Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 11.11.2016
ТРОЯНСЬК╤ КОН╤ КРЕМЛЯ: «МОВНИЙ ЗАКОН» К╤ВАЛОВА-КОЛЕСН╤ЧЕНКА

П╕шов уже п’ятий р╕к, в╕дколи, образно кажучи, у нашу Трою зайшов «троянський к╕нь Кремля», закон «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», названий у зверненн╕ громадськост╕ до 20-╖ р╕чниц╕ Конституц╕╖ Укра╖ни юридично н╕кчемним, таким, що п╕дважу╓ статус укра╖нсько╖ мови як державно╖, блоку╓ реал╕зац╕ю положення частини першо╖ статт╕ 10 Конституц╕╖ Укра╖ни, слугу╓ ╕нструментом русиф╕кац╕╖, а в╕дтак загрожу╓ нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни та самому ╖╖ ╕снуванню.
Цей закон, ухвалений з кричущими порушеннями регламенту Верховно╖ Ради, насправд╕ мав би називатися ╕накше – «Про засади надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу першо╖ державно╖», бо саме така його суть ╕ практика застосування. В╕н продовжу╓ колон╕альне мовне законодавство ╕ тому це ракова пухлина на т╕л╕ Укра╖ни, яка роз’╖да╓ нац╕ональну ╕дентичн╕сть укра╖нц╕в.
А сталося це, зокрема, ╕ тому, що р╕дна мова б╕льшост╕ укра╖нц╕в в╕др╕зня╓ться в╕д р╕дно╖ мови б╕льшост╕ представник╕в владного пол╕тикуму. Згадаймо, якою мовою сп╕лкувалися на зас╕данн╕ РНБО Петро Порошенко, Арсен Аваков ╕ М╕ха╕л Саакашв╕л╕. Або ж словами (╕ нецензурними висловами) з яко╖ мови на пленарному зас╕данн╕ парламенту обм╕нювалися Володимир Гройсман та Геннад╕й Зубко. Вже не казатиму про «класику жанру», м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ.
Б╕льш╕сть кер╕вник╕в, як╕ опинилися на сам╕й верх╕вц╕ влади п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕, виявилися «троянськими конями Кремля». Вони демонструють фактично сол╕дарн╕сть ╕з домайданною владою, саботуючи зусилля громадських актив╕ст╕в ╕ тих законодавц╕в, як╕ прагнуть виправити деформовану мовну ситуац╕ю.
У контекст╕ теми першими «троянськими конями» стали автори антидержавного закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики» Вадим Колесн╕ченко та Серг╕й К╕валов.
Один «троянський к╕нь» ут╕к до Криму, а вже тод╕ правоохоронн╕ органи висунули йому п╕дозру за двома статтями Крим╕нального кодексу Укра╖ни в посяганн╕ на територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ недоторканн╕сть Укра╖ни та в порушенн╕ р╕вноправност╕ громадян залежно в╕д ╖х расово╖, нац╕онально╖ належност╕ або ставлення до рел╕г╕╖.
╤нший – користу╓ться статусом депутата, академ╕ка, хоча мав би мати ╕нший статус.
Одним ╕з головних сп╕вавтор╕в цього закону ╓ колишн╕й пом╕чник Колесн╕ченка Руслан Бортн╕к, який, тихо пересид╕вши втечу свого роботодавця, став пол╕тологом й очолив Укра╖нський ╕нститут анал╕зу та менеджменту пол╕тики.
Перший п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ голова Верховно╖ Ради Укра╖ни Олександр Турчинов в╕дмовився п╕дписувати ухвалений 23 лютого 2014 року закон «Про визнання таким, що втратив чинн╕сть, Закону Укра╖ни «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики», грубо порушивши цим Регламент Верховно╖ Ради (╕ моральний закон). А «мотив» гальмування закону був кремл╕вським: його ухвалення спровокувало рос╕йську збройну агрес╕ю. В╕дпов╕дно до формально╖ лог╕ки виника╓ запитання: чому ж тод╕ п╕сля «зеленого св╕тла», яке колишн╕й сподвижник Лазаренка й Тимошенко надав таким зрадницьким способом законов╕ Колесн╕ченка-К╕валова, збройна агрес╕я не припинилася?
Ще один важливий «троянський к╕нь» – голова Конституц╕йного суду Укра╖ни Юр╕й Баул╕н, який заблокував розгляд конституц╕йного звернення 57 народних депутат╕в Укра╖ни щодо в╕дпов╕дност╕ Конституц╕╖ Укра╖ни закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики». Цьому зверненню вже понад два роки, хоча вердикт КСУ мав би бути оголошеним на початку 2015 року. П╕сля п╕кету Конституц╕йного суду Укра╖ни, який орган╕зували громадськ╕ орган╕зац╕╖ у червн╕ 2015 року, Юр╕й Баул╕н в ╕нтерв’ю журнал╕стам упевнено сказав, що «не розглядатиме подання народних депутат╕в щодо «мовного закону» Колесн╕ченка-К╕валова, поки Верховна Рада та президент не визначаться щодо нього». ╤ на таку в╕двагу у порушенн╕ статт╕ 6-╖ Конституц╕╖ Укра╖ни про под╕л державно╖ влади в Укра╖н╕ на законодавчу, виконавчу та судову голова КСУ мав ус╕ п╕дстави. ╤нший «троянський к╕нь», Петро Порошенко, дос╕ не виконав парламентську постанову «Про реагування на факти порушення суддями Конституц╕йного суду Укра╖ни присяги судд╕» в╕д 24 лютого 2014 року, в╕дпов╕дно до яко╖ в╕н був зобов’язаний зв╕льнити двох судд╕в ╕з дванадцяти, ╕ серед них Юр╕я Баул╕на.
Показово, що голова Служби безпеки Укра╖ни Валентин Наливайченко, який у червн╕ 2015 спрямував до Генпрокуратури докази для винесення п╕дозри голов╕ КСУ Юр╕ю Баул╕ну у ско╓нн╕ злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Крим╕нального кодексу Укра╖ни (зловживання службовим становищем), який спричинив тяжк╕ насл╕дки – узурпац╕ю влади В╕ктором Януковичем, свою посаду втратив, а Юр╕й Баул╕н ╕ дал╕ вершить конституц╕йне правосуддя. Буквально днями на сайт╕ Конституц╕йного суду Укра╖ни неспод╕вано з’явилася ╕нформац╕я про те, що на 17 листопада 2016 року заплановано початок розгляду справи за конституц╕йним поданням 57 народних депутат╕в Укра╖ни. З огляду на те, що до «троянських коней Кремля» нема╓ дов╕ри, важко оч╕кувати в╕д КСУ скасування закону «Про засади державно╖ мовно╖ пол╕тики». Хот╕лося б помилитися.
Хоча нин╕ Петро Порошенко, Олександр Турчинов ╕ колишн╕й прем’╓р-м╕н╕стр Арсен╕й Яценюк перебувають у р╕зних парт╕ях (а за сво╓ пол╕тичне життя вони зм╕нили не один парт╕йний оф╕с), у питанн╕ мовно╖ пол╕тики вони однодумц╕. Згадаймо для прикладу сп╕льну заяву Турчинова ╕ Яценюка в╕д кв╕тня 2014 року про «закр╕плення спец╕ального статусу для рос╕йсько╖ мови ╕ захист ц╕╓╖ мови», а також ╖хню пропозиц╕ю надати рос╕йськ╕й мов╕ в Укра╖н╕ статусу «оф╕ц╕йно╖» в текст╕ ново╖ редакц╕╖ Конституц╕╖ Укра╖ни. Але саме Порошенко, окр╕м свого проекту зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни, в статт╕ 143 якого з’явилося положення про спец╕альний статус для рос╕йсько╖ мови, озвучив п╕дступну й ман╕пулятивну, а тому дуже небезпечну тезу про те, що рос╕йською мовою Укра╖ну люблять не менше, н╕ж укра╖нською, та що рос╕йська агрес╕я закрила спекулятивне мовне питання в Укра╖н╕. Цю тезу в╕н творчо розвинув, почав озвучувати (╕ робив це майже два роки) фантаз╕╖ про в╕дсотки рос╕йськомовних й укра╖нськомовних захисник╕в на сх╕дному фронт╕в, неодноразово стверджуючи, що рос╕йськомовних вою╓ половина, а може й б╕льше половини.
Досл╕дження Центру Разумкова «╤дентичн╕сть громадян Укра╖ни в нових умовах», оприлюднене в червн╕ 2016 року, переконливо спростувало слова головного на сьогодн╕ «троянського коня» в кр╕сл╕ президента Укра╖ни: «Укра╖нська мова ╓ р╕дною для 73% учасник╕в АТО, ╖х р╕дних ╕ близьких. Рос╕йська – для 6%... Серед непричетних до АТО укра╖нську мову вважають р╕дною 55%, рос╕йську – 19%...». За цими ж даними, 60% учасник╕в АТО вдома (55% за межами свого дому) розмовляють укра╖нською. ╤ нав╕ть серед непричетних рос╕йська мова сп╕лкування не набира╓ б╕льше 27-29% (при 25-28% обома мовами).
Укра╖нська – це не лише р╕дна мова для б╕льшост╕ укра╖нц╕в, не лише державна, але й мова громадянства. Наведу в цьому зв’язку ще одн╕ дан╕ соц╕олог╕чного досл╕дження, проведеного восени 2015 року компан╕╓ю GFK Укра╖на «Молодь Укра╖ни 2015». Найб╕льше пишаються укра╖нським громадянством там, де переважа╓ державна мова – у Волинськ╕й, Р╕вненськ╕й та ╤вано-Франк╕вськ╕й областях (по 97%). Найменш╕ показники – у Луганськ╕й (52%), Донецьк╕й (59%) та Одеськ╕й (62%) областях. Тобто саме там, де б╕льше рос╕йськомовних, менше молод╕ пишаються тим, що вони громадяни Укра╖ни.
Мабуть, це зрозум╕в кер╕вник Донецько╖ в╕йськово-цив╕льно╖ адм╕н╕страц╕╖ Павло Жебр╕вський, який оголосив, що з 1 с╕чня наступного року ус╕ прац╕вники керованого ним органу повинн╕ послуговуватися винятково укра╖нською мовою.

Тарас Марусик,
заступник голови Координац╕йно╖ ради з питань застосування укра╖нсько╖ мови в ус╕х сферах сусп╕льного життя при М╕н╕стерств╕ культури Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 11.11.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17623

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков