Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...


КАРТИ НАШО╥ ╤СТОР╤╥
╤сторичн╕ карти спростовують химери «руского м╕ра» про «╕конно руск╕╓...


КОЗАЦЬКИЙ МАРС
Держава та в╕йсько Козацького Гетьманату в добу М╕л╕тарно╖ революц╕╖ 1648–1764 рок╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2004
УКРАЇНА: НАЙБІЛЬША ПРОБЛЕМА ЄВРОПИ
Ланселот ЛАВТОН

(Продовження. Початок у № 4-7).

ВЕЛИКОРОСІЯ І МАЛОРОСІЯ

Назву "Великоросія" росіяни приміняють до території, на якій вони живуть, а назву "Малоросія" - до території, де живуть українці. Часто це робиться з наміром понизити українців через порівнювання цих термінів у вульгарному сенсі. (Я, бач, великий, а ти - малий, - П. Б.).
Властиво, визначення Велика Русь і Мала Русь візантійського походження. В 1299 році, коли київський митрополит Максим перенісся до Володимира, а його наступник Петро переїхав у Москву, Константинопольський патріарх, а також візантійський імператор почали стосувати до Київської митрополії назву "Мала Русь". Згідно з грецьким розумінням "Мала Русь" однозначна із "Властивою Руссю" на відрізнення від "Великої Русі", якою то назвою охоплювалися околичні території; аналогічними прикладами були: "Греція Мала", що визначало властиву Грецію, і "Греція Велика", що обіймала всі колоніальні посілості матірної Греції. Цікаво історично прослідити жонглювання назвами і титулами, яке довело до заперечення або перекручення первісного значення і вживання. Коли 1299 року митрополит Максим (грек з походження) перейшов жити до Володимира, він продовжував уживати титул "Митрополит Київський і всієї Русі". Московський князь Іван Калита примусив його наслідника Петра перейти до Москви і в той же час, для піднесення власної гідності, присвоїв собі титул великого князя всієї Русі. А проте, в той час у його володінні не було ні одного квадратового сантиметра руських земель. В 1416 році була знову відновлена митрополича катедра в Києві. Найменований на той високий пост Григорій Цимблак був незалежний від Москви і силою того факту прийняв титул, на який тільки він мав право - "Митрополит Київський і всієї Русі".
В чотирнадцятому столітті назви "Мала Русь", "Велика Русь" знайшли нові примінення. У висліді татарських наїздів у дванадцятому й тринадцятому століттях відбувалися великі переселення з Київської Русі на віддалені західні провінції Галичини і Волині. Згодом ті провінції перевищили Київ своєю могутністю і процвітанням, а їхні володарі були знані як "самодержці всіх Руських земель". У ранньо-чотирнадцятому столітті кілька митрополитів пробували поширювати свої володіння на сусідню митрополію. Суперечку вирішив Константинопольський патріарх і Святіший Синод шляхом перерозподілу єпархій. Одному митрополитові призначено Галичину й Волинь під назвою "Мала Русь", а другому приділено решту територій під назвою "Велика Русь". Тож прецедент був пошанований: префікс "Мала" залишено при найважливішому із двох районів - при правлячому центрі.
В 1335 році Юрій II Галицький проголосив себе: "З ласки Божої дідичний князь всієї Малої Русі". Згідно деяких авторитетів інтенцією того акту було відзначити факт, що його трон був новішого походження, ніж Київський трон - колиска раси і культури. З іншого боку, воно могло означати тільки потвердження митрополичих розмежувань.
Від 1340 року майже вся Русь (Україна) опинилася під формальним суверенітетом Литви, а Галичина - під Польщею. Треба підкреслити, що назва Русь відносилася не до Москви, а до території Києва, Чернігова, Переяслава, Білорусі, Волині і Галичини. За винятком малих частин Чернігівщини й Сіверщини - і то тільки на короткий час, жодна частина Русі або Руських земель не підлягала царській владі. Тільки під кінець XVI століття, коли Московія проголосила себе третім Римом і єдиним осідком Христової правди, її монарх почав величати себе "царем Русі", що викликало протест Польщі, монарх якої в той час також величав себе "правителем Русі" - титул виведений з того факту, що Руські землі знаходилися під суверенітетом польського короля.
В 1648 році гетьман Богдан Хмельницький вигнав поляків з усієї території Русі або України і проголосив себе "монархом і самовладцем на Русі". В той час він мав повне право на цей титул. Згідно з Ключевським, "Мала Русь лежала ще поза горизонтом московської політики". Поляки поновили напади на Україну, і Хмельницький мусив шукати допомоги. Він міг вибрати собі союзника з-поміж кількох, але остаточно схилився до Москви. В короткому часі вона надужила його довір'я і підступно використала нагоду підбити Україну. Вона також захотіла мати Білорусь і Литву, і відтоді цар почав уживати імперіальний титул: самодержець Великої Русі, і Малої Русі, і Білої Русі, і Литви, і Волині і Поділля. Російський історик Ключевський розповідає, що протягом кількох десятиліть малоросійське питання вичерпало російську закордонну політику й утруднювало втримати Київ і Східну Україну. Як ми вже бачили, в XVII столітті Велика Русь і Мала Русь були вперше в історії названі в титулі суверенної Московії. Порядок, в якому вони були поставлені "в тому титулі, вказував на виразний намір піднести статус північно-східних територій, на яких розвинулася Московія, і понизити той район, який в розумінні Греції і Візантії був властивою Руссю.
А все-таки ще довго Московське царство було відоме як Московія, а народ називав себе москвинами. Щойно при кінці XVII століття і на початку XVIIІ почала вживатися назва "Росія" на означення держави "великоруських людей". Аж до XVII століття чужоземці називали Московію Московією, а її народ московськими людьми.

УКРАЇНА
Коли з метою підсилити свої претензії на старшого брата москвини переставили термінологічне значення слів "Малоросія" і "Великоросія" і, заграючи на префіксі "Мало-", намагалися накинути малоросам тавро меншовартості, народ півдня відрікся цієї назви і прийняв назву Україна. Зміна була оправдана, бо Україна не менше історична назва, як Русь. Так, далеко назад, як XII століття, країна часто була називана Україною, а її населення українцями. Наприклад, в Іпатіївському літописі було записано, що коли Володимир Глібович, князь Переяслава, помер, "Україна оплакувала його вельми", і що в 1189 році князь Ростислав "пішов із Смоленська в Галицьку Україну". Далі посилання на Україну знаходимо в старих документах від 1213, 1268, 1282 років. Описуючи похід гетьмана Наливайка, козацька дума голосить: "В нашій славній Україні ніхто не допоміг українцям, коли роздори навістили наші українські землі".
(Далі буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1752

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков