|
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Крим - наш дім"
#8 за 20.02.2004
"Я НІКОЛИ НЕ МАВ ЗЛА НА РОСІЯН. АЛЕ..."
Віталій ГОРБАТЮК, член НСЖУ.
Лист в номер
Так склалось, що в основному я мешкав в Ленінграді, будучи військовим, а потім викладав у військово-політичному училищі в Сімферополі, тобто в українському Криму.
У мене ніколи не виникало наміру "котити бочку" на росіян, незважаючи на те, що проросійськи налаштовані кримчани по відношенню до нашої держави і мого рідного народу поводять себе ганебно. Зауважу: більшість серед них - люди пенсійного віку, які вийшли з лав армії, КДБ, міліції, кожен отримує з нашої казни пенсійне забезпечення не менше 400 гривень. Тож скажіть, як в нинішніх умовах, коли кремлівська верхівка відкрито паплюжить наших людей, нашу державу, мені, українцю, ставитись до росіян? Про те, що це - великодержавний шовінізм північного сусіда, писано-переписано. Про щоденні плювки з боку російських ЗМІ, про твердолобих "затуліних", які заради своєї політичної кар'єри готові на все, аби зіштовхнути дві великі слов'янські нації...
Я ніколи не мав зла на росіян (дружини у мене і мого сина - росіянки). Але останнім часом "сусіди" перейшли всякі межі: відкриті образи з боку міністра закордонних справ РФ І. Іванова, метушня за перерозподіл української землі, чорні, злі, мерзенні, провокаційні виступи в "Крымской правде" проти України.
Думаєте, все це відбувається без відома головновного керманича Росії? Як би не так! Це тільки наївний не зрозуміє того, що витворяє північний сусід по відношенню до нас, що це - магістральна імперська політика "маленького Бонапарта".
Як ви думаєте, чому В. Путін заслав у Київ В. Черномирдіна? Це ж не хлопчик "в коротких штанцях" і не рядовий держслужбовець - в минулому друга посадова особа в Російській державі. І з такої посади направити надзвичайним послом не в Америку, Англію, Францію, а до нас. Думаю, з одною метою - поставити на коліна Україну, повністю підкорити її Кремлю. І відчувається, він уже добре впорався зі своєю роботою. Все більше і більше українських стратегічних підприємств переходить в руки російських мільярдерів від нафтогазового бізнесу. Не випадково в дискусії щодо Тузли, трансльованій одним з російських телеканалів, один з її учасників висловився так: "Треба в Україні все скупити - і вона наша".
Не більше і не менше.
І все-таки частина російської інтелігенції тверезо оцінює політику своїх верховних керівників і розуміє, що вся ця "мишача метушня" має одне-єдине підґрунтя - наступне обрання президента. З півроку тому В. Путін не мав сумніву, що він знову буде керувати в Москві. Першого разу йому це вдалось легко: допомогли "сім'я" Єльцина, гроші Березовського і політичні ігрища навколо "чеченського питання". Але зараз "мочить" чеченців не виходить, хоча кривава бійня там і далі триває. І він придумав боротись зі своїми олігархами, яких сам породив, і... з нами. Хитрий хід шахового короля. (А ще є підтримка друга Д. Буша!) От як все просто! І 40 відсотків зубожілих росіян (за російськими даними, їх саме стільки), напевне, йому "підіграють", бо сподіваються, що він забезпечить їм краще життя. Але ж він ніколи не скаже цим людям, що відкрито дозволяє розкрадати Росію мільярдерам від нафти і газу, інакше йому більше не сидіти в президентському кріслі.
Ось такі рушійні сили у відносинах з нашими сусідами-братами. Гірко на душі. Та все ж, сподіваюсь, здоровий глузд є і у росіян, і у наших людей. І зло сплине, не може воно бути вічним...
м. Сімферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1748
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
