Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 11.11.2016
КРИВАВИЙ «ВИХОР» НАД БУДАПЕШТОМ

Ш╕стдесят рок╕в тому радянськ╕ в╕йська вторглися в Угорщину

Мало хто вже пам’ята╓, що осп╕вану Шевченком Кол╕╖вщину полякам допомогли придушити прислан╕ Катериною ╤╤ рос╕йськ╕ в╕йська. А ось угорц╕ н╕коли не забували, що ╖хню революц╕ю 1848 року потопив у кров╕ жандарм ╢вропи Микола ╤. Не дивно, що п╕сля спровокованого радянськими бомбардуваннями вступу Угорщини у в╕йну проти СРСР арм╕я ц╕╓╖ кра╖ни, на в╕дм╕ну в╕д ╕тал╕йц╕в чи словак╕в, була над╕йним союзником г╕тлер╕вц╕в.
Нав╕ть п╕сля приходу Червоно╖ арм╕╖ угорц╕ далеко не скр╕зь в╕дчули, що ╖хню кра╖ну визволили, а не окупували. У фронтових записах Олеся Гончара чимало св╕дчень про ставлення червоноарм╕йц╕в до м╕сцевого населення: «Лошадей конфискуют, яйца и куры тоже… Молодые мадьярки не могут найти себе места… Ночью крик баб… Удивляет, с каким рвением иваны заботятся об распространении русской расы».
Не стало легше п╕сля перших п╕сляво╓нних вибор╕в, на яких перемогли не м╕сцев╕ комун╕сти, а «пробуржуазн╕» сили. П╕сля цього ╓вропейськ╕й багатопарт╕йност╕ поклали край, а тюрем ╕ концтабор╕в забракло для «контрреволюц╕онер╕в», яких стали в╕дправляти до СРСР. Депортованих було ст╕льки, що, як св╕дчить Солжен╕цин в «Арх╕пелагу ГУЛАГ», нав╕ть у глух╕й сиб╕рськ╕й тайз╕ таб╕рне начальство розважалося виступами роздягнених догола угорських балерин.
Результатом страшних репрес╕й ставало дедал╕ потужн╕ше сусп╕льне невдоволення. П╕сля розв╕нчання культу особи Стал╕на та в╕дставки його угорського ставленика Ракош╕ воно призвело до народно╖ революц╕╖, яку в СРСР називали «контрреволюц╕йним заколотом».
22 жовтня 1956 року на м╕тингу в будапештськ╕й пол╕техн╕ц╕ студенти ухвалили резолюц╕ю про в╕дновлення багатопарт╕йност╕ та проведення справд╕ в╕льних вибор╕в у кра╖н╕. Наступного дня ц╕ вимоги п╕дтримала 200-тисячна(!) демонстрац╕я у центр╕ Будапешта.
Та вже вноч╕ на вулицях угорсько╖ столиц╕ з’явилися танки дислокованих у кра╖н╕ радянських в╕йськових з’╓днань. На аеродромах приземлялися л╕таки з десантниками, а кордони ном╕нально незалежно╖ Угорщини перетнули ще три див╕з╕╖ Червоно╖ арм╕╖.
Упродовж к╕лькох дн╕в демонстранти намагалися переконати радянських солдат╕в у мирних нам╕рах та нав╕ть прикрашали кв╕тами й угорськими прапорцями гр╕зн╕ танки. Однак коли 25 жовтня по величезному натовпу на площ╕ перед парламентом ударив вогонь кулемет╕в, м╕сто за л╕чен╕ години перетворилося на вогненну пастку для окупант╕в. У танки з в╕кон будинк╕в полет╕ли пляшки ╕з запалювальною сум╕шшю, а з-за кожного рогу можна було оч╕кувати постр╕лу. Саме тод╕ в Будапешт╕ почалося полювання на сп╕вроб╕тник╕в угорських спецслужб та партфункц╕онер╕в, яких звинувачували у терор╕ проти власного народу ╕ вбивали. Згодом цими самосудами, спровокованими кривавим розстр╕лом мирних громадян у центр╕ м╕ста, в СРСР виправдовували сво╓ вторгнення в сус╕дню кра╖ну для «захисту брат╕в по парт╕╖».
Опинившись перед необх╕дн╕стю ведення повномасштабних бойових д╕й, радянське командування оголосило про виведення сво╖х в╕йськ ╕з Будапешта, а уряд СРСР 30 жовтня оприлюднив декларац╕ю «Про основи зм╕цнення дружби з ╕ншими соц╕ал╕стичними кра╖нами» з об╕цянками «невтручання у внутр╕шн╕ справи одне одного».
1 листопада 1956 року новий уряд Угорщини заявив про вих╕д кра╖ни з Варшавського договору та оф╕ц╕йно звернувся до ООН по допомогу в протид╕╖ радянськ╕й агрес╕╖.
Натом╕сть вище кер╕вництво СРСР розпочало операц╕ю «Вихор», зад╕явши у вторгненн╕ до сус╕дньо╖ кра╖ни аж три радянськ╕ арм╕╖. Нечуваною п╕дл╕стю стала ╕м╕тац╕я переговор╕в про виведення в╕йськ з Угорщини. Остаточний текст уже погодженого договору мали урочисто п╕дписати у Ставц╕ радянського командування, де заарештували член╕в угорсько╖ делегац╕╖ на чол╕ з м╕н╕стром оборони та начальником генштабу, що обезголовило збройн╕ сили Угорщини. ╤ коли радянськ╕ в╕йська вдосв╕та 4 листопада розпочали штурм Будапешта, глава уряду ╤мре Надь, упевнений в усп╕шному завершенн╕ мирних переговор╕в, в╕ддав арм╕╖ наказ вогню не в╕дкривати.
Тож на в╕дм╕ну в╕д м╕ф╕чних донбас╕вських «тракторист╕в ╕ шахтар╕в», в Угорщин╕ регулярн╕й Радянськ╕й арм╕╖ п╕д командуванням маршала Кон╓ва протистояли справд╕ студенти ╕ роб╕тники. Та нав╕ть п╕д вогнем гармат ╕ «катюш», як╕ прямою наводкою били по житлових кварталах Будапешта, його захисники протримались аж 10 геро╖чних д╕б.

В╕ктор Шпак
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков