"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "Душі криниця"
#38 за 28.10.2016
ЛУКА-ХЛ╤БОДАР
Свята ╕ звича╖
Не так вже й часто випадала у дитинств╕ нагода нав╕датися у село Дол╕шн╕й ╤вач╕в на Терноп╕лл╕ до бабус╕ ╕ д╕дуся, а саме — 31 жовтня, у день Святого Луки, коли справляли храмове свято, збиралися гост╕. Хоча церква тод╕ була закритою, ╖╖ перетворили на колгоспний склад, все ж люди потайки молилися. Таке добре вкарбову╓ться в дитячу пам'ять. Мене завжди дивувало, що напередодн╕ свята Луки бабуся пекла хл╕б з помолу борошна нового врожаю. - Чи це для гостей, чи це просто так?.. - подумки запитував себе. - Адже хл╕ба вдосталь у с╕льськ╕й крамниц╕, будь-коли можна купити. Нарешт╕ в╕дважився ╕ запитав про це бабусю. - Лука — хл╕бодар, покровитель хл╕бороб╕в. Спечений хл╕б з борошна нового врожаю — данина ╕ подяка Святому! Також, зв╕сно, печу для гостей, - багатозначно пояснила бабуся — вправна господиня, ╕ хл╕б у не╖ завжди вдавався смачним. Так робили ледь не в кожн╕й хат╕ села. На храмове свято на стол╕ завжди мав бути “св╕й” хл╕б. Це вже згодом, досл╕джуючи ╕ вивчаючи етнограф╕чн╕ джерела, д╕знався, що в народному календар╕ укра╖нц╕в кр╕м Ос╕ннього Луки ╓ ще Весняний Лука (5 травня). В╕дтак жартували: “До Весняного Луки ан╕ хл╕ба н╕ муки; а прийшов Ос╕нн╕й Лука — на стол╕ ╓ хл╕б ╕ мука”. “Як не придба╓ш (не подба╓ш) до Луки, то не буде н╕ хл╕ба, н╕ муки”. Святий апостол ╕ ╓вангелист Лука не був св╕дком земного життя ╤суса Христа. Його вчення в╕н п╕знавав через ╕нших апостол╕в, перших християн. Однак написав ╢вангел╕╓, яке в Новому Зав╕т╕ ╓ трет╕м. У ньому багато йдеться про зц╕лення ╤сусом Христом хворих, воскрес╕ння мертвих. Не дивно, бо, як стверджують досл╕дники Святого Письма, Лука був л╕карем. Кр╕м того, апостол намалював перший образ Богородиц╕. У селянському побут╕ п╕сля дня Луки, якщо цього не встигли зробити вл╕тку, починали перевозити с╕но з далеких в╕дстаней до оборог╕в, ст╕жк╕в (с╕нник╕в) на подв╕р'╖, закладали його на горище. Тож мовили: “На Луки везуть с╕но з луки”. Земля вноч╕, а то й вдень, уже промерза╓. Не важко ╖хати по н╕й колесом, к╕нь копитами не грузне у болот╕... Ц╕╓╖ пори ще збирають зап╕зн╕л╕ опеньки, ╕нш╕ гриби. Народна прогностична прикмета стверджу╓: “П╕зн╕й гриб — п╕зн╕й сн╕г”.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст м. Червоноград
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17563
|