"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "З потоку життя"
#40 за 11.11.2016
ПОДОРОЖ ДО ДУБЕНСЬКОГО ЗАМКУ
Одна з усталених традиц╕й Волинсько╖ молод╕жно╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Школа козацького гарту» - це подорож╕ по ╕сторичних ╕ пам’ятних м╕сцях. Так, нещодавно, вихованц╕ школи зд╕йснили по╖здку в м. Дубно, де в╕дв╕дали стародавн╕й замок, який розм╕щена в центр╕ м╕ста Р╕вненсько╖ област╕. Це - визначна пам'ятка ╕стор╕╖, культури та арх╕тектури Укра╖ни. ╤сторичн╕ джерела св╕дчать, що оборонна споруда виникла як фортеця волинян у Х ст. Приблизно в к╕нц╕ XIV — початку XV ст. князь Фед╕р Острозький спорудив дерев'яно-земляне укр╕плення, яке, звичайно, мало дещо ╕нший вигляд, ан╕ж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру ╕ т╕сно забудована всередин╕ житловими та господарськими прим╕щеннями. Проте обмежена площа замку, недостатня м╕цн╕сть дерев'яних ст╕н ╕ укр╕плень, досить част╕ пожеж╕, ╕, найголовн╕ше, нижче розташування стосовно прилегло╖ д╕лянки м╕ста змусило князя Костянтина Острозького почати будову ново╖, рель╓фно вищо╖ кам'яно╖ фортец╕. 1492 р╕к оф╕ц╕йно вважа╓ться датою спорудження Дубенського замку. Замок, як родовий ма╓ток княз╕в Острозьких, переходив через шлюби в╕д одн╕╓╖ княз╕всько╖ династ╕╖ до ╕ншо╖, а загалом в╕н був приватною власн╕стю княз╕в Острозьких, Заславських, Сангушк╕в, Любомирських. ╤ лише наприк╕нц╕ XIX ст. замок був проданий в╕йськовому в╕домству, ╕ в╕дтод╕ тут почергово розташовувалися арм╕йськ╕ частини: рос╕йського царя Миколи II, австр╕йського ц╕саря, петлюр╕вц╕в, поляк╕в, червоноарм╕йц╕в, г╕тлер╕вц╕в, радянських в╕йськ. На територ╕╖ замку розташован╕ два палаци: з п╕вденного боку — палац княз╕в Острозьких, а навпроти нього, з п╕вн╕чного боку — палац княз╕в Любомирських. ╤м'я арх╕тектора палацу княз╕в Острозьких нев╕доме. ╤з 1993 року замок входить до складу Державного ╕сторико-культурного запов╕дника м. Дубно. Сьогодн╕ Дубенський замок поступово в╕дбудову╓ться ╕ реставру╓ться. На його територ╕╖ чинн╕ музе╖, виставки. Це р╕дк╕сна сво╓ю красою, фортиф╕кац╕йна споруда. Оглянувши у ньому музе╖ та виставки, зробивши дек╕лька фото-зн╕мк╕в на пам’ять, ми ви╖хали ще до одн╕╓╖ ╕сторично╖ м╕сцини – Таракан╕вський форт, що знаходиться за 7 к╕лометр╕в в╕д Дубно. Таракан╕вський (або Дубенський форт) збудовано в к╕нц╕ Х╤Х ст. неподал╕к села Таракан╕в (в т╕ часи це була прикордонна фортеця на меж╕ Рос╕йсько╖ та Австр╕йсько╖ ╕мпер╕й). Будували масштабно – гарн╕зон нал╕чував 800 чолов╕к, озбро╓ння включало далекоб╕йн╕ гармати, а серед прим╕щень форту ╓ нав╕ть чималенька церква. Б╕льш╕сть прим╕щень пережили ус╕ лихол╕ття й дотягнули до нашого часу в б╕льш-менш ц╕л╕сному стан╕ (проте систематично руйнуються за в╕дсутн╕стю догляду). Сам форт насправд╕ дивовижний. Блука╓мо вулицею пом╕ж зовн╕шн╕ми ╕ внутр╕шн╕ми укр╕пленнями. Разом з нами за екскурсовода - генеральний суддя Р╕вненського куреня Укра╖нського в╕льного козацтва ╕мен╕ Северина Наливайка Мирослава Махновець. Вона за дорученням свого отамана Володимира Мус╕я спец╕ально при╖хала сюди, щоб саме нам особисто провести екскурс╕ю. Не будучи ╕сториком за фахом, вона достеменно досл╕джу╓ уже с╕м рок╕в ╕стор╕ю спорудження ╕ д╕яльн╕сть ц╕╓╖ фортиф╕кац╕йно╖ велично╖ споруди Х1Х стол╕ття. Разом з╕ сво╖ми побратимами-козаками, з дозволу М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, вони тут часто проводять сан╕тарн╕ чистки ╕ прибирання, упорядковують територ╕ю, готуючи ╖╖ до екскурс╕йно╖ роботи.
З ╕стор╕╖ форту
Розпочали це гранд╕озне буд╕вництво в середин╕ Х╤Х ст. за наказом рос╕йського царя Олександра II для оборони зал╕знично╖ ╕ шосейно╖ дор╕г, що йшли на Льв╕в. Тод╕ цей край належав до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Головне ╕нженерне управл╕ння при м╕н╕стерств╕ оборони п╕д кер╕вництвом Е. Тотлебена, того самого, що збудував Брестську фортецю, майже на болот╕ почав вт╕лювати цей план. В 1860-х роках починають нарощувати пагорб для форту. 1873 р. приносить 66 млн. карбованц╕в на зведення потужно╖ во╓нно╖ машини. 1884 р╕к - ╕нспектування фортець рег╕ону, яке п╕дтвердило необх╕дн╕сть укр╕плення на зах╕дному театр╕ Дубно. Нарешт╕ 1885-1890 рр. стали роками народження Таракан╕вського форту. У план╕ форт ма╓ форму ромба розм╕ром 180 на 220 метр╕в. Окр╕м каменю та цегли, п╕шло на буд╕вництво немало й нового, як на той час, матер╕алу - бетону. Цеглу привозили з Польщ╕ вагонами, зал╕знична кол╕я була проведена прямо у форт, де ╖╖ тут ╕ розвантажували. Диву╓ не т╕льки м╕цн╕сть ╕ товщина у два метри споруди, а й майстерна викладка цегли з акуратною розшивкою. Всередин╕ ст╕ни поб╕лен╕ вапном. До цього часу не в╕дчува╓ться вологост╕, хоч форт нин╕ знаходиться без даху, в╕кон ╕ дверей. Все, що було тут металеве, давно уже вирване ╕ здане на металобрухт сучасними вандалами. Мав форт власну баню, пральню, пекарню, прийомний пок╕й на 28 л╕жок. У 1901 р. зводиться гарн╕зонна церква у в╕зант╕йському стил╕, яка розм╕стилася в казематах центрально╖ казарми. В його середин╕ знаходилось величезне двоповерхове прим╕щення, куди дос╕ веде кам'яний тунель. Там розташовувались житлов╕, складськ╕ та господарськ╕ прим╕щення для артилер╕йсько╖ роти та штабу коменданта форта. Т╕льки обслуговуючого персоналу тут нал╕чувалось понад 300 ос╕б та близько тисяч╕ в╕йськовослужбовц╕в. Периметр форту складений з так званих безпечних каземат╕в, як╕ слугували ще й для п╕дтримки головного фортечного валу. На к╕нець XIX ст. Дубенський (Таракан╕вський) форт являв собою велике досягнення ╕нженерно╖ думки ╕ був справжньою перлиною фортиф╕кац╕йного мистецтва. Але п╕сля того, як в╕н вже був повн╕стю збудований, п╕д час ╕нспекц╕╖ було виявлено, що його розташування не в╕дпов╕да╓ тим завданням, як╕ перед ним ставились. Це означало, що м╕льйони царських карбованц╕в Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ були фактично похован╕ в землю. Як не дивно, у 1900 р. новенький форт використовують лише як... склад, а п╕зн╕ше й взагал╕ як тюрму. Через це форт вже на початку XX ст. був залишений рос╕янами ╕ зайнятий австр╕йцями. В╕дбили його рос╕яни п╕д час Брусиловського прориву 1916 р., хоча масованих бо╖в у форт╕ не було, в╕н майже не був на той час зруйнований. Набагато руйн╕вн╕шим виявився вплив часу ╕ в╕дсутн╕сть звичайного догляду... Найдетальн╕ше досл╕див ╕стор╕ю ╕ житт╓д╕яльн╕сть споруди з арх╕вних документ╕в Петро Савчук, автор книги "Дубенський форт". Дв╕ години екскурс╕йно╖ подорож╕ промайнули швидко ╕ непом╕тно, без втоми. Подякувавши нашому екскурсоводу, ми розпочали приготування козацького кул╕шу. Пан╕ Мирослава показала нам джерело, яке викопали р╕вненськ╕ козаки. П╕сля смачного об╕ду ми щаслив╕ повернулися до свого стародавнього Луцька.
Олександр Середюк, отаман МГО «Школа козацького гарту», вчитель Бойового Гопака
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17618
|