного Львова. За ним з'явився роман «Манускрипт з вулиц╕ Русько╖» (1979), який змальову╓ картини м╕ського життя к╕нця XVI - початку XVII ст. у Львов╕. Обидва стали популярними. У третьому «льв╕вському роман╕» «Вода з каменю» (1982) йдеться про Льв╕в початку Х╤Х ст. ╕ юн╕сть Марк╕яна Шашкевича. Наступний роман «Четвертий вим╕р» (1984) про одного з учасник╕в Кирило-Мефод╕╖вського братства Миколу Гулака вважають вершинним твором автора.
У 90-т╕ pоки письменник збагатив укра╖нську л╕тературу новими творами: «Бо в╕йна – в╕йною...» (1991), «Орда» (1992), «Ренегат» та «╢вангел╕╓ в╕д Томи», написав автоб╕ограф╕чний тв╕р «Благослови, душе моя, Господа...» (1993), в якому розпов╕в про сво╓ життя.
Заглиблення в ╕сторичне минуле свого народу, сп╕льн╕ под╕╖ й геро╖, символ╕чн╕ образи, пров╕дн╕ ╕де╖, передовс╕м, найголовн╕ша – ╕дея любов╕ до р╕дно╖ земл╕ й народу як смислу ╕снування людини об’╓днують ус╕ романи Романа ╤ваничука в один цикл, в один великий роман про р╕дну ╕стор╕ю. Людина в його творах духовно пов’язана з тим часом, в якому вона живе, пронизана його плином, ╕ в╕н зумовлю╓ ╖╖ повед╕нку ╕ ╖╖ мету. Саме через випробування в досягненн╕ ц╕╓╖ мети людина й розкрива╓ться в творах Романа ╤ваничука.

***
Президент Укра╖ни Петро Порошенко висловив сп╕вчуття р╕дним та близьким видатного укра╖нського письменника, громадського д╕яча, одного ╕з орган╕затор╕в Товариства укра╖нсько╖ мови ╕м. Тараса Шевченка, члена Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, депутата Верховно╖ Ради 1-го скликання, заслуженого прац╕вника культури,  Героя Укра╖ни Романа ╤ваничука у зв’язку з його смертю.
«З глибоким сумом зустр╕в зв╕стку про смерть Романа ╤вановича. Сво╓ю пл╕дною л╕тературною д╕яльн╕стю в╕н зробив визначний внесок у формування нац╕онально╖ пам’ят╕ та духовне в╕дродження Укра╖ни. Його твори, пройнят╕ любов’ю до р╕дно╖ земл╕ та народу, назавжди залишаться окрасою в╕тчизняно╖ культури», - йдеться у сп╕вчутт╕ Глави держави.
«Схиляю голову в глибок╕й скорбот╕ ╕ сумую разом з ус╕м укра╖нським народом», - зазначив Петро Порошенко. 
Президент наголосив, що св╕тла пам’ять про прекрасного письменника, великого громадянина, справжнього патр╕ота Укра╖ни назавжди залишиться у серцях укра╖нц╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 23.09.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17436

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков